Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 308/10823/23
1-кп/308/145/25
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 серпня 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
у складі головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Ужгород, в режимі відеоконференції, клопотання представника потерпілого АТ «Комерційний Інвестиційний Банк» -адвоката ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42020070000000120 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.03.2020 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.28 - ч.2 ст. 364-1, ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст. 28 - ч. 2 ст. 364-1 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 364-1 КК України,-
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_9
представника потерпілого адвоката ОСОБА_10
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
захисника обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_11
захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_12
захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_13
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження №42020070000000120 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.03.2020 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.28 - ч.2 ст. 364-1, ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст. 28 - ч. 2 ст. 364-1 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 364-1 КК України.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 червня 2023 у вказаному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, а ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 квітня 2025 кримінальне провадження призначено до судового розгляду.
23.06.2026 року представник потерпілого АТ «Комерційний Інвестиційний Банк» - адвокат ОСОБА_3 подав клопотання про скасування арешту на нежитлові приміщення, частину адмінбудівлі, загальною площею 266,2 кв.м., що знаходяться за адресою м. Ужгород, вул. Фединця Олександра, будинок 7, приміщення 2, реєстраційний номер об`єкта 1765454321101, що належить АТ «КОМІНВЕСТБАНК» код ЄДРПОУ 19355562, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_14 від 18 травня 2020 р. в справі №308/3390/20.
Клопотання обґрунтовує тим, що згідно отриманої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №482879065 від 22.06.2026 р. власником нежитлових приміщеннь 2, частини адмінбудівлі, загальною площею 266,2 кв.м., що знаходяться за адресою м. Ужгород, вул. Фединця Олександра, будинок 7, реєстраційний номер об`єкта 1765454321101 є Публічне акціонерне товариство «Комерційний Інвестиційний Банк», код ЄДРПОУ 19355562, наявний вид обтяження: арешт на нерухоме майно, накладений ухвалою суду, серія та номер: 308/3390/20, виданий 18.05.2020, видавник: Ужгородський міськрайонний суд, зміст, характеристика обтяження: заборона відчуження та розпорядження.
При цьому, на підставі рішення Правління Національного банку України від 04 лютого 2025 р. №34-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі Фонд) прийнято рішення від 05 лютого 2025 р. № 122 «Про початок процедури ліквідації АТ «КОМІНВЕСТБАНК» та делегування повноважень ліквідатору банку» .
Відповідно, з 05.02.2025 року, з моменту прийняття виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі Фонд) рішення від 05.02.2025 р. № 122 «Про початок процедури ліквідації АТ «КОМІНВЕСТБАНК» та делегування повноважень ліквідатору банку», в силу вимог установлених п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», втратив чинність арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 18.05.2020 р. в справі №308/3390/2, в частині нежитлових приміщень , частини адмінбудівлі, загальною площею 266,2 кв.м., що знаходяться за адресою м. Ужгород, вул. Фединця Олександра, будинок 7, приміщення 2, реєстраційний номер об`єкта 1765454321101, які належать на праві власності Публічному акціонерному товариству «Комерційний Інвестиційний Банк», код ЄДРПОУ 19355562.
Під час процедури ліквідації банка його майно продається для задоволення вимог кредиторів. Кошти від продажу спрямовуються на погашення боргів перед кредиторами, фізичними та юридичними особами, що не пов`язані з банком.
Станом на 22 червня 2026 року АТ «КОМІНВЕСТБАНК» повністю виплатило грошові кошти для всіх 9 черг кредиторів у відповідності до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб».
Орендне підприємство Ужгородський коньячний завод є власником акцій Банку, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.05.2026 №511 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «КОМІНВЕСТБАНК» розпочато заходи щодо передачі майна (активів) АТ «КОМІНВЕСТБАНК» акціонерам АТ «КОМІНВЕСТБАНК», яке залишиться після задоволення вимог кредиторів відповідно до статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі залишкове майно (активи).
АТ «КОМІНВЕСТБАНК» надіслало на адресу акціонерів банку ОП Ужгородський коньячний завод, ТОВ «Плодоовоч-Уж» та ТОВ «Латуж» повідомлення про наявність залишкового майна (активів) банку та право акціонера на звернення із заявою про його отримання.
Одночасно Фонд та банк розмістив оголошення про наявність залишкового майна (активів), місце та строк прийняття заяв на офіційному вебсайті Фонду та вебсайті банку.
Від ОП Ужгородський коньячний завод 12 червня 2026 року було отримано лист вих.№юр-53/26 від, яким надано заяву про передачу залишкового майна (активів) у власність акціонера банку.
Від ТОВ «Плодоовоч-Уж» отримано заяву від 11 червня 2026 року, якою воно відмовляється від передачі частки у залишковому майна (активах) АТ «КОМІНВЕСТБАНК» у власність.
Від ТОВ «Латуж» отримано заяву від 19 червня 2026 року, якою воно відмовляється від передачі частки у залишковому майна (активах) АТ «КОМІНВЕСТБАНК» у власність.
Отже, ОП Ужгородський коньячний завод є одним акціонером, який прийняв рішенням про передачу йому всього залишкового майна АТ «КОМІНВЕСТБАНК».
Представник вказує, що у зв`язку з наявністю накладеного Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 18.05.2020 р. в справі №308/3390/20 арешту, із забороною відчуження та розпорядження, але без заборони законних володільців права користування вказаними нерухомим майном до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку, на нежитлові приміщення 2, частина адмінбудівлі, загальною площею 266,2 кв.м., що знаходяться за адресою м. Ужгород, вул. Фединця Олександра, будинок 7, приміщення 2, реєстраційний номер об`єкта 1765454321101, яке перебуває у власності Публічного акціонерного товариства «Комерційний Інвестиційний Банк», код ЄДРПОУ 19355562, передача вказаного залишкового майна (активів) акціонерам банку, до яких належить і Орендне підприємство Ужгородський коньячний завод, не може відбутись, що відповідно призведе до порушення прав Орендного підприємства Ужгородський коньячний завод
Представник вважає, що вказана ситуація, з наявністю накладеного арешту на майно, згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 18.05.2020 р. в справі №308/3390/20, перешкоджає фактично отриманню Орендним підприємством Ужгородський коньячний завод права на вказане майно, яке належить йому в силу законодавства і є залишковим, так як припинення банку (завершення процедури ліквідації АТ «КОМІНВЕСТБАНК») призведе до того, що буде відсутня юридична особа, компететнтна передати залишкове майно відповідно до Правил передачі акціонерам банку, що ліквідується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, майна (активів), яке залишилось після задоволення вимог кредиторів банку затвердженими рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №299 від 23 березня 2026 року.
АТ «КОМІНВЕСТБАНК» подає клопотання про скасування арешту майна із наступних підстав: відпала потреба в арешті цього майна. Оскільки АТ «КОМІНВЕСТБАНК» є потерпілим та цивільним позивачем у цій справі та застосований захід забезпечення кримінального провадження завдає негативних наслідків для господарської діяльності власника майна. АТ «КОМІНВЕСТБАНК» зобов`язано передати це нерухоме майно як залишкове майно акціонеру банку ОП Ужгородський коньячний завод проте через накладений арешт не може це зробити. арешт накладено необґрунтовано. Слідчим суддею, арешт на майно АТ «КОМІНВЕСТБАНК» накладено за клопотанням неналежного суб`єкта слідчого, а не прокурора, та без обґрунтування відповідності цього майна ознакам речових доказів згідно зі ст. 98 КПК України.
У судовому засіданні 04.08.2026 року представник потерпілого адвокат ОСОБА_10 підтримав подане клопотання про скасування арешту майна з підстав наведених у такому та просив задовольнити. Крім того вказав, що на даний час відпала потреба у накладені арешту на вказане у клопотанні майн, та такий арешт унеможливлює завершення процедури ліквідації банку.
Прокурор ОСОБА_9 у судовому засіданні заперечив щодо поданого клопотання про скасування арешту на майно, вважає таке передчасним, оскільки дане майно є речовим доказом та арешт накладено з метою збереження речових доказів.
Обвинувачені - ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та їх захисники адвокати ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 заперечили щодо задоволення поданого клопотання представника потерпілого про скасування арешту на майно. Зазначили, що дане майно є предметом злочину, в подальшому може вникнути необхідність проведення повторної оцінки, що є важливим для встановлення обставин кримінального провадження. Також вказали, що судом вже неодноразово розглядались клопотання про скасування арешту на дане майно, та повторне подання такого є зловживанням правом.
Заслухавши думку сторін, дослідивши клопотання про скасування арешту та додані до нього матеріали, суд прийшов до наступного висновку.
Із змісту ч.1 ст.170 КПК України вбачається, що арештом майна є тимчасове до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до положень ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Поряд з цим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст.174 КПК України, суд не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.
Із доводів, викладених у клопотаннях вбачається, що заявники посилаються на те, що в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, оскільки завершено досудове розслідування, та арешт накладено необґрунтовано.
При розгляді клопотання встановлено, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 травня 2020 року у справі №308/3390/20, накладено арешт на наступні об`єкти нерухомого майна, а саме: частини адмінбудівель, загальною площею 844,2 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1655479421101, нежитлові приміщення, частина адмінбудівлі, загальною площею 266,2 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта 1765454321101, із забороною відчуження та розпорядження, але без заборони законних володільців права користування вказаними нерухомим майно до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.
Із змісту ухвали слідчого судді від 18 травня 2020 року вбачається, що арешт на майно було накладено з метою збереження речового доказу.
Згідно з ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При вирішенні питання про арешт майна або його скасування для прийняття законного та справедливого рішення суд, згідно ст. ст.94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт накладається на майно будь якої фізичної чи юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України (ч.3 ст.170 КПК України).
Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч.1 ст.98 КПК України).
Відповідно до ч.3 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції вимагає, щоб будь-яке втручання органів державної влади у володіння майном відбувалося згідно із законом: відповідно до другого речення першого абзацу цієї статті будь-яке позбавлення власності має здійснюватися «на умовах, передбачених законом»; другий абзац надає державам право здійснювати контроль за користуванням, вводячи в дію «закони».
Будь-яке втручання у мирне володіння майном має супроводжуватися процесуальними гарантіями, які надають відповідній фізичній чи юридичній особі обґрунтовану можливість звернутися зі своєю справою до компетентних органів державної влади для ефективного оскарження заходів, які становлять втручання у права, гарантовані цим положенням. Під час оцінки дотримання цієї умови необхідно здійснити комплексний розгляд відповідних судових та адміністративних процедур (рішення у справі «Лекіч проти Словенії», заява № 36480/07, пункт 95, від 11 грудня 2018 року).
Рішенням Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти Росії» констатовано, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
З урахуванням викладеного вище, зважаючи на те, що на теперішній час триває судовий розгляд у кримінальному провадженні за №42020070000000120 від 11.03.2020 року, докази ще не досліджено, в силу принципу змагальності сторін, заявником не доведено, що в подальшому арешті майна, накладеного на нежитлові приміщення, частина адмінбудівлі, загальною площею 266,2 кв.м., що знаходяться за адресою м. Ужгород, вул. Фединця Олександра, будинок 7, приміщення 2, реєстраційний номер об`єкта 1765454321101, що належить АТ «КОМІНВЕСТБАНК» код ЄДРПОУ 19355562 накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 18 травня 2020 р. в справі №308/3390/20, відпала потреба, суд прийшов до висновку, що скасування арешту майна на даний час є передчасним на цій стадії кримінального провадження та може в подальшому перешкодити досудовому розслідуванню кримінального провадження, у зв`язку із чим у задоволенні клопотання про скасування арешту слід відмовити.
Керуючись вимогами ст. ст. 2, 170-174 КПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні клопотання представника потерпілого АТ «Комерційний Інвестиційний Банк» -адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгодського міськрайонного
суду Закарпатської області ОСОБА_1
Судове рішення № 138825154, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 04.08.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 308/10823/23. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: