Ухвала суду № 138827810, 11.06.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/21550/25

Провадження № 1-кп/947/563/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2026 року

Київський районний суд міста Одеси у складі:

судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

провівши в місті Одесі підготовче судове засідання у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025162480000655 від 22.05.2025 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, уродженки м.Кропивницький, не працевлаштованої, одруженої, з середньою освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої.

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду міста Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025162480000655 від 22.05.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Ухвалою суду від 20.05.2026 року було надано дозвіл на затримання ОСОБА_3 з метою її приводу для участі в розгляді клопотання про застосування відносно неї запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до протоколу затримання особи від 10.06.2026 року, ОСОБА_3 було затримано та 11.06.2026 року останню було доставлено в судове засідання.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане раніше клопотання про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави, обґрунтовуючи своє клопотання тим, що на теперішній час існують ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Обвинувачена ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти клопотання прокурора та зазначила, що від суду не переховувалась, про судові засідання їй відомо не було, а розмір застави для неї є непомірним.

Вислухавши думку учасників, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

При розгляді клопотання прокурора відносно обвинуваченого, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Згідно п.32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, та відповідно до п.219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Крім того, Європейський суд з прав людини у п.п. 68-69 Рішення від 17.10.2013 року у справі «Таран проти України» зазначив, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, не достатньо того, щоб цей захід здійснювався відповідно до національного законодавства; він також має бути необхідним за конкретних обставин (див. рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Нештяк проти Словаччини» (Neљќбk v. Slovakia), заява № 65559/01, п. 74). На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції має втілювати вимогу пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, яким здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення (див. рішення у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), заява № 11036/03, п. 55, ECHR 2008-... (витяги), і від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), заява № 38717/04, п. 86).

Суд також постановив, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, що обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо продемонстроване владою. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування можливості переховування обвинуваченим, або доведуть, що така можливість є настільки невеликою, що вона не може обґрунтовувати досудове ув`язнення (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п.9 ч.2 ст.131 КПК України).

За приписами ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

За ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Так, ухвалою суду від 23.12.2025 року ОСОБА_3 було оголошено в розшук, так як остання переховувалась від суду, а ухвалою від 20.05.2026 року було надано дозвіл на затримання ОСОБА_3 з метою її приводу для участі в розгляді клопотання про застосування відносно неї запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Приймаючи до уваги те, що на теперішній час ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, його суспільно-небезпечний характер, враховуючи, що за санкцією ч.4 ст.185 КК України їй загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а також те, що у період дії воєнного стану жінки можуть безперешкодно покинути територію України, що надає підстави вважати, що вона, перебуваючи на свободі може переховуватись або залишити територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а тому, суд приходить до переконання що ризик у вигляді переховування від суду існує.

Крім того, враховуючи, що судовий розгляд у кримінальному провадженні ще не розпочато, свідки та потерпіла безпосередньо судом не допитувались, суд приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу обвинуваченої ОСОБА_3 на свідків та потерпілу, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Також, суд вважає доведеним існування ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України вчинення іншого кримінального правопорушення, так як в судовому засіданні встановлено, що обвинувачена раніше неодноразово судима.

Разом з тим, суд вважає, що прокурором не доведено яким чином обвинувачена може перешкоджати кримінальному провадженню, а тому таке посилання є формальним та не доводить існування ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи те, що встановлені ризики, передбачені п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, не зникли та продовжують існувати, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.

В частині визначення розміру застави, суд, з огляду на майновий та сімейний стан обвинуваченої, встановлені в судовому засіданні ризики, обставини інкримінованого обвинуваченій кримінального правопорушення, вважає за можливе на підставі ч.5 ст.182 КПК України, встановити розмір застави, який здатний стримувати можливу протиправну поведінку обвинуваченої, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на обвинувачену процесуальних обов`язків, у випадку її внесення, а саме в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про застосування відносно обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню, так як є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого залишилися з огляду на серйозний характер загрози для суспільного порядку протиправних діянь, їх тяжкості з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, а також тим завданням, які має досягти суд, та може гарантувати виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків, що не зможе бути забезпечено застосуванням іншого, більш м`якого запобіжного заходу.

Крім того, прокурор просить призначити справу до судового розгляду посилаючись на те, що обвинувальний акт складено із дотриманням вимог ст.291 КПК України, підсудність визначена вірно, підстав для закриття провадження не має.

Обвинувачена погодилась з думкою прокурора.

Потерпіла подала до суду заяву про розгляд кримінального провадження за її відсутності.

Під час підготовчого судового засідання не встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України, та судом проведено підготовку до судового розгляду.

Відповідно до ст.ст.314, 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання, суд зобов`язаний залучити орган пробації для підготовки і складання досудової доповіді. Заборон щодо складання досудової доповіді у вказаному кримінальному провадженні не встановлено.

Керуючись ст.ст.176-178, 181, 194, 314, 314-1, 315, 316, ст.ст.370-372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури міста Одеси про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12025162480000655 від 22.05.2025 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком до 09.08.2026 року, включно.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

Роз`яснити обвинуваченій, що вона або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави обвинувачену звільнити з-під варти негайно та покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки строком до 09.08.2026 включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися з міста Одеси без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, реєстрації, контактних номерів мобільного телефону;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- заборонити спілкуватись зі свідками та іншими учасниками кримінального провадження.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025162480000655 від 22.05.2025 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої за ч.4 ст.185 КК України на 18.06.2025 року о 10 годині 10 хвилин.

Доручити органу пробації до 02.07.2026 року скласти досудову доповідь щодо обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

Участь прокурора та обвинуваченої у судовому розгляді є обов`язковою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення в частині застосування запобіжного заходу, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1