Постанова № 138824123, 06.08.2026, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/2712/26

3/132/1123/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 серпня 2026 року м. Калинівка

Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Карнаух Н.П., розглянувши матеріали, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, молодшого сержанта, старшого такелажника такелажного відділення взводу забезпечення 2-го артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 ОТЗ 1-го корпусу НГУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Калинівського районного суду Вінницької області з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 04.08.2026 надійшли матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, які відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2026 передані для розгляду судді Карнауху Н.П.

Згідно із протоколом серії НГУ № 351324 від 22.07.2026, старший такелажник ОСОБА_1 21.07.2026 близько 08:00 год. самовільно залишив пункт тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 НГУ та перебував за її межами до 20:00 год. 21.07.2026, проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Після отримання матеріалів, розгляд справи було призначено на 08:40 06.08.2026. У вказане судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, однак, у матеріалах справи наявна його заява, у якій ОСОБА_1 просить здійснити розгляд адміністративної справи за фактом вчинення ним правопорушення без його участі. Крім того, зазначає, що свою вину в тому, що 21.07.2026 самовільно залишив пункт дислокації підрозділу військової частини.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 до суду не з`явився, у матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності, у зв`язку із чим, суддя дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, приходжу до таких висновків.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про Національну гвардію України» Національна гвардія України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до вступних положень Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут), який затверджений Законом України К548-ХІУ від 24 березня 1999 року, дія Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Згідно із вимогами ст. 11 Статуту військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, поважати честь і гідність кожної людини, додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки.

Частиною 3 ст. 172-11 КУпАП передбачена відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому продовжено.

Таким чином, на час скоєння адміністративного правопорушення, яке розглядається, діяв воєнний стан.

З протоколу про військове адміністративне правопорушення серії НГУ № 351324 від 22.07.2026 вбачається, шо старший такелажник ОСОБА_1 21.07.2026 близько 08:00 год, самовільно залишив пункт тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 НГУ та перебував за її межами до 20:00 год. 21.07.2026, проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Окрім визнання своєї провини, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення в повному обсязі доведена матеріалами справи, а саме:

протоколом про військове адміністративне правопорушення серії НГУ № 351324 від 22.07.2026;

письмовим поясненням ОСОБА_1 ;

поясненнями офіцера штабу ОСОБА_2 ;

письмовою заявою ОСОБА_1 та іншими матеріалами справи.

Відповідно до положень статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Санкцією ч. 3 ст. 172-11 КУпАП передбачене покарання у виді штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб.

Призначаючи адміністративне стягнення, суддя враховує обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку про можливість та достатність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, а саме у розмірі п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.

При вирішенні питання про накладення цього адміністративного стягнення, суддя відповідно до вимог статті 33 КУпАП, у повній мірі врахував характер вчиненого ним правопорушення, який завдає шкоди позитивному авторитету як військовослужбовця, так і військової служби в цілому, впливає на боєздатність військової частини, знижує рівень готовності до виконання завдань за призначенням та дисципліни.

Таке стягнення на переконання судді буде необхідним та достатнім для його виховання, попередження вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Тому, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 172-11, 221, 283-284, 287, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. в дохід держави на рахунок (IBAN) UA978999980313060106000002776, отримувач: ГУК у Він.обл./м.Калинівка/21081100, код ЄДРПОУ 37979858, Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. на номер рахунку (IBAN) UA908999980313111256000026001, отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП, та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Н. П. Карнаух