Рішення № 138832873, 06.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року м. Київ справа №320/36164/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолія» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Водолія» (далі по тексту також позивач, ТОВ «Водолія») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту також відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.01.2023 №0057000707.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта фактичної перевірки магазину позивача за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 65. Позивач вважає, що перевірку призначено та проведено з порушенням вимог Податкового кодексу України, оскільки в наказі від 22.11.2022 №5356-п не наведено конкретної інформації про можливі порушення законодавства, яка стала підставою для її проведення, а лише формально зазначено положення підпунктів 80.2.2, 80.2.3, 80.2.4 та 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України. Крім того, на думку позивача, дослідження господарських операцій за минулий період фактично має ознаки документальної, а не фактичної перевірки.

Позивач також заперечує встановлені контролюючим органом порушення пунктів 1, 2 та 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та зазначає, що під час перевірки не було зафіксовано жодного факту здійснення розрахункової операції без застосування РРО або невидачі покупцю розрахункового документа. На переконання позивача, висновки контролюючого органу ґрунтуються лише на аналізі раніше сформованих розрахункових документів, при цьому до акта перевірки не долучено конкретного чека, який би підтверджував відсутність обов`язкових реквізитів.

Щодо висновку про порушення вимог до реалізації алкогольних напоїв позивач зазначає, що здійснює їх роздрібну торгівлю на підставі чинної ліцензії, а товар придбавався у ліцензованих постачальників. Під час перевірки фактів зберігання або реалізації немаркованих алкогольних напоїв, продукції з підробленими чи пошкодженими марками акцизного податку встановлено не було. У зв`язку з цим позивач вважає висновки акта перевірки необґрунтованими, а спірне податкове повідомлення-рішення - протиправним.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 (суддя Шевченко А.В.) відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У зв`язку з перебуванням судді Шевченко А.В. у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи.

За результатами повторного автоматизованого розподілу 08.04.2024 адміністративна справа була передана для розгляду судді Дудіну С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 адміністративну справу прийнято до провадження для її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що перевіркою встановлено порушення використання режиму програмування підакцизних товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТЗЕД та здійснення розрахункових операцій, де відображений продаж горілки, яка повинна маркуватись МАП, при цьому відсутня інформація про обов`язковий реквізит - цифрове значення штрихкодового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (інформація про серію та номер МАП), що, на переконання контролюючого органу, свідчить про проведення у магазині, належному ТОВ «Водолія» за період з 01.11.2022 по 30.11.2022 розрахункових операцій у кількості 65 без створення відповідних розрахункових документів на загальну суму 19 395,55 грн. Означені обставини, на думку відповідача, свідчать про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

ТОВ «Водолія» (ідентифікаційний код 35136315, адреса: 03194, м. Київ, бульв. Кольцова, 14-К) зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у м. Києві.

У період з 28.12.2022 по 05.01.2023 посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві проведено фактичну перевірку господарської одиниці «магазин» за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 65, належного суб`єкту господарської діяльності ТОВ «Водолія», в якому здійснюється реалізація продовольчих та непродовольчих товарів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, результати якої оформлені актом від 05.01.2023 №541/26/15/07/35136315 (далі по тексту - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення використання режиму програмування підакцизних товарів із застосуванням коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД, найменування товару, цін товару та обліку їх кількостей, а саме: згідно відомостей з інформаційного ресурсу ДПС України (СОД РРО) через РРО з фіскальним номером 3000733197 08.07.2022 о 09:52:03, чек ФН 134202 проведено реалізацію підакцизного товару - цигарки LEN RED Label у кількості 1 пачка по ціні 66,00 грн; 08.07.2022 о 18:24:44, чек ФН 124309, проведено реалізацію підакцизного товару - пива «Львівське м`яке пет 4,2 1,15 л» у кількості 1 пляшка по ціні 52,50 грн. В чеках ФН 1242020 та 124309 від 08.07.2022 не зазначено (відсутній) код товарної підкатегорії підакцизного товару згідно з УКТЗЕД. Крім того, відповідно до інформації з інформаційних ресурсів ДПС України, отриманої листом від 12.11.2022, встановлено, що ТОВ «Водолія» здійснювалися розрахункові операції, де відображено продаж горілки, яка повинна маркуватися МАП, при цьому відсутня інформація про обов`язкові реквізити - цифрове значення штрихкодового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (інформація про серію та номер МАП).

Таким чином, перевіркою встановлено, що ТОВ «Водолія» у період з 01.11.2022 по 30.11.2022 включно провела розрахункові операції у магазині за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 65 на РРО ФН 3000913554 без створення та видачі відповідних розрахункових документів на загальну суму 19 395,55 грн.

Листом ГУ ДПС у м. Києві від 24.01.2023 №5324/6/26-15-07-07-01-07 за результатами розгляду заперечень на акт перевірки у зв`язку з недотриманням термінів їх подання заперечення залишено без розгляду.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 20.01.2023 №0057000707 за порушення пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування» до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 34 193,33 грн.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цього податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пунктів 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).

За приписами підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 25.06.2026 у справі №300/3831/25, за загальним правилом окремі дефекти оформлення наказу не повинні розглядатися як підстава для визнання його протиправним, якщо зі змісту акта видається за можливе ідентифікувати передбачену законом фактичну підставу перевірки.

Верховний Суд виснував, що суди попередніх інстанцій, роблячи діаметрально протилежні висновки про законність наказу, не встановили фактичних обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення цієї справи.

Відтак, для визнання перевірки законною/незаконною суди мають переконатися у предметності інформації, що надійшла до податкового органу, та встановити, чи містить вона опис конкретних фактичних порушень, допущених безпосередньо позивачем, і чи дозволяє вона однозначно пов`язати ймовірне порушення з конкретним суб`єктом господарювання.

Згідно з усталеною правовою позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 16.12.2025 у справі № 300/670/25, від 24.12.2025 у справі № 580/4426/25, від 21.01.2026 у справі № 140/14221/24, від 25.06.2026 у справі № 300/3831/25, у випадках, коли фактичною підставою проведення перевірки визначено отримання інформації про порушення (п.п. 80.2.2 ПК України) або звернення споживача (п.п. 80.2.3 ПК України), суди зобов`язані не обмежуватися формальним посиланням на наявність відповідних документів, а повинні ретельно дослідити зміст та правову природу такої інформації.

Відтак, для визнання перевірки законною/незаконною суди мають переконатися у предметності інформації, що надійшла до податкового органу, та встановити, чи містить вона опис конкретних фактичних порушень, допущених безпосередньо позивачем, і чи дозволяє вона однозначно пов`язати ймовірне порушення з конкретним суб`єктом господарювання.

Верховний Суд наголосив, що у кожному конкретному випадку, якщо підстави позову обґрунтовані неправомірністю призначення перевірки, суди зобов`язані перевірити наявність таких фактичних підстав предметно, а не формально.

Верховний Суд у пункті 57 постанови від 26.03.2024 у справі №420/9909/23 наголосив на наявності істотної різниці у критеріях оцінки правомірності наказу на предмет його підставності та/або оформлення, як наслідок, необхідності відмежування у спорах цієї категорії питання «наявності підстав для проведення перевірки» від питання «достатності відображення підстав для проведення перевірки у наказі» та/або «недоліків в оформленні рішення про проведення перевірки». Підстави для призначення будь-якої перевірки чітко закріплені у нормах Податкового кодексу України, за наявності яких у контролюючих органів виникає безпосередньо право на проведення перевірки, тоді як відображення цих підстав у наказі про призначення перевірки фактично є формалізацією у письмовій формі права на проведення перевірки, яке вже виникло. Безумовно, формалізація підстави для проведення перевірки у наказі має відповідати вимогам абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.07.2026 у справі № 420/22716/24.

Дослідивши зміст наказу ГУ ДПС у м. Києві від 22.11.2022 №5356-п про проведення фактичних перевірок, судом встановлено, що цим наказом на підставі підпунктів 80.2.2, 80.2.3, 80.2.4, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України, пункту 69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі по тексту також - Закон №265/95-ВР), Закону України «Про ціни і ціноутворення» призначено протягом листопад - грудня 2022 року фактичні перевірки суб`єктів господарювання (згідно з додатками 1 - 276) з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства про укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами), дотримання вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки). Підставою зазначено доповідну записку управління фактичних перевірок від 22.11.2022 №1472/26-15-07-07-00-12.

Додатком №134 до означеного наказу є перелік суб`єктів господарювання для проведення фактичних перевірок на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80, пункту 69.27. підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України, в якому зазначено суб`єкта господарювання ТОВ «Водолія».

З метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, ухвалою суду від 08.07.2026 було витребувано від відповідача:

- належним чином завірену копію доповідної записки Управління фактичних перевірок від 22.11.2022 №1472/26-15-07-07-00-12;

- письмові пояснення щодо фактичних підстав, покладених в основу наказу ГУ ДПС у м. Києві від 22.11.2022 №5356-п про проведення фактичних перевірок в частині, що стосується перевірки позивача, з наданням документального підтвердження.

З наданого відповідачем витягу з доповідної записки від 22.11.2022 №1472/26-15-07-07-00-12 вбачається, що Управління фактичних перевірок ГУ ДПС у м. Києві на підставі п.п. 80.2.2, 80.2.3, 80.2.4 ст. 80, п. 69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України, Закону №265/95-ВР, Закону №5007-VI, інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на територіальні органи ДПС, просить дозволу на проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання у листопаді - грудні 2022 року, які наведені нижче у додатку, щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання та обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання вимог законодавства щодо встановлення державою фіксованих цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).

У додатку до цієї доповідної записки за №2657 зазначено суб`єкта перевірки ТОВ «Водолія». Підставою вказано листи ДПС України від 13.10.2022 №12358/99-00-07-04-02-07, №12297/7/99-00-07-04-02-07.

Відповідачем також долучено до матеріалів справи копію листа ДПС України від 13.10.2022 №12297/7/99-00-07-04-02-07, адресованого Головним управлінням ДПС в областях та м. Києві, підрозділам податкового аудиту, з якого вбачається, що в ході здійснення податкового контролю Департаментом податкового аудиту здійснено аналіз розрахункових документів, проведених через РРО/ПРРО (Дані СОД РРО) за 07-08 липня 2022 року у полі «Назва товару» яких відсутні слова та/або частини слів «тютюн», «цигар», «сигар», «сігар», при цьому у графі коду УКТЗЕД ат/або назві товару відсутні коди УКТЗЕД, що відносяться до тютюнових виробів. Згідно даних СОД РРО встановлено, що 186 суб`єктами господарювання на 1138 господарських об`єктах при здійснення 52967 розрахункових операцій не забезпечено режиму програмування із зазначенням коду товару підкатегорії згідно з УКТЗЕД (додаток 1). Враховуючи викладене з метою виконання функцій, визначених законом, та протидії порушенням в частині проведення розрахунків при продажу підакцизних товарів, ДПС України вважає за необхідне на підставі п. 80.2 ст. 80 ПК України організувати та провести фактичні перевірки господарських об`єктів, зазначених у додатку 1.

З витягу з додатку 1 до цього листа вбачається, що за №2657 зазначено суб`єкта господарювання ТОВ «Водолія», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, буд.; дата та час операції - 07.08.2022 09:52, фіскальний чек 1242020, загальна сума 66 грн, УКТЗЕД 1, назва товару «-1# 430193**Цигарки LgM Red Label».

Таким чином, виходячи з наданих відповідачем доказів, судом встановлено, що підставою для проведення фактичної перевірки господарської одиниці позивача отримання відповідачем від ДПС України інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення ТОВ «Водолія» розрахункових операцій, що підпадає під визначення підстав, відображених у підпункті 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України та свідчить про виникнення у ГУ ДПС у м. Києві правових підстав для проведення фактичної перевірки господарської одиниці ТОВ «Водолія» в межах спірних відносин.

При цьому, невідображення в наказі про проведення перевірки фактичної підстави, за наявності у ньому посилань на доповідну записку, на переконання суду, не може свідчити про недостатність змісту такого наказу, а надані відповідачем докази, в яких зафіксовано встановлення ДПС України опису конкретного порушення, допущеного безпосередньо позивачем, дозволяє однозначно пов`язати таке порушення з конкретним суб`єктом господарювання.

З урахуванням наведеного, зважаючи на зміст наказу про проведення фактичної перевірки, з якого вбачається як правова підстава для призначення перевірки (посилання на підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України), так і фактична (деталізована шляхом посилання на отриману інформацію щодо порушення, зазначено сферу, щодо якої її отримано, тобто має місце конкретизація фактичної підстави), суд доходить висновку, що обсяг зазначеної у наказі інформації відповідає вимогам абзацу 3 пункту 81.1 статті 81 ПК України, а тому відсутні підстави вважати, що відповідачем було допущено порушення процедури призначення та проведення фактичної перевірки.

Щодо доводів позивача про неможливість дослідження в рамках фактичної перевірки даних за минулий час, суд зазначає, що контролюючий орган та його посадові особи наділені повноваженнями здійснювати перевірку даних та інформації, відображених у фіскальних чеках минулих періодів та витягнутих з РРО щодо дотримання правил продажу підакцизних товарів у межах проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання, виходячи з вимог підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», статті 16 Закону №481/95-ВР, тому перевірка даних фіскальних чеків минулих періодів, витягнутих з РРО, під час проведення фактичних перевірок відповідає повноваженням відповідача та приписам наведеного законодавства.

Висновки аналогічного змісту викладені у постанові Верхового Суду від 19.11.2025 № 160/20070/23.

При цьому, відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 23.01.2025 у справі № 400/10461/21, Податковим кодексом не встановлено будь-яких обмежень та/або заборон щодо періоду діяльності платника, який перевіряється в ході фактичних перевірок, крім статті102 Податкового кодексу (не пізніше 1095 днів).

Щодо виявлених під час проведення фактичної перевірки порушень, суд зазначає таке.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом № 265/95-ВР.

За змістом пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону №265/95-ВР (тут і далі - в редакції, чинній на час проведення фактичної перевірки) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

З наведеного слідує, що суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції. При цьому, щодо підакцизних товарів необхідно зазначати код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, ціни товарів та облік їх кількості, а також цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Відповідальність за порушення вимог Закону № 265/95-ВР унормована розділом V цього Закону, зокрема, статтею 17, за змістом пунктів 1, 7 якої до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення;

7) триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

У постанові від 02.02.2023 у справі № 500/6845/21 Верховний Суд виснував, що пункт 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.

Предметом доказування у справах, пов`язаних з притягненням суб`єкта господарювання до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, є встановлення на підставі належних і допустимих доказів фактів, з якими контролюючий орган пов`язує допущення порушення суб`єктом господарювання вимог пункту 1 та/або 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

При цьому, у випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО. У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.

Закон № 265/95-ВР окремим порушенням визначає проведення через РРО розрахункової операції без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості. Такий обов`язок суб`єкта господарювання випливає із пункту 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР, і у випадку притягнення особи до відповідальності на цій підставі підлягають встановленню обставини наявності у розрахунковому документі, яким зафіксовано продаж підакцизного товару, означених вище реквізитів.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.10.2025 у справі №160/6719/24.

Спір між сторонами в частині правомірності притягнення позивача до відповідальності на підставі пунктів 1, 7 Закону № 265/95-ВР стосується доказів, які законодавець вважає належними та допустимими для цілей доведення контролюючим органом порушення суб`єктом господарювання вимогу пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення використання режиму програмування підакцизних товарів із застосуванням коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД, найменування товару, цін товару та обліку їх кількостей, а саме:

- згідно відомостей з інформаційного ресурсу ДПС України (СОД РРО) через РРО з фіскальним номером 3000733197 08.07.2022 о 09:52:03, чек ФН 134202 проведено реалізацію підакцизного товару - цигарки LEN RED Label у кількості 1 пачка по ціні 66,00 грн; 08.07.2022 о 18:24:44, чек ФН 124309, проведено реалізацію підакцизного товару - пива «Львівське м`яке пет 4,2 1,15 л» у кількості 1 пляшка по ціні 52,50 грн. В чеках ФН 1242020 та 124309 від 08.07.2022 не зазначено (відсутній) код товарної підкатегорії підакцизного товару згідно з УКТЗЕД;

- відповідно до інформації з інформаційних ресурсів ДПС України, отриманої листом від 12.11.2022, встановлено, що ТОВ «Водолія» здійснювалися розрахункові операції, де відображено продаж горілки, яка повинна маркуватися МАП, при цьому відсутня інформація про обов`язкові реквізити - цифрове значення штрихкодового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (інформація про серію та номер МАП).

В свою чергу, з розрахунку штрафних санкцій по акту перевірки вбачається, що:

- за порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР відповідачем застосовано штрафні санкції згідно пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР у розмірі 150% вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (19 395,55 грн * 150%) у сумі 29 093,33 грн

- за порушення пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР застосовано штрафні санкції відповідно до пункту 7 статті 17 Закону №265/95-ВР у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 5 100,00 грн.

Тобто, у межах спірних правовідносин до позивача застосовані штрафні санкції за невидачу відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій при реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Позиція контролюючого органу полягає в тому, що оскільки в розрахункових документах були відсутні реквізити марок акцизного податку (цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої), а також код товарної підкатегорії підакцизного товару згідно з УКТЗЕД , то такі документи неможливо визнати розрахунковими.

Відповідно до визначень, наведених у статті 2 Закону № 265/95-ВР, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну;

Терміни «система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій» і «контролюючий орган» для цілей цього Закону вживаються у значенні, наведеному в Податковому кодексі України.

Відповідно до підпункту 14.1.278 пункту 14.1 статті 14 ПК України система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

Механізм функціонування СОД РРО щодо отримання від РРО та ПРРО визначених законодавством даних та збереження таких даних у базі даних інформаційно-телекомунікаційної системи Державної податкової служби України визначений Порядком функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 05.08.2020 №477 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.11.2020 за №1096/35379 (далі по тексту - Порядок №477).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ вказаного Порядку СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України (пункт 2 розділу ІІ Порядку № 477).

Сервер додатків забезпечує взаємодію інформаційних систем ДПС з базою даних СОД РРО (пункт 5 розділу ІІ Порядку № 477).

Згідно з підпунктом 2 пункту 6 розділу ІІ Порядку № 477 база даних призначена для зберігання даних, що були отримані від РРО, у відкритому вигляді, в тому числі даних про проведені розрахункові операції через РРО та електронні розрахункові документи, фіскальні звітні чеки, фіскальні звіти.

Отже, СОД РРО є офіційною інформаційною системою ДПС, яка забезпечує автоматизоване отримання, зберігання та використання даних, що надходять безпосередньо від РРО та ПРРО. Відомості, які містяться у СОД РРО, є офіційними даними про проведені розрахункові операції та використовуються органами ДПС при реалізації їх повноважень.

Верховний Суд, аналізуючи наведені вище норми права у спорах з подібними правовідносинами та у постановах від 07.08.2025 у справі № 280/6835/23, від 22.07.2025 у справі № 440/2936/24, від 29.05.2025 у справі № 280/2549/24 тощо сформулював такі висновки: інформація, яка зберігається в СОД РРО, відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека. Використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.

Використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.

Таким чином, відповідач під час проведення фактичної перевірки мав правову можливість використовувати податкову інформацію, яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо перевірки наявності (відсутності) обов`язкових реквізитів розрахункового документа, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у періоді, що перевірявся.

Суд враховує, що СОД РРО акумулює електронні копії розрахункових документів, сформованих безпосередньо РРО або ПРРО суб`єкта господарювання. Отже, інформація, яка міститься у СОД РРО щодо реквізитів фіскального чека, є тотожною інформації, сформованій реєстратором розрахункових операцій під час здійснення відповідної розрахункової операції.

За таких обставин відсутність у відомостях СОД РРО певного обов`язкового реквізиту свідчить про його відсутність і в самому розрахунковому документі, якщо інше не доведено платником податків.

Згідно з частиною першою статті 8 Закон № 265/95-ВР форма, зміст та порядок ведення розрахункових документів, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Національним банком України.

Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України №13 від 21.01.2016, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за №220/28350 (далі - Положення №13).

Пунктом 3 розділу І Положення №13 визначено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Фіскальний касовий чек на товари (послуги)» Положення №13 фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).

Згідно з підпунктом 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

За приписами пунктів 226.7, 226.8 статті 226 ПК України кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Кожна марка акцизного податку на тютюнові вироби повинна мати окремий номер та позначення про квартал і рік випуску марки.

На марку акцизного податку на сигарети, цигарки та сигарили додатково наноситься кількість штук у пачці (упаковці).

Виробники та імпортери тютюнових виробів ведуть облік та звітують про використання марок акцизного податку за видами марок (ТІ - «тютюн імпортний», ТВ - «тютюн вітчизняний») у кількісному виразі.

При цьому, положеннями пункту 215.1 статті 215 ПК України до підакцизних товарів віднесено, зокрема, спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння); тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що законодавством встановлено обов`язок суб`єктів господарювання при здійсненні розрахункових операцій щодо підакцизних товарів забезпечувати формування та видачу розрахункових документів, які містять усі передбачені Положенням №13 обов`язкові реквізити, зокрема код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, а у випадках реалізації алкогольних напоїв - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку.

Відсутність у фіскальному чеку хоча б одного з обов`язкових реквізитів, визначених Положенням №13, позбавляє такий документ статусу розрахункового, що свідчить про невиконання суб`єктом господарювання вимог пунктів 1, 2 та 11 статті 3 Закону України №265/95-ВР.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2025 у справі №240/24491/23.

З наявної в матеріалах справи копії фіскального чеку з фіскальним номером 3000733197 08.07.2022 о 09:52:03, чек ФН 134202 вбачається, що позивачем проведено реалізацію підакцизного товару - цигарки LEN RED Label у кількості 1 пачка по ціні 66,00 грн; 08.07.2022 о 18:24:44, чек ФН 124309, проведено реалізацію підакцизного товару - пива «Львівське м`яке пет 4,2 1,15 л» у кількості 1 пляшка по ціні 52,50 грн. В чеках ФН 1242020 та 124309 від 08.07.2022. В означених чеках не зазначено (відсутній) код товарної підкатегорії підакцизного товару згідно з УКТЗЕД.

Враховуючи відсутність в означених фіскальних чеках таких обов`язкових реквізитів як код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, свідчить про невідповідність таких чеків вимогам Положення №13 та, відповідно, наявності у контролюючого органу правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР у сумі 5100,00 грн, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.

Крім того, перевіркою встановлено, що відповідно до інформації з інформаційних ресурсів ДПС України, отриманої листом від 12.11.2022, встановлено, що ТОВ «Водолія» здійснювалися розрахункові операції, де відображено продаж горілки, яка повинна маркуватися МАП, при цьому відсутня інформація про обов`язкові реквізити - цифрове значення штрихкодового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (інформація про серію та номер МАП).

Відповідачем долучено до матеріалів справи інформацію з інформаційних ресурсів у формі таблиці, яка була використана під час перевірки та відображена в акті перевірки. З наданої відповідачем інформації вбачається про здійснення протягом листопада 2022 року ТОВ «Водолія» реалізації товарів (горілка з найменуванням згідно опису) на загальну суму 19 395,55 грн. Суд зазначає, що з наданої відповідачем інформації можливо встановити фіскальний номер РРО/ПРРО, фіскальний номер чеку, дату і час операції, найменування товару та ціну за одиницю. Також у графі «Найменування товару» зазначено « 2208601100# 235843 Горілка...».

Проте, означена інформація не містить обов`язкових реквізитів - цифрового значення штрихкодового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (інформації про серію та номер МАП), що свідчить про правомірність застосування відповідачем штрафних санкцій в межах спірних відносин за порушення позивачем вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР в частині здійснення розрахункових операцій протягом листопада 2022 року, де відображено продаж горілки, яка повинна маркуватися МАП, за відсутності інформації про обов`язкові реквізити - цифрове значення штрихкодового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (інформація про серію та номер МАП).

Таким чином, оцінивши наведені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вони підтверджують здійснення позивачем розрахункових операцій з реалізації алкогольних напоїв через РРО, однак сформовані при цьому розрахункові документи не містили усіх обов`язкових реквізитів, встановлених законодавством.

Позивачем, в свою чергу, не надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували зазначені відомості або підтверджували наявність у відповідних розрахункових документах цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку щодо операцій з продажу горілки за листопад 2022 року, а також коду УКТ ЗЕД щодо операцій за фіскальними чеками 134202 та 124309.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем доведено факт недотримання позивачем вимог пунктів 2 та 11 статті 3 Закону №265/95-ВР в частині незазначення у розрахункових документах обов`язкового реквізиту - цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку при реалізації алкогольних напоїв та коду УКТ ЗЕД при продажу підакцизних товарів. Відсутність таких реквізитів відповідно до Положення №13 позбавляє відповідні документи статусу розрахункових, а тому є підставою для застосування фінансової відповідальності, передбаченої Законом №265/95-ВР.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи положення статті 139 КАС України у суду відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем витрати зі сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.