Єдиний державний реєстр судових рішень
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
"07" серпня 2026 р. справа № 300/4802/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про заміну боржника (відповідача) у виконавчих листах, виданих в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до 24 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківськіій області з охорони об`єктів (ТОВ "Карпатнафтохім") про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до 24 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 у справі №300/4802/25, позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність 24 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення під час проходження служби за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
- зобов`язано 24 Державну пожежно-рятувальну частину Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням раніше проведених виплат;
- визнано протиправною бездіяльність 24 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.03.2018 по 18.07.2022;
- зобов`язано 24 Державну пожежно-рятувальну частину Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 в сумі 3847,65 гривень (три тисячі вісімсот сорок сім гривень шістдесят п`ять копійок) щомісячно, із урахуванням вимог абзацу 6 пункту 4, абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078, та з урахуванням раніше виплачених сум.
Івано-Франківським окружним адміністративним судом 29.06.2026 видано виконавчі листи №300/4802/25 з виконання зазначеного судового рішення.
На адресу суду 28.07.2026, від ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку надійшла заяву про заміну боржника у виконавчих листах у справі №300/4802/25, в якій позивач просив замінити боржника у виконавчих документах з 24-ої державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області з охорони об`єктів (Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім") на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській.
Заява обґрунтована тим, що 08.07.2026 ОСОБА_1 звернувся до 24 ДПРЧ із заявою про добровільне виконання рішення суду від 21.10.2025 у справі №300/4802/25. Однак, листом голови комісії з припинення 24 державної пожежно-рятувальної частини від 08.07.2026 позивачу повідомлено, що наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 29.12.2023 №1035 припинено 24 державну пожежно-рятувальну частину як юридичну особу, на даний час 24 державна пожежно-рятувальна частина знаходиться в стані припинення, фінансування на оплату праці відсутнє, у зв`язку з чим здійснити виплату нарахованої суми індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду не має можливості. Позивач наголошує, що раніше, будучи обізнаним про стан справ у 24 ДПРЧ, 22.06.2026 звертався до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДСНС в Івано-Франківській області) із заявою про проведення виплати нарахованої суми індексації грошового забезпечення на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 в адміністративній справі №300/4802/25. Проте, як зазначає ОСОБА_1 , ГУ ДСНС в Івано-Франківській області листом від 29.06.2026 повідомило про неможливість виконання рішення суду у зв`язку з тим, що останнє не входить до складу учасників справи №300/4802/25.
ГУ ДСНС в Івано-Франківській області 30.07.2026 подало до суду заперечення на заяву про заміну боржника у виконавчому листі. За доводами ГУ ДСНС в Івано-Франківській області станом на момент подання таких заперечень, 24 ДПРЧ знаходиться у стані припинення, однак не припинена, правонаступники відсутні. В даному випадку йде мова про дві окремі юридичні особи, а саме 24 ДПРЧ та ГУ ДСНС в Івано-Франківській області. На переконання ГУ ДСНС в Івано-Франківській області, а ні останнє, а ні ДСНС не несуть відповідальність за зобов`язання 24 ДПРЧ.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, про заміну сторони виконавчого провадження передано 28.07.2026 на розгляд судді Микитюку Р.В.
Подана заява призначена до розгляду в судовому засіданні, відповідно до частини 2 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України, в яке учасники процесу не з`явилися, а фіксування судового засідання згідно з частиною 4 статті 229 даного Кодексу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши заяву позивача про заміну боржника у виконавчих листах суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Частинами 2, 4 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
У справі Горнсбі проти Греції від 19.03.1997 року Європейський суд з прав людини зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
У справі "Іммобільяре Саффі проти Італії" Європейський суд з прав людини наголошує, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.
Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню (рішення Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України, nо.38773/05, від 26.07.2012 року).
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України").
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Стаття 6 Конвенції поширює свою дію і на таку стадію судового процесу як виконання судового рішення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина "процесу" в розумінні статті 6 Конвенції (рішення від 28 липня 1999 року в справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", рішення від 19 березня 1997 року в справі "Горнсбі проти Греції").
Відповідно до частини 1 статті 379 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
У частині 4 статті 379 КАС України вказується, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
КАС України встановлює такий порядок вирішення судом першої інстанції процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судового рішення, яке набрало законної сили, а саме: самостійне оформлення і видача судом першої інстанції виконавчого листа із зазначенням у ньому стягувачем і боржником тих осіб, які зазначені у судовому рішенні, і лише після цього, за наявності підстав, передбачених статтею 379 КАС України або ж здійснення заміни боржника у виконавчому листі або сторони виконавчого провадження. Обрання відповідної процесуальної дії залежить від того, чи існує відкрите виконавче провадження з примусового виконання судового рішення, яке розпочинається з видачі судом виконавчого листа.
Тобто, після видачі виконавчого листа і до моменту відкриття виконавчого провадження суд може здійснити заміну боржника у виконавчому листі (частина четверта статті 379 КАС України), а після відкриття виконавчого провадження і до його закінчення - заміну сторони виконавчого провадження (частина перша статті 379 КАС України).
Такий підхід висловлено і в постанові Верховного Суду від 03 квітня 2023 року у справі № 160/2598/20.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013 року №20/2013 (далі - Положення), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.
Державна служба України з надзвичайних ситуацій входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.
У пункті 6 Положення зазначено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).
Частиною 4 статті 24 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що критерії утворення державних пожежно-рятувальних підрозділів (частини) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту в адміністративно-територіальних одиницях та перелік суб`єктів господарювання, де утворюються такі підрозділи (частини), визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №874 від 27.11.2013 затверджено Перелік суб`єктів господарювання, де утворюються державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, в примітці якого зазначено, що Державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту здійснюють охорону від пожеж суб`єктів господарювання на підставі договорів.
ТОВ "Карпатнафтохім" укладено з Головним управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області договір про організацію та забезпечення охорони від пожеж виробничих об`єктів №А2023100027 від 01.01.2023.
На виконання вказаного договору було створено 24 Державну пожежно-рятувальну частину Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківської області з охорони об`єктів ТОВ "Карпатнафтохім", яка є державним пожежно-рятувальним підрозділом. Органом управління 24 ДПРЧ є Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області.
Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 29.12.2023 №1035 припинено юридичну особу 24 Державну пожежно-рятувальну частину Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області з охорони об`єктів ТОВ "Карпатнафтохім".
Відповідно до пункту 9 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справі від 20.07.2018 №623, грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу за місцем їх постійної служби.
В ході розгляду справи по суті встановлено, що позивач проходив службу в 24 Державній пожежно-рятувальній частині Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, яка була створена для охорони об`єктів ТОВ "Карпатнафтохім".
Відповідно до пункту 1.1. розділу І Положення про 24 Державну пожежно-рятувальну частину управління ДСНС в Івано-Франківській області, затвердженої Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій 24.05.2013 №307 (далі - Положення про 24 ДПРЧ), 24 ДПРЧ утворено за рішенням Голови ДСНС на об`єктах Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" відповідно до укладеного договору з метою запобігання, реагування та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, гасіння пожеж, пожежно-, аварійно- та пошуково-рятувальних й інших невідкладних робіт на визначеній території. Вирішення покладених на 24 ДПРЧ завдань забезпечує її керівництво.
Пунктом 1.3. Положення про 24 ДПРЧ, передбачено, що 24 ДПРЧ належить до сфери управління ДСНС. 24 ДПРЧ безпосередньо підпорядковується Управлінню ДСНС України в Івано-Франківській області (далі територіальний орган). В оперативному відношенні 24 ДПРЧ підпорядковується міськрайонному відділу територіального органу.
Особовий склад 24 ДПРЧ складається з осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та працівників (пункт 1.5). 24 ДПРЧ є юридичною особою. 24 ДПРЧ має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в установах Державної казначейської служби України, в установах банків України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. 24 ДПРЧ є бюджетною установою, утримується за рахунок коштів державного бюджету, має право укладати договори та угоди, набувати майнові та особисті немайнові права й обов`язки, бути позивачем і відповідачем у суді відповідно до вимог чинного законодавства України. 24 ДПРЧ несе відповідальність за своїми зобов`язаннями згідно з чинним законодавством. 24 ДПРЧ не несе відповідальності за зобов`язаннями територіального органу, ДСНС, відповідно територіальний орган та ДСНС не несуть відповідальності за зобов`язаннями 24 ДПРЧ.
Суд зауважує, що 24 ДПРЧ створено на підставі договору № А2023100027 від 01.01.2023.
Пунктами 3.2.1 та 3.3.1 договору № А2023100027 від 01.01.2023 чітко встановлено, що Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області має право отримувати від ТОВ "Карпатнафтохім" кошти на заробітну плату, грошове забезпечення та забезпечення речовим майном особового складу і працівників Підрозділу в строки встановлені розділом 4 Договору і у розмірах передбачених Додатком № 3 до Договору.
Водночас, ТОВ "Карпатнафтохім" зобов`язане щомісяця перерахувати на розрахунковий рахунок Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, відкритий в Державній казначейській службі України, кошти на утримання Підрозділу згідно Акта щодо забезпечення функціонування підрозділу Державної пожежної охорони на об`єктах ТОВ "Карпатнафтохім".
Відтак, суд робить висновок, що в силу укладеного Договору між Управлінням та ТОВ "Карпатнафтохім" від 01.01.2023 № А2023100027, Управління є одержувачем коштів на заробітну плату, грошове забезпечення та забезпечення речовим майном особового складу і працівників Підрозділу в строки встановлені розділом 4 Договору і у розмірах передбачених Додатком № 3 до Договору, водночас і щодо позивача, який проходив службу в Підрозділі, створеному на виконання цього Договору, а заборгованість сторони договору ТОВ "Карпатнафтохім" перед Управлінням не може мати негативного наслідку для позивача, оскільки роботодавцем для такого був не Підрозділ створений Управлінням, а безпосередньо Управління, яке має обов`язок перед позивачем провести повний розрахунок його грошового забезпечення.
Зазначені обставини підтверджуються як приписами пункту 45 Положення №593 якими чітко встановлено, що контракт про проходження служби цивільного захисту це письмова угода, що укладається на добровільній основі між громадянином та державою, від імені якої виступає ДСНС, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження такої служби, так і наказом від 25.12.2023 №423 про звільнення позивача з кадрів ДСНС України, який прийнятий саме Головним управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, а не 24 Державною пожежно-рятувальною частиною Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області з охорони об`єктів ТОВ "Карпатнафтохім".
Суд зауважує, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому, обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Вирішуючи питання публічного правонаступництва, Верховний Суд у постанові від 11 лютого 2021 року в справі № 826/9815/18 виходив із специфіки публічно-правових відносин, а саме: тієї обставини, що повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватись від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. При цьому, такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб`єкта владних повноважень внаслідок реорганізації чи ліквідації.
У цій постанові Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого, якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі відповідним розпорядчим актом його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб`єктам владних повноважень. Якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони суб`єкта владних повноважень (повне правонаступництво).
Такий підхід ґрунтується на конституційних принципах безперервності процесу державного управління та відповідальності держави перед людиною за свою діяльність.
В статті 104 Цивільного кодексу України передбачено, що ліквідація є однією із форм припинення юридичної особи. Однак, юридична особа припиняється також і в результаті реорганізації тобто злиття, приєднання, поділу, перетворення. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
Відповідно до змісту витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 24 Державна пожежно-рятувальна частина Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області з охорони об`єктів (Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім") перебуває в стані припинення з 29.12.2023, номер запису 1001201100031000498.
Відсутність запису про припинення 24-ої Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області з охорони об`єктів (Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім") у Єдиному державному реєстрі не змінює факту передачі функцій та повноважень оскільки публічне правонаступництво настає з моменту переходу адміністративної компетенції.
Тобто, запис з ЄДР має декларативний характер щодо припинення державного органу у випадках адміністративного правонаступництва.
Ліквідація юридичної особи публічного права має місце у випадку, якщо в розпорядчому акті органу державної влади або органу місцевого самоврядування наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функції такої відмови. У разі ж покладення виконання завдань і функцій ліквідованого органу на інший орган, мова йде фактично про реорганізацію. Водночас, встановлено законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створення іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає перехід зобов`язань до роботодавця (держави).
Вказана правова позиція підтримана Верховним Судом також у постановах від 20.05.2019 (справа № 823/5357/15), від 12.12.2018 (справа №823/5397/15), від 13.03.2019 (справа № 826/751/16).
Верховний Суд від 10.01.2024 у справі №240/4894/23, дійшов висновків, що принцип тлумачення закону на користь особи є однією з основних засад правової системи, яка вказує, що суди повинні намагатися тлумачити закони та його норми в такий спосіб, щоб максимально захищати права та інтереси фізичної особи.
Цей принцип також часто відомий як "in" або "in dubio рro homine", що означає "у вагомих сумнівах на користь людини".
Важливо також відзначити, що принцип тлумачення закону на користь особи не означає безумовне ігнорування закону, але вказує на те, що в сумнівних ситуаціях суди повинні намагатися вибрати інтерпретацію, яка максимально захищає права та інтереси саме фізичної особи.
За таких обставин, беручи до уваги те, що 24-а Державна пожежно-рятувальна частина Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області з охорони об`єктів (Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім") перебуває у стані припинення, а Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області є вищим органом, до сфери управління якого входить ліквідований відповідач, суд робить висновок, що заява про заміну боржника у виконавчих документах є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись статями 241, 243, 248, 256, 295, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
заяву ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчих листах - задовольнити.
Замінити боржника 24 державну пожежно-рятувальну частину Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 23316415, вул. Промислова, буд. 4, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77306) на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 38555228, вул. Івана Франка, буд. 6, м. Івано-Франківськ, 78016) у виконавчому листі №300/4802/25, виданому 29.06.2026 Івано-Франківським окружним адміністративним судом про зобов`язання 24 Державну пожежно-рятувальну частину Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням раніше проведених виплат.
Замінити боржника 24 державну пожежно-рятувальну частину Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 23316415, вул. Промислова, буд. 4, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77306) на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 38555228, вул. Івана Франка, буд. 6, м. Івано-Франківськ, 78016) у виконавчому листі №300/4802/25, виданому 29.06.2026 Івано-Франківським окружним адміністративним судом про зобов`язання 24 Державну пожежно-рятувальну частину Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 в сумі 3847,65 гривень (три тисячі вісімсот сорок сім гривень шістдесят п`ять копійок) щомісячно, із урахуванням вимог абзацу 6 пункту 4, абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078, та з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалу суду може бути оскаржено в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.
Судове рішення № 138832846, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 07.08.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 300/4802/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: