Рішення № 138825286, 04.08.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1239/26

Провадження № 2/711/1394/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді Кондрацької Н.М.

за участю секретаря Мелещенко О.В.,

представника позивача Грушевого Ю.В.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал», в інтересах якого діє адвокат Грушевий Юрій Віталійович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 31.01.2022 між ТОВ « Фінансова компанія «Віва Капітал» та відповідачем ОСОБА_2 ) укладено кредитний договір № 140-К/ФО та надано кредит у розмірі 300 000,00 грн. Відповідно до умов Договору Відповідач зобов`язалася щомісячно здійснювати погашення кредиту відповідно до Графіку, що є додатком до кредитного договору, а також щомісячно сплачувати проценти за користування Кредитом в розмірі передбаченому Додатком 1 до договору про надання фінансового кредиту. Згідно п. 1.6 кредит надано строком на 48 (Сорок вісім) календарних (місяців), з 31 січня 2022 року по 30 січня 2026 року. Відповідно до умов Договору Відповідач-1 зобов`язався щомісячно здійснювати погашення кредиту відповідно до Графіку, що є додатком до кредитного договору, а також щомісячно сплачувати проценти за користування Кредитом в розмірі передбаченому п.2.1 кредитного договору. Згідно п. 4.9.1. Договору дострокове повернення кредиту може відбуватись за ініціативою кредитодавця у випадках передбачених п. 5.4.3. даного Договору. Згідно пункту 5.4.1. та 5.4.7. кредитодавець має право вимагати від позичальника та поручителя виконання умов договору.

ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором, що підтверджується платіжним дорученням № 33 від 31.01.2022. Відповідач не надав своєчасно кредитодавцю грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом та відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення кредитного договору а також ст..ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Відповідно до договору поруки № 140-К/ФО П від 31.01.2022 ОСОБА_3 поручився перед кредитодавцем за виконання позичальником, зобов`язань за Договором про надання кредиту № 140-К/ФО від 31.01.2022 року, укладеним між кредитодавцем та позичальником зокрема щодо: повернення позичальником основної суми кредиту у розмірі 300 000 грн. 00 коп., згідно Графіка платежів, що є Додатком № 1 до Основного договору; сплати позичальником процентів за користування кредитом у розмірі 259 033,69 грн., згідно Графіка платежів, що є Додатком № 1 до Основного договору; виконання зобов`язань Позичальника по сплаті неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання Позичальником зобов`язань за Основним договором.

Крім того, 20.08.2024 року ОСОБА_4 одружилась, та змінила своє прізвище на ОСОБА_5 . Оскільки чоловік відповідача є військовослужбовець, відповідачу була застосована пільга щодо нарахування відсотків за користування кредитним договором з дати одруження, що відображено в розрахунку заборгованості. Станом на 09.02.2026 року сума до повного погашення фінансового кредиту за Договором № 140-К/ФО від 31.01.2022 складає: 38 572,13 грн. На даний час відповідачі продовжують ухилятись від виконання зобов`язання, що є порушенням законних прав ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал». Дія кредитного договору закінчилась 30.01.2026 року. Борг не повернуто.

Таким чином, на підставі викладеного вище, просять суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по кредиту за Договором № 140-К/ФО від 31.01.2022 становить 38572,13 грн., судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2662,00 грн. та витрати на оплату правової допомоги у розмірі 10600,00 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.02.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачем ОСОБА_2 14.04.2026 до суду подано відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що щодо позовних вимог заперечує частково, у зв`язку з неправильним перерахунком ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» заборгованості по договору. Так, при наданні компанією розрахунку, на її думку, були не вірно розраховані відсотки та залишок тіла кредиту. З особистого розрахунку погоджується оплатити залишок заборгованості в сумі 14 178,28 грн. Залишок по позовній заяві в сумі 24 393,85 грн. є недостовірним, так як компанією розрахунок був наданий в форматі Excel та не містив ні підписів представників даної компанії, ні печатки. 20.08.2024 вона одружилася з громадянином ОСОБА_6 , який є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку зі зміною сімейного стану має право на списання відсотків по кредиту відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Тож, ОСОБА_2 було надано до юридичного відділу відповідача відповідні документи для списання відсотків за користування кредитом, а саме: 16.12.2026 представнику позивача ОСОБА_7 . Після надання заяви фінансова установа не мала права нараховувати відсотки за користування кредитом та додавати в розрахунок до заборгованості в сумі 38572,13 грн. При перерахуванні даної заборгованості нею помічено неправильність нарахування відсотків за останнім платежем від 24.11.2025 на суму 5000,00 грн., а також операція фінансового відділу від 26.12.2025 на суму +40875,96 грн., що вказує на недостовірну залишкову суму заборгованості за користування кредитом.

Представником ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» - адвокатом Грушевим Ю.В. 15.04.2026 подано на адресу суду клопотання, в якому зазначено, що відповідачем ОСОБА_1 надано відзив на позов та докази часткового повернення боргу під час судового розгляду справи. Відзив надійшов позивачу 14.04.2026, матеріали відзиву, окрім банківського документу не містять інших доказів невідповідності розрахунку позивача щодо суми боргу. Просив суд розглядати справу з врахуванням наявних доказів та задоволити позов за винятком суми боргу в розмірі 14178,28 грн., провадження в даній частині позову вважає необхідно припинити за відсутністю предмету спору. Таким чином, зазначає, що сума до стягнення складає 24393,85 грн. основного боргу, 2662,40 грн. судового збору та витрат на правову допомогу у розмірі 10600,00 грн.

Відповідачем ОСОБА_2 04.05.2026 до суду подано відповідь на клопотання, у якій зазначає, що відповідно до судового засідання, яке відбулося 15.04.2026 було надано позивачем клопотання про стягнення суми боргу 24393,85 грн. основного боргу, 2662,40 судового збору та правову допомогу у розмірі 10600,00 грн. Заперечує щодо сплати основного боргу та правової допомоги, погоджується сплатити судовий збір в розмірі 50%.

Представником ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» - адвокатом Грушевим Ю.В. 01.06.2026 подано на адресу суду додаткові пояснення, в яких зазначено, що на попередньому судовому засідання сторонами по справі було проведено підрахунок сум нарахованих та сплачених відсотків відповідачем за період з 20.08.2024 року по 25.12.2025 року. В результаті спільного обрахунку, між сторонами виникла розбіжність в сумі заборгованості за відсотками відповідача перед позивачем, що утворилась станом на 19.08.2024 року. Крім того у суду також виникли питання щодо суми нарахованих відсотків за липень-серпень 2024 року. У зв`язку з чим, позивачем, було здійснено розгорнутий (поденний) обрахунок сум нарахованих відсотків, який також включає суми сплачених відповідачем відсотків до 19.08.2024 року та після 20.08.2024 року. Оскільки відповідач не дотримувалась графіку повернення кредиту та сплати відсотків, даний розрахунок не має системного характеру, але в повному обсязі репрезентує нарахування, сплату та переплату відсотків по кредиту. Так, у вказаному розрахунку зазначено, що станом на 19.08.2024 року ОСОБА_1 мала нарахованих відсотків у розмірі 224632,13 грн.. з яких вона сплатила 204562,27 грн. Тобто, різниця 20 069,86 грн. є боргом за відсотками станом на 19.08.2024 року. З 20.08.2024 року по дату списання (26.12.2025 року) ОСОБА_1 сплатила 60 945,82 грн. відсотків, разом з тим, за вказаний період було нараховано 61 333,85 грн. відсотків. Оскільки 61 333,85 грн. було сформовано фінансовою компанією у зв`язку з пільгою, у ОСОБА_1 виникла переплата за відсотками у розмірі 60 945,82 грн. (сплачені кошти за відсотками з 20.08.2024 року по 25.12.2025 року). Зазначену суму коштів 60 945,82 грн. було рознесено наступним чином: 20 069,86 грн. заборгованості по відсоткам, яка обраховувалась станом на 19.08.2024 було погашено; 40 875,96 грн. залишок переплати, було спрямовано на погашення тіла кредиту. Таким чином, станом на 26.12.2025 року у ОСОБА_1 залишилось до погашення лише частина залишку тіла кредиту в розмірі 38572,13 грн. Одночасно повідомляю, що під час розгляду справи, відповідачем була погашена частина боргу, а саме 06.04.2026 року в погашення тіла кредиту надійшли кошти у сумі 14178,28 грн. Станом на 28.05.2026 загальна заборгованість за договором складає 24393,85 грн. Тож просить суд врахувати вказані пояснення та долучити до справи розгорнутий розрахунок боргу.

Відповідачем ОСОБА_2 07.07.2026 до суду подано клопотання, в якому зазначено, що вона отримала листа від ТОВ Фінансової компанії «Віва Капітал», в якому містять дані щодо нарахування щоденних відсотків по кредиту та наявної заборгованості по кредиту даної установи. В даному розрахунку збільшена сума нарахованих відсотків які не відповідають підписаному договору кредитування. Згідно даних в листі нею були сплачено 285 965,98 грн., що являє переплату 25 462,29 грн. установі. Відповідно до кредитного договору №140-К/ФО від 31.01.2022 року є чітко прописані умови договору, а саме: п. 1.3 Загальна вартість кредиту становить 560 503,69 грн., з яких 300 000 грн. тіло кредиту та 260 503,69 грн. відсотки за кредитом; п. 2.2 Плата за користування кредитом є фіксованою та незмінною протягом усього строку дії цього Договору. Згідно Додатку №1 до договору що є графіком платежів до моменту одруження вона як позичальник повинна була сплатити в сумі 211 240,27 грн., а фактично було сплачено 202 562,27 грн. в зв`язку з відхиленням графіку. Відповідно від вище наведених даних, є розбіжність в сумі 8678,00 грн. а не в 20069,86 грн. як заявляється Позивачем. Враховуючи зазначене, не зрозуміло якими регламентованими документами керується фінансова установа та на яких підставах було збільшено стягнення відсотків з оплачених мною платежів. Тому, просить суд врахувати всі факти які були нею наведені в даному клопотанні.

До того ж, відповідачем ОСОБА_2 23.07.2026 подано на адресу суду відповідь на клопотання, в якому зазначено, що згідно судового засідання, яке відбулося 08.07.2026 року, було зазначено позивачем, що залишок боргу залишається не змінний і складає 24 393,85 грн. з розрахунку ануїтивного платежу. Ануїтивний платіж це спосіб погашення кредиту, за якого ви щомісячно сплачується фіксована сума. Відповідно до правил застосування ануїтивних платежів які регулюються загальними цивільним законодавством та профільними нормативними актами які встановлюють Цивільний кодекс України, Закон України «Про споживче кредитування» та «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також нормативи Національного банку України. В зв`язку, наведеними даними є достовірність, що ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» застосовувала диференційований платіж, що свідчить про схему погашення кредиту, при якій сума в боргу виплачується рівними частинами, а відсотки нараховуються на залишок. Також, в наданих файлах від представника позивача були надіслані розрахунки тіла кредиту та відсотки, в яких зазначено щомісячне зменшення суми відсотків, а не збільшення відсотків, що формує суму боргу. ОСОБА_1 , як відповідачем не було підписано ніяк додаткових угод та погоджень на оплату штрафів, пенів. Фінансовою установою не було її повідомлено про застосування даних дій. Всі документи, які були надіслані від позивача не були підписані посадовими особами установи та не скріплені печаткою установи, що ставить під сумнів достовірність їх фактичної реальності. Відповідачем ОСОБА_1 була здійсненна передплата відсотків в сумі 61 333,85 гр., про свідчать платіжні інструкції.

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» - адвокат Грушевий Ю.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та враховуючи часткову сплату відповідачем суми боргу, вважає, що до стягнення підлягає 24393,85 грн. основного боргу, 2662,40 грн. судового збору та витрат на правову допомогу у розмірі 10600,00 грн. При цьому, зауважив, що ані штрафів, ані пені, про які зазначає відповідачка, позивачем застосовано не було. Відсотки нараховувалися з серпня 2025 року по 26.12.2026 року, оскільки відповідачка не надала документів, які свідчать, що вона перебуває у шлюбі з військовослужбовцем. Після подання нею таких відомостей у грудні 2025 року, позивачем було перераховано суму відсотків.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про день, час і місце розгляду справи. Під час розгляду справ и не визнавала позовні вимоги та не погоджується з розрахунком позивача, що також прослідковується у поданих нею клопотаннях від 07.07.2026та 23.07.2026.

Відповідач ОСОБА_3 у засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про день, час і місце розгляду справи.

Заслухавши думку представника позивача, враховуючи думку відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до відповідних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що 31.01.2022 між ТОВ «Фінансова Компанія «Віва Капітал» та відповідачем ОСОБА_5 ( ОСОБА_4 ) укладено кредитний договір № 140-К/ФО та надано кредит у розмірі 300 000,00 (триста тисяч гривень 00 копійок) на засадах строковості, поворотності, цільового характеру використання, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші обов`язкові платежі (загальні витрати за кредитом), а також виконати інші зобов`язання у повному обсязі у порядку та на умовах визначених договором та внутрішніми правилами надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту. (п.1.1).

Згідно п. 1.2 договору загальні втрати за кредитом становлять 260503,69 грн., з яких проценти за користування кредитом - 259003,69 грн. та 1500,00 грн. комісія та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням фінансового кредиту, які є обов`язковими для укладення договору.

Відповідно до п. 1.3-1.5. Загальна вартість кредиту становить 560503,69 грн.; тип кредиту (кредит) ; мета отримання кредиту: споживчі цілі.

Згідно п. 1.6 кредит надано строком на 48 календарних (місяців), з 31 січня 2022 року по 30 січня 2026.

Плата за користування кредитом погоджена сторонами у пункті 5 договору та становить 35,00 % річних від загальної суми виданого кредиту. Реальна річна процентна ставка становить 41,6 % (п. 2.1).

Таким чином, відповідно до умов Договору відповідач зобов`язався щомісячно здійснювати погашення кредиту відповідно до Графіку, що є додатком до кредитного договору, а також щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі передбаченому Додатком 1 до договору про надання фінансового кредиту.

Відповідно до п. 4.9.1. Договору дострокове повернення кредиту може відбуватись за ініціативою Кредитодавця у випадках передбачених п. 5.4.3. даного Договору.

Разом з тим, відповідно до договору поруки № 140-К/ФО П від 31.01.2022 року ОСОБА_3 поручився перед кредитодавцем за виконання позичальником, зобов`язань за Договором про надання кредиту № 140-К/ФО від 31.01.2022 року, укладеним між кредитодавцем та позичальником зокрема щодо: повернення позичальником основної суми кредиту у розмірі 300 000 грн. 00 коп. (триста тисяч гривень нуль копійок), згідно Графіка платежів, що є Додатком № 1 до Основного договору; сплати позичальником процентів за користування кредитом у розмірі 259 033,69 грн., згідно Графіка платежів, що є Додатком № 1 до Основного договору; виконання зобов`язань Позичальника по сплаті неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання Позичальником зобов`язань за Основним договором.

Згідно пункту 5.4.1. та 5.4.7. Кредитодавець має право вимагати від позичальника та поручителя виконання умов договору.

Судом встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором, що підтверджується платіжним дорученням № 33 від 31.01.2022 щодо перерахування коштів у сумі 300000,00 грн., згідно договору з ТОВ «Віва Капітал» № 140-К/ФО (а.с. 26).

Відповідач не надала своєчасно кредитодавцю грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом та відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, таким чином, у порушення кредитного відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконала.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_4 06.04.2024 зареєструвала шлюб, з ОСОБА_6 , та після реєстрації шлюбу отримала прізвище ( ОСОБА_5 ). Її чоловік ОСОБА_6 є військовослужбовем, що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_2 від 20.07.2020,копією витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25.02.2022 та копією посвідчення НОМЕР_3 .

Тож відповідачкою було подано підтверджуючі докази статусу дружини військовослужбовця представнику позивача 16.12.2025 для застосування пільг передбачених частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей».

Так, Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

У статті 1, 2 даного Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

У частині 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам)-штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Відповідачу була застосована пільга щодо нарахування відсотків за користування кредитним договором з дати одруження, що відображено в розрахунку заборгованості, та здійснено перерахунок. заборгованості, та станом на 09.02.2026 року сума до повного погашення фінансового кредиту за Договором № 140-К/ФО від 31.01.2022 складала: 38 572,13 грн. .

Водночас, під час судового розгляду справи відповідачкою в рахунок погашення кредитних зобов`язань за договором № 140-К/ФО від 31.01.2022 було сплачено 1478,28 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 06.04.2026.

У зв`язку з цим, позивачем було зменшено суму заборгованості на суму оплати 14178,28 грн. та у клопотанні від 15.04.2026 зазначено, що сума заборгованості до стягнення складає 24393,85 грн.

Указаний розмір заборгованості цілком підтверджується деталізованим розрахунком заборгованості (рух за видами нарахувань), що міститься у матеріалах справи.

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Загальні положення про договір визначені розділом ІІ гл. 52 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором. Видами забезпечення виконання зобов`язання, в контексті ст.ст.546, 549 ЦК України є неустойка у вигляді штрафу або пені.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредиторе боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (ст. 543 ч.ч.1, 2 ЦК України).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зі змісту ч. 2 ст.1054 ЦК України випливає, що до кредитних відносин застосовуються положення законодавства, які регулюють позичкові відносини (параграф 1 глави 71 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Статтею 1050 ЦК України встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно.

Частиною першою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До того ж, відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За умовами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, під час розгляду справи, судом було проаналізовано та досліджено наявні докази у справі, у тому числі деталізований (поденний) розрахунок заборгованості, враховано погашення відповідачем частини боргу, а саме сплату у сумі 14178,28 грн. від 06.04.2026 року в погашення тіла кредиту, суд погоджується, що станом на 28.05.2026 загальна заборгованість за договором № 140-К/ФО від 31.01.2022 складає 24393,85 грн.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_2 отримала кредитні кошти у розмірі 300000,00 грн., що не заперечується нею самою, які забезпечені договором поруки з ОСОБА_3 , однак взяті на себе зобов`язання своєчасно та в порядку, передбаченому кредитним договором, належним чином не виконали та кредитні кошти не повернули, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушила умови договору, беручи до уваги досліджені докази та надані пояснення учасників процесу, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення залишку заборгованості за тілом кредиту є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а саме з відповідачів на користь позивача у солідарному порядку слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 140-К/ФО від 31.01.2022 у розмірі 24393,85,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належить надання професійної правничої допомоги.

Згідно з ч. 2 ст. 137 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 цього Кодексу розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Встановлено, що 02.01.2025 між позивачем та адвокатським об`єднанням «Грушевий Ю.В.» укладено договір про надання правової допомоги № 1.

Крім того, до матеріалів справи додано акт виконаних робіт № 1 від 30.01.2026, у якому зазначено, що сторони домовились про вартість наданих послуг на суму 10600,00 грн. Відповідно до рахунку № 01/30-02 від 30.01.2026 за підтоговку та подання позовних матеріалів відносно боржника, участь у судових засіданнях розмір послуг становить 10600,00 грн. Згідно платіжної інструкції № LK1159/48 від 30.01.2026 ФК «Віва Капітал» перерахувало на рахунок АБ «Грушевий Ю.В.» кошти у сумі 10600 грн.

Як вбачається з правової позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 12.02.2020 у справі № 648/1102/19, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

У даному випадку, враховуючи складність справи та обсяг наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), а також беручи до уваги, що відповідачем не заявлялося клопотання про зменшення розміру витрат та правничу допомогу, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 10600,00 грн.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідачів на користь позивача відповідно підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір при зверненні до суду у сумі 2662,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 549, 611, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст.141, 265, 280-289 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал», в інтересах якого діє адвокат Грушевий Юрій Віталійович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» (адреса 20600, Черкаська область, м. Шпола, вул. Таранця, 20, ЄДРПОУ 40860735) заборгованість у розмірі 24393, 85 грн., за договором про надання фінансового кредиту № 140-К/ФО від 31 січня 2022 року.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» (адреса 20600, Черкаська область, м. Шпола, вул. Таранця, 20, ЄДРПОУ 40860735) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрат на правову допомогу у розмірі 10600,0 грн., а всього 13 262, 40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Черкаського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде виготовлений 04.08.2026.

Головуючий: Н. М. Кондрацька