Ухвала суду № 138826361, 05.08.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/4279/26

Провадження № 1-кс/461/4693/26

УХВАЛА

про продовження дії запобіжного заходу

05.08.2026 року місто Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові клопотання слідчого спеціальної поліції відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Завадів Львівської області, українки, громадянки України, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026140000000082 від 05.05.2026 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 332 КК України,

встановив:

Слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026140000000082 від 05.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Слідчий спеціальної поліції відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 , за погодження прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_4 .

В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що 11 червня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

12.06.2026 слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова було обрано ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави в розмірі 266 240 грн., яку не було сплачено, строком на 60 днів терміном до 09.08.2026 включно.

Строк дії запобіжного заходу щодо підозрюваної закінчується 09.08.2026, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим, так як необхідно: отримати висновок криміналістичної експертизи відео-звуко запису; отримати висновок судової молекулярно-генетичної та балістичної експертизи; перевірити на причетність до вчинення даного злочину інших осіб; провести розсекречення та долучити до матеріалів кримінального провадження ухвали про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій; провести допити в якості свідків інших учасників кримінального провадження котрі на даний час не допитані; оголосити остаточні підозри; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Слідчий вказує на те, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому є підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та ризиків, які дають підстави вважати, що підозрювана може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів наведених у ньому.

Підозрювана та її захисник, у судовому засіданні, просили розглянути питання можливості зменшення розміру застави та зміни запобіжного заходу на домашній арешт. Просили врахувати дані про сімейне становище підозрюваної.

Розглянувши клопотання, заслухавши доводи прокурора, підозрюваної та її захисника, дослідивши матеріали справи, виходжу з нижченаведених доводів та мотивів.

Відповідно до ч.1 ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Органом досудового розслідування дії підозрюваної кваліфікуються за ч. 3 ст. 332 КК України за викладених у повідомленні про підозру обставин. Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 належить до тяжких злочинів.

Згідно приписів ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Факти, які є причиною виникнення підозри на стадії досудового розслідування не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, що здійснюється на наступній стадії процесу (судове провадження). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи.

Встановлено, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026140000000082 від 05.05.2026 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 332 КК України.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, обґрунтована зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-протоколами допитів ОСОБА_8 ;

-протоколом допиту ОСОБА_9 ;

-протоколом ідентифікації грошових коштів;

-протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України;

-речовими доказами;

-матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій;

-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

При цьому, обсяг і зміст наведених доказів підтвердження обґрунтованості підозри, є достатнім, в тому числі для переконання стороннього спостерігача, у тому, що підозрюваним могли бути вчинені інкриміновані кримінальні правопорушення.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання покладених на підозрюваного (обвинуваченого) процесуальних обов`язків.

На даній стадії розслідування слідчим та прокурором наведено переконливі факти на підтвердження обґрунтованості підозри у скоєнні правопорушення, яке інкримінуються ОСОБА_4 .

Під час розгляду клопотання встановлено необхідність застосування запобіжного заходу задля забезпечення виконання підозрюваною покладеної на неї процесуальних обов`язків, а також уникнення ризиків зазначених у статті 177 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 12.06.2026 щодо підозрюваної ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 09 серпня 2026 року включно, та на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України, визначено розмір застави у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 гривень, яку внесено не було.

05.08.2025 ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 4 (чотирьох) місяців, тобто до 11.10.2026.

Відповідно до ч.2 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання.

Згідно ч.3 ст.197 КПК України, сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати:

1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;

2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Відповідно до ч.4 ст.196 КПК, слідчий суддя зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом. За приписами ч.3 ст.197 КПК, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Зі змісту ч.4 ст.196, ч.3 ст.197 КПК вбачається, що вказані норми наділяють слідчого суддю правом у період, коли досудове розслідування у рамках певного кримінального провадженні ще триває (до його закінчення), вирішувати питання щодо продовження особі запобіжного заходу, але вони не обмежують тривалість застосування такого заходу строками досудового розслідування, адже, вказане питання регулюється ч.1 ст.197 КПК, у відповідності до якої строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

З наведеного вбачається, що строк на який до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід, КПК не обмежує строками досудового розслідування, у рамках якого особі обирається відповідний захід, а тому ухвала про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може лишатися чинною і після закінчення досудового розслідування в кримінальному провадженні до настання однієї з обставин, наведених у ст.203 КПК.

Строк тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_4 завершується 09.08.2026, відтак на даний час виникла необхідність вирішення питання доцільності продовження вищевказаного строку.

Оцінюючи доводи сторони захисту та прокурора, виходжу з наступного.

Під час розгляду клопотання встановлено, що вищенаведені ризики, які враховані під час ухвалення рішення про застосування запобіжного заходу на даний час не зменшились.

Крім того, той факт, що на момент розгляду даного клопотання досудове розслідування триває, а отже не зібрані усі докази у межах даного кримінального провадження, не проведений весь комплекс слідчих (розшукових) та процесуальних дій, вказує на те, що ризики наведені слідчим у клопотанні мають місце і є обґрунтованими.

Характер інкримінованого особі правопорушення, санкція статті за якою кваліфіковано дії підозрюваної, дані про її соціальні зв`язки вказують на високий ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.

Оцінюючи ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, що може слугувати мотивом для втечі підозрюваної. Водночас, суворість покарання, яке може бути призначене, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи вчинення іншого злочину.

Оцінюючи ризик незаконного впливу на інших учасників даного провадження, зокрема свідків, слідчий суддя враховує положення ст. 23, 94 КПК України, згідно яких суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а жоден доказ не має наперед встановленої сили. Отже, виходячи зі стадії даного кримінального провадження, має місце реальний ризик, впливу на свідків, які станом на момент розгляду даного клопотання не допитані судом.

Крім того, той факт, що на момент розгляду даного клопотання досудове розслідування триває, а отже не зібрані усі докази у межах даного кримінального провадження, не проведений весь комплекс слідчих (розшукових) та процесуальних дій, вказує на те, що інші ризики наведені слідчим у клопотанні мають місце і є обґрунтованими.

Також, враховую ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення, який обґрунтовується тим, що для закінчення досудового розслідування та прийняття остаточного рішення у даному кримінальному провадженні необхідно провести низку слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може перешкоджати їх проведенню, зокрема, може негативно впливати на хід досудового розслідування, узгоджувати свої показання з показанням свідків та осіб, які ще не допитані в ході досудового розслідування, давати цим особам поради з врахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування з метою створення собі штучного алібі щодо її непричетності до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.

У свою чергу, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов`язково (поза будь-яким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

При вирішенні питання застосування запобіжного заходу слідчим суддею беруться до уваги обставини визначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; відомості про притягнення до кримінальної відповідальності підозрюваного; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Водночас, у ході розгляду клопотання обставин, які перешкоджають застосуванню запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваної не встановлено.

Отже, встановлені під час обрання запобіжного заходу ризики продовжують існувати.

Також, під час розгляду клопотання встановлено, що застосування до підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Наведені обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, з дотриманням справедливого балансу між цими стандартами і правами та інтересами підозрюваного.

Доводи слідчого та прокурора про необхідність застосування практики Європейського Суду з прав людини є важливим аспектом захисту прав людини, але в даному кримінальному провадженні посилаючись на зазначену в клопотанні практику Європейського Суду з прав людини прокурор та слідчий намагаються використати її не на користь особи, а з метою обтяження та погіршення її становища, а саме застосування більш суворого запобіжного заходу, що може становити ризики для справедливості кримінального провадження та дотримання прав, свобод та законних інтересів його учасників, відтак такі доводи відхиляються слідчим суддею.

Ухвалюючи рішення за клопотанням, враховую те, що тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте воно у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Запобіжний захід тримання під вартою, з урахуванням його тривалості, не виходить за межі розумного строку, відповідає не лише особі підозрюваної, а й характеру та тяжкості злочину у вчиненні якого особа підозрюється, виключає можливість перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню підозрюваного від суду та вчиненню інших дій спрямованих на перешкоджання проведенню об`єктивного досудового розслідування.

Оцінюючи доводи прокурора та захисника щодо розміру застави, виходжу з наступного. Перспектива втратити заставу у разі невиконання процесуальних обов`язків повинна діяти як достатній стримувальний фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання підозрюваного чи обвинуваченого переховуватися. Розмір застави необхідно оцінювати передусім з огляду на особу підозрюваного чи обвинуваченого та його активи, проте також за певних обставин суду варто брати до уваги суму збитків, які приписують фігуранту провадження.

Встановлений законом обов`язок слідчого судді, суду визначити розмір застави в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою свідчить про те, що застава в певному розмірі здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного на тому ж рівні (з тією ж ефективністю), що і тримання під вартою. Законодавцем визначено, що за умови внесення застави в певному розмірі вона за своєю ефективністю забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, є еквівалентною такому винятковому запобіжного заходу як тримання під вартою.

З огляду на наведені мотиви, виходжу з того, що станом на час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків ризики перешкоджання досудовому розслідуванню та впливу на його учасників продовжують існувати, а тому слідчий суддя вважає за можливе залишити незмінним розмір застави встановлений попередньою ухвалою слідчого судді при застосуванні запобіжного заходу до підозрюваної.

У свою чергу, слідчим суддею приймаються до уваги доводи підозрюваної щодо її сімейного становища, але такі оцінюються в сукупності з усіма обставинами справи і не свідчать про наявність достатніх підстав для зміни запобіжного заходу.

Окремо звертаю увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваної вперше, слідчий суддя зобов`язав прокурора ОСОБА_10 та слідчого ОСОБА_6 невідкладно повідомити службу в справах дітей (відповідний орган опіки та піклування), а також відповідні соціальні служби за місцем проживання підозрюваної про необхідність встановлення контролю та належного піклування, у разі необхідності, за ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючих за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, виходячи з наведеного вище, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

На підставі ч.3 ст.183, ч. 5 ст. 182 КПК України, з врахуванням особи підозрюваної, інших обставин встановлених під час розгляду клопотання, в тому числі обставин визначених ст. 178 КПК України, матеріального та сімейного становища підозрюваної, беручи до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у злочині, який відноситься до категорії тяжких, вважаю за необхідне визначити підозрюваній розмір застави, достатньої для забезпечення виконання своїх процесуальних обов`язків, у розмірі 266240 гривень.

Керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України,

постановив:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42026140000000082 від 05.05.2026 щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на 60 (шістдесят) днів,

На підставі ч.3 ст.183 КПК України, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обов`язків підозрюваною ОСОБА_4 , 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 гривень.

Підозрювана ОСОБА_4 , інші особи, як заставодавці, мають право внести заставу у вказаному розмірі у будь-який момент протягом строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого судді або суду на першу вимогу;

- не відлучатися за межі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні № 42026140000000082 від 05.05.2026, а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали до 03 жовтня 2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали складено 07.08.2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1