Рішення № 138825481, 05.08.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа №711/1607/26

Провадження №2/712/2977/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

05 серпня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Чапліної Н.М., за участю секретаря судового засідання Дрінясової П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» - адвокат Усенко М.І. звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 2609253 від 04.07.2020 у розмірі 32 420,00 грн., судовий збір в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Ухвалою судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.02.2026 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано за підсудністю до Соснівського районного суду міста Черкаси.

Позовна заява обґрунтована тим, що 04.07.2020 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №2609253, згідно з умовами якого товариство надало відповідачу кредит, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити відсотки, штрафи, пеню та інші платежі передбачені договором. Пунктом 9.2 кредитного договору передбачено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання споживачем зобов`язань за ним. Відповідач не виконав свої зобов?язання, не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв?язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором. Станом на 26.08.2024 заборгованість відповідача перед позивачем становить 32 420 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 10000 грн.; · заборгованість за процентами 22420 грн. 26.05.2021 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» уклали Договір відступлення прав вимоги №ККАУ-26052021. Згідно вказаного договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2609253 від 04.07.2020.

У зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №2609253 від 04.07.2020 в розмірі 32 420 грн, а також судові витрати у розмірі 2422,40 грн судового збору та витрат на правовничу допомогу в сумі 8000 грн.

Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено справу розглядати з повідомленням (викликом) сторін, витребувано у АТ КБ «Приватбанк» інформацію щодо перерахування коштів на рахунок відповідача.

У судове засідання представник ТОВ «ФК «Кредит Капітал» Усенко М.І. не з`явився. У матеріалах справи є клопотання, в якому просив розгляд справи проводити без участі представника. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, зазначив, що проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, відзив на позовну заяву не подала. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Справу вирішено за правилами заочного розгляду, визначеними ст.ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності відповідача, який повідомлявся судом у встановленому законом порядку про час, дату і місце розгляду справи та не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву проти позову, а представник позивача не заперечував проти такого порядку розгляду справи.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 04.07.2020 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 2609253.

Відповідно до п.1.1 договору укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт, або мобільний додаток «CreditPlus». Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності ведення пароля входу до особистого кабінету.

Відповідно до п.1.2 договору на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до п.1.3 договору сума кредиту (загальний розмір) складає 10 000,00 грн.

Відповідно до п.1.4 договору строк кредиту становить 28 днів.

Відповідно пп.1.5.1, 1.5.2. знижена процентна ставка 1,43%, стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується у межах строку кредиту вказаного в п.1.4 цього договору.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату вкладення договору складає: за зниженою ставкою 521,55%, за стандартною ставкою 695,40% річних.

Орієнтовна загальна вартість кредиту за зниженою ставкою 13990 грн, за стандартною ставкою 15320 грн (п. 1.8.1, 1.8.2)

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п.2.1 договору).

Відповідно до додатку № 1 до договору Графік платежів дата повернення кредиту 01.08.2020.

Паспорт споживчого кредиту містить інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію.

До позову додано довідку ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» в якій зазначено, що ОСОБА_1 , з якою укладено договір №2609253 від 04.07.2020, ідентифікована ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«АВЕНТУС УКРАЇНА». Договір зі сторони клієнта був підписаний електронним підписом, створеним шляхом використання клієнтом одноразового ідентифікатора, який сформовано автоматично на стороні товариства та направлення клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім товариству в ІКС товариства, зазначений в договорі : М700508.

Відповідно до повідомлення ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» за №6513-ВП від 16.12.2025 кошти у сумі 10000 грн перераховані на картку № НОМЕР_2 .

Також, за інформацією Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» від 18 квітня 2026 року на ім`я відповідача в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку 04.07.2020 зараховані кошти у сумі 10000 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 2609253 від 04.07.2020 розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 32420 грн., з яких: 10000 грн. заборгованість з тілом кредиту; 22420 грн. заборгованість за процентами. У розрахунку вказані сплати, здійснені відповідачем на загальну суму 21470 грн: 01.08.2020 на суму 3990 грн, 29.08.2020 5320 грн, 01.10.2020 6270 грн, 01.11.2020- 5890 грн.

26.05.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № ККАУ-26052021, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників.

Згідно Витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № ККАУ-26052021 від 26.05.2021 заборгованість ОСОБА_1 становить 32420 грн., з яких: 10000 грн. заборгованість з тілом кредиту; 22420 грн. заборгованість за процентами.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьо особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частинами першою, другою статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року в справі № 243/6552/20, від 09 вересня 2020 року в справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року в справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року в справі №127/33824/19 та інших.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору в сумі 10000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, маска якої № № НОМЕР_2 , що підтверджується інформацією Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Вей фор пей» та інформацією Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк».

Разом з тим, згідно з розрахунком, наданим позивачем, заборгованість відповідача становить 32420 грн., з яких: 10000 грн. заборгованість з тілом кредиту; 22420 грн. заборгованість за процентами.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами першою, другою статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно із частиною другою статті 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

При цьому, суд враховує, що відповідно до умов договору відповідач отримав позику в сумі 10000 грн. Строк користування позикою за цим договором складає 28 днів. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору.

Розділом 4 передбачено, що строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п. 1.4 Договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, передбаченому п.п. 4.2.-4.5. Договору.

З розрахунку заборгованості слідує, що за користування позикою проценти нараховані за період з 04.07.2020 до 25.05.2021. У розрахунку вказані сплати, здійснені відповідачем на загальну суму 21470 грн: 01.08.2020 на суму 3990 грн, 29.08.2020 5320 грн, 01.10.2020 6270 грн, 01.11.2020- 5890 грн.

Однак, суд не може розцінити сплату грошових коштів відповідачем, які були зараховані на погашення процентів за користування позикою як ініціювання відповідачем продовження строку користування позикою, оскільки матеріалами справи не підтверджується, що відповідач, сплачуючи вказані грошові кошти, мав намір продовжити строк кредитування відповідно до пунктів 4.2-4.5. договору, матеріали справи не містять належних доказів, що до вказаного договору укладалися додаткові угоди, згідно з якими б продовжувався строк користування відповідачем кредитом.

Крім того, суд враховує, що невиконання зобов`язань або неналежне виконання договірних зобов`язань між боржником та кредитором не може розглядатися як можливість для продовження строку кредитування в порядку пролонгації, оскільки фактично призводить до інших умов договору (строку кредитування), які визначені між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 вказано, що поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами Цивільного кодексу України мають різний зміст. Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 Цивільного кодексу України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього.

Тобто, сторони визначивши строк користування позикою в указаному договорі погодили строк виконання зобов`язання.

Також, у зазначеній вище постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові від 05 квітня 2023 року в справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та підтвердженого в постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 і уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 Цивільного кодексу України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 Цивільного кодексу України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

З розрахунку заборгованості за даним договором, наданого позивачем, слідує, що проценти за користування позикою відповідачу нараховані після погодженого строку користування нею.

З урахуванням наведеного та строку користування позикою, визначеного вказаним договором (28 днів), належних доказів про продовження якого матеріали справи не містять, суд дійшов висновку, що нарахування процентів за користування позикою після спливу цього строку є безпідставним і з відповідача вони стягненню не підлягають.

При цьому, враховуючи, що відповідач сплатив на погашення заборгованості грошові кошти в сумі 21470 грн., які були зараховані на погашення заборгованості за процентами, які значно перевищують тіло позики (10000 грн.), підстав для задоволення позову суд не знаходить.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів; ЄДРПОУ 35234236) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ; дата народженя: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Н.М. Чапліна