Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 752/15021/26
Провадження № 2-з/752/142/26
У Х В А Л А
Іменем України
06 липня 2026 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Слободянюк Алла Володимирівна, розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя, -
в с т а н о в и в:
Позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, поданою разом із позовом до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя, в якій просить накласти арешт на належні ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 :
- квартиру за АДРЕСА_1 та має наступні характеристики: кількість кімнат 2, загальна площа 63,3 кв.м., житлова площа 30,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2727228980000);
- транспортний засіб марки PORSCHE CAYENNE, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір коричневий, VIN-код: НОМЕР_3 , (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 15 грудня 2021 року);
- транспортний засіб марки ЈЕЕР РATRIOT, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , колір чорний, VIN-код: НОМЕР_6 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 від 30 серпня 2020 року).
Заборонити ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , без участі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 , вчиняти будь-які реєстраційні дії, відчуження, передачу в іпотеку тощо стосовно майнових прав на комору № 105/11 у ЖК Теремки буд. 2-А, площею 2.9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 06 липня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 21 жовтня 2026 року об 11 год 30 хв.
На обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову вказує, що за час перебування у шлюбі сторонами придбано та зареєстровано на ім`я відповідача ОСОБА_2 : квартиру за АДРЕСА_1 ; транспортний засіб марки PORSCHE CAYENNE, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; транспортний засіб марки ЈЕЕР РATRIOT, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 ; майнові права на комору № 105/11 у ЖК Теремки буд. 2-А, площею 2.9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
На початку 2025 року відповідачем ОСОБА_2 та позивачем прийнято рішення здійснити продаж квартири, що є спільною сумісною власністю подружжя, з цією метою вона звернулася до ріелтора і розмістила відповідне оголошення.
При цьому було запропоновано позивачу знятися з реєстрації місця проживання.
28 лютого 2026 року відповідачем ОСОБА_2 направлено позивачу проєкт попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна.
Перед укладенням відповідного попереднього договору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було досягнуто усної домовленості, що позивач надає згоду на укладення відповідної угоди, оскільки на момент виникнення права власності на вказане нерухоме майно вони перебували в зареєстрованому шлюбі та вказана квартира є спільною сумісною власністю подружжя, відповідно аванс у розмірі 5 000 доларів США буде нею використано для надання авансу за квартиру, яку подружжя придбає для неї та спільної дитини сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а після укладення основного договору, залишок буде спрямовано на купівлю квартири для відповідача та дитини, остаток грошових коштів буде надано позивачу у грошовому еквіваленті.
На виконання вказаних домовленостей ОСОБА_1 надав згоду на укладання цього правочину в формі заяви, що відображено у відповідному пункті попереднього договору. Копії відповідного попереднього договору та заяви у розпорядженні ОСОБА_1 станом на момент подачі заяви про забезпечення позову немає. Позивачем вживалися заходи щодо отримання зазначеного документу однак ці заходи позитивного результату не мали.
Після укладення відповідного попереднього договору ОСОБА_2 почала шукати квартиру для себе та їх спільної дитини, від допомоги у пошуках відмовилась. ОСОБА_1 чекав на укладення основного договору для сплати першого внеску для придбання житла за державною програмою «ЄОселя» як військовослужбовець.
03 травня 2026 року позивачем направлено повідомлення відповідачу з питанням, яка дата підписання основного договору, з цього моменту ОСОБА_2 від подальшого спілкування відмовилась, не пояснивши причини.
07 травня 2026 року ОСОБА_1 було здійснено перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 , придбана у зареєстрованому шлюбі, є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу між подружжям в рівних частинах.
Такі активні дії ОСОБА_2 є очевидно недобросовісними, раніше позивачу ніколи не обмежувався доступ до вищевказаної квартири.
Наявність відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про те, що право власності зареєстроване за відповідачем не позбавляє права за позивачем на половину цього майна.
14 листопада 2018 року відповідачем було укладено попередній договір на комору, що знаходиться у корпусі АДРЕСА_3 , який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю. Повідомляє, що копія зазначеного договору у позивача не зберіглася.
Представником забудовника в месенджері повідомлено позивача про готовність укласти основний договір та те, що відповідач на телефонні дзвінки не відповідає і ухиляється від підписання основного договору купівлі-продажу зазначеної комори.
Крім цього, 08 червня 2026 року позивачем зроблено фото транспортного засобу JEEP PATRIOT, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , колір чорний, VIN-код: НОМЕР_6 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 від 30 серпня 2020 року), яким користується відповідач, на площадці з продажу автомобілів, що може свідчити про те, що відповідач без відома позивача має намір здійснити продаж спільного сумісного майна подружжя.
На думку позивача, попередні дії ОСОБА_2 вочевидь свідчать про те, що вона діє недобросовісно, у власних інтересах, всупереч волі та інтересам позивача, у зв`язку із чим є обгрунтовані підозри вважати, що вона і надалі буде вчиняти дії щодо відчуження майна задля уникнення відповідальності на шкоду майновим інтересам позивача.
За таких обставин, існує об`єктивна необхідність у збереженні сталого порядку речей, якого можливо досягти шляхом накладення арешту на належного позивачу на праві спільної сумісної власності нерухомого і рухомого майна.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву передано для розгляду судді Слободянюк А.В.
Сторони в судове засідання не викликалися у відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 754/5683/22 (провадження № 14-28цс23) зазначено, що «жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно (грошові кошти), лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить. Тому Велика Палата Верховного Суду констатує, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії. […] Апеляційний суд обґрунтовано прийняв до уваги, що без вжиття заходів забезпечення позову відповідачка має можливість безперешкодно відчужити спірне нерухоме майно. Водночас відсутні підстави вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачки, оскільки квартира залишається в її володінні та користуванні».
Судом встановлено, що предметом судового розгляду є спір щодо поділу спільного майна подружжя, а саме:
- квартири за АДРЕСА_1 та має наступні характеристики: кількість кімнат 2, загальна площа 63,3 кв.м., житлова площа 30,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2727228980000);
- транспортного засоби марки PORSCHE CAYENNE, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір коричневий, VIN-код: НОМЕР_3 , (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 15 грудня 2021 року);
- транспортного засобу марки ЈЕЕР РATRIOT, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , колір чорний, VIN-код: НОМЕР_6 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 від 30 серпня 2020 року).
- майнових прав на комору № 105/11 у ЖК Теремки буд. 2-А, площею 2.9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Як повідомляє позивач, йому було здійснено перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 , придбана у зареєстрованому шлюбі, є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу між подружжям в рівних частинах.
Повідомляє, що 08 червня 2026 року позивачем зроблено фото транспортного засобу JEEP PATRIOT, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , колір чорний, VIN-код: НОМЕР_6 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 від 30 серпня 2020 року), яким користується відповідач, на площадці з продажу автомобілів, що може свідчити про те, що відповідач без відома позивача має намір здійснити продаж спільного сумісного майна подружжя.
Отже, наразі за повідомлених позивачем обставин, вбачається, що між сторонами у справі дійсно існує спір з приводу поділу майна подружжя. Вказані обставини, а також факт реєстрації квартири та двох транспортних засобів на праві власності за відповідачем ОСОБА_2 , на думку суду, свідчать про те, що відповідачем може бути вчинені подальші дії щодо відчуження належного їй майна, що може утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позову про поділ майна подружжя.
Відтак, суд приходить до висновку, що існує достатньо обґрунтоване припущення, що власник спірного майна може розпорядитися ним, зокрема відчужити квартиру та транспортні засоби іншим особам, що у подальшому може утруднити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Разом з тим, суд зауважує, що арешт майна, як спосіб забезпечення позову, передбачає накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна (див., зокрема, постанови Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 червня 2022 року у cправі № 908/2382/21, Верховного Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2024 року у справі № 504/3408/22 (провадження № 61-18041св23)).
Арешт віднесений до видів обтяжень речових прав на нерухоме майно, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості (пункт 4 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Отже, арешт, як заборона на право розпоряджатися майном, включає і обмеження на розпорядження таким майном. Тому при накладенні арешту на майно вжиття додаткових заходів забезпечення, направлених на обмеження розпорядження таким майном, не є необхідним.
Разом з тим, з огляду на те, що стороною позивача не надано доказів належності відповідачу майнових прав на комору № 105/11 у ЖК Теремки буд. 2-А, площею 2.9 кв. м., що знаходиться за адресою: вул. Заболотного Академіка, буд. 15-В, корпус 2, вжиття заборони на вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо зазначеного майна є передчасним.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява представника позивача про забезпечення позову є обґрунтовано та такою, що підлягає частковому задоволенню, а саме в частині накладення арешту на:
- квартиру за АДРЕСА_1 та має наступні характеристики: кількість кімнат 2, загальна площа 63,3 кв.м., житлова площа 30,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2727228980000);
- транспортний засіб марки PORSCHE CAYENNE, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір коричневий, VIN-код: НОМЕР_3 , (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 15 грудня 2021 року);
- транспортний засіб марки ЈЕЕР РATRIOT, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , колір чорний, VIN-код: НОМЕР_6 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 від 30 серпня 2020 року).
Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.
Керуючись нормами ст. 149, 150, 153, 157, 261, 273, 353-355 ЦПК України, суд.-
п о с т а н о в и в:
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на:
- квартиру за АДРЕСА_1 , загальною площею 63,3 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2727228980000);
- транспортний засіб марки PORSCHE CAYENNE, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір коричневий, VIN-код: НОМЕР_3 ;
- транспортний засіб марки ЈЕЕР РATRIOT, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , колір чорний, VIN-код: НОМЕР_6 .
У задоволенні іншої частини вимог заяви - відмовити.
Відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження», ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом.
Строк пред`явлення до виконання ухвали - три роки.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Стягувач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_4 ).
Боржник: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 ).
Суддя А.В. Слободянюк
Судове рішення № 138825599, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 06.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 752/15021/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: