Ухвала суду № 138825239, 06.08.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/2501/14-ц

номер провадження 4-с/695/13/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Ватажок-Сташинської А.В.,

за участю секретаря судового засідання Біліченко С.В.,

скаржника ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Золотоноша скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії та бездіяльність державного виконавця Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо умисного порушення ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», скасування сфальсифікованих документів та повернення безпідставно розтрачених коштів,

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області 12.03.2026 надійшла скарга ОСОБА_1 , в якій просить:

визнати неправомірними дії та бездіяльність державного виконавця Щербатюк Л.О. щодо незупинення ВП № 48526390, винесення сфальсифікованої «Вимоги» та Постанови про арешт від 09.03.2026;

скасувати Постанову про арешт коштів боржника від 09.03.2026 та визнати нечинною «Вимогу», надіслану роботодавцю 09.03.2026;

у порядку повороту виконання рішення зобов`язати Золотоніський ВДВС повернути ОСОБА_1 безпідставно стягнуті кошти у сумі 84 587,64 грн, перераховані 09.03.2026 за незаконною платіжною інструкцією № 3070 на користь неналежного стягувача;

зобов`язати виконавця негайно винести постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП № 48526390 на підставі ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження»;

винести Окрему ухвалу щодо ознак злочинів (ст. 191, 364, 366 КК України) та направити її до ДБР та СБУ.

В обґрунтування скарги зазначено, що ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30.12.2025 у справі № 695/2501/14-ц за особистої участі виконавця Щербатюк Л.О., встановлено, що ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» втратило право вимоги за цим боргом ще у вересні 2025 року. Новим матеріальним власником боргу визнано ОСОБА_2 . Попри це, виконавець умисно продовжувала стягнення на користь «фіктивного» кредитора, ігноруючи встановлені судом факти. Також у скарзі вказано на грубе порушення ст. 34 Закону та розкрадання 84 587,64 грн., оскільки з 27.01.2026 у суді триває розгляд справи про процесуальну заміну стягувача. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язана була зупинити вчинення виконавчих дій. Однак, свідомо ігноруючи закон, виконавець Щербатюк Л.О. 09.03.2026 підписала платіжну інструкцію № 3070 про перерахування вкрадених у ОСОБА_1 06.03.2026 коштів. Дана дія є відвертою розтратою майна Скаржника (ст. 191 КК України), оскільки кошти були спрямовані особі, яка вже не є кредитором, під час дії імперативної заборони на стягнення. Також у скарзі вказано, що 09.03.2026 виконавець наклала арешти на рахунки боржника (на суму 297 392,67 грн) та направила його роботодавцю сфальсифіковану «Вимогу» на суму 315 865,88 грн. Як зазначено у скарзі суми в один день різняться на 18 тис. грн, що доводить відсутність реального обліку боргу. Як зазначено у скарзі усупереч ст. 68 Закону, стягнення оформлено не Постановою, а «Вимогою», щоб приховати злочин від АСВП. У документах вказана завідомо неправдива адреса проживання Боржника для перешкоджання отриманню документів. Виконавець Щербатюк Л.О., будучи обізнаною, що скаржник працює на підприємстві з американськими інвестиціями, умисно вдалася до тактики терору роботодавця. Надсилання завідомо незаконних «Вимог» та Постанов на адресу об`єкта в умовах воєнного стану призвело до розкриття кадрового складу підприємства у публічних реєстрах (ЄДРСР). Такі дії мають ознаки економічного саботажу та перешкоджання діяльності ВПК (ст. 114-1 КК України) та є прямою загрозою безпеці держави. Згідно з практикою Великої Палати Верховного Суду (справа № 910/11833/20), у разі незаконного стягнення коштів державним органом, їх повернення має відбуватися у порядку повороту виконання (ст. 444 ЦПК України).

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13.03.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення скарги на неправомірні дії та бездіяльність державного виконавця Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо умисного порушення ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», скасування сфальсифікованих документів та повернення безпідставно розтрачених коштів відмовлено.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16.03.2026 скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії та бездіяльність державного виконавця Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо умисного порушення ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», скасування сфальсифікованих документів та повернення безпідставно розтрачених коштів повернуто без розгляду.

У подальшому постановою Черкаського апеляційного суду від 07.04.2026 ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16.03.2026 скасовано, матеріали цивільної справи направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи раніше визначеному складу суду від 13.04.2026 матеріали скарги передано для розгляду судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ватажок-Сташинській А.В.

Ухвалою суду від 16.04.2026 відкрито провадження за вказаною скаргою.

06 травня 2026 року ОСОБА_1 надав до суду заяву про уточнення прохальної частини скарги на дії державного виконавця (в порядку ст. 43, 49 ЦПК України), згідно з якою просить:

прийняти дану заяву про уточнення вимог скарги,

залишити без розгляду вимогу скаржника, викладену в первісній скарзі, в частині зобов`язання Золотоніського ВДВС у порядку повороту виконання рішення повернути скаржнику стягнуті кошти у сумі 84 587,64 грн.,

розглянути скаргу по суті виключно в межах вимог щодо: визнання неправомірними дій та бездіяльності державного виконавця Щербатюк Л.О. (щодо незупинення провадження та порушення судових заборон), скасування Постанов про арешт коштів та визнання нечинними незаконних «Вимог» від 09.03.2026 та 19.03.2026, винесення Окремої ухвали у порядку ст. 262 ЦПК України.

В обґрунтування заяви про уточнення прохальної частини скарги на дії державного виконавця від 06.05.2026 зазначено, що з метою процесуальної економії часу та враховуючи, що питання повороту виконання рішення (повернення скаржнику безпідставно стягнутих 84 587,64 грн) вже виділено в окреме самостійне провадження згідно з Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області (суддя Апанасенко К.І.) від 13.03.2026 у справі № 695/113/26, скаржник користується своїм диспозитивним правом на уточнення вимог.

07 липня 2026 року від Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшли додаткові пояснення у справі, згідно з якими просить відмовити у задоволенні скарги, оскільки виконавче провадження №48526390 закінчено 01.07.2026, у зв`язку із повним фактичним виконанням, заборгованість боржника на користь стягувача стягнута у повному обсязі.

У судовому засіданні з розгляду скарги по суті ОСОБА_1 на задоволенні скарги наполягав.

Стягувач явку свого представника у судове засідання не забезпечив.

Державний виконавець у судове засідання також не прибула.

Заслухавши пояснення скаржника, суд зазначає про наступне.

У провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області перебувала цивільна справа 695/2501/14-ц за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням суду від 03.04.2015 позов задоволено повністю: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» заборгованість за кредитним договором № 02-491/07 від 03.10.2007 у сумі 348 946 грн 52 коп., а також витрати зі сплати судового збору у сумі 3 489 грн 47 коп.

З обліково-статистичної інформації діловодства суду встановлено, що Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області було видано виконавчі листи з примусового виконання вказаного рішення суду.

З матеріалів справи судом встановлено, що на примусовому виконанні у Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження №48526390 з примусового виконання виконавчого листа №695/2501/14-ц, виданого 03.04.2015 Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» заборгованості за кредитним договором № 02-491/07 від 03.10.2007 у сумі 348946,52 грн.

У подальшому до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області 21.12.2025 звернулась ОСОБА_2 із заявою, в якій просила замінити у виконавчому провадженні № 48526390 з виконання виконавчого листа № 695/2501/14-ц, виданого Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, замінивши попереднього стягувача ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» (код ЄДРПОУ 35326253) на його правонаступника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

В обґрунтування вказаної заяви було зазначено, що на примусовому виконанні у Золотоніському відділі державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебуває виконавче провадження №48526390 з виконання виконавчого листа № 695/2501/14-ц, виданого Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області на підставі рішення від 03.04.2015 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» заборгованості за кредитним договором № 02-491/07 від 03.10.2007 у сумі 352 435 грн 99 коп. 10 вересня 2025 року між ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» та ТОВ «ІНВЕСТМЕНТ ЮНІОН» було укладено Договір факторингу, згідно з яким право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ІНВЕСТМЕНТ ЮНІОН». Того ж дня, 10.09.2025, між ТОВ «ІНВЕСТМЕНТ ЮНІОН» та ОСОБА_2 був укладений Договір про відступлення прав вимоги (цесії), за яким заявник набула права вимоги до боржника за кредитним договором № 02-491/07 від 03.10.2007, що включає заборгованість, стягнуту рішенням суду у справі № 695/2501/14-ц. Боржник був офіційно повідомлений про зміну кредитора 12.09.2025, що підтверджується його особистим підписом на повідомленні про відступлення права вимоги. Тому саме заявниця є належним стягувачем з примусового виконання рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області у справі № 695/2501/14-ц.

Ухвалою суду від 30.12.2025 було відмовлено у задоволенні вказаної заяви, оскільки ОСОБА_2 , будучи фізичною особою, позбавлена можливості набути відповідно до договору про відступлення прав вимоги (цесії) від 10.09.2025 права вимоги за кредитним договором № 02-491/07 від 03.10.2007, до боржника ОСОБА_1 , стягувачем за яким заявниця просить її визнати.

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Юніон», Золотоніський відділ ДВС у Золотоніському районі Черкаської області Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Згідно з вказаною заявою ОСОБА_1 просив замінити вибулого стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Юніон» у виконавчому провадженні № 48526390 з виконання виконавчого листа у справі № 695/2501/14-ц.

Постановою державного виконавця Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Щербатюк Л.О. від 09.03.2026 у виконавчому провадженні №48526390 накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 297 392 грн 67 коп.

Також 09.03.2026 у зведеному виконавчому провадженні провадження ВП № 60497495, номери виконавчих проваджень, які входять до складу зведеного виконавчого провадження: 48526390, 63543117, 42619764 державним виконавцем винесено вимогу щодо здійснення відрахування із доходів ОСОБА_1 заборгованості у сумі 315 865 грн 88 коп.

У вимозі вказано відрахування проводити у розмірі 20% з усіх видів доходів боржника щомісячно.

19 березня 2026 року у зведеному виконавчому провадженні провадження ВП № 60497495, державним виконавцем винесено вимогу щодо призупинення стягнення з ОСОБА_1 коштів на користь ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ», проводити стягнення коштів в частині стягнення виконавчого збору у сумі 18 473 грн 21 коп.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27.04.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ», ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНВЕСТМЕНТ ЮНІОН», ЗОЛОТОНІСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У ЗОЛОТОНІСЬКОМУ РАЙОНІ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ КИЇВСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ, про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.

Постановою державного виконавця від 01.07.2026 закінчено виконавче провадження ВП №48526390 з примусового виконання виконавчого листа №695/2501/14-ц, виданого 03.04.2015 Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» заборгованості за кредитним договором № 02-491/07 від 03.10.2007 у сумі 352 435 грн 99 коп., у зв`язку із повним фактичним виконанням.

Статтею 129-1 Конституції України гарантовано, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Зазначене конституційне положення конкретизовано у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У відповідності до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець при виконанні рішень судів (інших органів) здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 13 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом п`ятим частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, зокрема звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову (ч.2 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження»).

Разом з тим, доводи скаржника про наявність правових підстав для зупинення виконавчого провадження спростовуються ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30.12.2025 щодо відмови у задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні № 48526390 з виконання виконавчого листа, виданого Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області у справі № 695/2501/14-ц, а також ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27.04.2026, якою також відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ», ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНВЕСТМЕНТ ЮНІОН», ЗОЛОТОНІСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У ЗОЛОТОНІСЬКОМУ РАЙОНІ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ КИЇВСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ, про заміну сторони виконавчого провадження.

Таким чином, на підставі викладеного вище відсутні правові підстави для визнання протиправними дій державного виконавця, та скасування спірних вимог державного виконавця та постанови про накладення арешту на майно.

Станом на день судового розгляду скарги виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №695/2501/14-ц, виданого 03.04.2015 Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» заборгованості за кредитним договором № 02-491/07 від 03.10.2007 у сумі 352 435 грн 99 коп., закінчене на підставі постанови державного виконавця від 01.07.2026, у зв`язку із повним фактичним виконанням

Статтею 447 ЦПК України визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.

Частиною першою статті 447-1 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що у задоволенні скарги належить відмовити.

Щодо клопотання ОСОБА_1 від 12.06.2026 про зупинення стягнення за виконавчим документом та зупинення розподілу коштів у порядку ст.432, 447 ЦПК України, ст.34 Закону України «Про виконавче провадження», суд зауважує, що 12.06.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання, згідно з яким просить:

зупинити стягнення за виконавчим листом № 695/2501/14-ц, виданим 03.04.2015 Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду скарги № 4-с/695/13/26;

заборонити Золотоніському відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ: 35002221) та головному державному виконавцю Щербатюк Людмилі Олександрівні здійснювати перерахування (розподіл) грошових коштів у сумі 246 835,92 грн (двісті сорок шість тисяч вісімсот тридцять п`ять гривень 92 копійки), які були примусово списані 11.06.2026 р. за платіжною інструкцією № 9120 та зараховані на депозитний рахунок Золотоніського ВДВС № НОМЕР_2 в АТ «Ощадбанк», на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (код ЄДРПОУ: 35326253) або будь-яких інших третіх осіб - до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду скарги № 4-с/695/13/26.

Як визначено у ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За приписами ч.5 ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Разом із тим, згідно зі статтею 14 Конституції України та статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (ч.1 ст.447-1 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.448 ЦПК України скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно з ч.2 ст.448 ЦПК України скарга подається в письмовій формі і підписується стороною виконавчого провадження, її представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Статтею 451 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

У пункті 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам роз`яснено, що при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Таке правозастосування узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 01.03.2021 у справі №752/26606/18, які суд у силу вимог ч.4 ст. 263 ЦПК України враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

При цьому, абзацом першим частини першої статті 432 ЦПК України визначено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Та реченням третім частини третьої статті 432 ЦПК України передбачено, що до розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

З системного аналізу наведених норм вбачається, що питання зупинення виконання за виконавчим документом може бути вирішено судом при розгляді заяви стягувача або боржника про виправлення помилки, допущеної при оформленні або видачі виконавчого документа, чи визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст.260,261,447-451 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги відмовити повністю.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання до Черкаського апеляційного суду апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвалу не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Суддя А.В. Ватажок-Сташинська