Ухвала суду № 138831364, 04.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 серпня 2026 рокуСправа №160/14982/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Царікової О.В.,

за участі секретаря судового засідання: Стопи А.Л.,

представника заявника: Соломянної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро заяву Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» про відстрочення виконання рішення суду по справі №160/14982/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№ 94)» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністравна справа №160/14982/25.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 у справі №160/14982/25 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)», щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 29 січня 2020 року по 18 липня 2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язано Державну установу «Синельниківська виправна колонія (№94)» здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 18 липня 2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язано Державну установу «Синельниківська виправна колонія (№94)», видати на ім`я ОСОБА_1 оновлену довідку про розмір грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що враховується для перерахунку пенсії заявника, з урахуванням перерахунку грошового забезпечення, відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, ст. 9 Закону України від 20.12.1991 р. №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, в тому числі процентної надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби), доплати, підвищення)) та премії у відсотках, встановлених станом на день звільнення за відповідною або аналогічною посадою, з якої його було звільнено з військової служби із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом за 1 січня відповідного календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 01 січня відповідного календарного року) на відповідні тарифні коефіцієнти для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з дня звільнення та подати до відповідного Головного управління Пенсійного фонду України вказану довідку.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 у справі №160/14982/25 набрало законної сили 23.12.2025.

22.07.2026 року за допомогою системи "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)», в якій заявник просить суд відстрочити виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 у справі № 160/14982/25. В обгрунтування заяви вказує, що в умовах військового часу кошторис установи затверджено лише з урахуванням видатків на поточні потреби установи та видатки за захищеними статтями державного бюджету, а саме: енергоносії та видатки на виплату грошового забезпечення співробітників установи та заробітної плати. У разі отримання бюджетних надходжень заборгованість за рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 по справі №160/14982/25 буде погашена.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої заяви та відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів, передбачених статтею 151 цього Кодексу.

У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання рішення в адміністративній справі суд змінює строк подання суб`єктом владних повноважень звіту про виконання такого рішення.

Ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Підставою для встановлення чи зміни способу чи порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З огляду на викладене суд зазначає, що процесуальна можливість відстрочити виконання судового рішення виникає за наявності виняткових обставин, які б ускладнювали його виконання або робили його виконання неможливим.

Конституційний Суд України неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).

Водночас відсутність на рахунках боржника коштів, не є тією виключною підставою (непереборною обставиною), з якою законодавець пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення.

Суд вважає, що тяжке фінансове становище не є винятковим випадком, що давало б суду правові підстави для відстрочення виконання рішення.

У ході розгляду заяви заявником не доведене існування передбачених ст.378 КАС України виняткових обставин, які ускладнюють можливість виконання судового рішення.

Відтак, враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що зазначені заявником у заяві обставини не є обставинами, які ускладнюють виконання рішення суду.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду, у зв`язку із чим остання не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 256, 295, 378 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» про відстрочення виконання рішення суду по справі №160/14982/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, відмовити повністю.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складений 07.08.2026.

Суддя О.В. Царікова