Рішення № 138830277, 07.08.2026, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/686/2026

Справа № 679/451/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Стасюка Р.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

І.Зміст позовних вимог.

АТ «Ідея Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 29.05.2024 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір № 1960470 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти AT «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку. Даний договір було підписано клієнтом ЦВП, шляхом відтворення власноручного підпису на екрані електронного сенсорного пристрою (смартфону) через мобільний додаток О.Bank 2.0 відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та Закону України «Про електронну комерцію». Банком підписано договір шляхом накладення КЕП уповноваженого представника банку, що також узгоджується з положенням про використання електронного підпису та електронної печатки, затвердженим постановою Національного банку України.

Також, 29.05.2024 між сторонами було укладено угоду № С-001-311304-24-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, відповідно до умов якої позивач надав відповідачці кредит на споживчі цілі у вигляді відновлювальної кредитної лінії по відкритому поточному рахунку № НОМЕР_1 , розмір якої на дату укладення договору становить 30000,00 гривень, процентною ставкою за користування кредитом 70,8% річних, (протягом пільгового періоду 0,01% річних на заборгованість, що виникла внаслідок здійснення безготівкової оплати за допомогою БПК в торговельно-сервісній мережі і Інтернеті), яка є фіксованою протягом усього строку дії угоди та може бути зміненою за умови погодження сторонами в порядку визначеному цією угодою. Процентна ставка на прострочену суму кредиту при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту протягом дії угоди 70,8% річних. Процентна ставка за використання коштів понад витратний ліміт (технічний овердрафт) 70,8% річних.

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на зазначений відповідачкою мобільний номер телефону.

Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав повністю, тоді як ОСОБА_1 допустила порушення взятих на себе зобов`язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків та інших платежів у строки і на умовах, передбачених договором, внаслідок чого виникла заборгованість загальний розмір якої станом на 09.02.2026 складає 66079,92 грн, з яких: 36935,62 грн заборгованість за тілом кредиту, 29044,30 грн заборгованість за відсотками, штрафні санкції нараховані по 29.02.2020 включно 100.00 грн.

З огляду на викладені обставини АТ «Ідея Банк» просить суд стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за вказаним договором у загальному розмірі 66079,92 грн та понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою судді від 09.04.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У встановлений судом строк відповідачка відзиву на позовну заяву не подала.

Зважаючи на те, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін не надходило, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами, що відповідає вимогам ч.5 ст. 279 ЦПК України.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що 29.05.2024 ОСОБА_1 заповнено анкету клієнта при реєстрації в програмному комплексі «Система дистанційного обслуговування в O.Bank 2.0» № 1139768, де вказано свої персональні та особисті дані.

29.05.2024 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір №1960470 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку, відповідно до умов якого сторони дійшли взаємної згоди, що клієнт акцептує публічну оферту АТ «Ідея Банк» на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку, яка розміщена на сайті банку www.ideabank.ua на умовах, запропонованих банком. Підписанням цього договору клієнт надає згоду на використання власного номеру телефону зазначеного в цьому договорі як фінансового номеру телефону для отримання SMS-повідомлень, що містять ОТР-пароль, з метою подальшого підписання ЕП договорів про отримання банківських послуг у вигляді електронного документа та підтверджує, що номер телефону, що зазначений нижче, належить виключно йому, а тому накладений ЕП однозначно пов`язаний з клієнтом, і не пов`язаний з жодною іншою особою та прирівнюється до власноручного підпису і створює для клієнта юридичні наслідки. У цьому договорі відповідачка зазначила свій фінансовий номер телефону НОМЕР_2 .

У протоколі № 1960470 від 29.05.2024 реєстрації/фіксації дій клієнта при реєстрації в програмному комплексі «Система дистанційного обслуговування в O.Bank 2.0» (протокол підписання договору) зафіксовано етапи підписання договору про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку.

29.05.2024 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки №С-001-311304-24-980, яка разом з Тарифами банку є невід`ємною частиною договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - ДКБОФО), який розміщений на сайті банку www.ideabank.ua, і яка включає в себе Заяву про відкриття поточного рахунку.

Згідно п. 3 угоди банк надає клієнту кредитні кошти на споживчі цілі у вигляді відновлювальної кредитної лінії до рахунку та здійснює платежі клієнта з рахунку за рахунок кредиту на суму, що перевищує залишок власних коштів клієнта на рахунку, на умовах повернення, строковості та платності.

Сторони погодили, що максимальний розмір кредитної лінії становить 200000,00 грн, зі строком дії 12 місяців з автоматичною пролонгацією необмежену кількість разів на строк 12 місяців кожен раз за умови виконання клієнтом умов угоди та/або відсутності заперечень сторін щодо пролонгації (п.3.1 кредитного договору).

Розмір кредитної лінії у дату укладення угоди становить 30000,00 грн та може бути змінений в межах максимального розміру за ініціативою банку або клієнта з дотриманням вимог ДКБОФО (п.3.2 кредитного договору).

Процентна ставка за користування кредитом фіксована та становить 70,8% річних (п.3.3.1 кредитного договору).

Процентна ставка на прострочену суму кредиту при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту після завершення строку кредитування 70,8% річних (п.3.3.2 кредитного договору).

Розмір обов`язкового мінімального платежу становить 8% від суми заборгованості станом на розрахунковий день. сплачується щомісячно шляхом готівкового та безготівкового поповнення рахунку не пізніше останнього банківського дня платіжного періоду (п. 3.6 кредитного договору).

Разом з угодою про відкриття кредитної лінії відповідачка підписала паспорт споживчого кредиту «O CARD Lite», де зазначені істотні умови укладеного кредитного договору: тип кредиту - кредитна лінія; сума/ліміт кредиту - 200000 грн; строк кредитування - 12 місяців (з можливістю автоматичної пролонгації); мета отримання кредиту - споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом; процентна ставка, відсотків річних - 70,8%; тип процентної ставки - фіксована; загальні витрати за кредитом - 126757,95 грн.; орієнтована загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом - 326757,95 грн.

Вказані угода про відкриття кредитної лінії та паспорт споживчого кредиту підписані відповідачкою електронним підписом, відтвореним шляхом використання нею одноразового ідентифікатора (OTP-пароль) «0256», який був надісланий на номер мобільного телефону (фінансовий номер) позичальника НОМЕР_2 , що підтверджується п.27 угоди та даними витягу з відправлених смс-повідомлень за травень 2024 року до договору про надання послуг №01/01122020 від 01.12.2020.

Відповідно до Протоколу реєстрації/фіксації дій клієнта при реєстрації в програмному комплексі «Система дистанційного обслуговування в O.Bank 2.0» №С-001-311304-24-980 від 29.05.2024 зафіксовано етапи підписання угоди про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки №С-001-311304-24-980 та паспорта споживчого кредиту.

Окрім того, при укладенні угоди оформлено протокол перевірки фотографій клієнта при проведенні повної дистанційної ідентифікації від 29.05.2024, протокол перевірки підписів клієнта від 29.05.2024 та анкету клієнта при реєстрації в програмному комплексі «Система дистанційного обслуговування O.Bank 2.0» №1139768 від 29.05.2024.

Відповідно до виписки по рахунку за період з 29.05.2024 по 11.01.2026, ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту 50000,00 грн (29.05.2024 - збільшення зобов`язань 30000,00 грн, 29.08.2024 збільшення зобов`язань на 20000,00 грн, зменшення зобов`язань на 6560,00 грн), користувався ними, однак всупереч умовам кредитного договору станом на 10.02.2026 допустила виникнення заборгованості за кредитнм договором у розмірі 66079,92 грн. Станом на дату формування виписки розмір кредитного ліміту складає 41440,00 грн, доступна для використання сума кредитного ліміту 4504,38 грн, заборгованість за тілом кредиту 36935,62 грн, заборгованість за процентами 29044,30 грн, пеня 100,00 грн.

Згідно довідки - розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №С-001-311304-24-980 від 29.05.2024, станом на 09.02.2026 заборгованість відповідачки за вказаним договором становить 66079,92 грн, з яких: 36935,62 грн - прострочений борг, 29044,30 грн - прострочені проценти.

06.01.2026 позивач направив на адресу відповідачки вимогу про погашення кредитної заборгованості, однак на час розгляду справи в матеріалах справи відсутні докази про погашення такої.

ІV. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

З положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Закон України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що між АТ «Ідея Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено угоду про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки, який за своєю правовою природою є змішаним договором та містить у собі умови договору банківського рахунку та кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором (ст.1052 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст.ст.525-527 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонам

Досліджені судом докази свідчать, що позивачем доведено, а відповідачкою не спростовано, що вона користувалася кредитними коштами, однак допустила порушення умов кредитного договору щодо своєчасної сплати сум кредиту та процентів внаслідок чого за нею утворилася заборгованість.

Розпоряджаючись своїми цивільними та процесуальними правами на свій розсуд, відповідачка не надала відзив на позов, не заперечила факту укладання кредитного договору, отримання та користування кредитними коштами, не спростовувала розрахунок та розмір заборгованості, не подала своїх доказів на заперечення відповідних доводів позивача, а тому суд вважає що права позивача на повернення заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками у загальному розмірі 65979,92 гривень підлягають судовому захисту шляхом задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині стягнення штрафу у розмірі 100,00 гривень суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно проведеного позивачем розрахунку штрафних санкцій за період з 29.05.2024 по 09.02.2026 розмір таких складає 100,00 гривень.

Однак, особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина першастатті 14 ЦК України).

Відповідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування п. 18 Прикінцевих таперехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві таперехідні положенняЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку із невиконанням відповідачкою грошових зобов`язань, що випливають із кредитного договору № С-001-311304-24-980 від 29.05.2024, підлягають застосуванню норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які вказують на відсутність правових підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за штрафом розмір якого позивачем обраховано у сумі 100,00 гривень.

Таким чином, стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором № С-001-311304-24-980 від 29.05.2024 у розмірі 65979,92 гривень, що становить заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) та заборгованість за відсотками, є достатнім та ефективним способом захисту порушеного права позивача.

V. Розподілу судових витрат між сторонами.

Згідно з ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 2662,40 гривень підтверджується платіжною інструкцією № 8540348 від 25.02.2026.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача суму понесених останнім судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2657,00 гривень, що пропорційно розміру задоволених позовних вимог (99,8% ціни позову).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 137, 141, 258, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором № С-001-311304-24-980 від 29.05.2024 у загальному розмірі 65979 (шістдесят п`ять тисяч дев`ятсот сімдесят дев`ять) гривень 92 копійки.

Відмовити Акціонерному товариству «Ідея Банк» у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 100,00 гривень штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» 2657 (дві тисячі шістсот п`ятдесят сім) гривень 00 копійок судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено 07 серпня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк», ЄДРПОУ 19390819, місцезнаходження юридичної особи: вул.Валова, 11, м.Львів, 79008.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Р.М. Стасюк