Ухвала суду № 138833483, 29.05.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4609/26

1-кс/308/2997/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгороді, клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні відомості щодо якого внесено до ЄРДР за №12026070000000134 від 25.03.2026 року за кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15 -ч.5 ст.190 КК України, про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , розглянувши матеріали досудового розслідування, звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із даним клопотанням, яке обґрунтовує тим, що слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026070000000134 від 25.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 5 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб, діючи за попередньою змовою, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на набуття права власності на нерухоме майно потерпілої - громадянки Республіки Азербайджан ОСОБА_5 , підробили документи на представництво інтересів останньої, зокрема довіреності датованої від 01.12.2025, яка нібито була видана у Князівстві Монако та в подальшому, використавши їх, протиправно перереєстрували належне їй нерухоме майно на ТзОВ «Навчальний центр «Майстер КОУЧ» (код ЄДРПОУ 41257413), а саме: трикімнатну квартиру загальною площею 87,1 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 1138274321101); нежитлове приміщення (паркомісце) загальною площею 20,6 м.кв. за тією ж адресою, приміщення № 3 (РНОНМ 1824765621101); квартиру загальною площею 113,6 м.кв. за адресою: АДРЕСА_2 (РНОНМ 239020180000). Досудовим розслідуванням встановлено, що вказану схему з незаконного відчуження нерухомого майна потерпілої організував гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який залучив до її реалізації спільників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , розподіливши ролі кожного та координуючи їхні дії. Останні шляхом підроблення довіреності, датованої 01.12.2025, яка нібито була видана у ОСОБА_11 та якою потерпіла ОСОБА_5 начебто уповноважила ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , представляти її інтереси та розпоряджатися її майном, отримали нотаріально засвідчений переклад цієї підробленої довіреності з французької мови на українську та, використовуючи його, посвідчили у нотаріуса правовстановлюючі документи, на підставі яких у подальшому перереєстрували вказане вище нерухоме майно потерпілої на ТзОВ «Навчальний центр «Майстер КОУЧ».

18.05.2026, в ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, буд. 49а, офіс 205, за місцем здійснення діяльності ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виявлено та вилучено документи, які перебувають у власності останньої: паперову форму замовлення № 7598 на 10 арк., копію довіреності українською мовою від 03.07.2025 «Князівство Монако», копії скріншотів повідомлень замовлення в додатку «Вайбер» на 5 арк.

Прокурор у клопотанні зазначає, що вказані документи мають значення для кримінального провадження, оскільки підтверджують факт того, що вони містять інформацію, яка може довести вину учасників кримінального правопорушення у його вчиненні, зокрема переклад довіреності, яка була підроблена, та переписку з учасниками кримінального правопорушення, а відтак вилучені документи відповідають критеріям речового доказу, визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України.

З урахуванням наведеного, з метою забезпечення збереження вилучених речових доказів у даному кримінальному провадженні, прокурор у клопотанні просить накласти на них арешт.

Прокурор у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Володілець майна ОСОБА_12 у судове засідання також не з`явилася, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 6 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Частиною 11 ст. 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань підтверджено, що слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026070000000134 від 25.03.2026, попередня правова кваліфікація - ч. 3 ст. 15 - ч. 5 ст. 190 КК України.

Слідчим суддею встановлено, що 18.05.2026, на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, в ході проведення обшуку за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, буд. 49а, офіс 205, за місцем здійснення діяльності ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виявлено та вилучено документи, які перебувають у власності останньої: паперову форму замовлення № 7598 на 10 арк., копію довіреності українською мовою від 03.07.2025 «Князівство Монако», копії скріншотів повідомлень замовлення в додатку «Вайбер» на 5 арк.

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість доводів прокурора в частині того, що вилучені документи мають значення речових доказів у кримінальному провадженні та відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки можуть містити інформацію, яка може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Таким чином, прокурором, на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, доведено слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речових доказів, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Прокурором у клопотанні наведено достатньо підстав для застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а відтак, за наведених вище обставин, слідчий суддя при розгляді даного клопотання вбачає потенційну загрозу та шкоду для кримінального провадження в разі відмови у накладенні арешту та повернення вилученого майна.

Така шкода може виразитись у втраті речового доказу стороною обвинувачення та унеможливить подальше провадження досудового розслідування, проведення відповідних слідчих (розшукових) дій та експертиз і встановлення істини у справі, що у свою чергу очевидно переважає над неможливістю власником (володільцем) тимчасово володіти, розпоряджатися та користуватися вказаним майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею.

Згідно ч. 2 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для арешту вказаного майна, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40, 98, 131, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя, --

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні відомості щодо якого внесено до ЄРДР за №12026070000000134 від 25.03.2026 року за кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15 - ч.5 ст.190 КК України, про арешт майна -- задовольнити .

Накласти арешт на майно, яке було виявлено та вилучено 18.05.2026 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , за місцем здійснення діяльності ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що перебувають у власності останньої:

- Паперова форма замовлення №7598 на 10 арк.

- Копія довіреності українською мовою від 03.07.2025 «Князівство Монако»;

- Копії скріншотів повідомлень замовлення в додатку «Вайбер на 5 арк.».

Роз`яснити, що у відповідності до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала слідчого судді не набрала законної сили.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали вручити слідчому, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 01.06.2026 року о 10 год. 45 хв.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1