Рішення № 138833272, 05.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/8945/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Чаплик І.Д.,

секретар судового засідання Тимоць М.А.,

за участю:

представника позивача Гурський Т.Т.,

представника третьої особи Мелень М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ЄДРПОУ: 13814885) звернулось до суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (адреса місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл. Шашкевича, 1; ЄДРПОУ: 45813957), в якому просить:

визнати протиправними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 22.04.2026 ВП № 77045526 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 22.04.2026 ВП № 77045526 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду є протиправною, оскільки при її винесенні державним виконавцем належним чином не перевірено факт виконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області. Позивач вказує, що рішенням суду від 17.12.2024 у справі №380/12485/24 було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 з 26 березня 2019 року (з дати призначення) з урахуванням розмірів заробітної плати, вказаних у довідках про доходи фізичної особи, виданих ТОВ «Командор СПб», а саме: № 1 від 27.03.2012 (за 2011 рік); № 31 від 11.11.2013 (за 2012 рік); № 25 від 15.03.2014 (за 2013 рік); № 58 від 27.02.2015 (за 2014 рік); № 1 від 26.11.2015 (за 2015 рік), з урахуванням раніше виплачених сум. На виконання вказаного рішення суду позивачем 15.10.2025 ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії за віком з 26.03.2019 на пільгових умовах за списком № 2 з 26 березня 2019 року (з дати призначення) з урахуванням розмірів заробітної плати, вказаних у довідках про доходи фізичної особи, виданих ТОВ «Командор СПб», а саме: № 1 від 27.03.2012 (за 2011 рік); № 31 від 11.11.2013 (за 2012 рік); № 25 від 15.03.2014 (за 2013 рік); № 58 від 27.02.2015 (за 2014 рік); № 1 від 26.11.2015 (за 2015 рік). Після виконання судового рішення розмір пенсійної виплати з 26.03.2019 становить 6301.22 грн. На виконання рішення суду сума доплати за період з 26.03.2019 по 30.11.2025 становить 522 162,76грн. Крім того, нараховано борг за період з грудня 2025 року по квітень 2026 року в сумі 47 231,42 грн. Погашення заборгованості буде проводитись в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, без додаткового звернення пенсіонера чи вчинення будь-яких інших дій. Отже, виходячи з вищенаведеного Головним управлінням відповідно до вимог чинного законодавства та згідно із покладеними обов`язками, в повному обсязі вжито всіх можливих (конкретних) заходів щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 у справі №380/12485/24, тому у відповідача не було підстав для прийняття постанови про накладення штрафу. Просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою від 11.05.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 08.06.2026 продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 29.06.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін) сторін згідно із особливостями, встановленими статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України. Судове засідання призначено на 22 липня 2026 року. Залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ). Зобов`язано Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надати до суду належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №77045526 щодо примусового виконання виконавчого листа №380/12485/24, виданого Львівським окружним адміністративним судом 22.01.2025 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 з 26 березня 2019 року (з дати призначення) з урахуванням розмірів заробітної плати, вказаних у довідках про доходи фізичної особи, виданих ТОВ «Командор СПб», а саме: № 1 від 27 березня 2012 року (за 2011 рік); № 31 від 11 березня 2013 року (за 2012 рік); № 25 від 15 березня 2014 року (за 2013 рік); № 58 від 27 лютого 2015 року (за 2014 рік); № 1 від 26 листопада 2015 року (за 2015 рік), з урахуванням раніше виплачених сум.

Третя особа 06.07.2026 та 07.07.2026 подала до суду письмові пояснення, у яких зазначила, що на даний момент боржник не виконав вимоги державного виконавця щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року в адміністративній справі №380/12485/24. З вищенаведеного вбачається, що дії та рішення державних виконавців у виконавчому провадженні № 77045526 є правомірними. Отже, позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідач 10.07.2026 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина 1 статті 5 Закону). Відповідно до положень ч.ч. 4, 5 статті 19 Закону встановлено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. 17.02.2026 державним виконавцем підготовлено та скеровано вимогу виконавця щодо надання інформації про виконання рішення суду з відповідним документальним підтвердженням. Станом на 22.04.2026 відповіді від боржника не надходило, вимог виконавчого документа не виконано, що порушує права стягувача. 22.04.2026 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду, зобов`язано виконати рішення протягом десяти днів. Листом від 01.05.2026 боржником повідомлено, що Головне управління здійснено перерахунок пенсії за віком з 26.03.2019 на пільгових умовах за списком №2 з 26 березня 2019 року. Після виконання рішення суду розмір пенсійної виплати з 26.03.2019 становить 6301.22 грн. Проте, згідно з наданими поясненнями представника стягувача та долученими роздруківками з банківського рахунку, фактично виплачена пенсія за січень 2026 року становить 4046.90 грн., що не відповідає сумі перерахованої пенсії по рішенню суду.

Разом з відзивом відповідач подав до суду витребувані матеріали виконавчого провадження.

Судове засідання, призначене на 22.07.2026, було відкладене на 05.08.2026 за клопотанням представника позивача.

27.07.2026 та 28.07.2026 представник третьої особи подав до суду письмові пояснення, у яких зазначив, що позивач не виконав у повному обсязі вимогу державного виконавця щодо надання інформації про виконання рішення суду, тому штраф за невиконання рішення сулу був накладений правомірно.

29.07.2026 представник третьої особи подав до суду заяву, у якій просив долучити до матеріалів справи виписку з банківського рахунку позивача.

05.08.2026 відповідач та третя особа подали заяви про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 05.08.2026 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник третьої особи заперечив проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, заслухав усні пояснення учасників справи, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 у справі №380/12485/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 з 26 березня 2019 року (з дати призначення) з урахуванням розмірів заробітної плати, вказаних у довідках про доходи фізичної особи, виданих ТОВ «Командор СПб», а саме: № 1 від 27 березня 2012 року (за 2011 рік); № 31 від 11 березня 2013 року (за 2012 рік); № 25 від 15 березня 2014 року (за 2013 рік); № 58 від 27 лютого 2015 року (за 2014 рік); № 1 від 26 листопада 2015 року (за 2015 рік), з урахуванням раніше виплачених сум.

На підставі вказаного рішення Львівським окружним адміністративним судом було виготовлено виконавчі листи, які видано 22 січня 2025 року.

Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Зайцем Остапом Андрійовичем на підставі заяви стягувача винесено постанову від 04.02.2025 про відкриття виконавчого провадження №77045526 з виконання виконавчого листа № 380/12485/24, виданий Львівським окружним адміністративним судом 22.01.2025 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 з 26 березня 2019 року (з дати призначення) з урахуванням розмірів заробітної плати, вказаних у довідках про доходи фізичної особи, виданих ТОВ "Командор СПб", а саме: № 1 від 27 березня 2012 року (за 2011 рік); № 31 від 11 березня 2013 року (за 2012 рік); № 25 від 15 березня 2014 року (за 2013 рік); № 58 від 27 лютого 2015 року (за 2014 рік); № 1 від 26 листопада 2015 року (за 2015 рік), з урахуванням раніше виплачених сум.

Також 04.02.2025 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Зайцем Остапом Андрійовичем винесено постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Листом від 14.02.2025 №952/6.1-25 позивач повідомив відповідача, що Головним управлінням подано 14.01.2025 за вих. № 1300-5803-7/6129 апеляційну скаргу на рішення від 17.12.2024 у справі №380/12485/24. У зв`язку із цим просить зупинити виконавче провадження, відповідну постанову направити на адресу Головного управління.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 без змін.

17.02.2026 державним виконавцем підготовлено та скеровано на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області вимогу виконавця №2298 про надання вичерпної інформації про виконання рішення суду з відповідним документальним підтвердженням протягом 3-ьох робочих днів з моменту отримання.

22.04.2026 за невиконання рішення суду та відсутність в державного виконавця будь-яких документальних підтверджень щодо виконання в повному обсязі виконавчого документа старшим державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн, та зобов`язано виконати рішення суду. Одночасно зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність.

Підставою прийняття оскаржуваної постанови державним виконавцем зазначено, що згідно частини 2 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Відповідно до частини 1 статті 75 Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Вказані обставини свідчать про настання відповідальності, передбаченої статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження", за невиконання без поважних причин рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії.

Листом від 01.05.2026 №1300-0305-5/70181 позивач повідомив відповідача, що ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії за віком з 26.03.2019 на пільгових умовах за списком № 2 з 26 березня 2019 року (з дати призначення) з урахуванням розмірів заробітної плати, вказаних у довідках про доходи фізичної особи, виданих ТОВ «Командор СПб», а саме: № 1 від 27.03.2012 (за 2011 рік); № 31 від 11.11.2013 (за 2012 рік); № 25 від 15.03.2014 (за 2013 рік); № 58 від 27.02.2015 (за 2014 рік); № 1 від 26.11.2015 (за 2015 рік). Після виконання судового рішення розмір пенсійної виплати з 26.03.2019 становить 6301.22 грн.

Вважаючи постанову від 22.04.2026 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн протиправною, позивач звернувся до суду.

Даючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, судом враховано такі обставини та норми права.

Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Частинами першою, другою статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

За приписами статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб i підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або з принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частинами 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.

Так, завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3 цього Закону).

Відповідно до пункту 1 частини 1 та частини 5 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, за заявою стягувана про примусове виконання рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до вказаного Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 вказаного Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону №1404-VIII).

Приписами статті 75 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних доходів громадян; на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З системного аналізу вищенаведених норм Закону № 1404-VIII слідує, що єдиними заходами примусового виконання рішень зобов`язального характеру є застосування штрафних санкцій до боржника та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно з вищезазначеним Законом.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Постанова державного виконавця про накладення штрафу належить до видів відповідальності за невиконання рішення суду самостійно та за невиконання без поважних причин рішення суду, що зобов`язує боржника вчинити певні дії.

Аналіз наведених положень чинного законодавства щодо порядку виконання судових рішень в цілому свідчить про те, що законодавець встановив певні процедури (етапи), основна спрямованість яких націлена на максимально швидке, без надмірного зволікання та найменших зусиль виконання судового рішення.

Так, спочатку законодавець надає можливість боржнику добровільно виконати судове рішення.

Після початкової стадії виконавчого провадження законодавець надає боржнику можливість виконати судове рішення за вимогою виконавця.

В подальшому, якщо боржник ухиляється від виконання судового рішення, законодавець наділяє виконавця певними повноваженнями, які він може використати в процесі примусового виконання судового рішення.

Такими повноваженнями, зокрема, є застосування штрафних санкцій до боржника. У разі якщо наведені заходи не спонукали боржника до виконання судового рішення, тобто його фактичне ухилення від виконання такого, законодавець наділив виконавця повноваженнями повідомити відповідний орган досудового розслідування про наявність в діях боржника ознак складу кримінального правопорушення.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постановах від 10.09.2019 по справі №0840/3476/18, від 19.09.2019 по справі №686/22631/17, від 07.11.2019 по справі №420/70/19 та від 20.05.2021 по справі №420/5465/18.

Відповідач обґрунтовує правомірність накладення на позивача штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 5100 грн тим, що 17.02.2026 державним виконавцем підготовлено та скеровано вимогу виконавця, щодо надання інформації про виконання рішення суду від 17.12.2024 у справі №380/12485/25 з відповідним документальним підтвердженням. Станом на 22.04.2026 відповіді від боржника не надходило, вимог виконавчого документа не виконано, що і зумовило прийняття вказаної постанови про стягнення штрафу.

Як встановлено судом з матеріалів справи, після набрання законної сили рішенням суду у справі №380/12485/25 (01.10.2025) державним виконавцем підготовлено та скеровано на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області вимогу виконавця від 17.02.2026 №2298 про надання вичерпної інформації про виконання рішення суду з відповідним документальним підтвердженням протягом 3-ьох робочих днів з моменту отримання. Суд зазначає, що позивач не заперечив факту отримання вказаної вимоги виконавця та не надав належних доказів надання на неї відповіді із інформацією про хід виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 у справі №380/12485/25. Отже, оскільки у суду відсутні докази своєчасного надання на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України інформації про виконання рішення суду у справі №380/12485/25, суд приходить до висновку, що державний виконавець мав підстави для прийняття постанови про накладення штрафу за невиконання рішення суду, у зв`язку із неотриманням від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відомостей про його виконання.

Суд також відхиляє доводи представника позивача про те, що виконавчий лист №380/12485/24 від 22.01.2025 є таким, що не підлягає виконанню як на підставу для задоволення позову, оскільки рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 у справі №380/12485/25 набрало законної сили після його перегляду Восьмим апеляційним адміністративним судом 01.10.2025, в той час як вимога виконавця про надання інформації про виконання рішення суду була сформована 17.02.2026, тобто вже після того як вказане рішення набрало законної сили та підлягало обов`язковому виконанню. У матеріалах справи також відсутні докази звернення позивача до суду в межах справи №380/12485/25 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та прийняття судом рішення про це.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до частини першої статті 72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Докази суду надають відповідно до частини третьої статті 77 КАС України учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої та другої статті77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Предметом доказування відповідно до частини другої статті73 КАС України є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази суд приходить до висновку, що позивачем не подано доказів вчинення ним дій на виконання рішення суду у встановлений строк до органу виконавчої служби та доказів поважності причин, які перешкоджали йому вчиняти такі дії, тому суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи оспорювану постанову від 22.04.2026 ВП №70045526 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн діяв правомірно, у межах повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Суд вказує на те, що виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Виконання рішення суду не може бути поставлено у залежність від наявності певних умов.

У Рішенні від 26.06.2013 № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист; набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов`язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення від 23.11.2018 №10-р/2018); невід`ємною складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що приймаючи постанову про накладення штрафу від 22.04.2026 у виконавчому провадженні №70045526, відповідач дотримався засад виконавчого провадження, викладених у статті 2 Закону України «Про виконавче провадження», постанова про накладення штрафу від 22.04.2026 у виконавчому провадженні №70045526 відповідає критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

У відповідності до вимог статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 287 підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ЄДРПОУ: 13814885) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (адреса місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл. Шашкевича, 1; ЄДРПОУ: 45813957), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст.287 КАС України, протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст.255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07.08.2026.

Суддя Чаплик І.Д.