Постанова № 138824508, 05.08.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/3043/26

Провадження № 3/545/627/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" серпня 2026 р. суддя Полтавського районного суду Полтавської області Стрюк Л.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції №2 Полтавського районного управління поліції Головного управління НП в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець, РНОКПП: НОМЕР_1 , інші дані суду не відомо,

за ч.5 ст.126, ч.1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 , 05.06.2026, близько 21год 50 хв у с. Копили, вул. Київ-Харків-Довжанський 342, будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами, повторно протягом року, керував транспортним засобом BMW 318D KLN НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка мова) та від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, а також не виконав вимогу про зупинку ТЗ, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольору та поданого спеціального звукового сигналу.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив:

-п.2.1а ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП;

-п.2.5 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП;

-п.2.4, ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122-2 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату та час судового розгляду справи, що підтверджується підписом останнього у протоколі, не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Халупко С.В. 04.08.2026 надіслав до суду клопотання про відкладення судового засідання з урахуванням часу на ознайомлення з матеріалами справи

Так, у п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу маютьвживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року,та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року. Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Незважаючи на те, що ОСОБА_1 був поінформований про факт складення щодо нього протоколів про адміністративні правопорушення, а також про те, що їх розгляд здійснюватиметься Полтавським районним судом Полтавської області 19.06.2026, останній протягом усього часу, що минув з моменту складення протоколів та направлення матеріалів до суду, не вживав жодних заходів для з`ясування стану судового провадження, дати та часу судового розгляду, а також не проявляв належної зацікавленості у реалізації своїх процесуальних прав.

Зокрема, під час складання протоколів про адміністративні правопорушення працівниками поліції ОСОБА_1 було повідомлено про те, що матеріали будуть направлені для розгляду до Полтавського районного суду Полтавської області. Отже, особа була обізнана не лише про сам факт притягнення її до адміністративної відповідальності, а й про орган, у якому відповідні матеріали підлягатимуть розгляду. При цьому ОСОБА_1 , будучи обізнаним про існування відповідного адміністративного провадження, мав реальну можливість самостійно з`ясувати інформацію щодо руху справи, дати та часу її розгляду, звернувшись до суду або скориставшись доступними офіційними засобами отримання інформації про судову справу. Однак таких дій ним вчинено не було.

Також судом вживалися заходи, спрямовані на належне повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи. Зокрема, судом було призначено судові засідання на 06.07.2026 та 05.08.2026 і направлялися судові повістки та СМС-повідомлення на зазначений у протоколі номер мобільного телефону, однак ОСОБА_1 у зазначені судові засідання не з`явився.

Неявка ОСОБА_1 не супроводжувалася належним та своєчасним повідомленням суду про об`єктивні причини неможливості прибуття, а також не була поєднана з активним здійсненням ним своїх процесуальних прав. Таким чином, поведінка особи протягом усього періоду розгляду справи свідчить не про реальне бажання забезпечити свою участь у розгляді справи та реалізувати право на захист, а, навпаки, про пасивне ставлення до перебігу провадження. Водночас лише після того, як розгляд справи вже тривав значний проміжок часу, а саме 03.08.2026 між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Юридичний альянс М» було укладено договір про надання правової допомоги. При цьому заява адвоката Халупенка С.В. про перенесення розгляду справи подана фактично напередодні судового засідання, призначеного на 05.08.2026.

У зазначеному випадку суд враховує не лише сам факт укладення договору з адвокатом, а сукупність усіх обставин: особа була заздалегідь обізнана про складення протоколів; знала, що справа підлягатиме розгляду судом; мала можливість контролювати рух справи; судом призначалися судові засідання; ОСОБА_1 не з`явився на судові засідання 06.07.2026 та 05.08.2026; при цьому договір про надання правової допомоги було укладено лише 03.08.2026, тобто безпосередньо перед одним із призначених судових засідань. Також необхідно враховувати й строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки з моменту складання протоколів про адміністративні правопорушення минуло близько двох місяців. Отже, адміністративне провадження вже перебуває у часових межах, у яких будь-яке необґрунтоване відкладення розгляду справи може мати наслідком сплив установленого законом строку притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Зазначена сукупність обставин дає підстави вважати, що звернення із заявою про перенесення розгляду справи не є наслідком об`єктивної необхідності забезпечити право на захист, а має ознаки процесуальної поведінки, спрямованої на відтермінування розгляду справи.

Таким чином, відкладення судового розгляду без наявності об`єктивних, належним чином підтверджених причин, може фактично створити ситуацію, за якої особа, користуючись формальним здійсненням процесуальних прав, досягне закінчення строку, протягом якого вона може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

Отже, з урахуванням того, що ОСОБА_1 був поінформований про складення протоколів та майбутній розгляд справи судом, не з`являвся у призначені судові засідання 06.07.2026 та 05.08.2026, не проявляв належної зацікавленості у стані судового провадження, а договір про надання правової допомоги був укладений лише 03.08.2026, тобто безпосередньо перед черговим судовим засіданням, заява про перенесення розгляду справи має ознаки недобросовісного використання процесуальних прав.

У зв`язку з наведеним суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника - адвоката Халупка С.В. про відкладення судового засідання слід та вважає за необхідне провести судовий розгляд за його відсутності .

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні Смірнов проти України (рішення від 08.11.2005 року у справі Смірнов проти України , заява № 36655/02), у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Також у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення від 16 лютого 2017 року у справі Каракуця проти України ( Karakutsya v. Ukraine ), заява № 18986/06, § 71).

За таких обставин, враховуючи, що згідно з положеннями ст.268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130, 126, 122-2 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно зі ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення, передбачені ст. 126, 122-2, 130 цього Кодексу, мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції).

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

За змістом статті 31 цього Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ст. 35 вказаного Закону поліцейський має право зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

Відповідно до п. 5 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, якщо воно вчинене особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, або його розгляд не віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський відповідно до статті 255 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення.

Згідно з положеннями ст.. 255 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ч.1 ст.130 КпАП України відповідальність за нею настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Будь-яких зауважень щодо незаконних дій поліцейських ні при складанні протоколів, ні після цього від нього не надходило. Також слід зауважити, що працівники поліції неодноразово запитували, чи дійсно ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та пропонували проїхати у медичний заклад, на, що останній відповів, що все розуміє та відмовляється від проходження огляду.

Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Частини друга-четверта 126 КУпАП передбачають відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Тобто, для наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, необхідна наявність будь-якого з порушень, передбачених ч.2-4 цієї статті та кваліфікуючої ознаки повторності його вчинення протягом року.

Згідно з витягом Адмінпрактики ВП №2 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області, постановою серії ЕНА №6556058 від 23.01.2026 ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 400 гривень

Також постановою Яготинського районного суду Київської області від 08.10.2025, яка набрала законної сили 19.10.2025, ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 122-2 КУпАП невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи в їх сукупності, а саме: даними, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення, відеозаписом з бодікамери 907441, направленням на огляд, актом огляду, витягом з Адмінпрактики ВП №2 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області, постановою Яготинського районного суду Київської області від 08.10.2025.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган(посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Будь-яких доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у скоєнні правопорушень, суду не надано.

Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Дослідивши матеріали справи, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, характер вчинених правопорушень, приходжу до висновку про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, та накладення на нього стягнення у виді штрафу у розмірі санкції статті, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років.

Керуючись ст. ст. 8, 24, 36, ч. 1 ст.122-2, ч.1 ст.130, ч.5 ст.126, ст. 283-285, 287-290, 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст. 130, ч.1 ст. 122-2 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 грн на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років.

Реквізити:

Отримувач коштів: ГУК Полтав.обл/Полтавська/21081300

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37959255

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача: UA048999980313050149000016001

Код класифікації доходів бюджету: 21081300

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн, отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Л.І.Стрюк