Ухвала суду № 138823097, 05.08.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/8500/24

Провадження №2-зз/369/40/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Худинець Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника відповідача адвоката Айдинян Анжели Василівни про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи голова Обслуговуючого кооперативу «Автогаражне товариство «Кристал» Дубас Сергій Дмитрович, приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Ольга Олександрівна про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса,

в с т а н о в и в :

У червні 2026 року представник відповідача адвокат Айдинян Анжела Василівна подали клопотання про скасування заходів забезпечення позову. Вимоги мотивувала тим, що у провадження суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи голова Обслуговуючого кооперативу «Автогаражне товариство «Кристал» Дубас Сергій Дмитрович, приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Ольга Олександрівна про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса.

За клопотанням представника позивача судом вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно. Але на час подання заяви, є судове рішення, яке набрало законної сили, про відмову у задоволенні позову, тому слід скасувати заходи забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 10 червня 2024 року та зняти арешт щодо спірного майна.

За ст. 158 ЦПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

У судове засідання представник відповідача адвокат Айдинян Анжела Василівна не з`явилась, у поданому клопотанні просила проводити розгляд у її відсутність.

05.08.2026 року від представника позивача адвоката Чирви Віталія Григоровича надійшла заява, в якій просив зупинити розгляд заяви ОСОБА_2 до розгляду касаційної скарги в Верховному суді України.

У судове засідання інші учасники, які брали участь у розгляді справи, не прибули, про розгляд заяви повідомлялися належним чином. Їх неявка учасників справи не перешкоджає вирішенню питання про скасування заходів забезпечення позову.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

При розгляді клопотання встановлено, що у провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи голова Обслуговуючого кооперативу «Автогаражне товариство «Кристал» Дубас Сергій Дмитрович, приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Ольга Олександрівна про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса (справа №369/8500/24).

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2024 року вжито заходи забезпечення позову та накладено арешт на гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 84.1 кв.м., який розташований за адресою: Київська область, Бучанський район, місто Вишневе, вул. Балукова, 24, Обслуговуючий кооператив «Автогаражне товариство «Кристал».

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 лютого 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи голова Обслуговуючого кооперативу «Автогаражне товариство «Кристал» Дубас Сергій Дмитрович, приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Ольга Олександрівна про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 28 травня 2026 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 лютого 2026 року залишено без змін.

Тобто на час розгляду справи по справі ухвалено рішення, яке набрало законної сили.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д. від 22 липня 2026 року було відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи голова Обслуговуючого кооперативу «Автогаражне товариство «Кристал» Дубас Сергій Дмитрович, приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Ольга Олександрівна про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Чирвою Віталієм Григоровичем, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 лютого 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 травня 2026 року.

Щодо заяви про зупинення розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову суд зазначає наступне.

Відповідно до положень п. 6 ч.1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Згідно з п. 33 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що визначаючи наявність передбачених Цивільним процесуальним кодексом України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, врахувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Враховуючи вищезазначені вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясувати, як пов`язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

При цьому пов`язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Окрім того, неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, мають безпосередній зв`язок з даною справою та не можуть бути встановлені судом самостійно.

Отже, підставою зупинення провадження у справі є не лише факт розгляду іншої справи, а об`єктивна неможливість її розгляду до вирішення іншої справи. Разом з тим, будь-яких доказів об`єктивної неможливості розгляду цієї справи суд не вбачає, оскільки зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Заява (клопотання) про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення або зупинення його дії, такими мотивами, зокрема, може бути відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання судового рішення, неможливість повороту виконання рішення у разі його скасування тощо.

Посилання представника позивача на те, що відкрито касаційне провадження у справі, не змінює факту набрання рішенням законної сили, що чітко врегульовано нормами ЦПК України та не перешкоджає розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову. Представником позивача не надано доказів того, що він, у встановленому законом порядку, звертався з заявою про зупинення виконання оскарженого рішення суду або зупинення його дії та касаційним судом задоволено таке клопотання.

На підставі вищевикладеного, враховуючи положення ЦПК України, якими врегульовано підстави для зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника позивача про зупинення розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року: розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії ; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Питання про скасування заходів забезпечення позову судом не вирішено судом при постановленні судового рішення.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Оскільки на даний час провадження по справі закінчено, рішення суду набрало законної сили, відповідач просить суд скасувати забезпечення позову для відновлення порушеного права, враховуючи наявність арешту порушує права власника та суперечить приписам статей 319, 321 ЦК України суд вважає за можливе скасувати заходи забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 210, 158, 251, 293 ЦПК України, суд,

постановив :

У задоволенні заяви представника позивача адвоката Чирви Віталія Григоровича про зупинення провадження у справі відмовити.

Клопотання представника відповідача адвоката Айдинян Анжели Василівни про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи голова Обслуговуючого кооперативу «Автогаражне товариство «Кристал» Дубас Сергій Дмитрович, приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Ольга Олександрівна про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса - задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2024 року, шляхом зняття арешту, а саме:

скасувати арешт з гаража № НОМЕР_1 , загальною площею 84.1 кв.м., який розташований за адресою: Київська область, Бучанський район, місто Вишневе, вул. Балукова, 24, Обслуговуючий кооператив «Автогаражне товариство «Кристал».

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали виготовлено 07 серпня 2026 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ