Ухвала суду № 138827204, 07.08.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 4-с/759/82/26

ун. № 759/11905/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Твердохліб Ю.О.,

за участю секретаря судових засідань Жиглій Є.В.,

скаржника ОСОБА_1 ,

представник третьої особи ОСОБА_4.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання державних виконавців Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, державних виконавців: Кривошея Дмитра Станіславовича, Коваля Віталія Васильовича, третя особа: ОСОБА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, у якій просить визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кривошея Д.С. та начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваля В.В. при надсиланні запиту на отримання інформації, що становить банківську таємницю, від 29.04.2026 р.

Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кривошея Д.С. щодо невиконання норми ч. 5 ст. 64-1 Закону України "Про виконавче провадження".

Зобов`язати старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кривошея Д.С. винести постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 на виконання норми ч. 5 ст. 64- 1 Закону України "Про виконавче провадження" та здійснити розподіл судових витрат, поклавши такі на орган державної виконавчої служби і стягнувши такі на користь ОСОБА_1 .

Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що 05.01.2024 року Старшим державним виконавцем Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко Анною Сергіївною відкрите виконавче провадження з примусового виконання ухвали №759/11905/23 виданої 07.12.2023 Святошинським районним судом м. Києва, якою зобов`язано ОСОБА_1 надавати ОСОБА_2 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожної суботи та неділі місяця з 11.00 год до 18.00 год, за місцем проживання матері за адресою: АДРЕСА_1 , у присутності батька.

18.02.2025 року ухвалою Святошинського районного суду міста Києва у справі №759/11905/23 було постановлено: «Замінити заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07.12.2023 року, а саме вжити заходи забезпечення позову: Зобов`язати ОСОБА_1 надавати ОСОБА_2 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітньою дочкою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожної суботи та неділі місяця з 11.00 год до 16.00 год, за місцем проживання дитини за адресою: АДРЕСА_2 , у присутності батька».

21 лютого 2025 року, ОСОБА_1 , було надіслано до Святошинського відділу ДВС у місті Києві ЦМУМЮ (м. Київ) заяву, в якій повідомлялося про ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 18 лютого 2025 року в справі №759/11905/23, якою було змінено заходи забезпечення позову від 07.12.2023р.

Відомості щодо поданої заяви разом із коротким текстом судового рішення містять в АСВП, що були завантажені 24.02.2025 р.

Разом з тим, текст повного рішення Святошинського районного суду міста Києва від 18.02.2025 р. в справі №759/11905/23, яким було змінено заходи забезпечення позову, вжиті ухвало Святошинського районного суду м. Києва від 07.12.2023 року, було завантажено до АСВП 26.02.2025 р.

21 березня 2025 року старшим державним виконавцем Святошинського ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) Пономаренко Анною Сергіївною було винесено постанову про передачу виконавчого провадження, в якою було встановлено: «На адресу Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла ухвала Святошинського районного суду міста Києва №759/11905/23 від 18.02.2025 про заміну заходу забезпечення позову, вжиті ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 07.12.2023 року, а саме зобов`язати ОСОБА_1 надавати ОСОБА_2 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітньою донькою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожної суботи та неділі місяця з 11.00 год до 18.00 год, за місцем проживання дитини за адресою: АДРЕСА_2 , у присутності батька (с.1189), що територіально відноситься до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Згідно клопотання від 25.07.2024 та наданої довідки про фактичне місце

проживання дитини (с.332) й акту обстеження умов проживання дитини від 08.08.2023, виданого Службою у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації (с.668), а також актів державного виконавця від 23.11.2024 та 24.11.2024 (ар. 831-832), державним виконавцем встановлено той факт, що неповнолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично проживає за адресою - АДРЕСА_2 , що за територіальністю відноситься до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).», та постановлено:

«Передати виконавчий документ: назва документу: ухвала № 759/11905/23 виданий 07.12.2023 документ видав: Святошинський райсуд м. Києва про: Зобов`язати ОСОБА_1 надавати ОСОБА_2 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожної суботи та неділі місяця з 11.00 год до 18.00 год, за міцем проживання матері за адресою: АДРЕСА_1 , у присутності батька. Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у строк до 21.03.2025»

09.07.2025 р. старшим державним виконавцем Подільського відділу ДВС у м.

Києві ЦМУМЮ (м. Київ) Кривошея Дмитром Станіславовичем було винесено постанову про прийняття до виконання:

«Прийняти виконавче провадження № 73743774 з примусового виконання:

назва документу: ухвала № 759/11905/23 виданий 07.12.2023 документ видав: Святошинський райсуд м. Києва про Зобов`язати ОСОБА_1 надавати ОСОБА_2 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожної суботи та неділі місяця з 11.00 год до 18.00 год, за місцем проживання матері за адресою: АДРЕСА_1 , у присутності батька.»

З моменту прийняття даної постанови не було вчинено жодної виконавчої дії старшим державним виконавцем Кривошеєю Дмитром Станіславовичем. Ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 18.02.2025 р. в справі №759/11905/23 виконується добровільно з моменту постановлення, про що мною було повідомлено старшого державного виконавця Кривошею Дмитра Станіславовича у заяві від 22.07.2025 р. на виконання вимоги державного виконавця від 21.07.2025 р. Натомість, у застосунку Monobank 30.04.2026 р., ОСОБА_1 , отримав сповіщення про те, що до банку надійшов запит про надання інформації, що містить банківську таємницю, від державної виконавчої служби, при тому, що жодних обмежень щодо скаржника немає.

Таким чином, 30.04.2026 р. скаржник дізнався про наявність Запиту на отримання

інформації, що становить банківську таємницю від 29.04.2026 р., що підтверджується

наявним документом в Автоматизованій системі виконавчого провадження.

Крім того, старший державний виконавець Кривошея Д.С. з 09.07.2025 р. не вжив жодних дій в рамках виконавчого провадження НОМЕР_1 для перевірки виконання ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 18.02.2025 р. у справі №759/11905/23 та не виконав вимогу частини 5 статті 64-1 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 5 ст. 64-1 Закону України "Про виконавче провадження" У

разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, наявна бездіяльність старшого державного виконавця Подільського відділу ДВС у м. Києві Кривошеї Д.С., який з 09.07.2025 р. не вживав жодної дії на перевірку чи на примусове виконання рішення суду і не виконав імперативну норму ч. 5 ст. 64-1 Закону України "Про виконавче провадження".

Враховуючи викладене, скаржник просить задовольнити скаргу.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.05.2026 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 21.05.2026 року прийнято до провадження скаргу та витребувано докази.

В судове засідання скаржник з`явився, просив задовольнити скаргу з підстав, викладених у ній.

В судове засідання державний виконавець не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В судове засідання з`явився представник третьої особи, просив скаргу задовольнити частково, відмовити в частині скарги про закриття виконавчого провадження, в іншій частині поклався на розсуд суду.

З огляду на викладене, керуючись приписами ч. 2 ст. 450 ЦПК України, суд ухвалив розглянути скаргу за відсутності представника органу виконавчої служби, оскільки це не перешкоджає розгляду скарги.

Дослідивши матеріали справи та докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах.

Так, відповідно до ст. 447 ЦПК, ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що ухвалою

Святошинського районного суду міста Києва від 06.08.2025 р. у справі №759/11905/23 зобов`язано старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Кривошеї Д.С. внести зміни до постанови про прийняття до виконання від 09.07.2025 року відповідно до ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 18.02.2025 року у справі №759/11905/23.

Судом встановлено, що ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 07.12.2023 року зобов`язано ОСОБА_1 надавати ОСОБА_2 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожної суботи та неділі місяця з 11.00 год до 18.00 год, за місцем проживання матері за адресою: АДРЕСА_1 , у присутності батька.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 18.02.2025 року замінено заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 07.12.2023 року, а саме вжити заходи забезпечення позову:

Зобов`язати ОСОБА_1 надавати ОСОБА_2 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітньою дочкою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожної суботи та неділі місяця з 11.00 год до 16.00 год, за місцем проживання дитини за адресою: АДРЕСА_2 , у присутності батька.

Приписами ст. 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Розділом VII ЦПК України унормований судовий контроль за виконаннями рішень.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відтак, ЦПК України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю за виконанням судових рішень виключно шляхом розгляду скарг на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця та за результатами розгляду, у разі встановлення обґрунтованості скарги, постановлення ухвали, якою поновлюється порушене право заявника, шляхом визнання оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності неправомірними і зобов`язання державного виконавця або іншої посадової особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення.

Відповідно до статей 447, 451 ЦПК України підставою для задоволення скарги є встановлення судом факту порушення прав заявника рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця.

За правилами частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Звертаючись до суду, скаржник просив визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кривошея Д.С. та начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваля В.В. при надсиланні запиту на отримання інформації, що становить банківську таємницю, від 29.04.2026 р. Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кривошея Д.С. щодо невиконання норми ч. 5 ст. 64-1 Закону України "Про виконавче провадження". Зобов`язати старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кривошея Д.С. винести постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 на виконання норми ч. 5 ст. 64- 1 Закону України "Про виконавче провадження".

Статтею 64-1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом. У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 13 розділу IX Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, при виконанні рішення немайнового характеру у разі, якщо боржник самостійно не сплачує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження та накладені на нього штрафи, у передбачених Законом випадках виконавець примусово стягує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження та накладені на боржника штрафи одночасно із виконанням такого рішення.

З огляду на зазначене, вчинення дій щодо перевірки майнового стану боржника, у тому числі надсилання запитів до банківських установ під час примусового виконання рішення немайнового характеру за умови наявності несплаченого штрафу, відповідає положенням Закону та Інструкції та є правомірним.

Однак, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11 частини першої статті 39 Закону, якщо штрафи, накладені на боржника, не стягнуто, постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

У матеріалах справи відсутні відомості про те, що штрафи, накладені на ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1, на момент винесення оскарженої постанови державного виконавця були стягнуті, а також про те, що державним виконавцем постанови про стягнення штрафів, за їх наявності, були виведені в окреме виконавче провадження.

Враховуючи характер виконавчого документа, предмет виконання та відсутність доказів порушення боржником вимог виконавчого документа чи вимог державного виконавця, суд вважає, що направлення запитів щодо отримання інформації про доходи боржника не було належним чином обґрунтоване необхідністю виконання ухвали суду та не перебувало у безпосередньому зв`язку з метою відповідного виконавчого провадження.

Отже, направлення державним виконавцем запитів щодо отримання інформації, яка містить банківську таємницю, не можуть бути визнані такими, що вчинені з дотриманням принципу співмірності та необхідності виконавчих дій, пов`язаних з виконанням немайнового характеру, а тому скарга в цій частині підлягає задоволенню.

У поданій скарзі ОСОБА_1 просить серед іншого зобов`язати старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кривошея Дмитра Станіславовича винести постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 на виконання норми ч. 5 ст. 64-1 Закону України "Про виконавче провадження" та визнати неправомірну бездіяльність щодо невиконання вказаної норми.

Посилання ОСОБА_1 на положення ст. 64-1 Закону України "Про

виконавче провадження" є помилковим, оскільки в даному випадку відсутнє рішення суду щодо встановлення побачення з дитиною або рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною.

В даному випадку здійснюється виконавче провадження на виконання ухвали

про забезпечення позову, які вжиті на момент розгляду судової справи № 759/11905/23 за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визначення місця проживання малолітньої дитини та надання дозволу на реєстрацію місця проживання.

Враховуючи вказане забезпечення є триваючим, а саме зобов`язанням ОСОБА_1 надавати можливість ОСОБА_2 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітньою дочкою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожної суботи та неділі місяця з 11.00 год до 16.00 год, за місцем проживання дитини, воно не може бути виконано одномоментно чи на майбутнє.

Наявність відкритого виконавчого провадження надає можливість ОСОБА_2 ефективно використовувати забезпечене судом право на можливості безперешкодного спілкування з дитиною.

Крім того, слід враховувати, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер та діють до набрання законної сили рішенням суду у справі або до їх скасування судом у встановленому законом порядку. Державний виконавець не наділений повноваженнями фактично припиняти дію заходів забезпечення позову шляхом закінчення виконавчого провадження за відсутності відповідного судового рішення про їх скасування.

Забезпечення позову - це не одноразова дія, а триваючий стан.

Судом в ухвалі визначений обов`язок вчинення певних дій, а тому боржник зобов`язаний їх виконувати протягом усього часу, поки діє ухвала.

Виконавче провадження у даному випадку виконує функцію процесуальної гарантії належного виконання ухвали суду та забезпечує можливість оперативного реагування державного виконавця на випадки невиконання або неналежного виконання боржником покладених на нього обов`язків. Закінчення такого виконавчого провадження фактично позбавить стягувача дієвого механізму захисту її прав, підтверджених судовим рішенням.

Оскільки ухвала суду про забезпечення позову діє безперервно в часі, виконавче провадження повинно залишатися відкритим для регулярного контролю до ухвалення рішення суду по суті, оскільки потреба в захисті інтересів дитини та збереженні контакту є безперервною.

Таким чином, вимоги скаржника щодо зобов`язання державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 73743774 є передчасними, необґрунтованими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та фактично спрямовані на припинення дії заходів забезпечення позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про залишення скарги в цій частині без задоволення.

Керуючись ст. 259, 260, 450-452 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання державних виконавців Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, державних виконавців: Кривошея Дмитра Станіславовича, Коваля Віталія Васильовича, третя особа: ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кривошея Д.С. та начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваля Віталія Васильовича при надсиланні Запиту на отримання інформації, що становить банківську таємницю, від 29.04.2026 року.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 07.08.2026 року

Суддя Ю.О. Твердохліб