Ухвала суду № 138825914, 07.08.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 332/3634/26

Провадження №: 1-кс/332/455/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 р. м. Запоріжжя

Слідча суддя Заводського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082320001060 від 13.05.2026, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в місті Запоріжжя, українця, громадянина України, не одруженого, утриманців не має, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований у АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України,

встановив:

Прокурор у кримінальному провадженні № 12026082320001060 від 13.05.2026 -прокурор Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою, щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .

Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026082320001060 від 13.05.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 , за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263 КК України.

Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдатом резерву військової частини НОМЕР_1 , у невстановлених досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше 25.05.2026, діючи всупереч вимог п. 12 Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року, відповідно до якого, придбання, зберігання та носіння бойових припасів, здійснюється на підставі дозволу відповідного органу Національної поліції, маючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на придбання, носіння та зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у невстановлений досудовим слідством спосіб придбав 10 (десять) бойових мінометних мін калібру 60 мм промислового виготовлення, які є вибуховими пристроями військового призначення та відносяться до бойових припасів.

У подальшому, також у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 25.05.2026, ОСОБА_4 продовжуючи свої злочинні дії, переніс знайдені ним 10 (десять) бойових мінометних мін калібру 60 мм промислового виготовлення, які є вибуховими пристроями військового призначення та відносяться до бойових припасів, до місця свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , у якому зберігав без передбаченого законом дозволу до 25 травня 2026 року.

25 травня 2026 року приблизно о 14 годині 20 хвилин ОСОБА_4 , знаходячись на території домоволодіння за місцем мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно з метою збуту бойових припасів без передбаченого законом дозволу, маючи корисливий мотив та мету особистого збагачення, незаконно збув шляхом продажу за 30 000 гривень ОСОБА_6 , персональні дані якого змінені відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні», 10 (десять) бойових мінометних мін калібру 60 мм промислового виготовлення, які є вибуховими пристроями військового призначення та відносяться до бойових припасів.

Окрім цього, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдатом резерву військової частини НОМЕР_1 , у невстановлених досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше 04.06.2026, діючи всупереч вимог п. 12 Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року, відповідно до якого, придбання, зберігання та носіння бойових припасів, здійснюється на підставі дозволу відповідного органу Національної поліції, маючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на придбання, носіння та зберігання вибухових пристроїв і вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у невстановлений досудовим слідством спосіб придбав 4 бойові ручні наступальні осколкові гранати GHO-1, які містять в собі заряд бризантної вибухової речовини -гексоген (RDX) масою 58 г, кожен, один корпус бойової осколкової гранати Ф-1, який містить в собі заряд бризантної вибухової речовини не відноситься, тротил, масою 50-56 г., а також два бойових уніфікованих підривача дистанційної дії типу УЗРГМ, промислового виготовлення, які є самостійними вибуховими пристроями i відносяться до засобів підриву (ініціювання вибуху) та містять в собі ініціюючу вибухову речовину ТHPС масою 0,1 г. азид свинцю масою 0,2 г. та бризантну вибухову речовину підвищеної потужності ТЕН або гексоген масою 1 г. кожен.

У подальшому, також у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 04.06.2026, ОСОБА_4 продовжуючи свої злочинні дії, переніс знайдені ним 4 бойові ручні наступальні осколкові гранати GHO-1, які містять в собі заряд бризантної вибухової речовини -гексоген (RDX) масою 58 г, кожен, один корпус бойової осколкової гранати Ф-1, який містить в собі заряд бризантної вибухової речовини не відноситься, тротил, масою 50-56 г., а також два бойових уніфікованих підривача дистанційної дії типу УЗРГМ, промислового виготовлення, які є самостійними вибуховими пристроями i відносяться до засобів підриву (ініціювання вибуху) та містять в собі ініціюючу вибухову речовину ТHPС масою 0,1 г. азид свинцю масою 0,2 г. та бризантну вибухову речовину підвищеної потужності ТЕН або гексоген масою 1 г. кожен, до місця свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав без передбаченого законом дозволу до 04 червня 2026 року.

04 червня 2026 року приблизно о 14 годині 15 хвилин ОСОБА_4 , знаходячись на території домоволодіння за місцем мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно з метою збуту вибухових пристроїв та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, маючи корисливий мотив та мету особистого збагачення, незаконно збув шляхом продажу за 4 000 гривень ОСОБА_6 , персональні дані якого змінені відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні», 4 бойові ручні наступальні осколкові гранати GHO-1, які містять в собі заряд бризантної вибухової речовини -гексоген (RDX) масою 58 г, кожен, один корпус бойової осколкової гранати Ф-1, який містить в собі заряд бризантної вибухової речовини не відноситься, тротил, масою 50-56 г., а також два бойових уніфікованих підривача дистанційної дії типу УЗРГМ, промислового виготовлення, які є самостійними вибуховими пристроями i відносяться до засобів підриву (ініціювання вибуху) та містять в собі ініціюючу вибухову речовину ТHPС масою 0,1 г. азид свинцю масою 0,2 г. та бризантну вибухову речовину підвищеної потужності ТЕН або гексоген масою 1 г. кожен.

Також, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдатом резерву військової частини НОМЕР_1 , у невстановлених досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше 10.06.2026, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи всупереч вимог п. 12 Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року, відповідно до якого, придбання, зберігання та носіння бойових припасів, здійснюється на підставі дозволу відповідного органу Національної поліції, маючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на придбання, носіння та зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у невстановлений досудовим слідством спосіб придбав 8 (вісім) бойових мінометних мін калібру 60 мм промислового виготовлення, які є вибуховими пристроями військового призначення та відносяться до бойових припасів.

У подальшому, також у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 10.06.2026, ОСОБА_4 продовжуючи свої злочинні дії, переніс знайдені ним 8 (вісім) бойових мінометних мін калібру 60 мм промислового виготовлення, які є вибуховими пристроями військового призначення та відносяться до бойових припасів, до місця свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав без передбаченого законом дозволу до 10 червня 2026 року.

10 червня 2026 року приблизно о 13 годині 10 хвилин ОСОБА_4 , знаходячись на території домоволодіння за місцем мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно з метою збуту бойових припасів без передбаченого законом дозволу, маючи корисливий мотив та мету особистого збагачення, незаконно збув шляхом продажу за 20 000 гривень ОСОБА_6 , персональні дані якого змінені відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні», 8 (вісім) бойових мінометних мін калібру 60 мм промислового виготовлення, які є вибуховими пристроями військового призначення та відносяться до бойових припасів.

Окрім того, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдатом резерву військової частини НОМЕР_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, всупереч вимог діючи всупереч вимог п. 12 Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року, відповідно до якого, придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів, здійснюється на підставі дозволу відповідного органу Національної поліції, маючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на придбання, носіння та зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у невстановлений досудовим слідством спосіб придбав 306 предметів, схожих на патрони, які є боєприпасами до нарізної вогнепальної стрілецької зброї бойовими проміжними патронами калібру 7,62?39 мм, з яких: 232 одиниці споряджені кулями зі сталевим осердям, 59 одиниць трасуючими кулями, 15 одиниць кулями зі свинцевим осердям, виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби, а також один предмет з маркуванням «? 17 ? 68», який є боєприпасом до нарізної вогнепальної стрілецької зброї бойовим гвинтівково-кулеметним патроном калібру 14,5?114 мм з бронебійно-запалювальною кулею, виробництва СРСР, виготовлений промисловим способом та придатний до проведення пострілу.

Після цього, ОСОБА_4 продовжуючи свої злочинні дії, переніс знайдені ним 306 предметів, схожих на патрони, які є боєприпасами до нарізної вогнепальної стрілецької зброї бойовими проміжними патронами калібру 7,62?39 мм, з яких: 232 одиниці споряджені кулями зі сталевим осердям, 59 одиниць трасуючими кулями, 15 одиниць кулями зі свинцевим осердям, виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби, а також один предмет з маркуванням «? 17 ? 68», який є боєприпасом до нарізної вогнепальної стрілецької зброї бойовим гвинтівково-кулеметним патроном калібру 14,5?114 мм з бронебійно-запалювальною кулею, виробництва СРСР, виготовлений промисловим способом та придатний до проведення пострілу, за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав без передбаченого законом дозволу до 14 години 11 хвилини 10 червня 2026 року.

У подальшому, 10 червня 2026 року, в період часу 14 години 11 хвилин до 15 години 06 хвилин, співробітниками Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області на підставі ухвали Заводського районного суду міста Запоріжжя від 09 червня 2026 року, за місцем мешкання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , проведено обшук, в ході якого було виявлено та вилучено 306 предметів, схожих на патрони, які є боєприпасами до нарізної вогнепальної стрілецької зброї бойовими проміжними патронами калібру 7,62?39 мм, з яких: 232 одиниці споряджені кулями зі сталевим осердям, 59 одиниць трасуючими кулями, 15 одиниць кулями зі свинцевим осердям, виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби, а також один предмет з маркуванням «? 17 ? 68», який є боєприпасом до нарізної вогнепальної стрілецької зброї бойовим гвинтівково-кулеметним патроном калібру 14,5?114 мм з бронебійно-запалювальною кулею, виробництва СРСР, виготовлений промисловим способом та придатний до проведення пострілу.

Такі дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України, тобто як придбання, зберігання, носіння та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу; за ч.1 ст.263 КК України, як придбання, зберігання, носіння та збут вибухових пристроїв та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу; за ч.1 ст.263 КК України, як придбання, зберігання, носіння та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу; за ч.1 ст.263 КК України, як придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Запоріжжя від 11.05.2026 ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 08.08.2026 включно.

До Заводського районного суду міста Запоріжжя надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.05.2026 за № 12026082320001060, відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України

Враховуючи вищевикладене, просить продовжити строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» строком на 60 днів, без визначення розміру застави.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити із вищевказаних підстав, зазначивши, що необхідно продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів, оскільки обвинувальний акт переданий до суду, строк дії запобіжного заходу спливає, ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, а підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні не призначене.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечував.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 при розгляді даного клопотання поклався на розсуд суду.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя установила такі обставини.

Згідно з матеріалами клопотання Пологівським РВП ГУНП в Запорізькій області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026082320001060 від 13.05.2026 за процесуального керівництва Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, у якому ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України.

10 червня 2026 року ОСОБА_4 затримано в поряду ст.208 КК України.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Запоріжжя від 11.05.2026 ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 08 серпня 2026 року включно, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 133120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень 00 коп.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу була встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України. Також, при обранні вказаного запобіжного заходу, прокурором та слідчим було доведене існування ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України,

06.08.2026 прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону у вищевказаному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 був затверджений обвинувальний акт, щодо скоєння ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України.

07.08.2026 обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України скеровано до Заводського районного суду м. Запоріжжя для розгляду.

Станом на 07.08.2026 підготовче судове засідання у вищезазначеному кримінальному провадженні не проведене.

Частиною 2 ст. 42 КПК України передбачено, що особа набуває процесуального статусу обвинуваченого (підсудного) після того, як слідчий або прокурор передає до суду у порядку, передбаченому статтею 291 КПК України, складений щодо неї обвинувальний акт.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно до ч. 6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

У зв`язку із зазначеним, враховуючи, що у кримінальному провадженні № 12026082320001060 від 13.05.2026 підготовче судове засідання не розпочато, клопотання прокурора, яке подане до суду 07.08.2026 вирішується слідчим суддею.

Порушення прокурором процесуального строку звернення до суду - у п`ятиденний строк не є підставою відповідно до вимог КПК України для відмови у його розгляді.

До закінчення дії строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ст. 199 КПК України прокурор звернувся з клопотанням до слідчого судді про продовження його строку.

Вирішуючи питання про можливість продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя досліджує обставини, які можуть свідчити про те, що заявлені прокурором ризики не зменшилися та/або що з`явилися нові ризики.

У вказаному кримінальному провадженні, обвинувальний акт направлений прокурором до суду, водночас строк обраного у відношенні обвинуваченого запобіжного заходу закінчується до проведення підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч.ч.4,5 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

У судовому засіданні прокурором доведено, що продовжують існувати та не зменшились ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу, зокрема, що він може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно зі статтею 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Слідчим суддею враховано тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , які є тяжкими злочинами, за які передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до семі років. Таким чином, усвідомлення невідворотності кримінального покарання може спонукати обвинуваченого до його переховування від суду, з метою уникнення покарання, пов`язаного з позбавленням волі на тривалий строк, що є ризиком, передбаченим п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Під час обрання запобіжного заходу враховані обмеження та особливості, що діють на території України в умовах воєнного стану.

Ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України підтверджується тим, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків, з метою уникнення покарання, у тому числі й шляхом погроз, умовлянь схилити їх до дачі неправдивих показів. При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від них та дослідження їх судом.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення також підтверджується тим, що обвинувачений, вчиняючи інкриміновані йому злочини, пов`язані з незаконним обігом вибухових пристроїв та речовин, та бойових припасів, усвідомлював небезпечність своїх дій, діяв в умовах воєнного стану, коли Українська держава перебуває у стані війни з російською федерацією та громадяни України гинуть та дістають шкоду здоров`ю, що вказує на аморальність дій та жадання отримати гроші більше, ніж повага до суспільства.

У вказаному кримінальному провадженні, обвинувальний акт направлений прокурором до суду, водночас строк обраного у відношенні обвинуваченого запобіжного заходу закінчується до проведення підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що на час розгляду клопотання вищевказані ризики, що встановлені ухвалою суду про застосування запобіжного заходу, не зменшилися. Під час розгляду клопотання стороною захисту не надано відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, як і не надано відомостей щодо міцних соціальних зв`язків чи іншого комплексу обставин, які би переважили над встановленими під час обрання даного запобіжного заходу ризикам, передбаченим п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Встановлені ризики є дійсними та триваючими.

Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З огляду на викладене слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити та продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою.

Що стосується необхідності та можливості визначення обвинуваченому застави та її розміру слідчий суддя враховує наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.263 КК України.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 183 КПК України, в ухвалі слідчого судді, суду зазначаються які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Положеннями ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочинів, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_4 , вважаю за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 на 60 (шістдесят) днів, з визначеним розміром застави у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 133120 грн. Також слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі внесення застави на нього будуть покладені такі обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.117, 183, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , продовжити до 60 днів, тобто до 05 жовтня 2026 року включно, з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Одночасно ОСОБА_4 визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 133120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № UA928201720355289002015001205, відкритий в Держказначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ: 26316700, в призначенні платежу обов`язково зазначати інформацію про ПІБ обвинуваченого, номер справи і суд, в якому обрано запобіжний захід.

У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України строком на 2 (два) місяці:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання (місця дислокації підрозділу) та/або місця роботи (несення військової служби);

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованих йому злочинів.

Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до прокурора, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» для виконання.

Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали виготовлено 07 серпня 2026 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1