Рішення № 138821776, 07.08.2026, Шацький районний суд Волинської області

ЦИВІЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО Справа № 170/154/26

Позовне провадження Провадження № 2/170/153/26

Шацький районний суд Волинської області

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 серпня 2026 року сел. Шацьк

Шацький районний суд Волинської області під головуванням судді Жевнєрової Н.В., за участю секретаря судового засідання Копитко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Шацьк в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ТОВ "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ТОВ "Споживчий центр" Оболонкова Ю.В. звернулася до суду з указаним позовом.

Позов обгрунтовано тим, що 26.10.2024 між кредитодавцем ТОВ "Споживчий центр" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №26.10.2024-100002175 на суму 3000 гривень. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора. Позичальник ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору пройшов ідентифікацію, шляхом використання системи ВankID. У кредитному договорі сторонами досягнуто згоду з усіх істотних умов, в тому числі щодо розміру кредиту, грошової одиниці, в якій надано кредит, строку та умов користування коштами, сплати відсотків, розміру і типу процентної ставки. ТОВ "Споживчий центр"свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі та надало позичальнику грошові кошти в рахунок кредиту з використанням електронного платіжного засобу споживача. Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належно не виконав, внаслідок чого в нього утворилась заборгованість у розмірі 8100 гривень, з яких: 3000 гривень - тіло кредиту, 2790 гривень - проценти, 270 гривень - комісія, пов`язана з наданням кредиту, 540 гривень - додаткова комісія за обслуговування кредитної заборгованості, 1500 гривень - неустойка. Оскільки відповідач добровільно не виконав умови кредитного договору, чим порушуються права ТОВ "Споживчий центр", позивач звернувся з указаним позовом до суду, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договоромта судові витрати у справі. В судове засідання представник позивача ТОВ "Споживчий центр" не прибув, просив розгляд справи здійснювати у відсутності позивача, за наявними в матеріалах справи доказами, щодо ухвалення заочного рішення представник позивача не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 , належно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибула, відзиву, заяв, клопотань суду не подав.

На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини 8 статті 279 ЦПК України при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши письмові докази, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких грунтується заявлений позов, та об`єктивно оцінивши надані суду докази, суд дійшов висновку, що позов потрібно задовольнити частково на таких підставах.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Позивач подав докази, які підтверджують існування між сторонами договірних відносин, докази невиконання умов кредитного договору відповідачем. Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі статтями 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону і в установлений строк (термін). Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором. Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання. Згідно з частиною 2 статті 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Відповідно до частини 2 статті 1050 та частини 2 статті 1054 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право банку достроково вимагати повернення кредиту та сплати процентів. Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Суд установив, що 26.10.2024 між кредитодавцем ТОВ "Споживчий центр" та відповідачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , було укладено кредитний договір №26.10.2024-100002175 на суму 3000 гривень, на строк 124 дні. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора Е957. Відповідач ОСОБА_1 самостійно ініціював укладення кредитного договору, оформивши заявку на сайті кредитора. Позичальник ОСОБА_1 під час укладення кредитного договор пройшов ідентифікацію шляхом використання системи BankID Національного банку. Під час ідентифікації позичальником з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи. У кредитному договорі сторонами досягнуто згоду з усіх істотних умов, в тому числі щодо розміру кредиту, грошової одиниці, в якій надано кредит, строку та умов користування коштами, сплати відсотків, розміру, типу процентної ставки, розміру комісії. На думку суду кредитний договір, підписаний боржником ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатору, є належним та допустимим доказом укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логінів особистого кабінету і паролю особистого кабінету кредитний договір між заявником/кредитором та боржником/позичальником не був би укладений. Отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину. Відповідно до умов кредитного договору ТОВ "Споживчий центр" успішно перерахувало на платіжну картку клієнта № НОМЕР_2 грошові кошти у розмірі 3000 гривень, призначення платежу: видача за договором кредиту №26.10.2024-100002175. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надав відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Суд установив, що відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором в повній мірі не виконав внаслідок чого в нього утворилася заборгованість, яка документально підтверджена, у розмірі 8100 гривень (вісім тисяч сто гривень), що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3000 гривень (три тисячі гривень), процентів в розмірі 2790 гривень (дві тисячі сімсот дев`яносто гривень), комісії, пов`язаної з наданням кредиту, в розмірі 270 гривень (двісті сімдесят гривень), додаткової комісії в розмірі 540 гривень (п`ятсот сорок гривень), неустойки в розмірі 1500 гривень (одна тисяча п`ятсот гривень). Проаналізувавши обставини справи, письмові докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією є обґрунтованими, викладені в позові обставини підтверджуються наданими суду доказами, позивачем доведено факт отримання кредитних коштів відповідачем, зокрема, попереднє підписання кредитного договору та ознайомлення з його умовами, в результаті чого боржник взяв на себе зобов`язання з повернення кредиту, які він не виконав в повному обсязі. Поряд з цим, на думку суду, позовна вимога в частині стягнення з відповідача на користь позивача неустойки в розмірі 1500 гривень (одна тисяча п`ятсот гривень) задоволенню не підлягає з огляду на такі обставини. Згідно з розділом 18 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2024, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і триває по даний час. Згідно з вимогами ч. 4 ст. 14 ЦК України, особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Зміст і суть відносин між сторонами у цій справі - це виконання позичальником грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем). Оскільки прострочення заборгованості за кредитним договором відбулося у період дії в Україні воєнного стану, відповідач звільнений від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 1500 гривень (одна тисяча п`ятсот гривень) є безпідставною та задоволенню не підлягає. Тому, суд дійшов висновку, що позов потрібно задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр"заборгованість за кредитним договором №26.10.2024-100002175 в розмірі 6600 гривень (шість тисяч шістсот гривень), що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3000 гривень (три тисячі гривень), процентів в розмірі 2790 гривень (дві тисячі сімсот дев`яносто гривень), комісії, пов`язаної з наданням кредиту, в розмірі 270 гривень (двісті сімдесят гривень), додаткової комісії в розмірі 540 гривень (п`ятсот сорок гривень). В задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача неустойки в розмірі 1500 гривень (одна тисяча п`ятсот гривень) потрібно відмовити. Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача потрібно стягнути судовий збір в розмірі 2169,36 гривень (дві тисячі сто шістдесят дев`ять гривень 36 копійок) (6600х2662,40/8100= 2169,36). На підставі статей 11, 13, 16, 509, 510, 526, 626-628, 638, 1054 ЦК України, керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд у х в а л и в:

Позов ТОВ "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ "Споживчий центр"(01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) заборгованість за кредитним договором №26.10.2024-100002175 в розмірі 6600 гривень (шість тисяч шістсот гривень), що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3000 гривень (три тисячі гривень), процентів в розмірі 2790 гривень (дві тисячі сімсот дев`яносто гривень), комісії, пов`язаної з наданням кредиту, в розмірі 270 гривень (двісті сімдесят гривень), додаткової комісії в розмірі 540 гривень (п`ятсот сорок гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр"судовий збір в сумі 2169,36 гривень (дві тисячі сто шістдесят дев`ять гривень 36 копійок).

В решті позову відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Н.В.Жевнєрова Згідно з оригіналом Суддя Шацького районного суду Волинської області Н.В.Жевнєрова