Рішення № 138825281, 07.08.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/217/25

Номер провадження2/711/656/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2025 року

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді Кондрацької Н.М.

при секретарі: Мелещенко О.В.,

представника позивача адвоката Ковдій І.С.

представників відповідачів згідно доручень Яроша С.В., Коваленко А.П.

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Ковдій Ірини Сергіївни до Головного управління Національної поліції Черкаській області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок пошкодження автомобіля, -

встановив:

До Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом звернулась адвокат Ковдій І.С., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовом до Головного управління Національної поліції у Черкаській області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок пошкодження автомобіля.

Короткий зміст позовних вимог

Зазначається, що позивачі, перебуваючи у шлюбі, на підставі договору купівлі-продажу придбали автомобіль ВMW Х3, 2007 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , чорного кольору, VIN код НОМЕР_2 .

В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебувають матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12021000000001133 від 08.09.2021 за обвинуваченням ОСОБА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 345, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 347 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08 квітня 2021 року надано дозвіл на обшук автомобіля ВMW Х3, 2007 року випуску, який належить ОСОБА_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 . В рамках даного кримінального провадження під час обшуку, проведеного 24.04.2021 року вилучено автомобіль ВMW Х3, 2007 року випуску, який належить ОСОБА_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 . Разом з цим вилучено 2 ключі до автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Цього ж дня автомобіль поміщено на штрафний майданчик до ЦЗ ГУНП в Черкаській області за адресою: вул. Лесі Українки, 21, м. Черкаси. Вказане підтверджується актом приймання передачі від 24.04.2021, відповідно до якого слідчий групи слідчих ГСУ НП України ОСОБА_3 передав вилучений автомобіль молодшому інспектору ГЗРСМ ЦЗ ГУНП в Черкаській області Кузьменко Н.О.

25 квітня 2021 року слідчим СУ ГУНП України Осташук Л.В. винесено постанову про визнання даного автомобіля речовим доказом.

Вказує, що ухвали слідчого судді про накладення арешту на дане майно не виносилися, оскільки, орган досудового розслідування з відповідними клопотаннями не звертався.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31 липня 2023 року клопотання адвоката Остапенко І.С., діючої в інтересах ОСОБА_1 , про повернення вилученого майна задоволено та зобов`язано посадову особу ГУНП в Черкаській області, відповідальну за зберігання вищевказаного автомобіля повернути його. Даною ухвалою також зобов`язано прокурора у кримінальному провадженні повернути Кулик О.Ю., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та 2 ключі від нього.

У подальшому, 28 серпня 2023 року дану ухвалу виконано та повернуто вищевказане майно.

Проте, під час передачі працівниками ГУНП в Черкаській області автомобіля ОСОБА_1 було виявлено відсутність акумулятора, заміну гумових коліс, замків до дверей машини та ряду інших пошкоджень автомобіля.

Крім того, автомобіль був відчинений, мав сліди явного постійного користування сторонніми особами, був забруднений та пробіг становив набагато більше кілометрів більше ніж кілометраж пробігу, який був на момент його вилучення.

Цього ж дня позивачем було викликано на місце події працівників Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області з метою фіксування факту викрадення акумулятора, неправомірного користування автомобілем працівниками ГУНП в Черкаській області та його пошкодження.

29 серпня 2023 року СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області за даним фактом зареєстровано кримінальне провадження № 12023250310002782 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

З метою усунення ряду пошкоджень автомобіля ВMW Х3, 2007 року випуску та отримання можливості його використовувати за призначенням позивачем 04 вересня 2023 року проведено його діагностику та частковий ремонт у ПП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 на загальну суму 250120 грн.

Також, на замовлення позивачки ПП «Ажіо» проведено незалежну оцінку від 05 вересня 2023 року по визначенню ринкової вартості матеріального збитку, завданого їй, як власнику транспортного засобу ВMW Х3, 2007 року випуску, відповідно до якої вартість заподіяного матеріального збитку становить 258890 грн. 00 коп.

При зовнішньому огляді відповідно до даної оцінки встановлено наступне: численні пошкодження ЛФП по кузову в цілому; численні пошкодження обшивки салону та сидінь; накладка заднього бампера центральна; накладка заднього бампера нижня; обшивка ляди внутрішня; плафон освітлення в обивку ляди; накладка переднього правого крила; накладка переднього бампера центральна; повторювач повороту лівий та правий; ліва накладка порогу; відсутній акумулятор та запасне колесо. Умови експлуатації: автомобіль використовувася фізичною особою; стан транспортного засобу до пошкодження для даного строку експлуатації задовільний; транспортний засіб експлуатувався на території України.

Наголошує, що згідно висновку, проведеного 15 квітня 2021 року ПП «Ажіо» ринкова вартість автомобіля ВMW Х3, 2007 року випуску, становить 444200 грн. без ПДВ.

Указаний автомобіль на момент вилучення був повністю у справному стані, а після повернення власниками було встановлено ряд пошкоджень.

Вважає, що дії працівників ГУНП Черкаської області незаконними, які спричинили шкоду позивачам, та яка підлягає відшкодуванню.

Вказує, що внаслідок неправомірних дій, що виразилися у незбереженні у рамках кримінального провадження тимчасово вилучено майна, позивачці завдано майнову шкоду, розмір якої визначено згідно висновку експерта від 05 вересня 2023 року та становить 258890 грн. 00 коп.

Просить стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 матеріальні збитки в розмірі 258890 грн.

Доводи учасників, які подали відзиви на позовну заяву та письмові пояснення

Через канцелярію суду 27.01.2025 представником відповідача за дорученням ОСОБА_6 подано відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. У відзиві зазначає, що при вирішенні позовної вимоги про стягнення на користь позивачів шкоди заподіяної протиправним рішенням в сумі 258 890 грн, просить врахувати, що частиною 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Вважає, що не підтверджується жодними належними та допустимими доказами заява про те, що ТЗ експлуатувався сторонніми особами, а його первісний стан, який існував до вилучення, оцінюється позивачем в сумі 258 890 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на звіт ПІ «АЖІО» від 15.04.2021. Просить звернути увагу, що відповідно до зазначеного звіту про оцінку ринкової вартості чітко зазначено та підтверджено фототаблицею, що станом на 14 квітня 2021 року пробіг транспортного засобу «BMW X3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, VIN код НОМЕР_2 зафіксовано 267 тис/км, а вилучений транспортний засіб 24 квітня 2021 року, тобто через 10 днів, а тому посилання позивача в позовній заяві на те, що станом на день вилучення транспортного засобу показник пробігу становив 267 тис/км не відповідає дійсним обставинам і є надуманими.

Крім того, відповідно до цього ж звіту ІП «АЖО» чітко зазначено, що термін експлуатації автомобіля - 14 років, наявні механічні пошкодження кузова: малопомітні потертості на задньому бампері, переднє праве крило - наявна незначна деформація, шини автомобіля частково зношені.

Також відповідно до протоколу обшуку від 24.04.2021 року, під час проведення обшуку транспортного засобу «BMW Х3», реєстраційний номер НОМЕР_5 , чорного кольору, слідчим СГ ГСУ НПУ в присутності понятих зафіксовано, що поверхневим оглядом встановлено наявність подряпин на кузові автомобіля що також зафіксовано на відеозаписі. Із зазначеним протоколом ознайомлено адвоката та в зауваженнях до протоколу обшуку жодних заперечень щодо наявності таких пошкоджень адвокатом не зазначено, тобто наголошуємо, що на час вилучення автомобіля зазначений транспортний засіб мав пошкодження, а відтак твердження позивача, що пошкодження належного їй майна відбулося з вини працівників відповідача не відповідає дійсності.

Також посилається на Звіт про незалежну оцінку по визначенню ринкової вартості матеріального збитку, завданого фізичній особі - ОСОБА_1 як власнику транспортного засобу «BMW X3», реєстраційний номер НОМЕР_1 від 05.09.2023 ПП «АЖІО». Проте, під час проведення зазначено дослідження спеціалістом взято до уваги ринкова вартість витратних матеріалів які були замінені під час ремонту даного транспортного засобу.

Позивачами не доведено, що замінені запчастини в належному їм транспортному засобі до вилучення автомобіля були в справному стані, враховуючи рік випуску автомобіля та час його експлуатації, а тому заявлена сума матеріальної шкоди не доведена.

Разом з тим, відповідно протоколу оперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв?язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану від 27.06.2022 N?178 транспортний засіб «BMW Х3», реєстраційний номер НОМЕР_1 повернутий на спеціальний майданчик Головного управління Національної поліції в Черкаській області, що був вилучений та зберігався на спеціальному майданчику тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Черкаській області.

Позивачем не надано жодного судового рішення, яке набрало законної сили, про визнання дій працівників поліції протиправними, а посилання позивача про нібито незаконне розслідування у кримінальному провадженні є надуманими на не підтвердженні жодним процесуальним документом та судовим рішенням оскільки розслідування на даний час триває.

Представником відповідача ОСОБА_7 через систему Електронний суд 30.01.2025 подано відзив на позовну заяву, у якому зазначається, що при вирішенні цього спору не підлягають застосуванню приписи ч. 1 ст. 1176 ЦКУ оскільки Позивача 1 та Позивача 2 не було незаконно засуджено, незаконно притягнено до кримінальної відповідальності, незаконно застосовано запобіжний захід, незаконно затримано, незаконно накладено адміністративне стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦКУ. Аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 по справі № 925/1196/18. Крім того, п. 6.16. постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 по справі № 925/1196/18 визначено, що причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Отже, виключно на Позивача 1 та Позивача 2 покладається обов`язок доведення наявності завдання останньому матеріальної шкоди як наслідок протиправної поведінки працівників органів Національної поліції. Як вбачається з матеріалів справи, власником транспортного засобу який було поміщено на штраф майданчик є Позивач 1 ( ОСОБА_1 ), а тому відсутні підстави для відшкодування майнової шкоди Позивачу 2. Крім того, звіт про незалежну оцінку по визначенню ринкової вартості матеріального збитку від 05.09.2023 дійсний протягом 6 місяців. Тобто, на час подання до суду позовної заяви від 06.01.2025 зазначений звіт втратив чинність. Більше того, позовна заява подана до суду через 1 рік та 4 місяці після його складення. Тим більше, що сертифікат суб`єкта оціночної діяльності від 24.09.2020 № 858120 Приватного підприємства «Ажіо» був дійсний з 24.09.2020 до 24.09.2023 і на час розгляду справи судом підтвердження повноважень суб`єкта оціночної діяльності в матеріалах справи відсутні. Згідно даних витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження за № 12023250310002782 розслідується за фактом викрадення невстановленою особою, в умовах воєнного стану, з автомобіля БМВ Х3, н.з. НОМЕР_1 майна, а саме: акумулятора, зміну гумових колес та замків на дверцятах. Казначейство вважає, що Позивачем 1 та Позивачем 2 не доведено, що злочин визначений ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України вчинений саме працівниками органу Національної поліції, оскільки досудове розслідування кримінального провадження № 12023250310002782 ще триває. Оскільки, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК під час прийняття рішення суд, зокрема, вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, Казначейство вважає, що у задоволенні позовних вимог про стягнення на користь Позивача 1 та Позивача 2 матеріальної шкоди належить відмовити. Казначейство вважає, що належним захистом порушеного права Позивача у разі задоволення судом його позовних вимог, буде Документ сформований в системі «Електронний суд» 30.01.2025 6 стягнення з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь Позивача визначеної судом суми шкоди, визначивши боржником у виконавчому документі - державу Україна.

Представником відповідача Коваленко А.П. через систему Електронний суд 05.03.2025 подані додаткові пояснення в яких зазначається, що 14.03.2022 року до ГУНП в Черкаській області звернувся адвокат Журба Віктор Васильович в інтересах ОСОБА_1 з адвокатським запитом в якому просив встановити місцезнаходження автомобіля марки «BMW X3», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, VIN код НОМЕР_2 , належного на праві приватної власності ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , на даний час. Перевірити інформацію про його використання без належних правових підстав співробітниками ГУНП в Черкаській області та про результат повідомити адвоката у порядку встановленому законодавством. Листом ГУНП в Черкаській області від 24.03.2022 №10211/05/21-2022 повідомлено адвоката, що за рішенням робочої групи, створеної відповідно до розпорядження Черкаської обласної військової адміністрації від 04.03.2022 №97, та на підставі акту про примусове відчуження або вилучення майна від 07.03.2022 №15/01-13-13-05, виданого вказаною робочою групою, транспортний засіб «BMW X3», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, VIN код НОМЕР_2 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , переданий до ГУНП в Черкаській області з метою належного забезпечення публічної безпеки та порядку поліцейськими під час відсічі агресії російської федерації в умовах дії воєнного стану, введеного Указом Президента України. Відповідно до акту про примусове відчуження або вилучення майна від 07.03.2022 № 15/01-13-13-05 здійснено примусове вилучення транспортного засобу легковий автомобіль «BMW X3», реєстраційний номер НОМЕР_1 на користь ГУНП в Черкаській області. 09.11.2022 відповідно до Акту приймання-передачі транспортного засобу на виконання протокольного рішення (протокол засідання від 27.06.2022 №178) щодо повернення примусово відчуженого майна (транспортного засобу), прийнятого робочою групою з розгляду питань примусового відчуження або вилученого майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану, утвореною розпорядженням Черкаської обласної військової адміністрації від 04.03.2022 №97 та погодженого начальником Черкаської обласної військової адміністрації про те, що провідним інженером автотранспортного відділення центру забезпечення ОСОБА_8 передано, а молодшим інспектором групи забезпечення роботи спеціальних майданчиків старшим сержантом поліції Довганем Ю.М. прийнято на спеціальний майданчик ГУНП в Черкаській області , в м. Черкаси, вул. Л.Українки, 21 транспортний засіб автомобіль «BMW X3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, VIN код НОМЕР_2 . Станом на час розгляду даного позову, за кримінальним провадженням №120232500310002782 рішення не прийнято, органами досудового слідства проводяться дії, направлені на встановлення місцезнаходження викраденого майна та особи правопорушника. ОСОБА_1 - потерпіла сторона, не оскаржувала дії органів досудового слідства в порядку ст.303 КПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать: протиправна поведінка заподіювача шкоди; настання шкоди; причиннонаслідковий зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана шкоди; вина останнього. При цьому, на позивача покладається обов`язок довести факт неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причиннонаслідковий зв`язок між протиправною поведінкою заподіювана шкоди та негативними наслідками. Також просимо суд врахувати, що позивачами починаючи з березня 2022 року і по даний час розпорядження Черкаської обласної військової адміністрації від 04.03.2022 №97 та Акт про примусове відчуження або вилучення майна від 07.03.2022 №15/01- 13-13-05 робочої групи не оскаржувався та на даний час не визнані протиправними, а відтак є законними і правомірними. Отже, враховуючи викладене, вважаємо що позивачами не доведено протиправних дій/вини відповідача ГУНП в Черкаській області щодо завдання їм матеріальної шкоди, а тому просимо відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представником позивачів адвокатом Ковдій І.С. через систему Електронний суд 13.05.2025 подані додаткові письмові пояснення.

Процесуальні дії суду

Ухвалою суду від 10.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провождення у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 14.05.2025 із занесенням до протоколу судового засідання закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду.

Позиції сторін у справі

Адвокат Ковдій Ірина Сергіївна, яка діє в інтересах позивачів, в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі, з підстав наведених у позові, та просила його задоволити. Зазначила, що позивачами було проведено частково ремонт автомобіля.

Представник Коваленко А.П. заперечувала щодо задоволення позовних вимог, з підстав наведених у відзиві. Додала, що автомобіль позивачів був переданий на зберігання відповідача. У подальшому автомобіль залучався для забезпечення правопорядку. Також повідомила, що було здійснено примусове вилучення майна у зв`язку з запровадження воєнного стану. Його було передано безоплатно. Чи дізнавались про власника майна їй не відомо.

Представник Ярош С.В. заперечував щодо задоволення позовної заяви з підстав зазначених ним у відзиві.

У судовому засіданні була заслухана спеціаліст ОСОБА_9 , яка пояснила, що є оцінювачем у ПП «Ажіо». Повідомила, що при огляді 2021 року і при 2023 у автомобіля були пошкодження, вони не порівнювались і не враховувались. Повідомила, що ціни на деталі можуть різнитись у 2023 у порівнянні з 2021 роком. При зовнішньому огляді нею були встановлені пошкоджені деталі пошкодження ЛФП по кузову та пошкодження салону та сидінь тощо, це відображено у звіті. Нею не перевірялись матеріали перебування автомобіля на штрафмайданчику.

Фактичні обставини, встановлені судом та докази, на яких вони ґрунтуються

08 квітня 2021 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва надано дозвіл на проведення обшуку автомобіля марки ВMW Х3, 2007 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , чорного кольору, VIV код НОМЕР_6 , яким користується ОСОБА_2 та який належить ОСОБА_1 .

Відповідно до Протоколу обшуку, 24 квітня 2021 року слідчим Головного слідчого управління національної поліції України по матеріалам кримінального провадження № 12021000000000029 від 29.01.2021 року, на підставі ухвали слідчого судді, проведено обшук.

Як вбачається з Акту тимчасового вилучення (доставлення) транспортного засобу для зберігання на спеціальному майданчику, 24 квітня 2024 року слідчим СГ ГСУ НПУ Засієнко І.О. здійснив тимчасове вилучення транспортного засобу ВMW, моделі Х3, д.н.з. НОМЕР_1 , шляхом доставлення для зберігання на спеціальному майданчику ГУНП в Черкаській області за адресою: м. Черкаси, вул. Л. Українки, 21. Також зазначено, що тимчасове вилучення транспортного засобу здійснено в зв`язку з проведенням обшуку та збереженням речового доказу. Транспортний щасіб на тимчасове зберігання прийняв: м. Черкаси, вул. Л. Українки, 21, молодший інспектор Кузьменко Н.О., про що видана квитанція про забезпечення належного зберігання даного транспортного засобу № 329.

Відповідно до Акту приймання-передачі, слідчий групи слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України Довгань Юрій отримав речі (документи), вилучені 24 квітня 2021 року, у ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні№ 12021000000000089, внесеному 28.01.2021 під час проведення обшуку авто ВMW Х3 та зобов`язався зберігати (доставити) їх за адресою: м. Черкаси, вул. Лесі Українки, 21 (ЦЗ ГУНП в Черкаській області) у тому ж стані до вирішення питання по суті.

Відповідно до Опису речей (документів), що передаються на зберігання (додаток до акту № 4 від 24.04.2021), було передано автомобіль марки ВMW, моделі Х3, д.н.з. НОМЕР_1 .

Як зазначають сторони, постановою про визнання речовим доказом від 25 квітня 2021 року слідчим групи слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України транспортний засіб марки ВMW Х3, 2007 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , чорного кольору, VIN код НОМЕР_6 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Серії НОМЕР_3 та ключі від вказаного вище транспортного засобу визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 1202000000000232 від 11.03.2020 року. Визначено місцем зберігання вилученого транспортного засобу ВMW Х3, 2007 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , чорного кольору, VIN код НОМЕР_6 , територію штраф майданчику ГУНП в Черкаській області, а свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Серії НОМЕР_3 та ключі від вказаного вище транспортного засобу визначено зберігати при матеріалах кримінального провадження № 1202000000000232 від 11.03.2020 року.

Відповідно до реєстраційної карки транспортного засобу, на підставі Договору СГ № 6060/20/0011925 від 01.0.2020 власником автомобіля марки ВMW Х3, 2007 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , чорного кольору, VIN код НОМЕР_6 , є ОСОБА_1 .

04 березня 2022 року Начальником ГУНП в Черкаській області на адресу начальника Черкаського обласного штабу оборони (керівнику робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану) подано клопотання за вих. № 1696/01/26-2022 про прийняття рішення щодо здійснення примусового відчуження майна, а саме, транспортних засобів, які зберігаються на спеціальному майданчику ГУНП в Черкаській області, відповідно до наданого переліку, з подальшим їх використанням Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області для забезпечення захисту, протидії злочинності, підтримання громадської безпеки, створення умов для належного сприяння та посилення діяльності поліції під час воєнного стану у забезпеченні правопорядку на території Черкаської області, а також з метою належної відсічі агресії російської федерації.

Протоколом № 1 від 05 березня 2022 року оперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із виконанням заходів правового режиму та воєнного стану клопотання ГУНП в Черкаській області від 04.032022 № 1596/01/26 робочою групою розглянуто та відповідно до п. 1.6. зазначеного протоколу подано на погодження Черкаській обласній військовій адміністрації відповідно до вимог п. 3 Розпорядження Черкаської ОВА від 04.03.2022 № 97.

05 березня 2022 року за вих. № 01/01-39/1536 Головою Черкаської ОВА погоджено протокольне рішення (протокол № 1 від 05.03.2022) робочої групи щодо здійснення примусового вилучення майна (транспортних засобів).

Відповідно до Акту про примусове вилучення майна № 15/01-13-13-05 від 07 березня 2022 року, складеного робочою групою з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану, склад якої створено відповідно до розпорядження Черкаської обласної військової адміністрації від 04 березня 2022 року № 97 «Про робочу групу з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна, у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану» прийшла до згоди в тому, що згідно з протоколом робочої групи від 05 березня 2022 року № 1, погодженого з Черкаською військовою адміністрацією, у зв`язку з веденням військового стану на території України, з метою відсічі агресії російської федерації, а також, для сприяння та посилення діяльності правоохоронних органів у забезпеченні правопорядку на території Черкаської області, відповідно до ч. 4 ст. 41, ст. 64 Конституції України, згідно якої в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», «Про оборону України», «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», указів Президента України «Про введення військового стану» № 64/2022, а також Порядку розгляду заяв та здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, затвердженого постановою КМУ 31.10.2012 № 998 здійснено примусове вилучення транспортного засобу легковий автомобіль ВMW Х3, 2007 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , на користь ГУНП в Черкаській області, у особи власника.

27 травня 2022 року за вих. № 557/26/01-2022 начальником ГУНП в Черкаській області на адресу начальника Черкаського обласного штабу оборони (керівнику робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану) подано клопотання про повернення транспортних засобів на спеціальний майданчик ГУНП в Черкаській області в зв`язку із мінуванням потреби, а також у зв`язку із службовою необхідністю.

Відповідно до протоколу оперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із виконанням заходів правового режиму та воєнного стану від 27.06.2022 № 178 ухвалено: ГУНП в Черкаській області забезпечити повернення на спеціальний майданчик ГУНП в Черкаській області примусово відчуженого майна у зв`язку з запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану, серед іншого легковий автомобіль ВMW Х3, 2007 року випуску, р.н. НОМЕР_1 . Дане протокольне рішення подано на погодження Черкаській ОВА, відповідно до вимог п. 3 розпорядження Черкаської ОВА від 04.03.2022 № 97.

Листом Черкаської ОВА від 04.07.2022 № 5860/01/01-57 головою Черкаської ОВА погоджено вищезазначене протокольне рішення.

09 листопада 2022 року відповідно до Акту приймання-передачі транспортного засобу на виконання протокольного рішення (протокол засідання від 27.06.2022 № 178) щодо повернення примусово відчуженого майна (транспортного засобу), прийнятого робочою групою з розгляду питань примусового відчуження або вилученого майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану, утвореною розпорядженням Черкаської обласної військової адміністрації від 04.03.2022 № 97 та погодженого начальником Черкаської обласної військової адміністрації про те, що провідним інженером автотранспортного відділення центру забезпечення ОСОБА_8 передано, а молодшим інспектором групи забезпечення роботи спеціальних майданчиків старшим сержантом поліції Довганем Ю.М. прийнято на спеціальний майданчик ГУНП в Черкаській області, в м. Черкаси, вул. Л. Українки, 21 транспортний засіб автомобіль ВMW Х3, 2007 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , чорного кольору, VIN код НОМЕР_6 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Серії НОМЕР_3 та ключі від вказаного вище транспортного засобу визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 1202000000000232.

Під час прийому передачі дефектів не виявлено.

31 липня 2023 року ухвалою судді Придніпровського районного суду м. Черкаси по справі № 711/5885/21 зобов`язано посадову особу ГУНП в Черкаській області, відповідальну за зберігання автомобіля марки BMW X3, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, VIN код НОМЕР_2 , повернути автомобіль BMW X3, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, VIN код НОМЕР_2 , власнику, а саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язано прокурора у кримінальному провадженні Ткаченка О.А. повернути ОСОБА_1 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та два ключі від автомобіля марки BMW X3, які були вилучені 24.04.2021 в ході обшуку автомобіля марки BMW X3, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, VIN код НОМЕР_2 .

23 серпня 2023 року на адресу ГУНП в Черкаській області надійшла заява ОСОБА_1 , в якій вона просить повернути автомобіль марки BMW X3, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, VIN код НОМЕР_2 , який належить їй.

Як зазначає позивач, 28 серпня 2023 року ухвалу судді Придніпровського районного суду м. Черкаси по справі № 711/5885/21 виконано та повернуто їй майно.

Проте, під час передачі позивачу працівниками ГУНП в Черкаській області автомобіля ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 на території стоянки виявила факт відсутності акумулятора, заміну гумових коліс, замків до дверей машини та ряд інших пошкоджень автомобіля. Також, автомобіль, як зазначає позивач, був відчинений, мав сліди явного постійного користування сторонніми особами.

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань. За даним фактом слідчим відділом Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області розпочато кримінальне провадження № 120232500310002782 від 29.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Як зазначає відповідач у Відзиві, в ході огляду місця події від 28 серпня 2023 року, а саме, штраф-майданчику, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що на даному штраф-майданчику перебуває автомобіль BMW X3, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який має наступні пошкодження: на лаковому покритті кузова наявні подрапини, ліве заднє колесо спущене, відсутній акумулятор в багажному відділенні, пробіг авто 294115 км. Слідової інформації не виявлено.

Встановлено, що на час розгляду даної цивільної справи по кримінальному провадженню рішення ще не прийнято, органами досудового слідства проводяться дії, направлені на встановлення місцезнаходження викраденого майна та особи правопорушника.

Норми права (закони та підзаконні акти), які суд застосував до цих правовідносин

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Відповідно до ст. 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Указом Президента України від24лютого 2022року №64/2022 в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався і діє до цього часу.

Пунктом 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, визначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44,53 Конституції України.

Пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» визначено, що примусове відчуження майна позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості.

Нормами даного закону передбачено, що примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану може здійснюватися з попереднім повним відшкодуванням його вартості. У разі неможливості попереднього повного відшкодування за примусово відчужене майно таке майно примусово відчужується з наступним повним відшкодуванням його вартості.

Пунктом 4 частини першої статті 8Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених Указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану як, зокрема, примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка.

Відповідно до частини першої статті 4Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на територіях, на яких введено воєнний стан, можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації. Таким чином, відповідно до Указу Президента України від24лютого 2022року №68/2022 утворено Черкаську обласну військову адміністрацію. Вказані адміністрації здійснюють свої повноваження в порядку визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей встановлених Законом України «Про правовий режим воєнного стану».

Наказом начальника Черкаської обласної військової адміністрації від 02 березня 2022 року № 2 «Про встановлення заборони на торгівлю алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі» передбачено, що метою здійснення примусового відчуження або вилучення транспортного засобу є виконання завдань з оборони України, її захисту, суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості в умовах правового режиму воєнного стану.

Розпорядженням Черкаської обласної військової адміністрації від 04 березня 2022 року № 97 «Про робочу групу з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану» утворено робочу групу з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану та затверджено її склад за посадами. Основним завданням робочої групи є прийняття рішення щодо передачі, примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового воєнного чи надзвичайного стану, яке оформляється протоколом. І голова робочої групи подає прийняте рішення Черкаській обласної військової адміністрації для його погодження в установленому порядку.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» складається акт про примусове відчуження або вилучення майна відповідного зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2012 року № 988.

Частиною четвертою статті 7 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» у разі примусового відчуження майна до акта додається документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проводилась у зв`язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження.

Право державної власності на майно виникає з дати підписання акта (частина третя статті 7 вказаного Закону).

Згідно з положеннями статті 8 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» оцінка майна, що підлягає примусовому відчуженню, проводиться у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі неможливості залучити до оцінки майна суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання така оцінка проводиться суб`єктами оціночної діяльності - органами державної влади або органами місцевого самоврядування за погодженням із власником майна. У разі відмови або відсутності власника майна зазначені органи мають право проводити таку оцінку самостійно. Оцінка майна, за якою попередньому власнику було відшкодовано вартість примусово відчуженого майна, може бути оскаржена до суду.

05.03.2022 відбулась оперативна нарада Робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану, проведення якої зафіксовано протоколом № 1.

Робочою групою з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану прийнято рішення про примусове відчуження майна (транспортний засіб) марки ВMW Х3, 2007 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , на користь Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

Згідно правового висновку Верховного Суду в постанові у справі № 707/1298/22 від 31 січня 2024 року, «Обласні військові адміністрації і військові частини є тими суб`єктами, що визначають потреби держави в умовах правового режиму воєнного стану, відтак уповноважені вирішувати питання передачі майна на потреби Збройних Силу України та наділені повноваженнями щодо відчуження майна.

Відповідно до пункту 2 Розпорядження № 97 основним завданням робочої групи є прийняття рішення щодо передачі, примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, яке оформляється протоколом.

Крім того, пунктом 3 Розпорядження № 97 установлено, що голова робочої групи подає прийняте рішення Черкаській обласній військовій адміністрації для його погодження в установленому порядку.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», військове командування, в межах повноважень, визначених цим Законом та Указом Президента України про введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженим Верховною Радою України, видає обов`язкові до виконання накази і директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Разом з тим, слід зазначити, що вимоги до форми рішень військового командування встановлені частиною другою статті 3вказаного Закону України є загальними. Натомість, спеціальними у спірних правовідносинах є частина перша статті 4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», оскільки саме вона встановлює уповноваженого суб`єкта для прийняття рішення про примусове відчуження майна а також визначає порядок такого відчуження.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», примусове відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.

Таким чином, робоча група є спеціально уповноваженим колективним органом обласного військового командування, якою в межах визначених повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства приймаються рішення про відчуження транспортних засобів, спрямовані на забезпечення виконання завдань з оборони України, її територіальної цілісності та недоторканності, а також усунення наслідків або запобігання тим наслідкам, що виникли або можуть виникнути через воєнний стан».

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові від 23 жовтня 2024 року у справі № 712/3525/23 Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок «Щодо правових підстав передачі, примусового відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану» про наступне:

«Абзацом шостим статті 1 Закону України від 6 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» визначено, що збройна агресія застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до абзацу четвертого статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

У разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни. Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії, у тому числі проведення спеціальних операцій (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) у кіберпросторі. З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни (стаття 4 Закону України «Про оборону України»).

Указами Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв`язку з агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан та оголошено про проведення загальної мобілізації.

03 березня 2022 року зазначений указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 затверджено Верховною Радою України, а саме Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію».

Воєнний стан та загальна мобілізація тривають дотепер.

Статтею 17 Закону України «Про оборону України» передбачено, що в умовах воєнного стану відповідно до закону допускається примусове вилучення приватного майна та відчуження об`єктів права приватної власності громадян з наступним повним відшкодуванням їх вартості у порядку та терміни, встановлені Кабінетом Міністрів України. Аналогічна норма міститься у частині другій статті 353 ЦК України.

Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» визначає механізм передачі, примусового відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

Примусове відчуження майна позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості (пункт 1 частини першої статті 1 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»). Примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану може здійснюватись з попереднім повним відшкодуванням його вартості. У разі неможливості попереднього повного відшкодування за примусово відчужене майно таке майно примусово відчужується з наступним повним відшкодуванням його вартості (частини перша та друга статті 3 вказаного Закону).

За частиною першою статті 10 зазначеного Закону компенсація за примусово відчужене майно в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану з попереднім повним відшкодуванням його вартості здійснюється військовим командуванням чи органом, що прийняв рішення про таке відчуження, за рахунок коштів державного бюджету до підписання акта. Частиною другою статті 10 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» передбачено, що компенсація за примусово відчужене майно в умовах правового режиму воєнного стану з наступним повним відшкодуванням його вартості здійснюється протягом п`яти наступних бюджетних періодів, правового режиму надзвичайного стану протягом одного наступного бюджетного періоду після скасування правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за рахунок коштів державного бюджету.

Отже, під час воєнного стану передбачені можливості: 1) примусового відчуження індивідуально визначеного приватного та колективного майна з переходом до держави права власності на це майно за попереднім або наступним повним відшкодуванням його вартості; 2) вилучення індивідуально визначеного майна державних підприємств, державних господарських об`єднань, на яке у них є право господарського відання або оперативного управління, без відшкодування його вартості.

Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що у частині першій статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що громадяни зобов`язані надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, ЗСУ, іншим військовим формуванням, оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом. Отже, стосовно надання громадянами під час мобілізації їхнього майна ЗСУ чи іншим військовим формуванням або оперативно-рятувальній службі цивільного захисту діє виключно порядок наступного відшкодування державою вартості такого майна, тобто у строк, визначений частиною другою статті 10 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».

Відповідно до частини третьої статті 321 ЦК України примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Як у доктрині приватного права, так і в судовій практиці усталеним є підхід, що: під реквізицією варто розуміти примусове оплатне відчуження майна державою у власника при існуванні надзвичайних обставин на підставі та в порядку, встановленому законом, за умови попереднього і повного відшкодування його вартості або без такого. Метою реквізиції є усунення або запобігання тим наслідкам, що виникли або можуть виникнути, наступити через стихійне лихо, аварію, епідемію, епізоотію, воєнний або надзвичайний стан та за інших надзвичайних обставин; реквізиція застосовується за надзвичайних обставин, які вимагають негайних дій, вона провадиться в позасудовому (адміністративному) порядку за рішенням органів державної влади. Адміністративний порядок реквізиції майна у власника обумовлений необхідністю швидкої реакції від органів державної влади на надзвичайні обставини. Норми, що регулюють реквізицію, спрямовані на вирішення колізії публічного інтересу та цивільного права (зокрема, права власності, інших цивільних прав), розв`язання якої відбувається на користь публічного інтересу; залежно від підстав проведення реквізиції, існує два її види: реквізиція за надзвичайних обставин (частина перша статті 353 ЦК України); реквізиція в умовах воєнного або надзвичайного стану (частина друга статті 353 ЦК України). Відмінність між реквізицією (частина перша статті 353 ЦК України) та реквізицією в умовах надзвичайного чи воєнного стану (частина друга статті 353 ЦК України) полягає у моменті відшкодування вартості майна. У першому випадку його має бути проведено до примусового відчуження майна, а в другому обов`язок держави відшкодувати вартість майна настає після його примусового відчуження; право вимагати повернення майна обумовлюється наявністю в особи статусу «колишнього» власника. За допомогою такої конструкції законодавець створює передумови для охорони інтересів приватних осіб. Повернення майна можливе за умови: припинення надзвичайних обставин, тобто стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії, воєнного або надзвичайного стану та ін.; збереження майна; заявлення власником позовної вимоги про його повернення до органу, що проводив його реквізицію або якому передано відповідне майно; встановлення можливості повернення(постанови Верховного Суду в складі колегій суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 серпня 2018 року в справі № 284/276/16-ц (провадження № 61-11070св18), від 13 вересня 2023 року у справі № 707/1298/22 (провадження № 61-4120св23).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб.

Механізм передачі, примусового відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану визначає Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».

Згідно зі статтею 3 цього Закону примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану може здійснюватися з попереднім повним відшкодуванням його вартості. У разі неможливості попереднього повного відшкодування за примусово відчужене майно таке майно примусово відчужується з наступним повним відшкодуванням його вартості. Вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану здійснюється без відшкодування вартості такого майна.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 вересня 2023 року у справі №757/64569/16-ц (провадження№14-19цс23) звернула увагу на те, що в Україні існує законодавче регулювання питань, пов`язаних із виплатою компенсації за примусово відчужене, втрачене чи пошкоджене майно в умовах війни, воєнного чи надзвичайного стану, та роз`яснила порядок відшкодування вартості майна, вилученого для потреб оборони держави.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду розтлумачила положення постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2012 року № 998 про «Деякі питання здійснення повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», якою затверджено «Порядок розгляду заяв та здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» (далі Порядок).

Цей Порядок визначає механізм прийняття, розгляду заяв та здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

Майно, що підлягає примусовому відчуженню, оцінюється в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оцінну діяльність».

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Оцінка та висновки суду

Матеріали справи не містять і позивачем суду не надано доказів на підтвердження технічного стану автомобіля марки ВMW Х3, 2007 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , чорного кольору, VIN код НОМЕР_6 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Серії НОМЕР_3 , на момент його відчуження.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що представник позивача посилається на те, що Звіт ПП «АЖІО» датований 14.04.2021, а обшук транспортного засобу відбувся 11 днів 24.04.2021. Отже, у цей проміжок часу ймовірно, але не обов`язково, ТЗ міг отримати механічні пошкодження, рухатись, а отже і збільшувати пробіг.

Матеріали справи не містять і позивачем суду не надано належних, достатніх, достовірних, допустимих доказів відсутності пошкоджень станом на 24.04.2021 або дню, який передував йому.

Більш того, звіт про незалежну оцінку по визначенню ринкової вартості матеріального збитку від 05.09.2023 дійсний протягом 6 місяців. Тобто, на час подання до суду позовної заяви від 06.01.2025 зазначений звіт втратив чинність. Сертифікат суб`єкта оціночної діяльності від 24.09.2020 № 858120 Приватного підприємства «Ажіо» був дійсний з 24.09.2020 до 24.09.2023.

Як зазначено у звіті ПП «АЖІО» від 15.04.2021, що термін експлуатації автомобіля - 14 років, наявні механічні пошкодження кузова: малопомітні потертості на задньому бампері, переднє праве крило - наявна незначна деформація, шини автомобіля частково зношені.

Також відповідно до протоколу обшуку від 24.04.2021 року, під час проведення обшуку транспортного засобу «BMW Х3», реєстраційний номер НОМЕР_5 , чорного кольору, слідчим СГ ГСУ НПУ в присутності понятих зафіксовано, що поверхневим оглядом встановлено наявність подряпин на кузові автомобіля що також зафіксовано на відеозаписі. Зауваження та заперечення відсутні.

Суд звертає увагу на те, що у Звіті про незалежну оцінку по визначенню ринкової вартості матеріального збитку, завданого фізичній особі - ОСОБА_1 , як власнику транспортного засобу «BMW X3», реєстраційний номер НОМЕР_1 від 05.09.2023 ПП «АЖІО», під час проведення зазначено дослідження спеціалістом взято до уваги ринкова вартість витратних матеріалів, які були замінені під час ремонту даного транспортного засобу. Щодо цього були надано пояснення оцінювачем у судовому засіданні.

Крім того, за змістом наведених норм цивільного процесуального права, з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд відмовляє в задоволенні позову.

Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 14-61 цс 18, зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Таким чином, пред`явлення позовних вимог до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

За змістом наведених норм цивільного процесуального права, з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд відмовляє в задоволенні позову.

Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст.2, ст.170 ЦК України, учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно ч.2 ст. 48 ЦПК України, позивачем та відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 27 листопада 2019 року по справі № 242/4741/16-ц, належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є Держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав. Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Разом з тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є Держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 серпня 2018 року по справі №910/23967/16 зазначила, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі, отже боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є Держава Україна як учасник цивільних відносин.

Верховний суд в постанові від 07 вересня 2022 року по справі № 711/4624/21 зазначив про помилковість висновку місцевого суду про стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди безпосередньо з Державного бюджету України, оскільки кошти на відшкодування моральної шкоди підлягають стягненню з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України.

Належним захистом порушеного права позивача є стягнення з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивача визначеної судом суми шкоди, з зазначенням боржником у виконавчому документі Держави Україна.

Вказаний правовий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 серпня 2018 року по справі № 910/23967/16.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; (пункти 1 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Вказаний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 705/3876/18.

Позивачем в позовній заяві визначено наступних відповідачів: Головне управління Національної поліції України в Черкаській області та Державної казначейської служби України.

Позивач клопотань про заміну відповідачів належним відповідачем, чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляв.

Разом з тим в позовній заяві позивачем заявлено наступні позовні вимоги: стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 матеріальні збитки у розмірі 258890 грн.

Згідно правового висновку Верховного Суду в постанові від 07 вересня 2022 року у справі 711/4624/21, «відповідно до статті 2 ЦК України учасником спірних правовідносин у справі про відшкодування шкоди за рахунок держави на підставі статті 1174 ЦК України є держава Україна, а тому вона має бути відповідачем.

Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України (Казначейство України), яка, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Таким чином, відповідачем у справі є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган державної влади».

Визначення позивачем у позові складу сторін у справі має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Верховний Суд в постанові від 07 вересня 2022 року у справі № 289/2110/21 зауважив, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19), вказано, що у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді. У справах про відшкодування шкоди державою вона бере участь як відповідач через той орган, діяннями якого завдано шкоду.

Позивачем в позовній заяві останнього визначено Відповідачем Державної казначейської служби України.

Разом з тим, в позовній заяві позивачем не зазначено, яким рішенням Державної казначейської служби останньому завдано шкоди.

Окрім цього доказів нецільового використання автомобіля позивачів чи передачу його іншій, ніж Головному управлінню Національної поліції Черкаській області, особі матеріали справи не містять і позивачами суду не надано.

Судові витрати

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

На підставі вище викладеного, відповідно до ст.ст.1, 23 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», згідно ст.ст. 3, 4, 7, 8, 12 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» та керуючись ст. ст. 13, 76-81, 83, 89, 95, 141, 263, 352, 354 ЦПК України,

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Ковдій Ірини Сергіївни до Головного управління Національної поліції Черкаській області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок пошкодження автомобіля залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст виготовлений 02.09.2025.

Головуючий: Н. М. Кондрацька