Рішення № 138830091, 07.08.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/1534/26

Провадження № 2/650/2353/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року селище Велика Олександрівка

Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Сікори О.О.,

за участю секретаря судового засідання Завістовської Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 , про визнання батьківства, виключення та внесення відомостей до актового запису про народження дитини,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року ОСОБА_1 через представника - адвоката Мосіну Тетяну Валентинівну звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання батьківства, виключення та внесення відомостей до актового запису про народження дитини.

Позивач просить визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народженої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також просить виключити відомості про ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина Республіки Кувейт, як батька ОСОБА_4 з актового запису про народження №143, складеного 19 липня 2019 року Скадовським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, та внести до цього актового запису відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, як батька дитини.

Крім того, позивач просить змінити дитині прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », по батькові з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 » та після внесення змін видати нове свідоцтво про народження.

Позов обґрунтовано тим, що у червні 2018 року позивач познайомився з ОСОБА_3 , яка на той час перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, однак подружніх відносин з ним не підтримувала, спільного господарства не вела та проживала окремо. До грудня 2018 року позивач та ОСОБА_3 підтримували близькі стосунки і проживали разом, після чого припинили спілкування.

У вересні 2025 року під час випадкової зустрічі у місті Варшаві Республіки Польща ОСОБА_3 повідомила позивачу, що він є біологічним батьком її дочки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За твердженням позивача, до цього часу він не знав і не міг знати про народження дитини та своє можливе батьківство.

18 листопада 2025 року позивач та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб. Позивач зазначає, що визнає дитину своєю дочкою, бере участь у її утриманні, бажає належного юридичного оформлення походження дитини та здійснення щодо неї батьківських прав і обов`язків.

На підтвердження позову подано копії документів про народження дитини, укладення та розірвання шлюбів, документи, що посвідчують особи учасників справи, фотознімки позивача та матері дитини за 2018 рік, нотаріально засвідчену заяву відповідача, а також документи генетичного дослідження, проведеного у Республіці Польща.

Ухвалою суду від 24 березня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено розглядати її за правилами загального позовного провадження.

У підготовчому судовому засіданні 07 липня 2026 року представник позивача ОСОБА_11 , яка брала участь у режимі відеоконференції, підтримала позовні вимоги в повному обсязі та послалася на обставини, викладені у позовній заяві. Ухвалою суду від 07 липня 2026 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 07 серпня 2026 року.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_11 у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Відповідач ОСОБА_12 у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, заяв і клопотань не подав. Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Представник Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Письмових пояснень щодо суті спору не подав.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася. У заяві від 23 червня 2026 року просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі. Окремих письмових пояснень щодо суті спору не подала.

Відповідно до частин першої, третьої статті 211, частини першої статті 223 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності, а неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, належним чином повідомленого про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених законом.

З огляду на належне повідомлення учасників справи, подані заяви про розгляд справи за їх відсутності, а також відсутність підстав для відкладення розгляду, суд розглянув справу за відсутності учасників за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи здійснювався за відсутності всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши кожний доказ окремо та докази у їх сукупності, суд встановив такі обставини і відповідні їм правовідносини.

Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у місті Скадовську Херсонської області. Її матір`ю записана ОСОБА_3 , громадянка України, а батьком - ОСОБА_13 , громадянин Республіки Кувейт. Актовий запис про народження №143 складено 19 липня 2019 року Скадовським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.

Із заочного рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 16 червня 2021 року у справі №663/984/21 вбачається, що шлюб між ОСОБА_14 та ОСОБА_3 був зареєстрований 18 липня 2015 року. У цьому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася дочка ОСОБА_4 . Судом у тій справі встановлено, що подружжя з 2018 року проживало окремо, спільного господарства не вело, а шлюб існував формально. Вказаним рішенням шлюб розірвано.

Подані фотознімки, датовані 08 та 29 жовтня 2018 року, узгоджуються з доводами позивача щодо його особистих стосунків з ОСОБА_3 у період, який за часом передував народженню дитини.

Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 підтверджено, що 18 листопада 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб у Цифровому офісі державної реєстрації актів цивільного стану Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис №17106. Після державної реєстрації шлюбу кожен із подружжя зберіг своє прізвище.

08 січня 2026 року у місті Варшаві Республіки Польща ОСОБА_12 склав письмову заяву компетентним органам в Україні. У заяві він зазначив, що не є біологічним батьком ОСОБА_4 , відомості про нього як батька внесені до актового запису виключно у зв`язку з перебуванням у шлюбі з матір`ю дитини, а на час зачаття та народження дитини подружніх відносин з ОСОБА_3 він не підтримував, спільного господарства не вів та проживав окремо. Відповідач не заперечив проти визнання батьківства біологічним батьком дитини та виключення відомостей про нього з актового запису про народження.

Справжність підпису ОСОБА_2 під заявою засвідчено 08 січня 2026 року нотаріусом у місті Варшаві Магдаленою Зофією Архутовською, реєстр А №247/2026. Повноваження нотаріуса та справжність печатки підтверджені апостилем Окружного суду у Варшаві від 12 січня 2026 року №1337/2026. Нотаріальне посвідчення підтверджує належність підпису відповідачу, а викладені ним відомості суд оцінює у взаємному зв`язку з іншими доказами, а не ізольовано.

З висновку №01р/2601/2026/3 щодо визначення біологічного батьківства та додатка №1 до нього - звіту про дослідження №77134529/3/3, виконаних медичною діагностичною лабораторією у місті Катовіце Республіки Польща, вбачається, що учасниками генетичного дослідження були передбачуваний батько ОСОБА_15 , дитина ОСОБА_16 та мати ОСОБА_17 .

Особи учасників дослідження встановлювалися за документами, що посвідчують особу: паспортом Ігоря Потапенка № НОМЕР_4 , паспортом ОСОБА_18 № НОМЕР_5 та паспортом Віти Абрахманової № НОМЕР_6 . Для дослідження 19 січня 2026 року відібрано зразки епітелію з внутрішньої сторони щоки у присутності лікаря. Зразки надійшли до лабораторії 20 січня 2026 року в нормальному стані.

Дослідження проведено за системою STR з аналізом 24 генетичних локусів. За всіма дослідженими маркерами встановлено відповідність між ДНК-профілем передбачуваного батька та профілем дитини. ОСОБА_15 не виключається як батько ОСОБА_18 . Ймовірність біологічного батьківства становить понад 99,9999 відсотка, у зв`язку з чим батьківство досліджуваного передбачуваного батька щодо дитини практично підтверджено.

Зазначений документ складено іноземною лабораторією поза межами призначеної судом експертизи, тому суд не ототожнює його з висновком судового експерта у процесуальному значенні статей 102-106 ЦПК України. Разом з тим документ містить відомості про замовлення, учасників, спосіб їх ідентифікації, порядок відбору та стан зразків, методику і результати дослідження, осіб, які його виконали та затвердили, а тому є письмовим доказом у розумінні статті 95 ЦПК України і підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами.

Відповідно до статей 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, а також інших обставин, які мають значення для її вирішення. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними та у сукупності достатніми. Кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи громадянство дитини та наявність у справі іноземного елемента, суд також враховує положення Закону України «Про міжнародне приватне право». За частиною першою статті 16 цього Закону особистим законом фізичної особи є право держави, громадянином якої вона є, а відповідно до статті 65 встановлення та оспорювання батьківства визначається особистим законом дитини на момент її народження. Дитина є громадянкою України, її народження зареєстроване компетентним органом України, тому до спірних правовідносин застосовується законодавство України.

Стаття 51 Конституції України та частини друга, третя статті 5 СК України передбачають державну охорону сім`ї, дитинства, материнства і батьківства та обов`язок держави забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини.

Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини та іншими міжнародними договорами України, а регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

За статтями 3, 7, 8 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню їх інтересів; дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків і право на їх піклування, а держава поважає право дитини на збереження своєї індивідуальності, включаючи ім`я та сімейні зв`язки.

Частиною першою статті 122 СК України встановлено презумпцію походження дитини, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, від подружжя. Відповідно до статті 133 СК України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Саме внаслідок дії цієї презумпції відповідача, який на час народження дитини перебував у зареєстрованому шлюбі з її матір`ю, записано батьком ОСОБА_4 . Така презумпція є спростовною у передбаченому законом судовому порядку.

Згідно з частиною першою статті 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

Отже, ОСОБА_1 є належним позивачем, а ОСОБА_12 , який у відповідному актовому записі зазначений як ОСОБА_13 та записаний батьком дитини внаслідок перебування у шлюбі з її матір`ю, є належним відповідачем у цьому спорі.

До вимоги про визнання батьківства частиною другою статті 129 СК України встановлена позовна давність в один рік, перебіг якої починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

Позивач послідовно зазначає, що про можливе батьківство дізнався від матері дитини у вересні 2025 року. Доказів того, що він знав або за обставинами справи повинен був дізнатися про це раніше, матеріали справи не містять. З позовом до суду він звернувся у березні 2026 року, тобто у межах установленого законом однорічного строку.

Пунктами 6, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до останнього, якщо його записано батьком, позов про визнання свого батьківства. Якщо батьком дитини записана конкретна особа, вимога про визнання батьківства має вирішуватися одночасно з вимогою про виключення відомостей про цю особу з актового запису про народження.

У постанові від 26 січня 2022 року у справі №202/5601/18, провадження №61-18654св20, Верховний Суд зазначив, що спір про визнання батьківства є засобом захисту прав дитини, а передумовою задоволення такого позову є кровне споріднення між особою, яка вважає себе батьком, та дитиною. Для з`ясування цього факту важливе значення мають спеціальні знання та результати судово-генетичного дослідження. Верховний Суд також виходив із того, що ДНК-дослідження має найвищу доказову цінність для точного встановлення або спростування біологічного батьківства.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема рішенням від 07 травня 2009 року у справі «Калачова проти російської федерації», заява №3451/05, у якому наголошено на вирішальному доказовому значенні ДНК-дослідження у спорах щодо біологічного походження дитини.

Оцінюючи подані докази у сукупності, суд враховує, що генетичне дослідження проведено щодо позивача, дитини та її матері після встановлення їхніх осіб за паспортними документами; зразки відібрані у присутності лікаря; за результатом дослідження 24 генетичних локусів ймовірність батьківства позивача становить понад 99,9999 відсотка. Цей результат узгоджується з установленим рішенням суду окремим проживанням матері дитини та відповідача з 2018 року, з фотознімками позивача і матері дитини за жовтень 2018 року, із заявою відповідача про відсутність його біологічного батьківства, а також із позицією матері дитини, яка підтримала позов у повному обсязі.

Відповідач не подав заперечень і доказів, які спростовували б результати генетичного дослідження або інші встановлені обставини. Суд не встановив обставин, які викликали б обґрунтований сумнів у достовірності взаємно узгоджених доказів чи добровільності заяви відповідача.

За таких обставин суд дійшов висновку, що походження ОСОБА_4 від ОСОБА_1 доведене належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, тому позовна вимога про визнання батьківства підлягає задоволенню.

Визнання батьківства позивача щодо дитини, батьком якої в актовому записі зазначена інша особа, потребує одночасного виключення відомостей про ОСОБА_5 як батька та внесення відомостей про ОСОБА_1 . Це забезпечує відповідність державної реєстрації встановленому біологічному і юридичному походженню дитини та її праву знати своїх батьків.

Вирішуючи похідні вимоги щодо прізвища та по батькові дитини, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 145 СК України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати та батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

За статтею 147 СК України по батькові дитини визначається за іменем батька. Тому після виключення запису про ОСОБА_5 та внесення відомостей про батька ОСОБА_19 зміна по батькові дитини з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 » є безпосередньо пов`язаною з правильним відображенням її походження.

Верховний Суд у постановах від 20 жовтня 2023 року у справі №752/11710/21, провадження №61-9116св22, та від 28 січня 2026 року у справі №504/4181/17 звернув увагу, що встановлення батьківства та внесення відомостей про батька самі по собі не є автоматичною підставою для зміни прізвища дитини. Питання прізвища має вирішуватися окремо з урахуванням волі батьків, права дитини на збереження індивідуальності, відносин дитини з батьками та конкретних обставин, які свідчать про відповідність зміни прізвища її найкращим інтересам. Водночас зміна по батькові є безпосереднім наслідком правильного визначення імені батька.

У цій справі вимога про зміну прізвища заявлена окремо та визначено конкретне бажане прізвище. Біологічний батько просить присвоїти дитині своє прізвище, а мати дитини, яка має інше прізвище, письмово підтримала позов у повному обсязі, тобто між батьками існує згода, передбачена статтею 145 СК України. Відповідач, записаний батьком, також письмово не заперечив проти оспорювання його батьківства та юридичного оформлення батьківства біологічного батька.

На час вирішення справи дитині виповнилося сім років. Частини друга, третя статті 148 СК України передбачають згоду дитини такого віку у разі зміни її прізвища у зв`язку зі зміною власного прізвища обома батьками або одним із них. У цій справі жоден із батьків свого прізвища не змінює; питання виникло внаслідок судового визначення належного батьківства і погодженого батьками визначення прізвища дитини відповідно до статті 145 СК України. За таких обставин суд вирішує заявлену вимогу не автоматично, а з урахуванням погодженої позиції батьків та перевірки відповідності зміни прізвища найкращим інтересам дитини.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що зміна прізвища суперечитиме інтересам дитини. Навпаки, дитина проживає з матір`ю, яка перебуває у шлюбі з її біологічним батьком; позивач визнає дитину своєю дочкою та бажає здійснювати щодо неї батьківські права і обов`язки. За встановлених обставин присвоєння дитині прізвища біологічного батька разом із правильним по батькові спрямоване на узгодження її документованої ідентичності з установленим походженням і сімейними зв`язками. Доказів протилежного учасники справи не подали.

Отже, суд дійшов висновку, що вимоги про зміну прізвища дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » та по батькові з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 » є обґрунтованими, погодженими батьками і відповідають найкращим інтересам дитини.

Відповідно до статті 134 СК України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органом державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Підпунктом 2.13.1 пункту 2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5, передбачено, що рішення суду про визнання батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису про народження, у якому зазначено конкретні зміни, є підставою для їх внесення. На підставі рішення суду вносяться саме ті зміни, які зазначені у його резолютивній частині.

Тому для належного виконання рішення у його резолютивній частині необхідно зазначити всі конкретні відомості, які підлягають виключенню, внесенню та зміні. Окреме покладення на орган державної реєстрації актів цивільного стану, який бере участь у справі як третя особа, обов`язку вчинити реєстраційну дію не є необхідним, оскільки такий обов`язок безпосередньо випливає зі статті 134 СК України та наведених Правил, а це рішення після набрання законної сили є самостійною правовою підставою для внесення змін і видачі нового свідоцтва.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову сплачений позивачем судовий збір у сумі 1 331 грн 20 коп підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтею 51 Конституції України, статтями 5, 7, 122, 129, 133, 134, 145, 147 СК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, статтями 3, 7, 8 Конвенції про права дитини, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 , про визнання батьківства, виключення та внесення відомостей до актового запису про народження дитини - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народженої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Виключити з актового запису про народження №143, складеного 19 липня 2019 року Скадовським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про батька дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина Республіки Кувейт.

Внести до актового запису про народження №143, складеного 19 липня 2019 року Скадовським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про батька дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України.

У цьому актовому записі змінити прізвище дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », по батькові дитини з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ». Ім`я, дату та місце народження дитини залишити без змін.

Після внесення зазначених змін видати нове свідоцтво про народження дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: ОСОБА_11 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин Республіки Кувейт, паспорт № НОМЕР_8 , виданий 22 квітня 2025 року, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 04060246, адреса: 73025, Херсонська область, місто Херсон, вулиця Торгова, будинок 24.

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_9 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_4 .

Суддя О.О. Сікора