Ухвала суду № 138831320, 07.08.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

07 серпня 2026 року ЛуцькСправа № 903/497/24

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Смокович В.І., розглянувши матеріали позовної заяви Заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Комісії регулювання азартних ігор та лотерей до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Азарту» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Волинської обласної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Комісії регулювання азартних ігор та лотерей з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Азарту», в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Азарту» до Державного бюджету України заборгованість з плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у сумі 47 601 000 гривень, а також за невиконання грошового зобов`язання за законом інфляційні втрати у сумі 1 534 629,59 гривень, три проценти річних у сумі 1 532 382,33 гривні, що разом становить 50 668 011,92 грн (п`ятдесят мільйонів шістсот шістдесят вісім тисяч одинадцять гривень дев`яносто дві копійки).

02.10.2024 ухвалою Господарського суду Волинської області, яка залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.03.2025 закрито провадження справі №903/497/24, оскільки спір належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

07.07.2025 ухвалою Господарського суду Волинської області справу передано за підсудністю до Волинського окружного адміністративного суду, відповідно до частини другої статті 231 ГПК України.

29.09.2025 вказана справа надійшла до Волинського окружного адміністративного суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Смокович В.І.

Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року позовну заяву на підставі пункту 7 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернуто позивачу.

Постановою Верховного Суду від 08 липня 2026 року ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року скасовано, а справу № 903/497/24 направлено до Волинського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

21.07.2026 справа № 903/497/24 повернулась до Волинського окружного адміністративного суду.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року позовну заяву Заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Комісії регулювання азартних ігор та лотерей до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Азарту» про стягнення заборгованості залишено без руху та надано позивачу строк десять календарних днів для усунення недоліків позовної заяви.

На адресу суду 30.07.2026 від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що звернення прокурора до суду в інтересах держави має здійснюватися з урахуванням приписів частин третьої та четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», а саме до моменту звернення до суду прокурор зобов`язаний: зібрати докази наявності порушення інтересів держави; перевірити, чи здійснює відповідний суб`єкт владних повноважень належний захист таких інтересів; у разі бездіяльності цього органу письмово повідомити його про намір звернутися до суду, надавши час для самостійного реагування.

У даній справі про можливе порушення інтересів держави щодо невнесення плати за ліцензії ТОВ «Імперія Азарту» до державного бюджету прокурору стало відомо з інформації КРАІЛ від 11.04.2024, наданої на запит прокурора від 05.04.2024.

При цьому у запиті прокурора від 05.04.2024 зазначено про те, що про наявність анулювання ліцензій ТОВ «Імперія Азарту» та наявність у зв`язку із цим відповідної заборгованості стало відомо із загальнодоступних джерел за посиланням «www.gc.gov.ua « та «http//gc.gov.ua».

Лише після отримання інформації МКІП від 25.04.2024 прокурором встановлено виключні обставини, що підтверджують суспільну та державну значимість порушених інтересів, а саме про критичну потребу у забезпеченні фінансування відновлення об`єктів культурної спадщини, пошкоджених унаслідок збройної агресії Російської Федерації, зокрема за рахунок надходжень від ліцензійних платежів організаторів азартних ігор.

До цього моменту прокурор об`єктивно не мав можливості належним чином обґрунтувати позов та подати його до суду без порушення вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо наявності підстав для представництва. Ураховуючи, що фінансування заходів з охорони культурної спадщини здійснюється, у тому числі за рахунок надходжень до спеціального фонду державного бюджету від сплати ліцензій за діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, забезпечення надходження цих платежів до бюджету є складовою реалізації конституційного обов`язку держави щодо збереження культурного надбання українського народу.

Невиконання відповідачем обов`язку сплатити до бюджету плату за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор порушує не лише майнові права держави, а й суспільно значимі інтереси, пов`язані з реалізацією конституційного обов`язку держави щодо охорони культурної спадщини як фундаменту української ідентичності.

Саме тому прокурор, отримавши від МКІП інформацію від 25.04.2024 про критичний стан фінансування заходів із відновлення культурної спадщини, обґрунтовано встановив виключні обставини, які визначають необхідність представництва інтересів держави в суді.

Таким чином уважає, що строк пропущено з поважних причин, оскільки прокурор діяв добросовісно, своєчасно вжив заходів для збирання та перевірки доказів, що підтверджують підстави представництва інтересів держави, а затримка у поданні позову зумовлена виключно об`єктивними обставинами, не залежними від його волі.

Звернув увагу, що позовна заява прокурора щодо стягнення плати за ліцензії є новим спором, щодо якого на момент пред`явлення була відсутня судова практика, після отримання висновку Верховного Суду щодо підсудності справи адміністративному суду справа передана за встановленою юрисдикцією відповідно до частини четвертої статті 278 ГПК України.

Стверджував, що передача справи відповідно до вказаної норми не передбачає повторного пред`явлення позову та не перериває провадження; отже, для цілей обчислення строків датою звернення слід вважати дату первісного подання позову до суду.

У зв`язку із наведеним Заступник керівника Волинської обласної прокуратури просить поновити строк звернення до суду із даним позовом.

Від представника відповідача на адресу суду 05.08.2026 надійшли заперечення проти заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в яких зазначається, що з метою обґрунтування поважності причин пропуску на звернення до адміністративного суду, Прокурор усвідомлено замовчує дійсну дату свої обізнаності з наявністю підстав для захисту інтересів держави.

Отож, під час здійснення Прокурором своїх повноважень, здійснювався обмін листам задля отримання інформації із КРАІЛ. З листа від 11.04.2024 № 14-9/1281 убачається, що через обмежені видатки на сплату судового збору за подання заяви майнового характеру, Комісія, листами від 14.08.2023 № 15-9/1684 та від 26.09.2023 № 15-9/2070, уже зверталася до Офісу Генерального прокурора для вирішення питання про встановлення підстав для представництва інтересів держави у суді з метою стягнення заборгованості у зв`язку з несплатою плати за ліцензії, у тому числі з ТОВ «Імперія Азарту».

Аналогічна інформація зазначена також і в листі КРАІЛ від 30.04.2024 № 12-9/1551, тобто починаючи із серпня 2023 року КРАІЛ інформувала Офіс Генерального Прокурора про існування в організаторів азартних ігор відповідних заборгованостей та просила вирішити питання про встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді з метою стягнення заборгованості у зв`язку з несплатою плати за ліцензії.

Отже, у цій справі підстави для представництва інтересів держави у суді виникли щонайскоріше в серпні 2023 року, а не з 25.04.2024, як зазначається Прокурором, а тому підстави для поновлення строку відсутні.

Перевіривши матеріали справи та письмові докази, які містяться у ній, враховуючи позицію, яка викладена у заяві про усунення недоліків, а також у запереченнях, поданих представником відповідача, суддя враховує наступне.

На виконання положень частин першої та другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Послідовною та усталеною є практика Верховного Суду, відображена зокрема у постанові від 25.03.2025 у справі № 160/4460/24, відповідно до якої, у справах за позовами прокурора в інтересах держави встановлюється тримісячний строк звернення до суду, який обчислюється з моменту, коли прокурор дізнався або повинен був дізнатися про порушення інтересів держави та підстави для їх захисту.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя вказаної вище статті).

Отже, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Суддя наголошує, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22 - 23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

У справі «Gradescolo S.R.L. проти Молдови» Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Також суддя уважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Крім того, у постанові від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у випадках звернення до суду суб`єкта владних повноважень (прокурора) відлік строку для звернення до суду цей Кодекс пов`язує з виникненням підстав, що надають йому право на таке звернення. Водночас строки покликані забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів визначеності, і сторонам слід очікувати, що ці норми будуть застосовані.

Враховуючи викладене вище, початок перебігу строку, встановленого для подання до суду позову стосується всіх суб`єктів, які мають намір та право оскаржувати рішення суду, та не пов`язується із відповідними функціями та компетенцією суб`єкта, адже інше призводить до можливості держави через такі дії практично необмежено у часі реалізувати право на звернення до суду за власним волевиявленням.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.09.2023 у справі № 380/8650/22.

Поняття «особа повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій, і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Для вирішення питання про правильність застосування судом першої інстанції строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з`ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Так, предметом спору до даній справі є стягнення з відповідача до Державного бюджету України заборгованості заборгованість з плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у сумі 47 601 000 гривень, а також за невиконання грошового зобов`язання за законом інфляційні втрати у сумі 1 534 629,59 гривень, три проценти річних у сумі 1 532 382,33 гривні, що разом становить 50 668 011,92 грн, яка виникла 04.04.2023, після закінчення тридцятиденного строку з дня набрання чинності Постановою № 173, якою було скасовано пільгу для всіх організаторів азартних ігор щодо автоматичного продовження строків дії діючих строкових ліцензій на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування, а також скасовано відстрочення на періодичні, чергові платежі за такими ліцензіями на вказаний строк.

Слід зауважити, що саме несплати відповідачем щорічної плати за другий рік дії ліцензій у розмірі 47 601 000 грн, слугувало підставою для прийняття КРАІЛ рішення № 109 «Про анулювання ТОВ «ІМПЕРІЯ АЗАРТУ» ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у гральних закладах та ліцензій на гральні автомати, гральні столи та гральні столи з кільцем рулетки» (дата анулювання 08.08.2023).

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, Заступника керівника Волинської обласної прокуратури зазначає, що виключні обставини, які підтвердили необхідність вжиття прокурором заходів із захисту порушених суспільних інтересів, були встановлені прокурором лише на підставі інформації Міністерства культури та інформаційної політики України від 25.04.2024 № 06/15/3771-24 (отриманої Волинською обласною прокуратурою 26.04.2025).

Разом з цим, з наявного в матеріалах справи листа КРАІЛ від 11.04.2024 №14-9/1281 (том 1 арк. спр. 101-102), надісланого у відповідь на лист Волинської обласної прокуратури від 05.04.2024 № 15-640ВИХ-24, суддею встановлено та не заперечується прокурором, що КРАІЛ у зв`язку з обмеженими видатками на сплату судового збору за подання позовних заяв майнового характеру була позбавлена можливості звернутися до суду з позовними заявами про стягнення заборгованості у зв`язку з несплатою плати за ліцензії та листами від 14.08.2023 № 15-9/1684 та від 26.09.2023 № 15-9/2070 звернулася до Офісу Генерального прокурора для вирішення питання про встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді з метою стягнення заборгованості у зв`язку з несплатою плати за ліцензії, в тому числі з ТОВ «Імперія Азарту».

Аналогічна інформація щодо звернення до Офісу Генерального прокурора з метою вирішення питання про встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді міститься також у листі КРАІЛ від 30.04.2024 №12-9/1551 (том 1 арк. спр. 117-119) надісланого у відповідь на лист Волинської обласної прокуратури від 17.04.2024 №15-707ВИХ-24.

З аналізу вищенаведених документів вбачається та не спростовується Волинською обласною прокуратурою, що Офіс Генерального прокурора був проінформований про анулювання ліцензії ТОВ «Імперія Азарту» та наявність у відповідача заборгованості з плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у сумі 47 601 000 грн, а також за невиконання грошового зобов`язання за законом інфляційні втрати у сумі 1 534 629,59 грн, три проценти річних у сумі 1 532 382,33 грн задовго до початку вчинення дій Волинською обласною прокуратурою зі збору інформації по спірному питанню, а саме, після отримання листів КРАІЛ від 14.08.2023 № 15-9/1684 та від 26.09.2023 № 15-9/2070, яка, з посиланням на відсутність коштів для сплати судового збору задля самостійного звернення до суду з позовом, зверталась до Офісу Генерального прокурора для вирішення питання про встановлення підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді з метою стягнення заборгованості у зв`язку з несплатою плати за ліцензії відповідачем.

Важливо зауважити, що згідно зі статтею 1 Закону № 1697-VII, прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до приписів частини першої статті 8 Закону № 1697-VII Офіс Генерального прокурора організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури, забезпечує належне функціонування Єдиного реєстру досудових розслідувань та його ведення органами досудового розслідування, визначає єдиний порядок формування звітності про стан кримінальної протиправності і роботу прокурора з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури, а також здійснює управління об`єктами державної власності, що належать до сфери управління Офісу Генерального прокурора.

Встановлені суддею обставини свідчать про те, що Офіс Генерального прокурора, щонайменше з кінця серпня 2023 року початку жовтня 2023 року (з урахуванням строків на поштову пересилку листів) був обізнаний про наявність у ТОВ «Імперія Азарту» заборгованості, яка є предметом спору у цій справі.

Саме невнесенням відповідачем до спеціального фонду Державного бюджету України щорічних платежів за другий рік дії ліцензій у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор (2022 рік), строк сплати за які (до 04.04.2023) настав на день анулювання ліцензії (08.08.2023), прокурор обґрунтовує порушення інтересів держави у цій справі.

Відомостей про отримання будь-яких інших нових відомостей, які б доповнили первинно отримані Офісом Генерального прокурора у серпні та вересні 2023 року та слугували підставою для звернення до суду з цим позовом, прокуратурою ані у позові ані у клопотанні про поновлення строку звернення до суду з цим позовом не вказано.

Крім того, з урахуванням того, що ще в серпні та вересні 2023 року Офісу Генерального прокурора було відомо про необхідність вирішення питання про встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді з метою стягнення вищевказаної заборгованості у зв`язку з несплатою плати за ліцензії відповідачем, твердження прокурора про необхідність повторного отримання таких даних від КРАІЛ у 2024 році є необґрунтованим.

Отже, починаючи щонайменше з жовтня 2023 року розпочався перебіг тримісячного строку звернення прокуратури до суду з позовом про стягнення коштів з ТОВ «Імперія Азарту», проте відповідного здійснено не було.

Разом з цим, з матеріалів справи достеменно вбачається, що перші дії були вчинені Волинською обласною прокуратурою лише 05.04.2024, тобто більше, ніж через сім місяців після направлення КРАІЛ першого листа від 14.08.2023 № 15-9/1684.

Посилання прокурора на те, що інформацію про анулювання ліцензій та наявність заборгованості було отримано із загальнодоступних джерел, не може вважатися належним доказом моменту, коли прокуратурі стало відомо про порушення інтересів держави. Такий довід спростовується вищенаведеними листами КРАІЛ, у яких зазначається про попереднє звернення до Офісу Генерального прокурора для вирішення питання про встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді з метою стягнення заборгованості у зв`язку з несплатою плати за ліцензії, в тому числі з ТОВ «Імперія Азарту» ще 14.08.2023 та 26.09.2023.

За таких обставин прокуратура не може обґрунтовувати поважність причин пропуску строку тим, що про відповідні обставини їй стало відомо лише із відкритих джерел у квітні 2024 року, оскільки достеменних доказів на підтвердження таких доводі матеріали позовної заяви не містять.

У постанові від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що обставини виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні відповідних порушень інтересів держави, які підлягають захисту в суді, поза межами строку звернення до суду повинні враховуватися судами як поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, якщо прокурор звернувся до суду протягом встановленого законом строку звернення з дня виявлення таких порушень. Проте, направлення прокурором листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не зупиняє та не перериває перебігу встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.

Суддя уважає застосовним наведений висновок Великої Палати Верховного Суду до спірних правовідносин, які склалися в межах розгляду цієї справи та зазначає, що звернення прокурора, з метою витребування ним документів для підтвердження підстав представництва інтересів держави в суді не можуть слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій.

Слід зазначити, що прокурор не спростовує та фактично не заперечує обставини щодо отримання інформації про наявність у ТОВ «Імперія Азарту» спірної заборгованості первинно ще у серпні 2023 року (у вересні 2023 року повторно), разом з цим і не наводить об`єктивних причин, які перешкоджали б йому вчинити такі дії у межах встановлених строків.

Відповідно до пункту 4 Наказу Офісу Генерального прокурора «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді» від 21.08.20.20 № 389 (далі - Наказ № 389) органи прокуратури зобов`язані отримувати відомості для встановлення наявності підстав для застосування представницьких повноважень отримувати з: інформації, що надходить до органів прокуратури від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень, а також публікацій у медіа, у тому числі мережі Інтернет, публічної інформації у формі відкритих даних.

Тобто вказаними нормами визначено чіткий обов`язок органів прокуратури вчиняти дії для отримання будь-яких відомостей з доступних джерел для встановлення наявності підстав для застосування представницьких повноважень. Відсутність у вказаній нормі строків, з дотриманням яких мають вчинятись такі дії, не є підставою для недотримання процесуальних строків звернення до суду, та на переконання колегії суддів не є поважною причиною для їх поновлення.

Доречно також врахувати, що обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, Волинська обласна прокуратура не наводить жодних відмінностей у змісті отриманої інформації від КРАІЛ, що направлялась листами від 14.08.2023 № 15-9/1684 та від 26.09.2023 № 15-9/2070, від тієї, що направлена листом КРАІЛ від 11.04.2024 №14-9/1281.

Посилання Волинської обласної прокуратури на те, що лише з листа Міністерства культури та інформаційної політики України від 25.04.2024 № 06/15/3771-24 (том 1 арк. спр. 65) стало відомо про існування виключних обставин для представництва інтересів держави відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та відповідно прийняття рішення про звернення до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Імперія Азарту» заборгованості, є необґрунтованими, так як вищенаведений лист взагалі не містить жодного посилання на наявність спірної заборгованості у ТОВ «Імперія Азарту».

Окрім інформації про надходження із спеціального фонду та посилань на нормативну базу, що регулює спірні правовідносини, вищенаведений лист не містить будь-яких відомостей, що свідчили б про очевидну протиправність дій або бездіяльності ТОВ «Імперія Азарту».

З огляду на те, що у даній ситуації, прокуратура, отримавши у 2023 році відомості про наявність у ТОВ «Імперія Азарту» заборгованості з плати ліцензійних платежів, лише у квітні 2024 року розпочала процедуру збору інформації для встановлення обставин щодо наявності підстав для представництва інтересів держави у суді, посилання позивача на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20.10.2025 у справі № 320/39008/24 (вірний номер справи №320/39008/23), є нерелевантним, оскільки у справі № 320/39008/23, на відміну від справи, що переглядається, сторони подали до судів не достатньо доказів на підтвердження того, що прокурор знав або міг знати про відповідні порушення раніше, ніж це було заявлено прокурором, що стало підставою для висновку Верховного Суду про передчасність залишення позову без розгляду внаслідок пропущення строку звернення до суду.

При цьому, суддя уважає за необхідне звернути увагу на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 13.11.2024 у справі № 560/22224/23, від 20.12.2024 № 320/39441/23 та від 26.12.2024 у справі № 320/4789/24, з яких убачається, що бездіяльність прокурора упродовж тривалого строку після отримання від уповноважених органів інформації, яка може бути підставою для представництва інтересів держави у суді, не може бути поважною причиною пропуску прокурором строку звернення до адміністративного суду.

Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», якими передбачено у якості джерела формування коштів спеціального фонду державного бюджету України на 2023 рік, зокрема, надходження до державного бюджету плати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, є у відкритому доступі, а отже Волинська обласна прокуратура не була позбавлена можливості встановити відповідні обставини і до отримання листа від 25.04.2024.

Крім того, обставини наявності заборгованості у відповідача перед бюджетом з плати за ліцензію, як вбачається зі змісту самих запитів 05.04.2024 №15-640ВИХ-24, від 17.04.2024 №15-706ВИХ-24, від 17.04.2024 №15-707ВИХ-24 були відомі прокуратурі ще до отримання відповідей на запити до КРАІЛ, Головного управління ДПС у Волинській області та Міністерства культури та інформаційної політики України, але вчасно не розпочала процес збору необхідних для звернення до суду в інтересах держави матеріалів.

З урахуванням вищевикладеного, доводи позивача про те, що лише з 25.04.2024 у прокурора виникли всі необхідні правові та фактичні підстави для прийняття рішення про представництво інтересів держави у цій справі є такими, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду матеріалів позовної заяви.

Суд уважає, що дата отримання (26.04.2024) прокурором від Міністерства культури та інформаційної політики України відповіді на запит від 17.04.2024 не змінює моменту, з якого прокурор знав або повинен був дізнатися про наявність порушених інтересів держави, а лише свідчить про час, коли він почав вчиняти активні дії з реалізації своїх повноважень щодо звернення до суду з позовом в інтересах держави, і ця подія не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірних правовідносинах.

Наведене вище узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 23.08.2023 у справі № 380/7024/22, від 21.09.2023 у справі №380/7550/22, від 13.02.2024 у справі № 340/3868/23, від 18.02.2025 у справі №320/10110/24, від 24.02.2025 у справі № 380/20376/23, від 13.05.2025 у справі №320/43928/24, яка в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України підлягають врахуванню судом апеляційної інстанції при вирішенні спірних правовідносин.

З огляду на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.07.2026 у справі № 903/497/24, КРАІЛ не має права розпоряджатися грошовими коштами у вигляді плати за ліцензії, а лише уповноважений контролювати відповідні надходження до бюджету відповідно до положень законодавства реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор і здійснює контроль за справлянням до бюджету плати за ліцензії у зазначеній сфері, а тому твердження Волинської обласної прокуратури про спрямування стягнутої у судовому порядку спірної суми заборгованості саме на відновлення знищених об`єктів культурної спадщини України або на фінансування освітніх, культурних та соціальних програм мають характер суб`єктивних припущень та жодним чином не підтверджені.

Наведені Волинською обласною прокуратурою обставини, якими обґрунтовано поважність причин пропуску строку звернення до суду, не пов`язані з об`єктивними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне подання позовної заяви, а тому суддя приходить до висновку про неповажність наведених прокурором причин та відсутності підстав для поновлення строку на звернення до суду.

Дана позиція узгоджується із постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2026 у справі № 380/20411/25 та Другого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2026 у справі № 922/2158/24.

З огляду на дату формування позовної заяви прокурором в підсистемі «Електронний суд» 22.05.2024, встановлений частиною другою статті 122 КАС України тримісячний строк для звернення до суду з цим позовом та дату, з якої прокурор дізнався або повинен був дізнатися про порушення інтересів держави, яка припадає орієнтовано на період кінець серпня 2023 року - початок жовтня 2023 року, суддя приходить до висновку про пропуск прокуратурою строку звернення до суду з цим позовом.

В свою чергу позивачем не наведено переконливих фактичних обставин та не подано належних і допустимих доказів, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду у встановлений КАС України строк, тому вказані представником позивача причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом не є поважними.

Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Згідно з частинами першою та другою вказаної статті, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки позовна заява подана з пропуском строку звернення до суду, належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку звернення до суду із зазначеними позовними вимогами позивач не надав, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав, передбачених частиною другою статті 123 КАС України, для повернення позовної заяви позивачеві в зазначеній частині позовних вимог.

Керуючись статтями 122-123, 169 та 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Визнати причини пропуску строку звернення до суду неповажними.

Позовну заяву Заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Комісії регулювання азартних ігор та лотерей до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Азарту» про стягнення заборгованості повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.І. Смокович