Рішення № 138824759, 15.07.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/40247/25

Провадження № 2/127/9668/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Березовської О. А.,

за участі секретаря судового засідання Касенюк А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниця в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», в особі представника позивача Руденка Костянтина Васильовича, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

23.12.2025 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (надалі - ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС»), в особі представника позивача Руденка К. В., звернулось до суду через систему «Електронний суд» з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 135 444, 89 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.04.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір № 4594384 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого відповідачці надано кредит у сумі 29 900, 00 грн, терміном до 10.04.2025, шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПРИВАТБАНК», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1, 5% від суми кредиту за кожен день користування.

Первісний кредитор виконав своє зобов`язання за кредитним договором та перерахував на платіжну картку відповідача 29 900, 00 грн.

23.04.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», укладено договір факторингу № 23/04/25, відповідно до умов якого право вимоги за договором №4594384 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 25.04.2024 перейшло до ТОВ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».

ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у сумі 135 444, 89 грн, яка складається з: 29 899, 91 грн заборгованість за кредитом; 90 594, 98 грн заборгованість за процентами за період з 25.04.2024 по 23.04.2025 (включно); 14 950, 00 грн заборгованість за штрафом відповідно до кредитного договору.

Позивач просить суд стягнути на його користь з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 135 444, 89 грн, сплачений судовий збір у сумі 2 442, 40 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 10 000, 00 грн.

У додатку до позовної заяви позивачем надано докази направлення відповідачці ОСОБА_1 копії позовної заяви з додатками.

Автоматизованим розподілом судової справи між суддями 23.12.2025 головуючим суддею визначено суддю Березовську О. А.

Відповідь № 40207 від 24.12.2025 від Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради стосовно реєстрації місця проживання відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одержана судом 25.12.2025.

Ухвалою суду від 31.12.2025 вказана позовна заява була прийнята до розгляду, відкрите провадження та постановлено розгляд справи проводити в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін, справу розглядати (формувати та зберігати) в змішаній формі, задоволено клопотання позивача про витребування письмових доказів.

17.02.2026 до суду надійшли витребувані від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» письмові докази.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлявся відповідно до вимог чинного законодавства. Суд враховує, клопотання представника позивача про проведення розгляду справи у його відсутність.

Суд неодноразово направив відповідачці ОСОБА_1 копію ухвали суду від 31.12.2025 та судову повістку за зареєстрованим місцем проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Кореспонденція повернулась на адресу суду неврученою 27.04.2026 та 10.06.2026.

Суд розцінює відповідача як такого, що належним чином повідомлений про розгляд справи судом. Відповідач не скористалась своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, інші заяви та клопотання суду від відповідача також не надходили. Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд встановив, що спір стосується цивільних правовідносини, а саме правовідносини, що виникають на підставі укладених кредитних договорів та договорів факторингу, які регулюються відповідними нормами ЦК України, Закону України «Про споживче кредитування».

Судом установлено, що 25.04.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 4594384 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за яким відповідачу надано кредит в сумі 29 900, 00 грн строком на 350 днів з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 25 днів. Детальні терміни повернення (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є додатком №1 до цього договору (пункти 1.2., 1.3. кредитного договору).

Відповідно до пункту 1.4. кредитного договору, тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 1, 50% в день за кожен день користування кредитом та застосовується в межах строку, вказаного в п. 1.3. цього договору; знижена процентна ставка становить 0, 02% за кожен день користування кредитом.

Кредитний договір 25.04.2024 підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 35351.

Також ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписаний Додаток №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4594384 від 25.04.2024 та паспорт споживчого кредиту.

Виконання кредитодавцем зобов`язання з надання кредиту підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» вих. №20250423-59 від 23.04.2025 та листом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вих. №20.1.0.0.0/7-260204/61102-БТ від 06.02.2026, з яких вбачається, що 25.04.2024 на відповідний банківський рахунок, на платіжну картку № НОМЕР_2 , яка емітована в банку на ім`я ОСОБА_1 зараховано 29 900, 00 грн. Зарахування коштів також підтверджується випискою за договором б\н за період з 25.04.2024 по 30.04.2024, наданою банком.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №4594384 від 25.04.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 23.04.2025 проценти за користування кредитом в період з 25.04.2024 по 19.05.2024 включно нараховані в сумі 13, 47 грн за процентною ставкою 0, 015% в день. В період з 20.05.2024 по 10.04.2025 проценти за користування кредитом нараховані в сумі 448, 49 грн щоденно за процентною ставкою 1, 5% в день. Заборгованість становить 135 444, 89 грн, яка складається з: 29 899, 91 грн заборгованість за кредитом; 90 594, 98 грн заборгованість за процентами; 14 950, 00 грн заборгованість за штрафом. В розрахунку враховані сплачені відповідачем 55 725, 01 грн.

23.04.2025 між АТ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» укладено договір факторингу № 23/04/25 від 23.04.2025, відповідно до умов якого АТ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 23/04/25 від 23.04.2025 ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 135 444, 89 грн, яка складається з: 29 899, 91 грн заборгованість за кредитом; 90 594, 98 грн заборгованість за процентами за період з 25.04.2024 по 10.04.2025; 14 950, 00 грн заборгованість за штрафом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо); умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно положень ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статей 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно зі статтями 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести факт укладення кредитного договору, факт виконання ним (первісним кредитором) своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором, тобто у спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Як вбачається з вище наведеного між первісним кредитором та відповідачем був укладений в електронній формі кредитний договір, який був підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором; сторони визначили його істотні умови. Свої зобов`язання ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» перед відповідачем виконало, перерахувало відповідачу обумовлені кредитним договором кошти, що підтверджено позивачем належними допустимими та достатніми доказами.

Відповідач не оспорює факт укладення кредитного договору, його умови та факт одержання коштів.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

Ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

З вище наведеного вбачається, що між первісним кредитором та відповідачем був укладений кредитний договір, узгоджено його істотні умови, кредитодавець виконав своє зобов`язання і надав відповідачу кредит. Позивач, як новий кредитор, набув право вимоги до відповідача за кредитним договором, що підтверджується наданою копією договору факторингу, копією реєстру боржників, який є невід`ємною частиною договору факторингу.

Відповідач не оспорює право вимоги позивача.

Щодо вимоги позивача про стягнення процентів за користування кредитом суд зазначає таке.

У постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 доповнено ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» ч. 5, згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Також Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17, який передбачає, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Цей закон набрав чинності 24.12.2023.

Отже, встановлена в укладеному сторонами кредитному договорі процентна ставка 1, 50% в день відповідає вимогам законодавства в період з 25.04.2024 по 20.08.2024, з 21.08.2024 по 09.04.2025 процентна ставка мала бути - 1% в день.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, суд дійшов висновку про наявність спірних правовідносин між сторонами та порушення відповідачем зобов`язань за кредитним договором та прав позивача. Визначаючи суму боргу суд, враховує умови кредитного договору, розрахунок первісного кредитора та нікчемність умов кредитного договору в частині встановленої денної процентної ставки в період з 21.08.2024 по 09.04.2025 включно.

За користування кредитом в період з 25.04.2024 по 19.05.2024 відповідач має сплатити проценти в сумі 13, 47 грн (відповідно до розрахунку первісного кредитора, виконаного відповідно до умов кредитного договору).

В період з 20.05.2024 по 20.08.2024 включно відповідач мала сплатити 41 709, 57 грн, (29 900, 00 грн * 1, 50% (448, 49 грн) *93 дні = 41 709, 57 грн); в період з 21.08.2024 по 09.04.2025 69 368 грн (29 900, 00 грн *1% (299, 00 грн) * 232 дні = 69 368, 00 грн). Отже, сума заборгованості за процентами становить 55 366, 04 грн (13, 47 грн +41 709, 57 грн+ 69 368, 00 грн 55 725 грн = 55 366, 04 грн), де 55 725, 00 грн суми оплати, вказані первісним кредитором. Дата 09.04.2025 вказана як останій день, в який має бути здійснений платіж в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Щодо вимоги про стягнення неустойки за порушення відповідачем зобов`язання за кредитним договором суд зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до частини 1, 2 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Дія воєнного стану продовжена та не припинилась на час ухвалення рішення.

Враховуючи наведене, дату укладення кредитного договору 25.04.2024, неустойка підлягає списанню кредитодавцем, тому у задоволенні вимоги про її стягнення має бути відмовлено.

Відповідач не надала суду свій розрахунок заборгованості за вище зазначеними кредитним договором, письмові докази, що підтверджують виконання нею взятих на себе зобов`язань в повному обсязі. Наведений судом розрахунок відповідає умовам кредитного договору та вимогам законодавства про споживче кредитування. Проценти судом нараховані в межах строку дії договору, який встановлений до 09.04.2025 включно.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.

З відповідача на користь позивача має бути стягнута заборгованість за кредитним договором в сумі 85 265, 95 грн, з яких: 29 899, 91 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 55 366, 04 сума заборгованості за відсотками. В іншій частині в задоволенні позовних вимог має бути відмовлено.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 10 000, 00 грн, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обґрунтованою (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» та ФОП, адвокатом Руденком К. В. 02.08.2024 укладений договір про надання юридичних послуг № 02/08/2024. До позову додано акт приймання-передачі наданих послуг № 116 до договору №02/08/2025 про надання юридичних послуг від 02.08.2024, витяг з реєстру № 1 від 04.11.2025 до акту приймання-передачі наданих послуг № 116 до договору №02/08/2025 про надання юридичних послуг від 04.11.2025, платіжну інструкцію кредитового переказу коштів від 06.11.2025 №3337.

Вище наведені документи суд оцінює як належні та достатні у розумінні положень статей 77-80 ЦПК України для підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу.

При визначенні пропорційності витрат суд бере до уваги ціну позову, обсяг і складність правових питань, що потребували правничої допомоги. З огляду на це суд дійшов висновку, що предметом позову є стягнення коштів за кредитним договором, справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною, не містила виняткових правових питань або значного обсягу доказів; є звичайним договірним спором без факторів, які могли б вплинути на репутацію сторін або викликати публічний інтерес; не потребувала значного обсягу процесуальних дій; розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, представник позивача участь в судових засіданнях не приймав; в цій категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, сформована Верховним Судом; обсяг досліджених судом доказів є невеликим. У цій справі адвокат надав позивачу послуги, зокрема, зі складання позовної заяви, розрахунок заборгованості адвокатом не виконувався.

Суд враховує незначну складність справи, наявність усталеної судової практики, те, що дії адвоката не вимагали значного обсягу юридичної роботи, не потребували вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність позовної заяви, виконаної адвокатом не є занадто великою та складною, є типовою для цієї категорії спорів, тому суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в цій справі є неспівмірним зі складністю справи.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 4 000, 00 грн витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, відповідає складності справи, ціні позову та виконаній адвокатом роботі.

Крім того, з відповідача на користь позивача має бути стягнутий судовий збір в сумі 1 524, 90 грн пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (62, 95%), оплата якого позивачем підтверджується платіжною інструкцією №3664 від 18.12.2025 на суму 2 422, 40 грн.

Керуючись ст. 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 615, 625, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 7, 10, 12, 13, 75-79, 81, 137, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», заборгованість за договором № 4594384 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 25.04.2024 в сумі 85 265, 95 грн, з яких: 29 899, 91 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 55 366, 04 сума заборгованості за відсотками.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», судовий збір у сумі 1 524, 90 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4 000, 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо цієї справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: https://vnm.vn.court.gov.ua/sud0232/

Повний текст рішення суду складений 07.08.2026.

Учасники справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», адреса: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, код ЄДРПОУ 41915308.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Олена БЕРЕЗОВСЬКА