Рішення № 138826387, 07.08.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:753/6130/24

Провадження №: 2/755/1319/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" серпня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді - Катющенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» 68721,30 грн та сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 08.07.2021 між банком та відповідачем шляхом подання Заяви-Договору №2021/І_С/060-002494 було укладено договір про приєднання до Правил відкриття обслуговування рахунків фізичних осіб та надання послуг за платіжними картками Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» та договір №2021/ОВР/060-001068. Керуючись положенням укладеного Договору, Банк відкрив клієнту картковий рахунок та субрахунок, на якому встановлено орієнтована сума кредиту 10 000,00 грн, можливу суму кредиту - 300 000,00 грн., відсоткова ставка 36,00% річних, відсоткова ставка на прострочену заборгованість 36,00%, строк дії договору 12 місяців з можливістю пролонгації відповідно до умов Правил. Зі змісту укладеного правочину вбачається, що банк взяв на себе обов`язок відкрити клієнту рахунки та обслуговувати такі рахунки, надавати кредит у формі дозволеного овердрафту на карткові рахунки, відкривати рахунок та/або субрахунок, видавати клієнту замовлені ним картки та інші банківські послуги. Банк взяті на себе зобов`язання за договором виконав: видав клієнту платіжну картку, відкрив рахунок/субрахунок, надав клієнту кредитні кошти у встановленому договором ліміті, тощо. Відповідач, в свою чергу, зобов`язання за договором належним чином не виконує, систематично порушує умови договору, що підтверджується, зокрема розрахунком заборгованості та/або випискою за договором. Внаслідок порушення взятих на себе зобов`язань за договором, станом на 26.10.2023 заборгованість відповідача перед банком становить 68 721,30 грн і складається із строкової та простроченої заборгованості по кредиту і процентах. Враховуючи, що відповідач у добровільному порядку не вчиняються дії спрямовані на повернення кредитних коштів та процентів за договором, з метою захисту права й охоронюваних законом інтересів банку, змішенні звернутися до суду із даною заявою.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 01.05.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання.

Копію вказаної ухвали та копію позовної заяви з додатками відповідач не отримав, а конверт повернувся до суду з поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ухвалою Дарницького районного суду міста від 31.07.2024 цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано на розгляд до Дніпровського районного суду міста Києва.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17.09.2024 (головуючий суддя Арапіна Н.Є.) відкрито провадження у справі, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позивач копію ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 17.09.2024 отримав 24.09.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

Відповідач копію вказаної ухвали не отримав, а конверт повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Розпорядженням керівника апарату Дніпровського районного суду міста Києва № 624 від 02.04.2025 відповідно до п.п.2.3.50 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, здійснено повторний автоматичний розподіл вказаної судової справи між суддями.

04.04.2025 цивільна справа за позовною заявою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, була передана в провадження судді Катющенко В.П., відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2025.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 08.04.2025 дану цивільну справу, прийнято до свого провадження та продовжено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Позивач копію ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 08.04.2025 отримав 10.04.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

Відповідач копію даної ухвали не отримав, а конверт повернувся до суду з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідачем до суду відзиву на позов подано не було, позивачем додаткових пояснень, заяв до суду подано не було.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідача не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Таким чином, суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

19.08.2020 тарифним комітетом ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» затверджено правила відкриття та обслуговування рахунків фізичних осіб та надання послуг за платіжними картками публічним акціонерним товариством акціонерним банком «УКРГАЗБАНК», які розміщено на офіційному сайті www.ukrgasbank.com.

Правила визначають загальні та публічні умови відносин між банком та фізичними особами, які користуються продуктами банку для власних потреб.

Приєднання до цих правил здійснюється шляхом подання заяви-договору, форма якої розміщена на сайті банку. Заява-договір визначає який саме продукти замовлені клієнтом та їхні основні параметри/характеристики, а також інші параметри, необхідні для конкретизації умов користування продуктом.

Судом встановлено, що 09.07.2021 ОСОБА_1 було підписано заяву-договір № 2021/1_С/060-002494 про приєднання до правил відкриття та обслуговування рахунків фізичних осіб та надання послуг за платіжними картками ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК».

Відповідно до п. 2.1. заяви-договору, вказана заява разом з правилами відкриття та обслуговування рахунків фізичних особі та надання послуг за платіжними картками ПАТ АБ «Укргазбанк», Тарифним планом, умовами банківських продуктів які розміщені на офіційному сайті банку за посиланням www.ukrgasbank.com.

Підписавши заву-договір відповідач відповідно до п.3 підтвердив досягнення згоди щодо всіх істотних умов договору, що передбачені чинним законодавством України для договорів банківського рахунку фізичної особи, операції за якими, в тому числі, можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, та для кредитних договорів; отримання від Банку інформації, зазначеної в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», до підписання Заяви-договору; досягнення згоди, ознайомлення та отримання примірника діючих Тарифів на момент підписання договору.

Банк відкрив Клієнту картковий рахунок та субрахунок за програмою кредитування: «Універсальна картка «Домовичок», на якому встановлено орієнтовну суму кредиту - 10 000 грн; можливу суму кредиту - 300 000 грн; пільговий період 30 днів, відсоткова ставка 36,00% річних, відсоткова ставка на пільговий період 0,00001% річних, відсоткова ставка на прострочену заборгованість 36,00%; щомісячний платіж по кредиту - 7,00%, мінімум 50 грн; комісію за видачу кредиту - 4,0%; строк дії договору 12 місяців, реальна процентна ставка - 55,75%,проценти 2273,91 грн, комісії, платежі за супровідні послуги 949,90 грн.

Крім того, відповідно до розписки від 08.07.2019 відповідач отримав платіжну картку у непошкодженому стані.

Відповідно до розрахунку за договором № 2021/ОВР/060-001068 від 08.07.2021 на відкриття карткового рахунку та обслуговування банківської платіжної картки АБ «Укргазбанк» станом на 26.10.2023 заборгованість відповідача становить 68 721,30 грн, з яких: заборгованість по кредиту (поточна) 23 483,61 грн, заборгованість по кредиту (прострочена) 21 493,03 грн, заборгованість по процентах (поточна) 882,03 грн, заборгованість по процентах (прострочена) 22 862,63 грн.

Останнє погашення заборгованості по відсоткам здійснено відповідачем у червні 2022 року.

30.03.2023 АБ «Укргазбанк» направив на адресу відповідача вимогу про дострокове повернення кредиту та процентів, комісії за користуванням кредитом у загальному розмірі 57 233,97 грн.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

За змістом частин першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Цивільний кодекс України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частино 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Згідно зі статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до статей 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Згідно із частинами першою-другою статті 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Судом досліджено виписку по рахунку, відкритому на ім`я відповідача, з якої убачається, що відповідач активно користувався кредитними коштами, витрачаючи їх на власні потреби, періодично погашав заборгованість за наданим кредитом.

Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Суд при розгляді справи виходить з того, що позивач, як сторона договору, яка виконала свої зобов`язання за договором, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов`язань, в тому числі повернення кредитних коштів, сплати відсотків та погашення виниклої заборгованості, а також сплати неустойки, передбаченої договором, у разі прострочення.

Відповідач (позичальник) свої зобов`язання за договором кредиту не виконав належним чином, допустив прострочення в платежах і заборгованість по поверненню кредитних коштів за наданим позивачем розрахунком. Крім того, відповідач не оспорив дані розрахунки, не подав доказів на їх повне або часткове спростування.

Враховуючи, що відповідачем не спростовано розміру боргу і не доведено його відсутність або його погашення чи часткове погашення, не встановлено підстав для звільнення відповідача від обов`язку по поверненню використаних ним кредитних коштів у вказаному розмірі, або для зменшення вказаної суми боргу, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. ст.ст. 207, 526, 610, 611, 615, 626, 629, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» (код в ЄДРПОУ: 23697280, вул. Січових Стрільців, буд. 10б, м. Київ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» заборгованість за кредитним договором в розмірі 68 721,30 грн та судовий збір в сумі 3028 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя: