Постанова № 138826284, 06.08.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/4805/26

Провадження №3/461/1865/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року м.Львів

Суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є., за участю представника Львівської митниці Лубоцького Б.І., представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвоката Шегинського Р.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Львівської митниці про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, керівника ТОВ «Тетафарм», місце роботи ТОВ «Тетафарм», місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 10.02.1997 Личаківським РВ УМВС України у Львівській області, РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ст. 485 МК України, -

в с т а н о в и в:

Згідно з протоколом про порушення митних правил Львівською митницею проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ТЕТАФАРМ» (код ЄДРПОУ 37443639) щодо дотримання вимог законодавства України з питань митної справи за період з 01.10.2020 по 31.10.2025. За результатами перевірки складено акт № 28/26/7.4-19/37443639 від 22.01.2026, яким встановлено порушення ТОВ «ТЕТАФАРМ» правил визначення митної вартості в частині повноти декларування складових митної вартості, а саме невключення до митної вартості витрат, понесених на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних із їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів, а також неповне включення транспортно-експедиційних послуг за перевезення вантажу за митними деклараціями № 25UA209170052913U4 від 19.06.2025, № 25UA209140017115U7 від 07.07.2025, № 25UA209140018789U2 від 24.07.2025, № 25UA209170067232U3 від 04.08.2025, № 25UA209140020153U3 від 06.08.2025, № 25UA209170070292U7 від 14.08.2025, № 25UA209140021043U5 від 15.08.2025, № 25UA209170070656U4 від 15.08.2025, № 25UA209170073780U1 від 28.08.2025, № 25UA209170074988U2 від 01.09.2025, № 25UA209170077398U4 від 09.09.2025, № 25UA209170077709U1 від 10.09.2025, № 25UA209170080624U4 від 18.09.2025, № 25UA209170085564U3 від 06.10.2025, № 25UA209170086085U9 від 07.10.2025, № 25UA209170089075U5 від 16.10.2025, № 25UA209170091013U2 від 22.10.2025, № 25UA209170074267U3 від 29.08.2025 та № 22UA209170088787U0 від 07.11.2022, внаслідок чого до митної вартості товарів не були включені всі її складові на загальну суму 165 599,40 грн.

Згідно з протоколом про порушення митних правил перевіркою встановлено, що за результатами дослідження обґрунтованості застосування пільгової ставки податку на додану вартість у розмірі 7 відсотків під час митного оформлення товарів за митними деклараціями № UA209170/2020/79439 від 23.10.2020, № UA209170/2021/58046 від 23.07.2021, № UA209170/2022/65654 від 27.08.2022 та № 23UA209170061434U0 від 03.08.2023 встановлено, що ТОВ «ТЕТАФАРМ» застосувало ставку ПДВ у розмірі 7 відсотків за відсутності передбачених законодавством підстав, унаслідок чого, за висновком митного органу, було занижено податкові зобов`язання зі сплати митних платежів на загальну суму 261 751,84 грн.

Згідно з протоколом про порушення митних правил директор ТОВ «ТЕТАФАРМ» ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів на суму 284 413,72 грн, у зв`язку з чим митним органом такі дії кваліфіковано за статтею 485 Митного кодексу України.

Адвокат Шегинський Р.А. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі та подав суду письмові заперечення. У письмових запереченнях зазначив, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

Представник Львівської митниці Лубоцький Б.І. у судовому засіданні заперечив проти закриття провадження у справі, просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, та застосувати до нього адміністративне стягнення, передбачене санкцією зазначеної статті.

Заслухавши думку представника митниці та представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Згідно з ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ст.8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Стаття 485 Митного кодексу України передбачає відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено ст.485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей. Зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого ст. 485 МК України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносини (встановлений законом порядок сплати податків та зборів), тобто декларант або уповноважена ним особа на момент подачі декларації повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.

Тобто, для притягнення особи до відповідальності, згідно статті 485 Митного кодексу України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Відповідно до статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За змістом статті 10 Кодексу про адміністративні правопорушення України адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

При цьому, статтею 485 Митним кодексом України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Як вбачається з письмових заперечень представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, 17 червня 2026 року Державною митною службою України складено протокол про порушення митних правил №1000/UA209000/2026 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 485 Митного кодексу України.

Представник особи у письмових запереченнях зазначає, що наведені висновки Львівської митниці є безпідставними та не підтверджуються належними і допустимими доказами, оскільки під час митного оформлення товарів були подані всі документи, передбачені митним законодавством, які містили необхідні відомості щодо митної вартості товарів, транспортних витрат, їх класифікації та підстав застосування ставки податку на додану вартість у розмірі 7 відсотків.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши протокол про порушення митних правил, долучені до нього докази, письмові заперечення представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, пояснення учасників судового розгляду, приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вони не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України. При цьому сам по собі факт прийняття Львівською митницею податкових повідомлень-рішень чи незгода митного органу із визначенням митної вартості товарів, їх класифікацією або застосуванням ставки податку на додану вартість не є достатнім для висновку про вчинення адміністративного правопорушення без належного доведення умислу особи на неправомірне звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру.

Підставою для складання зазначеного протоколу стали висновки документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Тетафарм», проведеної Львівською митницею за період з 28 листопада 2025 року по 08 січня 2026 року щодо дотримання товариством вимог законодавства України з питань митної справи за період з 01 жовтня 2020 року по 31 жовтня 2025 року. За результатами перевірки Львівською митницею складено акт №28/26/7.4-19/37443739 від 22 січня 2026 року, у якому зроблено висновок про порушення вимог митного та податкового законодавства в частині визначення митної вартості товарів, застосування ставки податку на додану вартість та класифікації товарів, що, на думку митного органу, призвело до несплати митних платежів у повному обсязі.

На підставі акта перевірки Львівською митницею 19 лютого 2026 року прийнято податкові повідомлення-рішення №UA2090002026129 та №UA2090002026130, якими збільшено суму грошових зобов`язань зі сплати ввізного мита та податку на додану вартість, оскільки, на думку митного органу, під час митного оформлення товарів було неправильно визначено код товару згідно з УКТ ЗЕД, не включено окремі складові митної вартості та безпідставно застосовано ставку ПДВ у розмірі 7 відсотків.

Висновок Львівської митниці про неповне включення транспортних витрат до митної вартості товарів є необґрунтованим та спростовується документами, які були подані під час митного оформлення товарів. Транспортні витрати підтверджуються договорами транспортно-експедиторського обслуговування, заявками на перевезення, рахунками-фактурами, довідками про транспортні витрати та актами здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), які були подані митному органу під час митного оформлення товарів.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів є вартість товарів, яка використовується для митних цілей та базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари. Відомості про митну вартість використовуються для нарахування митних платежів, а документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, транспортні документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до пункту 5 частини десятої статті 58 Митного кодексу України до митної вартості включаються лише витрати на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України. Водночас пунктом 2 частини одинадцятої статті 58 Митного кодексу України передбачено, що витрати на транспортування після ввезення товарів на митну територію України до митної вартості не включаються за умови їх документального підтвердження та можливості обчислення.

Щодо кожної із митних декларацій, зазначених в акті перевірки, Львівській митниці були надані договори транспортно-експедиторського обслуговування, заявки на перевезення, рахунки-фактури, довідки про транспортні витрати та акти наданих послуг, які підтверджують розподіл транспортних витрат до та після перетину митного кордону України, а тому, на думку представника особи, висновки митного органу про невключення окремих транспортних витрат до митної вартості товарів не відповідають фактичним обставинам справи.

Згідно з правовими висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладені у постановах від 19 листопада 2024 року у справі №420/23588/23 та від 11 лютого 2026 року у справі №560/2740/25, за наявності документів, що дають можливість ідентифікувати транспортні витрати до та після перетину митного кордону України, митний орган не має підстав не визнавати заявлену декларантом митну вартість товару або відмовляти у застосуванні основного методу її визначення.

Відповідно до положень Податкового кодексу України операції із ввезення на митну територію України медичних виробів підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків за умови, що такі медичні вироби дозволені для введення в обіг та застосування в Україні, а також відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документами про відповідність.

Під час митного оформлення кожної із зазначених митних декларацій Львівській митниці було подано повний пакет документів, необхідний для підтвердження права на застосування ставки податку на додану вартість у розмірі 7 відсотків, зокрема договори поставки, додатки до них, комерційні інвойси, пакувальні листи, декларації відповідності, сертифікати якості та інші документи, які підтверджували відповідність ввезених товарів вимогам законодавства.

Найменування товарів, наведені у товаросупровідних документах, повністю відповідають найменуванню медичних виробів, визначених у деклараціях відповідності, а ТОВ «Тетафарм» є уповноваженим представником виробника, що підтверджується сертифікатом відповідності системи управління якістю та укладеною угодою щодо виробництва медичних виробів під торговельною маркою «Teta». На думку представника особи, наведені обставини підтверджують правомірність застосування ставки податку на додану вартість у розмірі 7 відсотків під час митного оформлення зазначених товарів.

Щодо митної декларації № UA209170/2020/79439 від 23 жовтня 2020 року для митного оформлення товару Львівській митниці були подані додаток до договору поставки, сертифікат якості, комерційний інвойс, пакувальний лист, а також декларація відповідності №49, яка поширювалася на ввезений товар. Найменування товару, зазначене у товаросупровідних документах, повністю узгоджується із найменуванням медичного виробу, визначеним у декларації відповідності, а тому підстав для відмови у застосуванні ставки податку на додану вартість у розмірі 7 відсотків не було.

Крім того, ТОВ «Тетафарм» впровадило та підтримує систему управління якістю відповідно до вимог ISO 13485:2016, що підтверджується сертифікатом відповідності №196, а також уклало з виробником Wuxi Medical Instrument Factory Co. LTD угоду щодо виробництва медичних виробів у рамках ОЕМ-контракту, відповідно до якої має право реалізовувати продукцію під власною торговельною маркою «Teta». На думку представника особи, наведені документи підтверджують відповідність товару вимогам технічних регламентів та правомірність застосування ставки податку на додану вартість у розмірі 7 відсотків.

Щодо митної декларації № UA209170/2021/58046 від 23 липня 2021 року. Суд зазначає, що під час митного оформлення товару митному органу були подані додаток до договору поставки, комерційний інвойс, пакувальний лист та декларація відповідності №49, при цьому найменування товару повністю відповідало найменуванню медичного виробу, визначеному у декларації відповідності, а тому висновки Львівської митниці про неправомірність застосування ставки ПДВ у розмірі 7 відсотків є необґрунтованими.

Аналогічні обставини мали місце і під час митного оформлення товарів за митними деклараціями № UA209170/2022/65654 від 27 серпня 2022 року та № 23UA209170061434U0 від 03 серпня 2023 року. За кожною із зазначених митних декларацій Львівській митниці були подані всі документи, необхідні для митного оформлення товарів та підтвердження права на застосування ставки податку на додану вартість у розмірі 7 відсотків, у тому числі договори поставки, інвойси, пакувальні листи, декларації відповідності, сертифікати якості та інші документи, що підтверджували відповідність ввезених медичних виробів вимогам чинного законодавства. Наведені документи узгоджуються між собою, не містять розбіжностей, а тому висновки Львівської митниці щодо безпідставного застосування пільгової ставки податку є необґрунтованими.

Сам по собі лист Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, на який посилається митний орган, не може бути достатньою підставою для висновку про неправомірність застосування ставки податку на додану вартість у розмірі 7 відсотків, оскільки під час митного оформлення митному органу були надані всі документи, які підтверджували відповідність ввезених товарів вимогам технічних регламентів та надавали право на застосування передбаченої законом ставки податку.

Всі документи, які були подані під час митного оформлення товарів, були відкрито надані Львівській митниці, не містили прихованих відомостей та дозволяли митному органу перевірити правильність визначення митної вартості товарів, їх класифікацію, а також правомірність застосування ставки податку на додану вартість. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 подав документи із завідомо неправдивими відомостями або діяв умисно з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

Притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 485 Митного кодексу України можливе лише за умови доведення всіх елементів складу адміністративного правопорушення, у тому числі наявності вини у формі прямого умислу. Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 мав на меті неправомірне звільнення від сплати митних платежів або їх зменшення, а тому сам факт незгоди Львівської митниці із визначенням митної вартості товарів чи застосуванням ставки податку на додану вартість не може свідчити про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення.

Усі відомості, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення, були надані Львівській митниці разом із митними деклараціями. Митний орган мав можливість перевірити подані документи ще під час митного оформлення товарів, а тому відсутні підстави стверджувати, що будь-які відомості були приховані або подані з метою введення митного органу в оману.

Крім того, згідно з правовими висновками Верховного Суду, наявність спору щодо правильності визначення митної вартості товарів або класифікації товару сама по собі не свідчить про вчинення особою порушення митних правил. Вирішальне значення має встановлення того, що особа умисно подала неправдиві відомості або документи з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів, тоді як таких доказів матеріали справи, не містять.

При цьому суд враховує, що відповідно до статті 62 Конституції України та усталеної практики Європейського суду з прав людини обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Обов`язок доведення наявності події та складу адміністративного правопорушення покладається на орган, який склав протокол про порушення митних правил.

У даній справі Львівською митницею не надано належних, допустимих та достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували, що ОСОБА_1 умисно подав документи, які містили неправдиві відомості, або вчинив інші дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наведені у протоколі про порушення митних правил висновки фактично зводяться до незгоди митного органу з правильністю визначення митної вартості товарів, їх класифікації та застосування ставки податку на додану вартість, що саме по собі не є достатнім для висновку про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України.

Оцінюючи всі наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що Львівською митницею не доведено поза розумним сумнівом наявність у діях ОСОБА_1 об`єктивної та суб`єктивної сторін адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів умисного подання неправдивих відомостей чи документів, а тому відсутні правові підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

За таких обставин суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України.

Керуючись статтями 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтею 485 Митного кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 485 Митного кодексу України закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Постанова судді у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова, особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В.Є. Радченко