Рішення № 138831365, 31.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року Справа № 160/11213/26 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Департаменту з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,-

УСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

29.04.2026 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Департаменту з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UА-2026-01-30-007608-а від 14 квітня 2026 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Також ухвалою суду від 04.05.2026 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:

- висновок Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі № UА-2026-01-30-007608-а від 14 квітня 2026 р.;

- підстави/інформацію, що послугували підставою для прийняття спірного висновку та всі наявні докази щодо суті спору.

20.05.2026 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 02.07.2026 року продовжено строк розгляду справи №160/11213/26 на розумний строк, достатній для всебічного та повного розгляду справи.

У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 31.07.2026 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

У обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Східний офіс Держаудитслужби здійснив моніторинг зазначеної процедури закупівлі (початок моніторингу - 24 березня 2026 р.) та 14 квітня 2026 р. оприлюднив Висновок про результати моніторингу, яким встановив порушення:

1. частини 1 статті 41 Закону № 922 - відсутність у Додатку 4 до договору відомостей про країну походження товарів щодо кожної номенклатурної позиції;

2. підпункту 2 пункту 44 Особливостей - незаконне, на думку відповідача, незастосування відхилення тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 у зв`язку з: (а) включенням до договірної ціни єдиного податку (5%) та військового збору (1%); (б) застосуванням кошторисного прибутку у розмірі 15% від прямих витрат.

За результатами моніторингу відповідач зобов`язав Позивача протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення Висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття заходів, спрямованих на недопущення встановлених порушень у подальшому.

Позивач вказує про помилковість висновку відповідача щодо порушення позивачем вимог частини 1 статті 41 Закону № 922 та підпункту 2 пункту 44 Особливостей під час процедури публічної закупівлі.

Позивач зазначає, що в ході проведення публічної закупівлі вимоги законодавства не порушено, висновок відповідача є необґрунтованим, покладені зобов`язання є непропорційними, у зв`язку з чим, спірний висновок підлягає скасуванню.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

В обґрунтування своєї позиції відповідачі зазначив про порушення позивачем вимог частини 1 статті 41 Закону № 922 та підпункту 2 пункту 44 Особливостей під час процедури публічної закупівлі.

Наголошує на тому, що висновок за результатами моніторингу є обґрунтованим, прийнятим у межах повноважень та у спосіб, визначений законом, тоді як доводи позивача не спростовують встановленого факту порушення та не свідчать про протиправність дій відповідача.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Суд, дослідив матеріали справи, з`ясував усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Департамент з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради - провів відкриті торги з особливостями за процедурою закупівлі № UA2026-01-30-007608-a.

Тендерна документація затверджена рішенням уповноваженої особи (протокол від 04.02.2026 року № 26).

За результатами процедури переможцем визначено ФОП ОСОБА_1 , з яким укладено договір від 24.02.2026 року № 42.

Відповідно до наказу Східного офісу Держаудитслужби від 24.03.2026 №52 «Про початок здійснення моніторингу закупівель», де згідно додатку до наказу у переліку процедур закупівель була включена закупівля Позивача, унікальний номер якої UА-2026-01-30-007608-а, Офісом проведено моніторинг зазначеної закупівлі.

Східний офіс Держаудитслужби здійснив моніторинг зазначеної процедури закупівлі (початок моніторингу - 24 березня 2026 р.).

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 8 Закону № 922 підставою для проведення моніторингу закупівлі UА-2026-01-30-007608-а стали виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу закупівлі, унікальний номер якої UА-2026-01-30-007608-а, предмет закупівлі «послуги з благоустрою, а саме: поточний ремонт майданчика з установкою огорожі для контейнерів з відходами в районі будинку за адресою: м. Дніпро, шосе Запорізьке, буд.60, 1161000 UАН, 45450000-6, ДК021, 1, послуга», було складено висновок про результати моніторингу закупівлі, який у відповідності до вимог ч.6 ст.8 Закону №922 оприлюднена в електронній системі закупівель, за результатами якого встановлено порушення ч.1 ст.41 Закону №922 та вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей.

Згідно спірного висновку, встановлено, що за результатами проведеного моніторингу, зокрема, аналізу питання розгляду тендерної пропозиції встановлено порушення ч.1 ст.41 Закону №922 та вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей.

Так, моніторингом встановлено, що додатком № 4 до договору від 24 лютого 2026 року №42 оприлюднено таблицю з інформацією про ціни на матеріальні ресурси, проте не зазначено країну походження товарів щодо кожної номенклатурної позиції, що є порушенням вимог частини 1 статті 41 Закону № 922.

Також, моніторингом встановлено, що до складу договірних цін, які містяться в документах тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 , включено податки, збори, обов`язкові платежі, встановлені чинним законодавством і не враховані складовими вартості будівництва, а саме: на поточний ремонт майданчика з установкою огорожі для контейнерів з відходами в районі будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що здійснюється в 2026 році на суму 69,61019 тис.гривень.

Аналогічні витрати включено також до договірних цін в укладеному договорі від 24.02.2026 року № 42.

Відповідно до наданого у складі тендерної пропозиції учасника витягу з реєстру платників єдиного податку від 04.10.2019 року №1904623401659, ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку 3 групи за ставкою 5 відсотків без реєстрації ПДВ.

Також, моніторингом було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 до договірної ціни та пояснювальної записки включено показник для визначення розміру кошторисного прибутку у розмірі 15%, а саме: на поточний ремонт майданчика з установкою огорожі для контейнерів з відходами в районі будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

У Пояснювальній записці на поточний ремонт ФОП ОСОБА_1 зазначено: «Показник для визначення розміру кошторисного прибутку, Настанова (4.38) 15%».

Відповідно до оголошення про проведення закупівлі вид та назва предмета закупівлі є Послуги, які не відноситься до робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь- якого призначення, щодо застосування кошторисного прибутку у розмірі 15%.

Згідно з пунктом 2.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, поточний ремонт - комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання.

Таким чином, відповідач дійшов до висновку, що поточний ремонт майданчика з установкою огорожі для контейнерів з відходами в районі будинку не відноситься до робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення.

Тобто, застосування розміру кошторисного прибутку на рівні 15 % від прямих витрат, визначеного ФОП ОСОБА_1 з посиланням на пункт 4.38 є порушенням вказаного пункту Настанови №281.

Отже, за висновками відповідача тендерна пропозиція учасника закупівлі ФОП ОСОБА_1 не відповідала вимогам Технічної специфікації та підлягала відхиленню.

Проте, в порушення підпункту 2 пункту 44 Особливостей Замовником не відхилено тендерну пропозицію ФОП ОСОБА_1 , натомість визнано його переможцем та укладено з ним договір від 24.02.2026 № 42.

Отже, 14 квітня 2026 року за результатами моніторингу відповідач оприлюднив Висновок про результати моніторингу, яким встановив порушення:

1. частини 1 статті 41 Закону № 922 відсутність у Додатку 4 до договору відомостей про країну походження товарів щодо кожної номенклатурної позиції;

2. підпункту 2 пункту 44 Особливостей незаконне, на думку відповідача, незастосування відхилення тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 у зв`язку з: (а) включенням до договірної ціни єдиного податку (5%) та військового збору (1%); (б) застосуванням кошторисного прибутку у розмірі 15% від прямих витрат.

За результатами моніторингу відповідач зобов`язав позивача протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення Висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття заходів, спрямованих на недопущення встановлених порушень у подальшому.

Не погодившись із вказаним висновком, Департамент з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради звернувся до суду з цим адміністративним позовом, у якому просить визнати його протиправним та скасувати, посилаючись на те, що висновки органу державного фінансового контролю є необґрунтованими, а встановлені порушення фактично відсутні.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі Закон №2939-ХІІ).

Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону №2939-ХІІ здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган - державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією, України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності, у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні (частина перша статті 2 Закону №2939-ХІІ).

Положеннями частин другої, третьої статті 2 Закону №2939-ХІІ визначено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 5 Закону №2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (далі Положення №43 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Отже, Державна аудиторська служба України безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до ст.5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому ст.8 Закону №922-VIII.

Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VІІІ (далі Закон №922-VІІІ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Пунктом 14 частини першої статті 1 Закону №922-VІІІ визначено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Таким чином, моніторинг процедури закупівлі може бути проведений, у тому числі, під час укладення договору про закупівлю та протягом його дії, тому суд відхиляє доводи позивача щодо протиправності оскаржуваного висновку через те, що цей висновок був складений після того, як був визначений переможець закупівлі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості), пунктом 23 яких визначено, що моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону №922-VIII Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.

Абзацами 1-2 частини першої статті 8 Закону №922-VIII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону №922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель (частина 4 статті 8 Закону № 922-VIII.

Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Згідно з частинами шостою та сьомою статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 (далі - Порядок № 552).

Згідно з пунктами 3, 5 розділу І Порядку № 552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.

Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.

За приписами частини десятої статті 8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі. При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення. Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.05.2021 у справі №160/4421/20.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування та зобов`язано замовників проводити публічні закупівлі відповідно до Закону № 922 з урахуванням цих Особливостей (далі Особливості).

Відповідно до п. 3 Особливостей №1178 замовники зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону №922-VIII з урахуванням Особливостей №1178.

За визначенням, наведеним у підпункті 31 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Відповідно до п. 28 Особливостей № 1178 тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

У відповідності до частин першої та другої статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

У тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби); 5) кількість товару та місце його поставки; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов; 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; 10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі; 11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції; 13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати); 17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками; 18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг; 19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина 3 статті 22 Закону №922- VIII).

Додатком №7 до тендерної документації було визначено Перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.

Розділ IV вказаного Додатку визначає документ щодо ціни тендерної пропозиції.

Так, у складі тендерної пропозиції Учасник повинен надати розрахунок ціни тендерної пропозиції (договірну ціну), який (а) складається з: договірної ціни та пояснювальної записки; локального кошторису; розрахунку загальновиробничих витрат: відомості (або підсумкові відомості) ресурсів до локального кошторису; тощо. Розрахунок ціни тендерної пропозиції не повинен суперечити настанові з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України (Мінрегіону) від 01.11.2021 №281 та іншим чинним нормативно-правовим актам. Договірна ціна має бути розрахована у програмному комплексі АВК, або іншому програмному комплексі, який взаємодіє в частині передачі (зчитування) кошторисної документації та розрахунків для Замовника. Розрахунок ціни пропозиції повинен бути виконаний/розрахований на види, обсяги встановлені у Додатку 3 до тендерної документації (у дефектному акті/у відомості обсягів робіт).

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Так, згідно матеріалів справи, Східний офіс Держаудитслужби здійснив моніторинг зазначеної процедури закупівлі (початок моніторингу 24 березня 2026 р.) та 14 квітня 2026 р. оприлюднив Висновок про результати моніторингу, яким встановив порушення:

1. частини 1 статті 41 Закону № 922 відсутність у Додатку 4 до договору відомостей про країну походження товарів щодо кожної номенклатурної позиції;

2. підпункту 2 пункту 44 Особливостей незаконне, на думку відповідача, незастосування відхилення тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 у зв`язку з: (а) включенням до договірної ціни єдиного податку (5%) та військового збору (1%); (б) застосуванням кошторисного прибутку у розмірі 15% від прямих витрат.

Так, згідно матеріалів справи, відповідач у висновку зазначає про те, що в Додатку 4 до договору від 24.02.2026 № 42 не було зазначено країну походження товарів щодо кожної номенклатурної позиції, що є порушенням ч. 1 ст. 41 Закону № 922.

При цьому, слід вказати, що у висновку відповідачем також вказано про те, що були зафіксовані пояснення Замовника від 09.04.2026, відповідно до яких: «Під час публікації додатку 4 сталася технічна помилка, була опублікована не остання версія Додатку 4, вказану технічну помилку усунено шляхом укладання додаткової угоди до договору та викладено Додаток 4 до договору в новій редакції із зазначенням країни виробника».

Таким чином, Замовник фактично усунув вказане порушення ще під час проведення моніторингу до оприлюднення Висновку шляхом укладення додаткової угоди до договору та оприлюднення Додатку 4 у новій редакції з усіма необхідними відомостями.

Отже, з урахуванням наведеного, встановлення порушення ч. 1 ст. 41 Закону № 922 у Висновку, при тому що таке порушення вже було усунуто Замовником у добровільному порядку в ході моніторингу, що також не спростовує відповідач.

Згідно спірного висновку, відповідач дійшов висновку, що включення ФОП ОСОБА_1 до договірної ціни єдиного податку за ставкою 5% та військового збору 1% є порушенням, та тому тендерна пропозиція підлягала відхиленню.

Відповідно до розділу VI Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 (далі Настанова № 281), у складі вартості виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) окремим рядком обліковуються «Податки, збори, обов`язкові платежі, встановлені законодавством і не враховані складовими вартості будівництва». Наявність цього рядка у затвердженій нормативними органами формі прямо підтверджує правомірність включення єдиного податку та військового збору до договірної ціни. Тендерна документація Замовника не містила жодної заборони на включення таких платежів до договірної ціни та не вимагала від учасників окремого обґрунтування структури ціни в розрізі ПКУ

ФОП на спрощеній системі оподаткування зобов`язаний враховувати власні податкові зобов`язання при формуванні ціни.

За відсутності у тендерній документації вимоги відносно неможливості включення ЄП та військового збору до договірної ціни, відхилення пропозиції ФОП ОСОБА_1 з цієї підстави є неналежним.

Відповідач у висновку вказує, що застосування ФОП ОСОБА_1 кошторисного прибутку на рівні 15% від прямих витрат є порушенням, оскільки для поточного ремонту Постанова КМУ № 1512 від 19.11.2025 не застосовується, а має застосовуватися показник 7,65 грн/люд.год. з Додатку 25 Настанови № 281.

Відповідно до пункту 4 Постанови КМУ № 1512 від 19.11.2025 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану», що набула чинності з 25.11.2025, кошторисний прибуток встановлюється на рівні 15% суми прямих витрат.

Постанова набула чинності до дати складання тендерної пропозиції, а програмний комплекс АВК версії 3.10.4, яким користувався ФОП ОСОБА_1 , автоматично застосовував цей показник відповідно до чинного нормативного документа.

Замовник - Департамент з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради - видав наказ від 25.11.2025 № 61/1 «Про застосування постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 під час визначення вартості будівельних робіт і послуг», яким встановлено, що для поточних ремонтів починаючи з 01.01.2026 при складанні інвесторської кошторисної документації та кошторисів кошторисний прибуток встановлюється не більше 15% суми прямих витрат.

Отже, застосований ФОП ОСОБА_1 показник 15% відповідав встановленому самим Замовником граничному нормативу.

При цьому, тендерна документація Замовника не містила вимог щодо відповідності договірної ціни Настанові №281 у частині розміру кошторисного прибутку.

Настанова №281 є обов`язковою лише для нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та реставрації.

Предмет закупівлі є послуга (ДК021-2015: 45450000-6), а не будівельні роботи, тому вимоги вказаної Настанови щодо розміру кошторисного прибутку не були встановлені тендерною документацією як обов`язкові.

Замовник не мав вимагати від учасників дотримання нормативу, який у ТД не зазначений.

Відповідно до принципу верховенства права та правової визначеності, неоднозначність нормативних вимог не може тлумачитися на шкоду учаснику процедури закупівлі.

Також, слід вказати про те, що процедура закупівлі є завершеною

На момент оприлюднення Висновку договір від 24.02.2026 № 42 був укладений та фактично почав виконуватись.

Верховний Суд у постановах від 30.11.2021 у справі № 420/5590/19, від 21.01.2021 року у справі № 120/1297/20-а зазначив, що після укладення договору про закупівлю процедура є завершеною і не може бути відмінена або скасована.

Втручання у вже завершену та фактично виконану закупівлю нівелює принципи Закону України «Про публічні закупівлі» та суперечить принципу пропорційності.

Також, слід вказати про те, що зобов`язальна частина Висновку містить лише формальну вимогу «здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому та протягом п`яти робочих днів оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».

Висновок не містить конкретного переліку «заходів», які мають бути вжиті; не визначено, які саме дії мають підтвердити «недопущення порушень у подальшому»; за умови, що порушення визначені як такі, що вже відбулися при проведенні конкретної закупівлі, вимога «не допускати їх у подальшому» позбавлена конкретного правового змісту.

З огляду на встановлені вище обставини справи і наведені норми законодавства, суд робить висновок про те, що оскаржуваний у цій справі висновок відповідача в частині виявлених порушень є необгрунтованим, відповідно в цій частині висновок є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Таким чином, позовна заява у цій справі є такою, що підлягає задоволенню.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.

Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.

Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову Департаменту з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3328,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Департаменту з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UА-2026-01-30-007608-а від 14 квітня 2026 року.

Стягнути з Східного офісу Держаудитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Департаменту з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради судові витрати з оплати судового збору в сумі 3328,00 гривень.

Позивач: Департамент з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 44124263).

Відповідач: Східний офіс Держаудитслужби (49101, м.Дніпро, вул. В. Антоновича, 22, корп. 2, код ЄДРПОУ 40477689).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 31.07.2026 року.

Суддя В.В. Ільков