Рішення № 138831966, 31.07.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/13482/25

2-а/296/30/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 рокум.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира у складі головуючої судді Петровської М.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира із вказаною позовною заявою, відповідно до змісту якої просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову інспектора взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, старшого лейтенанта поліції Новікової Юлії Олександрівни, серії ДП18 №786264 від 21.11.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч.2 ст.122, ч.1 ст.126, ч.2 ст.126 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції, м. Київ, вулиця Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 605 грн 60 коп.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що постановою інспектора взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у Житомирської області старшим лейтенантом поліції Новіковою Юлією Олександрівною серії ДП18 №786264 від 21.11.2025 його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн за ч.2 ст.36, ч.2 ст.122, ч.1 ст.126, ч.2 ст.126 КУпАП за те, що 21.11.2025 о 14 год. 20 хв. по вулиці В. Бердичівській у м. Житомир, поблизу буд. №30, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz р/н НОМЕР_1 на дорозі з двостороннім рухом, яка має по дві смуги руху в кожному напрямку, здійснив виїзд на призначений для руху зустрічного напрямку дороги, при цьому керував транспортним засобом не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії та полісу (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.п.11.4, 2.1 а), 2.1 ґ) ПДР України. Зазначена постанова винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки: поліцейський не надав об`єктивних доказів вчинення адміністративного правопорушення, не роз`яснив суті вчиненого порушення, в чому виразилося порушення та який пункт Правил дорожнього руху було порушено; у оскаржуваній постанові працівник поліції не посилається на докази, на підставі яких поліцейський прийшов до висновку про наявність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення; до постанови не додаються відеозаписи, фотознімки, пояснення свідків, що свідчить про те, що будь-які докази вчинення правопорушення відсутні; порушено право позивача скористатись правом на правову допомогу та не вжито жодних дій щодо надання можливості водію реалізувати своє право на отримання правової допомоги, що свідчить про порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира у даній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.

23 грудня 2025 року на адресу Корольовського районного суду м.Житомира від Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування поданого відзиву представник зазначає, що доказом встановлення вини інкримінованого позивачу порушення Правил дорожнього руху є постанова у справі про адміністративне правопорушення, відеозапис з портативного реєстратора Motorola VB 400 475208, 475322, відомості з Централізованої бази даних МТСБУ, що у повній мірі спростовують доводи позивача. Посилання на технічні засоби, якими здійснювалась фіксація правопорушення міститься у фабулі оспорюваної постанови та таке їх зазначення жодним чином не суперечить вимогам ст.283 КУпАП. Зі змісту відеозапису можна встановити, що було проведено перевірку автомобіля марки «Mercedes», державний номерний знак НОМЕР_1 , за даними Єдиної централізованої бази даних. За результатами такої перевірки встановлено відсутність чинного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У зв`язку з виявленим порушенням поліцейським водію зазначеного транспортного засобу було подано законний сигнал про зупинку. Незважаючи на подані звукові та світлові сигнали, водій транспортного засобу вимогу поліцейського про зупинку не виконав та продовжив рух. З метою припинення правопорушення та забезпечення безпеки дорожнього руху поліцейські, використовуючи службовий автомобіль, розпочали блокування руху зазначеного транспортного засобу. При цьому водій здійснював маневри з виїздом на смугу зустрічного руху та продовжував рух, чим створював загрозу безпеці інших учасників дорожнього руху. У подальшому, з урахуванням значної завантаженості перехрестя вулиць Велика Бердичівська та Івана Кочерги, транспортний засіб був зупинений. Після зупинки до автомобіля підійшов поліцейський та розпочав спілкування з водієм, який на той момент перебував на водійському сидінні транспортного засобу, повідомив суть вчиненого ним порушення Правил дорожнього руху та наявність адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення. На законну вимогу поліцейського надати документи, передбачені законодавством, водій їх не надав. Під час спілкування з водієм у нього були виявлені явні ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у порядку, встановленому чинним законодавством, від чого він відмовився. Таким чином, зупинка транспортного засобу була здійснена поліцейським у законний спосіб та з дотриманням вимог пункту сьомого статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», а дії поліцейських були спрямовані на припинення правопорушення, забезпечення безпеки дорожнього руху та виконання покладених на них службових обов`язків відповідно до вимог чинного законодавства України. Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 22.11.2019, прийнятою по справі 296/9693/19 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні 25.09.2019 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Відповідно до зазначеної постанови посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 11 червня 1999 року підлягало вилученню та передачі до сервісного центру МВС України з подальшим поверненням виключно після обов`язкового проходження позачергового медичного огляду та успішного складення теоретичного і практичного іспитів. Разом з тим, позивачем не виконано вимоги чинного законодавства щодо поновлення права керування транспортними засобами, а саме: не здійснено перескладення теоретичного та практичного іспитів після закінчення строку позбавлення, а також не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження виконання зазначених умов. За таких обставин на момент зупинки транспортного засобу працівниками поліції позивач вважався таким, що не має права керування транспортними засобами. Таким чином, з урахуванням доведеності факту, що автомобіль марки Мерседес з номерним знаком НОМЕР_1 , яким керував позивач здійснював виїзд на смугу зустрічного руху, позивач не мав чинного полісу обов`язкового страхування та не мав права керування таким транспортним засобом взагалі та порушено п.п.11.4, 2.1 «а, в, ґ» ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122, ч.1, 2 ст.126 КУпАП, що належним чином відображено в оскаржуваній постанові, яка прийнята відповідно до норм чинного законодавства та є законною. Поліцейським було роз`яснено права позивачу та дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 21 листопада 2025 року інспектором взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у Житомирській області старшим лейтенантом поліції Новіковою Юлією Олександрівною було винесено постанову серії ДП18 № 786264 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1, ч.2 ст.126, ч.2 ст.122, ч.2 ст.36 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400,00 грн.

Згідно змісту вищевказаної постанови, 21.11.2025 о 14 год 20 хв, в м.Житомирі по вул.В. Бердичівська, біля будинку 30, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом на дорозі з двостороннім рухом, яка має по дві смуги руху в кожному напрямку, здійснив виїзд на призначений для руху зустрічного напрямку дороги, при цьому керував транспортним засобом не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії та полісу (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.п.11.4, 2.1 а), 2.1 ґ) ПДР України.

Не погоджуючись із постановою, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути притягнутий заходам адміністративного примусу у зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з ч.2 ст.122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно ч.1 ст.126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.2 ст.126 КУпАП).

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень (ч.2 ст.36 КУпАП).

Частиною 1 статті 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені в тому числі ч.1 та ч.2 ст.126, ч.2 ст.122 КУпАП.

За змістом пунктів 2.1 а) та 2.1 ґ) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила дорожнього руху), водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

ґ) чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат Зелена картка (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування Зелена картка.

Згідно зі ст.16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка").

За приписами пункту 2.4 ПДР на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України. Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-ХІІ.

Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Згідно п.11.4 Правил дорожнього руху, на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.

Відповідно до ст.251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З дослідженого судом відеозапису з відеореєстратора, долученого відповідачем до відзиву на позовну заяву, встановлено, що водій ОСОБА_1 21.11.2025 о 14:20 дійсно керував транспортним засобом Mercedes-Benz р/н НОМЕР_1 на дорозі з двостороннім рухом, яка має по дві смуги руху в кожному напрямку, здійснив виїзд на призначений для руху зустрічного напрямку дороги, не надав на вимогу поліцейського страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності та посвідчення водія. Поліцейським було повідомлено водію причину зупинки, роз`яснено його права, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, клопотань від водія не надходило.

Як встановлено з відомостей МТСБУ, станом на 21.11.2025, страховий поліс на транспортний засіб Mercedes-Benz р/н НОМЕР_1 був відсутній.

Постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 22.11.2019 в справі № 296/9693/19 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні 25.09.2019 року адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст.317-1 КУпАП виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.

Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права. Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 цього Кодексу, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов`язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.

У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським.

Після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Положенням про порядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого Постановою КМУ № 340 від 08.05.1993 передбачено, що повернення посвідчень водія особам, позбавленим права на керування транспортними засобами (крім осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення), здійснюється після складення теоретичного і практичного іспитів.

Особам, позбавленим права на керування транспортними засобами за керування такими засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, посвідчення водія повертається після обов`язкового проходження позачергового медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту.

За змістом листа РСЦ ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській області №31/35/12-17309-2025 від 25.12.2025, згідно відомостей Єдиного державного реєстру МВС, станом на 25 грудня 2025 року, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до сервісних центрів РСЦ ГСЦ МВС з приводу складання теоретичного/практичного іспитів та повернення посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 11.06.1999 після закінчення терміну позбавлення права керування транспортними засобами, не звертався.

Отже, з матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 рішенням суду, яке набрало законної сили 03.12.2019, був позбавлений права керування транспортними засобами строком на один рік, після винесення судом постанови та після закінчення визначеного строку позбавлення права керування транспортним засобом не пройшов обов`язковий позачерговий медичний огляд, не склав теоретичний і практичний іспит для отримання права на керування транспортними засобами відповідної категорії, а отже є особою, яка не має права керування транспортними засобами.

Отже, позивач 21.11.2025 керував транспортним засобом, не маючи права на таке керування, а протилежного позивачем не доведено.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведені вище обставини та норми законодавства, надані сторонами докази у сукупності, суд дійшов висновку, що належними та достатніми доказами підтверджено факт порушення ОСОБА_1 п.п.11.4, 2.1 а), 2.1 ґ) ПДР України та вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.126, ч.2 ст.122 КУпАП, а отже у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати позивачу не відшкодовуються у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 257, 262, 268-272, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Департаменту патрульної поліції (03048, м.Київ, вул.Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 31.07.2026.

Cуддя М. В. Петровська