Рішення № 138833075, 07.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року Київ справа №320/54967/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Сас Є.В., за правилами загального позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУКМЕКЕРСЬКА КОМПАНІЯ «ФАВБЕТ»

до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи.

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:

1 Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04.08.2025 р. № 1591/Ж10/31-00-07-03-03-24 про застосування штрафних санкцій.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що перевірка була призначена з порушенням вимог підпунктів 80.2.2 та 80.2.6 статті 80 Податкового кодексу України. Наказ про проведення перевірки містить лише формальне посилання на відповідні норми закону, однак не зазначає конкретних фактичних підстав її проведення, не містить інформації про можливі порушення з боку позивача, джерела отримання такої інформації чи інших обставин, які б обґрунтовували необхідність проведення перевірки. Таким чином, на думку позивача, контролюючий орган не дотримався встановленої законом процедури призначення перевірки, що свідчить про протиправність перевірки та недопустимість використання її результатів як доказів. Крім того, позивач вказує, що виконує вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та застосовує реєстратори розрахункових операцій у всіх випадках, коли такий обов`язок прямо передбачений законом. Зокрема, всі операції з внесення гравцями депозитів, поповнення ігрових рахунків, виплати виграшів та повернення коштів здійснюються із застосуванням РРО/ПРРО та належним чином фіскалізуються. Водночас, зазначає, що утримання позивачем плати у розмірі 1,5 % за послуги з обробки інформації не є розрахунковою операцією у розумінні статті 2 Закону № 265. Гравці не здійснюють окремої оплати цієї послуги, не передають позивачу готівкові чи безготівкові кошти як плату за неї. Відбувається лише утримання відповідної суми із коштів, що підлягають виплаті гравцю, без здійснення окремого платежу. За таких обставин відсутня обов`язкова ознака розрахункової операції прийняття або отримання коштів від покупця чи замовника послуги, а отже, відсутній і обов`язок формувати розрахунковий документ із застосуванням РРО/ПРРО. Зазначає, що позиція контролюючого органу фактично зводиться до необхідності повторної фіскалізації коштів, які вже були належним чином фіскалізовані під час внесення депозиту та здійснення відповідних розрахункових операцій. Закон № 265 не містить вимоги щодо повторного проведення через РРО тих самих коштів, тому висновки контролюючого органу суперечать вимогам законодавства. Також, звертає увагу суду, що утримання вартості послуг з обробки інформації здійснюється, шляхом зарахування зустрічних однорідних грошових вимог відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України. Такий взаємозалік є способом припинення зобов`язань і не є оплатою послуги, шляхом здійснення готівкового чи безготівкового розрахунку, а тому не може вважатися розрахунковою операцією у розумінні Закону № 265. Окремо зазначає, що контролюючий орган неправомірно застосував положення Закону України № 4143-ІХ від 17.12.2024, якими було доповнено визначення розрахункової операції, до правовідносин, що виникли до набрання цим Законом чинності. Оскільки зазначені зміни набрали чинності лише 30.12.2024, їх застосування до операцій, здійснених у період з 01.12.2024 по 29.12.2024, суперечить статті 58 Конституції України, яка забороняє зворотну дію законів у часі, а також статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади зобов`язані діяти виключно на підставі та в межах повноважень, визначених законом. Таким чином, на думку позивача, податкове повідомлення-рішення ґрунтується на результатах перевірки, проведеної з порушенням вимог законодавства, неправильному тлумаченні поняття розрахункової операції, безпідставній вимозі повторної фіскалізації вже облікованих коштів та неправомірному застосуванні норм закону із зворотною дією в часі, що свідчить про його протиправність та є підставою для його скасування.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 24.11.2025 відкрив провадження в адміністративній справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

У відзиві на позовну заяву, відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі. Зазначає, що ТОВ «Букмекерська компанія «Фавбет» під час здійснення діяльності з організації та проведення азартних ігор фактично надавало гравцям платні послуги з обробки інформації, за які утримувало плату у розмірі 1,5 % від сум, що підлягали виплаті гравцям. Такі утримання здійснювалися не лише під час виплати виграшів, а й при поверненні депозитів та ставок. На думку податкового органу, зазначена плата є оплатою окремої послуги, що підтверджується умовами договору публічної оферти, інформацією з онлайн-системи оператора, а також податковими накладними, у яких відповідні операції відображені як «Послуги з обробки інформації». Загальна сума таких операцій за період з 01.12.2024 по 31.05.2025 склала 399 525 142,70 грн. ДПС вважає, що утримання цієї плати є розрахунковою операцією у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки воно безпосередньо пов`язане з рухом коштів між організатором азартних ігор та гравцем і впливає на кінцеву суму, яку отримує гравець. Відповідно до статті 3 Закону № 265 усі такі операції повинні проводитися через зареєстровані РРО або ПРРО з формуванням та видачею розрахункового документа. Відповідач також зазначає, що після внесення змін до статті 9 Закону № 265 законодавець прямо передбачив, що винятки щодо незастосування РРО не поширюються на організаторів азартних ігор при здійсненні розрахунків, пов`язаних з організацією та проведенням азартних ігор. Отже, діяльність позивача не звільняється від обов`язку застосовувати РРО/ПРРО. Оскільки, за висновками перевірки, ТОВ «Букмекерська компанія «Фавбет» не проводило зазначені розрахункові операції через РРО/ПРРО та не видавало відповідні розрахункові документи, ДПС вважає, що товариством порушено вимоги пунктів 1 та 2 статті 3 Закону № 265. Відповідач зазначає, що перевірка була призначена на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України у зв`язку з наявністю інформації про можливі порушення законодавства щодо проведення розрахункових операцій. При цьому ДПС посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23, відповідно до якої для законності наказу про проведення фактичної перевірки достатньо посилання на відповідний підпункт статті 80 ПК України без детального викладення змісту отриманої інформації про можливі порушення. З огляду на встановлені порушення ДПС дійшла висновку про правомірність винесення податкового повідомлення-рішення від 04.08.2025 №1591/Ж10/31-00-07-03-03-24 та застосування до товариства штрафних санкцій у розмірі 599 287 714,05 грн, що становить 150 % вартості операцій, проведених без використання РРО/ПРРО, оскільки порушення було кваліфіковане як повторне.

Ознайомившись із відзивом відповідача, позивач у відповіді на відзив зазначає, що відповідач не спростував основних доводів позову. Зокрема, не заперечено, що послуги з обробки інформації є самостійним видом господарської діяльності за КВЕД 63.11 і не належать до діяльності з організації та проведення азартних ігор. Також не спростовано, що при оплаті таких послуг відсутня розрахункова операція у розумінні Закону України №265/95-ВР, оскільки гравці не передають позивачу готівкові кошти та не здійснюють безготівкового переказу на його рахунок, а зобов`язання припиняються шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України. Крім того, відповідач не довів необхідності повторної фіскалізації коштів, які вже були фіскалізовані при їх внесенні через РРО, а також не спростував того, що Закон № 265 не передбачає повторного застосування реєстраторів розрахункових операцій до таких коштів. Окремо позивач зазначає, що відповідач безпідставно застосував редакцію Закону № 265, яка набрала чинності лише 30 грудня 2024 року, до правовідносин, що виникли раніше, чим допустив ретроспективне застосування норм закону. Також не спростовано доводи щодо неправильно визначеної суми господарських операцій, оскільки контролюючий орган проігнорував зареєстрований розрахунок коригування, внаслідок чого безпідставно завищив базу для застосування штрафних санкцій. Позивач звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово наголошував: у наказі про проведення перевірки повинна бути конкретизована фактична підстава її призначення - зазначено, яку саме інформацію отримав контролюючий орган або який документ став підставою для перевірки. Оскільки таких відомостей у спірному наказі немає, він не відповідає вимогам статті 81 Податкового кодексу України, а посилання відповідача на постанову Верховного Суду у справі №420/9909/23 є нерелевантним, адже обставини цієї справи істотно відрізняються. З огляду на викладене, позивач просить суд визнати податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати його, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати, включаючи судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 04.02.2026 клопотання представника відповідача про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву задовольнив. Поновив відповідачу - Центральному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків строк для подання відзиву на позовну заяву.

Київський окружний адміністративний суд протокольною ухвалою від 04.03.2026 закрив підготовче провадження, справу призначив до судового розгляду по суті.

16.04.2026 за результатами суд, протокольною ухвалою, подальший розгляд справи постановив здійснювати в порядку письмового провадження.

Ухвалою від 21.07.2026 з метою встановлення та перевірки підстав для проведення податкової перевірки витребувано від відповідача: копії джерел доказової інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, які стали підставами для призначення перевірки згідно п.п.80.2.2 ПК України;

- письмові пояснення щодо підстав проведення перевірки згідно п. 80.2.6 ПК України, дотримання при цьому приписів п. 80.3 ст. 80 ПК України, а також копії відповідних матеріалів.

На виконання вимог ухвали суду відповідачем заявою від 23.07.2026 подано витребувані документи та пояснення.

Позиція учасників справи, встановлена судом під час судового засідання.

Представники позивача просили позов задовольнити з підставі викладених у позовній заяві.

Представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити через їх необґрунтованість.

Обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Букмекерська компанія «Фавбет», код ЄДРПОУ: 43457382, місцезнаходження: м. Київ, просп. Степана Бандери, буд. 8 (далі також платник податків, підприємство, Товариство) має статус юридичної особи, перебуває на податковому обліку у відповідача.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності платника податків є Організування азартних ігор (позиція КВЕД: 92.00).

До інших видів діяльності позивача відносяться: Лізинг інтелектуальної власності та подібних продуктів, крім творів, захищених авторськими правами (КВЕД 77.40); Діяльність спортивних клубів ( КВЕД 93.12); Інша діяльність у сфері спорту (КВЕД 93.19); Організування інших видів відпочинку та розваг (КВЕД 93.29); Неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90); Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність (КВЕД 63.11); Веб-портали (КВЕД 63.12); Діяльність інформаційних агентств (КВЕД 63.91); Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у. (КВЕД 63.99); Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД 68.20); Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації (КВЕД 73.12); Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки (КВЕД 73.20); Рекламні агентства (КВЕД 73.11).

Наказом по підприємству № 3-П від 11.12.2023 затверджені Правила організатора азартних ігор казино в мережі Інтернет та букмекерської діяльності (далі - Правила).

В свою чергу, наказом по підприємству від 01.10.2024 № 5-П та № 7-П від 01.04.2025 затверджені зміни та доповнення до Правил.

Розділом 1 Правил визначені ключові терміни:

1.10. Виграш (приз) - кошти, майно, майнові права, що підлягають виплаті (видачі) гравцю у разі його виграшу в азартну гру відповідно до оприлюднених правил проведення такої азартної гри.

1.11. Виплата виграшу - фінансова операція з виплати Гравцю виграшу (призу) у разі його виграшу в азартну гру відповідно до оприлюднених правил проведення такої азартної гри.

1.12. Гравець - фізична особа, яка на момент участі в азартній грі досягла 21-річного віку, є дієздатною, не перебуває у Реєстрі осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, та за власним бажанням бере участь в азартній грі.

1.14. Депозит - грошові кошти, внесені Гравцем на власний клієнтський рахунок, та які в момент їх внесення обмінюються на електронні грошові замінники з метою використання їх для участі в азартних іграх, і які до моменту ставки є власністю Гравця.

1.10.1. Електронний грошовий замінник - ігровий замінник гривні, що містить інформацію про його номінал, дає можливість зробити ставку в азартній грі, обмінюється Гравцем на його грошові кошти, обліковується на Клієнтському рахунок гравця, і може бути обміняний Гравцем на відповідний грошовий еквівалент.

1.18. Клієнтський рахунок гравця (особистий кабінет) - частина онлайн-системи організатора азартних ігор, що забезпечує Гравця повною інформацією про його дії, угоди, укладені з організатором азартних ігор, баланс електронних грошових замінників, а також містить інформацію, необхідну для ідентифікації Гравця.

1.24. Повернення Депозиту - фінансова операція з виплати (зняття) депозиту (повністю або частково) в межах залишку сум на клієнтському рахунку Гравця, здійснена на підставі заявки Гравця, та яка не вважається Виграшом.

1.26. Ставка - грошові кошти або ігровий замінник гривні, що передаються гравцем організатору азартної гри, є умовою участі в азартній грі та виходячи з розміру якої відповідно до правил такої азартної гри визначається розмір виграшу (призу).

1.27. Повернення ставки - повернення Гравцю електронних грошових замінників на його Клієнтський рахунок гравця з підстав, передбачених цими Правилами. Повернення ставки не вважається Виграшом або Поверненням депозиту.

08.12.2022 Товариством затверджено Договір публічної оферти, сторонами якого виступають з однієї сторони - ТОВ «Букмекерська компанія «Фавбет», з другої сторони - фізична особа, яка на момент укладання цього Договору про участь в азартній грі шляхом прийняття (акцепту) публічної пропозиції (оферти) досягла 21 року, має повну цивільну дієздатність, не перебуває в Реєстрі осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та / або участь в азартних іграх, та за власним бажанням користується Веб-сайтом Організатора favbet.ua (надалі - «Веб-сайт») та / або мобільним додатком Favbet (надалі - «Мобільний додаток») для участі в азартних іграх (надалі - «Гравець»).

Цим договором встановлено, що послуги з обробки інформації - послуги, що надаються Гравцю Організатором азартних ігор, щодо оброблення, форматування, конвертування, перетворення, аналізу, відображення у різних розрізах інформації щодо поповнення клієнтського рахунку Гравця, виплати виграшу (призу) за результатами азартної гри та повернення депозитів; звірки отриманої інформації, безперервність або ритмічність яких безперебійного або повторюваного доступу Гравця до послуги у будь-який момент (час). Послуги з обробки інформації не є діяльністю у сфері організації та проведення азартних iгop.

Відповідно до підпункту 4.1.2 пункту 4.1 розділу 4 цього Договору публічної оферти гравець поінформований і згодний, що з кожної операції з повернення депозитів внесених для участі в азартних іграх через мережу Інтернет, та/або виплати (видачі) виграшів (призів) Організатор має право утримувати одну цілу п?ять десятих відсотка від суми операції за послуги з обробки інформації, надання яких має безперервний або ритмічний характер.

Згідно з підпунктом 4.1.3 пункту 4.1 розділу 4 цього Договору публічної оферти обсяг наданих послуг з обробки інформації відображається Організатором азартних іграх у зведеній податковій накладній. Підтвердженням належного надання послуги з обробки інформації є проведена розрахункова операція з поповнення ігрового балансу гравця, повернення коштів, внесених для участі в азартних іграх через мережу Інтернет; виплати (видачі) виграшів (призів).

Так, на підставі наказу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі також контролюючий орган) від 25.06.2025 № 335/Ж1 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «БУКМЕКЕРСЬКА КОМПАНІЯ «ФАВБЕТ» (код ЄДРПОУ 43457382)» прийнятого на підставі підпункту 19-1.1.4, п. 19-1.1 ст. 19-1, керуючись п.п. 20.1.4, п.п 20.1.6, п.п 20.1.8, п.п. 20.1.9, п.п 20.10., п.п. 20.1.11, п.п. 20.1.13, п.п .20.1.14, п. 20.1 ст. 20, п.п.80.2.2, 80.2.6 п. 80.2 ст. 80, п. 69.2 ст. 69 підрозділу 10 ХХ «Перехідні Положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УI (13 змінами і доповненнями), Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-BP (із змінами і доповненнями) та інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на органи ДПС призначено проведення фактичної перевірки тривалістю не більше 10 діб, з метою контролю порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі забезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування.

За результатами перевірки складено акт від 01.07.2025 №1560/Ж5/31-00-07-03-03-19/43457382 (далі Акт перевірки), за висновками якого встановлено, зокрема, порушення Товариством пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/98-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (за змінами та доповненнями), а саме встановлено непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції при отриманні ТОВ «БУКМЕКЕРСЬКА КОМПАНІЯ «ФАВБЕТ» плати за послуги, надані гравцям з обробки інформації при організації та проведенні азартних ігор, на загальну суму 399525142,7 грн за охоплений перевіркою період з 01.12.2024 по 31.05.2025.

Не погоджуючись з його висновками, позивачем 15.07.2025 подано заперечення на Акт перевірки.

Листом № 1022/ж12/31-00-07-03-03-26 від 30.07.2025 р. контролюючий орган повідомив позивача, що за результатами розгляду заперечень на Акт перевірки вирішено залишити висновки фактичної перевірки без змін.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.08.20025 № 1591/Ж10/31-00-07-03-03-24 (далі також ППР), яким, з огляду на встановлене порушення Товариством пункту 1, пункту 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і згідно пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, у розмірі 599 287 714,05 грн.

Не погоджуючись із винесеним ППР позивачем подано до Державної податкової служби України скаргу від 21.08.2025.

За наслідками адміністративного оскарження, Державною податковою службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги від 17.10.2025 № 30153/6/99-00-06-03-02-06, яким ППР залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи зазначене ППР протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Норми права, які застосував суд мотиви їх застосування.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі - ПК України).

Право на проведення перевірки, в тому числі фактичної перевірки, визначено положеннями пункту 75.1 статті 75 та підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, при цьому така перевірка повинна проводитися в межах повноважень контролюючого органу виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Підстави проведення фактичної перевірки регламентовано статтею 80 ПК України, відповідно до пункту 80.2 якої фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (пп. 80.2.1 п. 80.2 ст. 80 ПК України);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України);

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (пп. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПК України);

- неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (пп. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 ПК України);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України);

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 (щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80 ПК України);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (пп. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України).

Вимоги до змісту наказу керівника контролюючого органу про проведення фактичної перевірки встановлені абзацом 3 пункту 81.1 статті 81 ПК України, відповідно до якого в наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначено статтею 81 ПК України.

Так, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон № 265/95-ВР).

Спірні правовідносини, що виникли у зв`язку з проведенням перевірки за період з 01.12.2024 по 31.05.2025, регулюються положеннями Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР.

При цьому, суд враховує, що під час періоду, охопленого перевіркою, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України окремих товарів оборонного призначення» від 17.12.2024 № 4143-IX, який набрав чинності 30.12.2024 (далі Закон № 4143-IX) внесено зміни у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та до Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" від 14 липня 2020 року № 768-IX внесено доповнення.

Нормативне регулювання спірних правовідносин у період проведення перевірки з 01.12.2024 по 29.12.2024, до внесення змін Законом № 4143-IX.

Згідно з абзацами 5, 6 статті 2 Закону № 265/95-ВР реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Підпунктами 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, крім іншого, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Статтею 9 Закону № 265/95-ВР встановлено низку винятків, коли РРО не застосовується

Так, згідно з п. 12 ст. 9 Закону №265/95-ВР реєстратори та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).

Згідно з п. 14 ст. 9 Закону № 265/95-ВР реєстратори та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовується при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Частиною 2 статті 9 Закону № 265/95-ВР встановлено, що положення цієї статті не звільняють від обов`язку застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій під час здійснення діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, у тому числі під час прийняття або повернення коштів, внесених прямо або опосередковано для участі в азартних іграх, виплати коштів гравцям, а також продажу та/або обміну ігрових замінників гривні, у тому числі електронних грошових замінників.

Пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР визначено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції.

Нормативне регулювання спірних правовідносин у період проведення перевірки з 30.12.2024 по 31.05.2025 з урахуванням змін, внесених Законом № 4143-IX.

Відповідно до абз. 6 ст. 2 Закону № 265/95-ВР розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей цього Закону розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями;

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 265/95-ВР положення цієї статті не поширюються на здійснення організаторами азартних ігор розрахунків при організації та проведенні азартних ігор.

Пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР визначено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або неповну суму розрахунку при організації та проведенні азартних ігор; непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за кожне наступне порушення;

Правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні, правові, економічні, соціальні та організаційні умови функціонування азартних ігор визначаються Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» від 14 липня 2020 року № 768-IX (далі -Закон №768-IX).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (на момент виникнення спірних правовідносин): «У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

азартна гра - будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає право на отримання виграшу (призу), імовірність отримання і розмір якого повністю або частково залежать від випадковості, а також знань і майстерності гравця (пункт 1);

букмекерська діяльність - господарська діяльність з організації та проведення парі (букмекерських парі та парі тоталізатора) в букмекерських пунктах та/або в мережі Інтернет. (пункт 3)

гравець - фізична особа, яка на момент участі в азартній грі досягла 21-річного віку, є дієздатною, не перебуває у Реєстрі осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, та за власним бажанням бере участь в азартній грі (пункт 17);

гральний заклад - гральний заклад казино, зал гральних автоматів, букмекерський пункт (пункт 20);

ігровий замінник гривні - матеріальний засіб гри в азартних іграх, зокрема монетоподібний значок, фішка, жетон або електронна картка, а також електронний грошовий замінник, що містить інформацію про його номінал, дає можливість зробити ставку в азартній грі та придбавається в обмін на грошові кошти у касі організатора азартних ігор, а після завершення азартної гри підлягає поверненню в касу для обміну його на відповідний грошовий еквівалент (пункт 28);

каса - місце, в якому здійснюються продаж (видача) та обмін ігрових замінників гривні, електронних грошових замінників, поповнення ігрових рахунків, прийняття ставок від гравців, виплата (видача) виграшів (призів) за результатами проведення азартної гри та інші дії (пункт 31);

клієнтський рахунок гравця - частина онлайн-системи організатора азартних ігор, що забезпечує гравця повною інформацією про його дії, угоди, укладені з організатором азартних ігор, баланс електронних грошових замінників, а також містить інформацію, необхідну для ідентифікації гравця (пункт 32);

організатор азартних ігор - юридична особа - резидент України, яка на підставі отриманої ліцензії має право здійснювати зазначений у такій ліцензії вид діяльності з організації та проведення азартних ігор відповідно до вимог цього Закону (пункт 37);

організатор азартних ігор в залах гральних автоматів - юридична особа - резидент України, яка на підставі отриманої ліцензії має право здійснювати діяльність з організації та проведення азартних ігор в залах гральних автоматів відповідно до цього Закону (пункт 38);

організатор азартних ігор казино в мережі Інтернет - юридична особа - резидент України, яка на підставі отриманої ліцензії має право здійснювати діяльність з організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет відповідно до цього Закону (пункт 39);

організатор букмекерської діяльності - юридична особа - резидент України, яка на підставі отриманої ліцензії має право здійснювати діяльність з організації та проведення букмекерської діяльності в букмекерських пунктах та/або в мережі Інтернет відповідно до цього Закону (пункт 40);

Пунктом 54-1 Закону №768-IX (з урахуванням змін, внесених згідно із Законом № 4143-IX) доповнено, що розрахунки при організації та проведенні азартних ігор - розрахунки між фізичними особами та організатором азартних ігор під час внесення коштів для участі в азартних іграх, поповнення ігрового балансу, внесення (прийняття, оплати) ставок грошима, обміну грошей на ігрові замінники гривні, виплати виграшів (призів) грошима, обміну ігрових замінників гривні на гроші, повернення ставок, повернення коштів, внесених гравцем для участі в азартних іграх, а також будь-які інші розрахунки між фізичними особами та організатором азартних ігор, що прямо або опосередковано стосуються організації та проведення азартних ігор;

спеціальна гральна зона - територія (місце), визначена відповідно до цього Закону, для організації та проведення азартних ігор у гральних закладах казино, азартних ігор у залах гральних автоматів, букмекерської діяльності через букмекерські пункти (пункт 56);

ставка - грошові кошти або ігровий замінник гривні, що передаються гравцем організатору азартної гри, є умовою участі в азартній грі та виходячи з розміру якої відповідно до правил такої азартної гри визначається розмір виграшу (призу) (пункт 58).

Закон № 768-IX регулює діяльність всіх організаторів азартних ігор, які можуть здійснювати свою діяльність: безпосередньо в гральних закладах або спеціальних гральних зонах (які можуть вважатися місцем реалізації послуги і можуть бути місцем проведення розрахунку); в мережі Інтернет (тобто без визначеного місця надання послуг та/або місця проведення розрахунків).

З аналізу наведених норм права слідує, що діяльність організаторів азартних ігор, яка не здійснюється в гральних закладах або спеціальних гральних зонах, а здійснюється виключно в мережі Інтернет, є діяльністю без визначеного місця надання послуг та місця проведення розрахунків.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону №768 онлайн-система організатора азартних ігор повинна забезпечувати фіксацію кожної операції з прийняття ставки, виплати (видачі) виграшу (призу), здійснення виплати та інші операції, пов`язані з організацією та проведенням азартних ігор, захист даних від втрати, перекручення, підробки, знищення, копіювання, несанкціонованого доступу та будь-якого іншого стороннього (несанкціонованого) втручання в роботу онлайн-системи організатора азартних ігор.

Спеціальні вимоги до організації та проведення азартних ігор в мережі Інтернет встановлені статтею 24 Закону №768.

Відповідно до ч. 2 ст.24 Закону №768 організатор азартних ігор може здійснювати свою діяльність в мережі Інтернет через вебсайт, доменне ім`я якого знаходиться в доменній зоні UA, через мобільні додатки на різних операційних системах, що відповідають вимогам цього Закону. У реєстрі зазначається адреса вебсайту, через який провадиться діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор.

Частиною 8 статті 24 Закону №768 встановлено, що гравець самостійно створює клієнтський рахунок гравця (особистий кабінет) в онлайн-системі організатора азартних ігор.

Згідно з ч. 9 ст. 24 Закону №768 оплата ставок, повернення коштів, внесених гравцями для участі в азартних іграх через мережу Інтернет, виплата виграшів гравцям здійснюються у безготівковій формі через онлайн-систему організатора азартних ігор в мережі Інтернет з урахуванням положень цього Закону та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону № 768, внесення гравцем ставки вважається його згодою з правилами проведення азартної гри.

Згідно з п. 6, 7, 14 ч. 1 ст. 15 Закону № 768, у своїй діяльності організатор азартних ігор зобов`язаний, зокрема:

- встановлювати та розробляти правила організатора азартної гри;

- фіксувати в онлайн-системі, використання якої для організатора азартних ігор є обов`язковим відповідно до цього Закону та яка пов`язана каналами зв`язку (в режимі реального часу) з Державною системою онлайн-моніторингу, кожну операцію з прийняття ставки, з повернення ставки, з виплати виграшу в кожну азартну гру, із здійснення виплати, з обміну коштів на ігрові замінники гривні та навпаки, а також інші операції, визначені порядком функціонування Державної системи онлайн-моніторингу;

- своєчасно та в повному обсязі здійснювати виплату (видачу) виграшу (призу), виплату відповідно до правил проведення азартних ігор упродовж строку, встановленого цим Законом, крім випадків, визначених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», а також на вимогу гравця здійснити виплату виграшу (призу) у грошовій безготівковій формі;

- у разі використання ігрових замінників гривні провадити їх облік.

Відповідно до п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону №768 правила організатора азартних ігор - затверджений організатором азартних ігор локальний акт, що визначає за кожним окремим видом діяльності, встановленим частиною першою статті 2 цього Закону, детальний опис порядку та особливостей здійснення такої діяльності організатора азартних ігор (у тому числі порядок визначення результату азартних ігор, розрахунку та здійснення виплат виграшів (призів), умови взаємодії організатора азартних ігор з гравцями та іншими особами) та інші умови, які передбачені законодавством.

Оцінка аргументів учасників справи та висновки суду.

Щодо підстав для проведення контролюючим органом податкової перевірки платника податків.

Так позивач оспорює підстави для проведення перевірки, покликаючись на те, що відповідний наказ містить лише формальне посилання на відповідні норми ПК України, однак не зазначає конкретних фактичних підстав її проведення, не містить інформації про можливі порушення з боку позивача, джерела отримання такої інформації чи інших обставин, які б обґрунтовували необхідність проведення перевірки.

Дослідивши зміст наказу про проведення перевірки суд констатує, що такий винесено з підстав, передбачених п.п. 80.2.2 та 80.2.6 ПК України, тобто:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України);

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 (щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80 ПК України).

На підтвердження підстав для проведення перевірки контролюючий орган покликається на лист Державної податкової служби України від 15.04.2025 №10257/7/99-00-07-03-03-07 та доповідну записка від 25.06.2025 №1021\31-00-07-03-03-03.

Із його змісту слідує, що за допомогою вибіркового аналізу даних електронних копій фіскальних чеків та Z-звітів суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері азартних ігор в мережі «Інтернет», наявних у Системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО) за січень - лютий 2025 року, Департамент виявив СГ, у яких відбулось значне зниження показників обсягів продажу у лютому 2025 року порівняно з січнем цього ж року.

Така інформація може свідчити про ненадання організаторами азартних ігор розрахункових документів, що підтверджують отримані кошти при продажу ігрових замінників гривні гравцям у мережі «Інтернет» та ймовірне використання ними сторонніх платіжних сервісів для забезпечення гравців можливістю придбати ігрові замінники гривні, за допомогою яких споживач отримує сеанс гри.

Із метою посилення контролю на гральному ринку та вжиття заходів, спрямованих на виведення грального бізнесу з тіні, доручаємо посилити податковий контроль шляхом проведення контрольних розрахунків на інтернет-сайтах СГ, які мають право на проведення азартних ігор у мережі «Інтернет» та у разі виявлення фактів порушення порядку проведення розрахунків при продажу (поверненні) електронних замінників грошових коштів та/або порядку ведення касових операцій у національній валюті в Україні організувати та провести фактичні перевірки з урахуванням вимог статті 80 Податкового кодексу України.

На виконання зазначеного листа відповідачем проаналізовано наявну в інформаційних базах ДПС інформацію щодо позивача, за результатами чого складено доповідну записку від 25.06.2025 №1021/31-00-07-03-03-03.

У доповідній записці зазначено, що ТОВ «БУКМЕКЕРСЬКА КОМПАНІЯ «ФАВБЕТ» здійснює діяльність у сфері азартних ігор на підставі відповідної ліцензії, попередньою фактичною перевіркою (акт від 15.05.2025 №1265/Ж5/31-00-07-03-03-19/43457382) встановлено порушення законодавства щодо проведення розрахункових і касових операцій. Також товариством не було надано в повному обсязі документи, що стосувалися предмета перевірки, унаслідок чого частина розрахункових операцій залишилася неохопленою перевіркою.

З огляду на викладене доповідною запискою внесено пропозицію про надання дозволу на проведення фактичної перевірки платника податків.

Крім того, з доповідної записки від 25.06.2025 №1021/31-00-07-03-03-03 вбачається, що підставою для внесення пропозиції про проведення фактичної перевірки стали результати попередньої фактичної перевірки ТОВ «БУКМЕКЕРСЬКА КОМПАНІЯ «ФАВБЕТ» (акт від 15.05.2025 №1265/Ж5/31-00-07-03-03-19/43457382), якою встановлено порушення законодавства щодо порядку здійснення розрахункових і касових операцій, а також ненадання товариством у повному обсязі документів, що стосувалися предмета перевірки, внаслідок чого частина розрахункових операцій залишилася неохопленою перевіркою.

Оцінюючи доводи позивача та заперечення відповідача в частині підстав проведення перевірки згідно п.п. 80.2.2 ПК України суд враховує висновки, сформульовані Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 березня 2024 року у справі № 420/9909/23.

Так, ПК України закріплює таку обов`язкову вимогу щодо змісту наказу про проведення перевірки як найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, а також необхідність відображення підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.

Відтак, під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті зазначення платника податків, який має перевірятися, та чіткого визначення у наказі правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

Правовий аналіз пункту 80.2 статті 80 ПК України свідчить про те, що здебільшого підстави, передбачені у відповідних підпунктах цієї норми, встановлюють лише єдину передумову для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків вимог законодавства у певній сфері, яка і є фактичною підставою для проведення перевірки.

Крім того, проаналізувавши зміст норм п. 80.2 ст. 80, п. 81.1 ст. 81 ПК України у сукупності Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював у своїй постанові від 26 березня 2024 року у справі № 420/9909/23 таку правову позицію з тлумачення положень пп. 80.2.2 зазначених пункту й статті Кодексу: «…єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб`єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює.

Відповідно, саме наявність та/або отримання інформації є тією фактичною підставою для прийняття рішення про призначення фактичної перевірки, яке оформлюється у формі наказу і надає право контролюючому органу на його реалізацію шляхом проведення перевірки, за наслідками якої контролюючий орган має повноваження на прийняття відповідного рішення.

Підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України містить перелік сфер об`єктів податкового контрою, інформація про можливі порушення в яких має бути перевірена на предмет її підтвердження/спростування, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Застосована законодавцем у цій нормі конструкція щодо наявної/отриманої інформації - «яка свідчить про можливі порушення» - дає підстави для висновку, що вона має вказувати саме на можливі порушення платником податків законодавства у визначеній сфері, тобто ті ймовірні, засновані на обґрунтованих припущеннях, порушення, які підлягають перевірці на підставі цієї інформації.

Водночас аналіз абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України не дає підстав для висновку, що в наказі про проведення перевірки в обов`язковому порядку має бути зазначено конкретну норму податкового або іншого законодавства, контроль за якими покладено на контролюючи органи, яка порушується платником.

Верховний Суд у зазначеному рішенні вважав, що аналіз підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що в ньому достатньою мірою розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме - наявність/отримання інформації від визначеного кола суб`єктів щодо можливого допущеного порушення податкової дисципліни у сферах здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з`ясувати питання дотримання суб`єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Іншими словами, наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.

Таким чином, Верховний Суд в зазначеній справі дійшов висновку, що не можна вважати протиправним наказ призначення фактичної перевірки, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення.

Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним.

Проаналізувавши зазначені джерела інформації суд приходить до переконання, що вони містять конкретні відомості, які могли свідчити про порушення платником податків законодавства у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій, що є підставою для проведення перевірки згідно підпункту 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України та положень Закону № 265/95-ВР.

Щодо покликання контролюючим органом на п.п. 80.2.6 ПК України то слід відзначити, що доповідна записка від 25.06.2025 №1021/31-00-07-03-03-03 містить відомості про результати попередньої фактичної перевірки платника податків (акт від 15.05.2025 №1265/Ж5/31-00-07-03-03-19/43457382), якою встановлено порушення законодавства щодо порядку здійснення розрахункових і касових операцій, а також ненадання товариством у повному обсязі документів, що стосувалися предмета перевірки, внаслідок чого частина розрахункових операцій залишилася неохопленою перевіркою.

Суд не вважає за необхідне ретельно зупинятись на питанні наявності підстав для проведення перевірки згідно п.п. 80.2.6 ПК України, оскільки, як зазначалося вище, контролюючим органом підтверджено підстави її призначення згідно підпункту 80.2.2 ПК України, які є достатньою правовою підставою для видання наказу.

Оцінюючи наведені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що наказ Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 25.06.2025 № 335/Ж1 відповідає вимогам статей 80 та 81 Податкового кодексу України.

Таким чином, доводи позивача щодо протиправності наказу про проведення перевірки з підстав неналежного зазначення фактичних обставин її призначення є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Відтак суд дійшов висновку, що фактична перевірка була призначена у межах повноважень контролюючого органу, на підставах та у спосіб, визначених Податковим кодексом України, а тому відсутні правові підстави для визнання її незаконною чи визнання недопустимими доказів, отриманих за результатами її проведення.

Щодо обґрунтованості висновків про порушення Товариством податкового законодавства.

Податкова перевірка охоплює період з 01.12.2024 по 31.05.2025, протягом якого відбулися зміни у правовому регулюванні.

В період з 30.12.2024 по 31.05.2025 спірні правовідносини унормовані, зокрема, приписами Законів № 265/95-ВР та № 768-IX з урахуванням змін внесених Законом від 17.12.2024 №4143-ІХ.

Як вбачається із змісту оскаржуваного ППР та розрахунку до нього, підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) є п. 1 ч. 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР.

Підставою для такого рішення стали висновки контролюючого органу про те, що Товариство під час здійснення діяльності з організації та проведення азартних ігор утримувало з гравців плату за послуги з обробки інформації у розмірі 1,5 % від сум, що підлягали виплаті, без проведення таких операцій через реєстратори розрахункових операцій (РРО) або програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО) та без формування і видачі відповідних розрахункових документів.

У справі не є спірним, що платником податків у період, що перевірявся, здійснювалась діяльність з організування проведення азартних ігор.

Контролюючим органом не заперечено застосування платником податків реєстраторів розрахункових операцій під час внесення особами коштів в якості депозитів з метою участі в азартних іграх.

Водночас, платником податків утримувалась в порядку зарахування зустрічних однорідних позовних вимог плата за послуги з обробки інформації у розмірі 1,5 % з сум виграшів (призів) чи повернення депозитів, внесених для участі в азартних іграх через мережу Інтернет та повернення ставок.

Також, не є спірним, що платником податків відповідні операції відображені у зведених податкових накладних за відповідні періоди з номенклатурою «Послуги з обробки інформації», які прийняті контролюючим органом.

Суд вважає, що ключовими питаннями у справі є з`ясування юридичної природи відповідних операцій та наявність в них ознак розрахункової операції в розумінні Закону № 265/95-ВР.

Позиція платника податків.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також відповідно до статуту товариства, ТОВ «БУКМЕКЕРСЬКА КОМПАНІЯ «ФАВБЕТ» основним видом діяльності має Організування азартних ігор (позиція КВЕД: 92.00).

Крім того, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до інших видів діяльності позивача відносяться:

Лізинг інтелектуальної власності та подібних продуктів, крім творів, захищених авторськими правами (КВЕД 77.40); Діяльність спортивних клубів ( КВЕД 93.12); Інша діяльність у сфері спорту (КВЕД 93.19); Організування інших видів відпочинку та розваг (КВЕД 93.29); Неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90); Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність (КВЕД 63.11); Веб-портали (КВЕД 63.12); Діяльність інформаційних агентств (КВЕД 63.91); Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у. (КВЕД 63.99); Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД 68.20); Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації (КВЕД 73.12); Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки (КВЕД 73.20); Рекламні агентства (КВЕД 73.11).

Згідно з положеннями Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності, що затверджені Наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 р. № 396, діяльність за позицією КВЕД: 63.11 належить до надання інформаційних послуг, тобто до діяльності пошукових веб-порталів, оброблення даних, розміщення (хостинг) а також надання інших інформаційних послуг, та клас за позицією КВЕД: 63.11 включає:

- надання інфраструктури для розміщення (хостингу), оброблення даних і пов`язану із цим діяльність;

- надання спеціалізованих послуг з розміщення (хостингу), такі як: веб-хостинг; потокові послуги; надання простору для розміщення програмних додатків; надання веб-послуг із доставки програмних додатків; надання центральних ЕОМ клієнтам;

- оброблення даних: повне оброблення даних, отриманих від клієнта; складання спеціалізованих звітів на основі даних, отриманих від клієнта;

- надання послуг з уведення даних.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв?язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Згідно з підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПК України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

В свою чергу, з аналізу положень Закону №765 висновується, що надання послуги з організації та проведення азартних ігор в мережі Інтернет (розважальної послуги) включає в себе декілька етапів: 1) внесення депозиту; 2) передбачена можливість повернення суми депозиту; 3) передача електронних грошових замінників у кількості, який гравець вважає за необхідне на свій розсуд, виходячи із наявної суми депозиту в еквіваленті електронних грошових замінників, для здійснення ставки, яка є умовою участі у азартній грі; 4) обмін гравцем електронних грошових замінників на відповідний грошовий еквівалент у разі виграшу, повернення ставки.

Правовідносини між позивачем (організатором азартних ігор) та фізичними особами (гравцями) виникають саме на підставі Договору публічної оферти, розміщеного на офіційному вебсайті позивача. Акцептом умов цього договору є реєстрація гравця в онлайн-системі позивача та створення ним особистого кабінету, після чого між сторонами виникають взаємні цивільні права та обов`язки.

Відповідно до положень статті 601 ЦК України зобов`язання припиняється повністю або частково зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав або не встановлений чи визначений моментом пред`явлення вимоги.

З аналізу викладеного позивач робить висновок, що після виникнення у нього обов`язку здійснити виплату гравцю виграшу або повернути депозит, одночасно виникало зустрічне грошове зобов`язання гравця, зокрема сплатити вартість послуг з обробки інформації, передбачених Договором публічної оферти.

Виконання зазначених взаємних грошових зобов`язань здійснювалося шляхом утримання позивачем вартості відповідних послуг із суми коштів, належних до виплати гравцю.

Застосовуючи положення ст. 601 ЦК України, такий механізм, на думку позивача, за своєю правовою природою, фактично є способом припинення взаємних однорідних грошових зобов`язань шляхом їх зарахування.

Під час виплати виграшу або повернення депозиту гравець не здійснює окремої оплати послуг з обробки інформації.

Таким чином, відсутній факт прийняття позивачем від гравця готівкових коштів чи безготівкового платежу як плати за відповідну послугу, що є визначальною ознакою розрахункової операції відповідно до ст. 2 Закону України № 265/95-ВР.

Крім того, операції з внесення гравцями депозитів, поповнення клієнтських рахунків, повернення депозитів та виплати виграшів відображаються в онлайн-системі організатора азартних ігор відповідно до вимог Закону України № 768-IX та, як зазначає позивач і не спростовано відповідачем, проводяться із застосуванням РРО/ПРРО.

Позиція контролюючого органу.

В Акті перевірки податковий орган не вдавався до з`ясування суті відповідних операцій, констатувавши порушення платником податків законодавства щодо непроведення операцій через РРО та не видачі розрахункового документа.

Водночас, у висновках на заперечення до Акта перевірки відповідач зазначив, що у контексті азартних ігор виплати гравцям та утриманням плати за послуги з обробки інформації є фінансовими операціями-розрахунками, поз`язаних з утриманням або поверненням коштів. Відповідно, ці операції потрапляють під визначення розрахунків при організації та проведення азартних ігор, оскільки включають рух грошових коштів між організатором і гравцем при організації та проведенні азартних ігор…

… Ніхто крім осіб, що визначенні правилами організатора азартних ігор та умовами Договору публічної оферти, як Гравці не можуть отримати послуги з обробки інформації…

… Утримання плати за обробку інформації є частиною фінансової операції, пов`язаної з виплатою виграшу (повернення депозиту/ставки) оскільки прямо впливає на кінцеву суму, отриману гравцем, а отже стосуються організації та проведення азартних ігор.

Частина 4 ст. 9 Закону № 768 прямо вказує, що під час здійснення діяльності у сфері азартних ігор застосовуються РРО та/або ПРРО в порядку, передбаченому законом № 265. Це підтверджує, що всі операції, пов`язані з виплатами, включаючи утримання, підлягають фіксації через РРО.

Висновки суду.

Насамперед суд звертає увагу, що п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР (в редакції станом на час винесення оскаржуваного ППР) встановлював кілька форм об`єктивної сторони відповідного податкового правопорушення, а саме:

проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або неповну суму розрахунку при організації та проведенні азартних ігор;

непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи;

невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання.

В оскаржуваному ППР відсутні відомості щодо об`єктивної сторони податкового правопорушення, проте, згідно розрахунку штрафних санкцій до нього воно полягає в проведенні розрахункової операції на неповну суму розрахунку при організації і проведенні азартних ігор при виплаті виграшів (призів).

Натомість в Акті перевірки зазначено, що суть порушення полягає в непроведені розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок та в невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Таким чином, позиція контролюючого органу суперечлива в питанні, які фінансові операції мали місце: з виплати виграшу (повернення депозиту/ставки), складовою частиною якої є утримання плати за обробку інформації чи окремі (самостійні) розрахункові операції.

Зазначене свідчить про недотримання вимог щодо чіткості, зрозумілості висновків контролюючого органу щодо вчинення податкового правопорушення.

Водночас, за висновками податкового органу, які містяться в Акті перевірки: «За результатами аналізу окремих проведених розрахункових операцій платника податків було встановлено утримання з гравців на користь ТОВ «БУКМЕКЕРСЬКА КОМПАНІЯ «ФАВБЕТ» сум у розмірі 1,5 відсотка від нарахованих сум до виплат без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Розмір цих сум підтверджується наданим до ознайомлення та перевірки Витягом з онлайн-системи оператора. При вивчені цього Витягу встановлено, що означена плата за послуги, надані гравцям з обробки інформації, також утримувалась з сум перерахованих гравцям повернень депозитів, внесених для участі в азартних іграх через мережу Інтернет та повернень ставок. Загальна сума отриманої підприємством без проведення через РРО/ПРРО та без видачі відповідних розрахункових документів плати за послуги, надані гравцям з обробки інформації у помісячному розрізі відповідає сумам вказаним ТОВ «БУКМЕКЕРСЬКА КОМПАНІЯ «ФАВБЕТ» у податкових накладних з номенклатурою «Послуги з обробки інформації» за відповідний місяць та складає Загальну суму 399 525 142,7 грн».

Таким чином, контролюючий орган в цій частині Акта перевірки пов`язав розрахункову операцію з моментом отримання коштів від осіб на стадії внесення депозиту.

Між тим, Акт перевірки не містить відомостей щодо незастосування платником податків РРО/ПРРО чи застосування на неповну суму розрахунку при організації та проведенні азартних ігор під час отримання від фізичних осіб коштів, з метою участі в азартних іграх.

Відповідач не спростовував твердження платника податків щодо застосування РРО/ПРРО на всю суму внеску під час отримання коштів від фізичних осіб.

З цього слідує, що утримана сума за послуги з обробки інформації попередньо проведена через РРО/ПРРО, а вимога контролюючого органу щодо «повторної фіскалізації» не ґрунтується на приписах законодавства.

В цьому контексті, суд звертає увагу, що в постановах від 27 листопада 2023 року у справі № 420/11790/22, від 11 вересня 2025 року у справі № 580/7450/24, від 12 серпня 2025 року у справі № 500/5316/21 Верховний Суд зазначив, що якщо звернути увагу на об`єктивну сторону складу правопорушення, а саме дії, які складають суть протиправної поведінки платника податків, то в контексті пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР відповідальність настає за дії, які за своєю суттю та способом спрямовані на приховування належного обліку здійсненої розрахункової операції на повну суму з використанням реєстраторів розрахункових операцій тощо.

Сама суть проведення розрахункових операцій через РРО та видачі відповідних розрахункових документів (фіскальних чеків) при розрахунках із суб`єктами господарювання у готівковій формі чи за допомогою банківських карток полягає у тому, щоб суб`єкт господарювання вів прозорий та відкритий облік господарської діяльності, показував усі доходи та не приховував будь-яких доходів, які не обліковуються, внаслідок чого до державного бюджету у повному обсязі надходитимуть податки.

Проте у цій справі, під час проведення перевірки фіскальним органом не було виявлено будь-яких порушень щодо невідповідності реального обсягу здійснених господарських операцій наявній документації щодо діяльності Товариства.

Таким чином, інформація зазначена в податковій інформації, що була приводом для проведення перевірки «щодо можливого ненадання організаторами азартних ігор розрахункових документів, що підтверджують отримані кошти при продажу ігрових замінників гривні гравцям у мережі «Інтернет» та ймовірне використання ними сторонніх платіжних сервісів для забезпечення гравців можливістю придбати ігрові замінники гривні, за допомогою яких споживач отримує сеанс гри» не знайшла свого об`єктивного підтвердження.

Таким чином, висновки податкового органу в цій частині є необґрунтованими.

Враховуючи наведене відсутня потреба в детальному аналізі доводів позивача щодо співвідношення послуг з обробки інформації з послугами з організації та проведення азартних ігор.

Період з 01.12.2024 по 29.12.2024.

В Акті перевірки контролюючий орган не застосовував диференційованих підхід до окремих періодів з урахуванням правового регулювання до 29.12.2024.

Загалом вищезазначені висновки суду є релевантними щодо періоду до 29.12.2024.

Поряд з цим, Верховний Суд вже викладав висновок щодо правильного застосування норми права стосовно питання тлумачення норм пунктів 1, 2 статті 3, пункту 14 статті 9 Закону України від 06 липня 1995 року №265/98-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у призмі їх застосування щодо операцій з продажу гравцям за грошові кошти електронних грошових замінників, які дають можливість зробити ставку в азартній грі.

Такі висновки здійснені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11 березня 2025 року у справі №320/10602/24, від 04 серпня 2025 року у справі №320/16081/24, від 19 травня 2026 у справі № 320/11360/24.

Зокрема у постанові від 19.05.2026 у справі № 320/11360/24 Верховний Суд виснував, що до операцій позивача з надання послуг з організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет, розрахунки за які проводяться виключно в безготівковій формі за допомогою сервісів переказу коштів (у тому числі розрахунки у формі операцій з електронними грошовими замінниками), підлягали застосуванню положення пункту 14 статті 9 Закону № 265/95-ВР, які звільняють позивача від застосування РРО та/або ПРРО.

Враховуючи викладене Верховний Суд зазначає, що операції з внесення депозиту, а також подальшого обліку грошових коштів гравця у вигляді електронного грошового замінника не можуть вважатися послугою у розумінні наведених положень Податкового кодексу України, Закону України №265/95-ВР та Закону України №768-IX, та як наслідок, не утворюють розрахункової операції у розумінні Закону №265/95-ВР, оскільки не пов`язані з продажем товарів чи наданням послуг. Відповідно, у суб`єкта господарювання відсутній обов`язок щодо застосування реєстратора розрахункових операцій під час здійснення таких операцій.

Контролюючий орган на зазначені обставини під час проведення перевірки уваги не звернув.

Водночас правова оцінка дій позивача має здійснюватися з урахуванням принципу дії закону в часі та заборони його зворотної дії, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує відповідальність.

За таких обставин положення Закону України № 4143-IX у частині, що запроваджують нове або уточнене регулювання обов`язку застосування РРО у подібних правовідносинах, не підлягають застосуванню до правовідносин, що виникли до набрання ним чинності, а отже, не можуть бути підставою для висновків щодо порушень позивача за період, який передує 30.12.2024.

Щодо обґрунтованості розрахунку штрафних санкцій.

З Акта проведення фактичної перевірки № 1591/Ж10/31-00-07-03-03-24 від 01.07.2025 суд встановив, що при визначенні розміру штрафних (фінансових) санкцій відповідач виходив із загальної суми поданих зведених податкових накладних, зокрема:

- № 4 від 31.12.2024 р. на загальну суму 66 894 435,68 грн, в т.ч. ПДВ - 11 149 072,61 грн по послугам з обробки інформації у грудні 2024;

- № 12 від 31.01.2025 р. на загальну суму 68 331 269,58 грн, в т.ч. ПДВ - 11 388 544,93 грн - по послугам з обробки інформації у січні 2025;

- № 15 від 31.01.2025 р. на загальну суму 56 942 724,23 грн, в т.ч. ПДВ - 9 490 454,04 грн - по послугам з обробки інформації у січні 2025;

- № 7 від 28.02.2025 р. на загальну суму 49 945 609,62 грн, в т.ч. ПДВ - 8 324 268,27 грн по послугам з обробки інформації у лютому 2025;

- № 3 від 31.03.2025 р. на загальну суму 55 413 306,24 грн, в т.ч. ПДВ - 9 235 551,04 грн - по послугам з обробки інформації у березні 2025;

- № 10 від 30.04.2025 р. на загальну суму 48 628 762,15 грн, в т.ч. ПДВ - 8 104 793,69 грн - по послугам з обробки інформації у квітні 2025;

- № 10 від 31.05.2025 р. на загальну суму 53 369 035,20 грн, в т.ч. ПДВ - 8 894 839,20 грн - по послугам з обробки інформації у травні 2025.

Водночас матеріалами справи підтверджується, що відповідно до статті 192 ПК України позивачем зареєстровано розрахунок коригування № 13 від 31.01.2025 до податкової накладної № 12 від 31.01.2025, яким зазначену податкову накладну анульовано.

Таким чином, щодо операцій з надання послуг з обробки інформації у січні 2025 року чинною є лише зведена податкова накладна № 15 від 31.01.2025 на загальну суму 56 942 724,23 грн, у тому числі ПДВ 9 490 454,04 грн.

Судом встановлено, що відповідачем при визначенні бази для нарахування штрафних санкцій не враховано зареєстрований розрахунок коригування до податкової накладної № 12 від 31.01.2025.

Відповідно, висновки контролюючого органу щодо розміру штрафних санкцій ґрунтуються на помилкових вихідних даних, оскільки до розрахунку включено анульовану податкову накладну.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що розрахунок суми штрафних санкцій, здійснений відповідачем, є необґрунтованим та арифметично неправильним, що є додатковою підставою для визнання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення протиправним і його скасування.

Оцінюючи все зазначене вище в сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено обґрунтованість висновків перевірки та правомірності оскаржуваного рішення, а тому таке підлягають скасуванню.

З урахуванням повноважень суду, передбачених статтею 245 КАС України необхідно визнати протиправними та скасувати оскаржуване рішення відповідача.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 30 280,00 грн, отже останньому підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 242-246, 255 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04.08.2025 № 1591/Ж10/31-00-07-03-03-24.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУКМЕКЕРСЬКА КОМПАНІЯ «ФАВБЕТ» (м. Київ, просп. Степана Бандери, буд. 8, корп. 39, 39-А,; код ЄДРПОУ 43457382) сплачений судовий збір у розмірі 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) гривень 00 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (м. Київ, вул. Кошиця, буд. 3, код ЄДРПОУ 44082145).

4. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Сас Є.В.