Рішення № 138821055, 28.07.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1063/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Деркач П.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод засобів індивідуального захисту" (61038, м. Харків, вул. Камишева Івана, б. 7) про стягнення 823082,40 грн. за участю представників:

позивача - Маркова О.І., довіреність №105-Д від 13.02.2026,

відповідача - Харцизова Т.В., довіреність №б/н від 21.07.2025,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод засобів індивідуального захисту", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 823082,40 грн.

Також до стягнення заявлені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 9876,99 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.04.2026 у справі № 922/1063/26 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 12.05.2026 о 10:00.

29.04.2026 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив (вх. №10220), який досліджено та приєднано до матеріалів справи.

05.05.2026 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №10691), яку досліджено та приєднано до матеріалів справи.

07.05.2026 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №10921), яку досліджено та приєднано до матеріалів справи.

12.05.2026 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №11353), які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 12.05.2026 у справі № 922/1063/26 відкладено підготовче засідання на 09.06.2026 о 10:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.06.2026 у справі № 922/1063/26 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.07.2026 на 11:20.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 07.07.2026 у справі № 922/1063/26 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 28.07.2026 об 11:00.

Позивач у судове засідання 27.07.2028 з`явився, поданий позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити та стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 823082,40 грн., у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій просив суд відмовити.

Відповідач у судове засідання 27.07.2028 з`явився, проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Також, в засіданні підтримав клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, яке викладено у відзиві, просив суд його задовольнити та зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 70%, в іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У даному разі, матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З урахуванням наказів Міністерства оборони України про реорганізацію, затвердженого передавального акта та положень чинного законодавства, ДП «Агенція оборонних закупівель» (далі - Позивач, ДП «АОЗ») є належним правонаступником усіх прав та обов`язків ДП «Державний оператор тилу», у тому числі прав та обов`язків за договорами, укладеними останнім.

Матеріалами справи встановлено, що 11.06.2024 між Державним підприємством Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" (Замовник, ДП «ДОТ») та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський завод засобів індивідуального захисту" (Постачальник) було укладено державний контракт про закупівлю № 255/06-24-РМ (далі - Договір), відповідно до умов пункту 1.1. якого, Постачальник зобов`язується поставити Замовнику Рукавички тактичні, вид 1 (18420000-9: Аксесуари для одягу) (товар), найменування, перелік, характеристики, обсяг, код згідно з національним класифікатором ДК яких визначені в Специфікації (Додаток №1) (номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель - ID: UА-2024-05-01-011802-а), а замовник - прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що Отримувачами Товару за Договором є Об`єднані центри забезпечення Міністерства оборони України, до яких здійснюється постачання Товару (далі - Отримувач) для задоволення нагальних потреб функціонування держави, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів країни.

Згідно з умовами пунктів 4.1. та 4.1.1 Договору, Постачальник зобов`язаний здійснити поставку Товару за цим Договором не пізніше строку, визначеного у Специфікації (Додаток №1), але у будь-якому випадку в строк, визначений Замовником у заявці на поставку, складеній Замовником за формою, визначеною у Додатку №2 до цього Договору (далі - заявка на поставку Товару). Вказані у Специфікації (Додаток №1) або заявках на поставку Товару строки поставки Товару можуть бути змінені за зверненням Замовника, але у будь-якому випадку - за погодженням Сторін.

Відповідно до п. п. 1 та 5 Специфікації (Додаток № 1 до Договору) Постачальник взяв на себе зобов`язання здійснити поставку Товару за одиницю без ПДВ 583,50 грн. у загальній кількості у строк: 14 000 штук до 11.07.2024; 14 000 штук до 31.08.2024.

Заявка на поставку Товару подається Замовником Постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим Договором, не менш ніж за 10 (десять) календарних днів до дати поставки, визначеної у Специфікації (Додаток № 1) або в заявках на поставку Товару (пункт 4.3 Договору).

Відповідно до п. 4.3 Договору, 12.06.2024 Замовником на адресу Постачальника було направлено Заявку на поставку № R000350, де зазначено Отримувачів Товару і відповідну кількість Товару та строки, що відповідають пунктам 1 та 5 Специфікації (Додаток № 1 до Договору), а саме 28000 штук (двома партіями по 14000 шт) до кінцевої дати поставки 11.07.2024 рік та 31.08.2024 відповідно.

Додатковою угодою № 1 до Договору від 28.06.2024 року визначено строк поставки Товару наступний: 14000 до 11.08.2024; 14000 до 31.08.2024.

28.06.2024 на адресу Постачальника Замовником було направлено уточнену Заявку на поставку № R000350, де зазначено Отримувачів Товару і відповідну кількість Товару та строки, згідно Додаткової угоди №1 від 28.06.2024 до Договору, а саме 28 000 штук (двома партіями по 14000 шт) до кінцевої дати поставки 11.08.2024 рік та 31.08.2024 відповідно.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначив про те, що, Постачальник не виконав взяті на себе зобов`язання належним чином, а порушив строки виконання поставки, що підтверджується Актами приймання Товару, а саме товар у кількості 14000 штук до військової частини НОМЕР_1 поставлено 04.09.2024, що підтверджується Актом приймання Товару № 480 на суму 9798600,00 грн. (строк поставки згідно заявки 31.08.2024) та товар у кількості 14000 штук до військової частини НОМЕР_1 поставлено 04.09.2024, що підтверджується Актом приймання Товару № 487 на суму 9798600,00 грн. (строк поставки згідно заявки 11.08.2024);

У зв`язку з неналежним виконанням Постачальником покладених на нього зобов`язань, Замовником нараховано штрафні санкції відповідно до умов пункту 8.2 Договору та 17.12.2024 року направлено претензію щодо сплати пені та штрафу в сумі 823082,40 грн за вих. № 2165/06/2240-2024.

Відповідач в добровільному порядку штрафні санкції не сплатив.

Такі обставини, на думку Позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Відповідач проти позову заперечив, у відзиві на позовну заяву зазначив, зокрема про неподання позивачем суду документів, про дію обставин непереборної сили та зазначив про наявності у даному разі підстав для зменшення розміру неустойки. Також, відповідачем у відзиві зазначено, що відповідачем 09.08.2024 було відправлено на електроні адреси Позивача, зазначені у п. 12.2. Договору, повідомлення (лист №08-09-01/2024ю від 09.08.2024), щодо настання для відповідача обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). 02.09.2024 Відповідачем на адресу Позивача було направлено повідомлення про затримку в наданні сертифіката ТПП. 05.12.2024 року на адресу Позивача Відповідачем було направлено супроводжувальний лист (вих. №12-05- 01/2024ю від 05.12.2024) із копією Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №3200-24-2211 від 02.12.2024 та пропозицією укласти додаткову угоду до Договору із продовженням терміну постачання на 25 днів. Отже, на переконання відповідача, порушення терміни постачання товару було через вплив на відповідача обставин непереборної сили (форс-мажорів) про що позивача було повідомлено належним чином, прострочення відповідача має короткостроковий характери і склало 3 дні для партії товару 14 000 пар та 23 дні для партії товару 14 000 пар. Прострочення Відповідача мало місце виключно через виникнення обставин непереборної сили, які вплинули на строки виконання відповідачем зобов`язань, щодо поставки товару. Вказане підтверджується Сертифікатом Торгово-промислової палати України №3200-24-2211 від 02.12.2024. Обставини непереборної сили, на які посилався відповідач у своїх листах мають причинно-наслідковий зв`язок із простроченням, а саме:

- товар, що поставлявся за Договором Позивачу не виготовляється в Україні,

- з урахуванням стислих термінів виконання та з метою своєчасного виконання договору з Державним підприємством Міністерства оборони України Державний оператор тилу, ТОВ "Харківський завод засобів індивідуального захисту" було укладено договір на постачання товару №1206-1 від 12.06.2024 року із виробником ТОВ Суперформ на постачання Рукавичок тактичних, вид 1 (18420000-9: Аксесуари для одягу) у кількості 28 000 пар, зі строком постачання: 14 000 пар до 11.08.2024 р. та 14 000 пар до 31.08.2024. Дані рукавиці виготовляються на замовлення ТОВ СУПЕРФОРМ за Контрактом з китайським виробником Shanghai Inchoi Safety Products CO LTD,

- своїм листом ТОВ Суперформ повідомило ТОВ Харківський завод засобів індивідуального захисту про перенесення термінів виготовлення та постачання рукавичок тактичних у кількості 44 350 пар, у зв`язку із тайфуном Гемі, що мав місце 28 липня 2024 року у Китаї, через що виникла повінь в наслідок якої виготовлена та готова до перевезення продукція - робоча рукавичка Т-01, колір койот у кількості 44 350 пар була зіпсована та не може бути відвантажена в строки, а для усунення наслідків дій форс-мажорних обставин потрібний додатковий час, у зв`язку із чим Shanghai Inchoi Safety Products CO LTD. повідомило ТОВ Суперформ про можливий строк постачання рукавичок до 30.09.2024 року, що в свою чергу відтермінує строк поставки товару ТОВ Суперформ до 30.09.2024. Незважаючи на всі обставини, Відповідач доклав максимум зусиль для виконання державного контракту, який було виконано в повному обсязі та прострочення Відповідача склало від 3 до 23 днів.

Відповідачем у відзиві також наголошено про те, що позивач не зазнав жодних збитків або шкоди у зв`язку із незначним простроченням поставки товару по договору, відтак незначні порушення договірних зобов`язань не мали ніяких негативних наслідків для позивача та не порушили його майнові інтереси. При цьому розмір штрафних санкцій (штрафу та пені) заявлені Позивачем за незначне порушення складають близька 5% суми всього договору, при тому, що 20% вартості товару є податковим зобов`язанням Відповідача, а ціна має мінімальну прибутковість за результатами аукціону у спрощеній закупівлі. Такий розмір штрафних санкцій робить для позивача несвоєчасне виконання зобов`язань відповідачем більш вигідним чим його виконання. Що і стало підставою ігнорування позивачем наданих Відповідачем документів про настання форс-мажорних обставин. Відповідно до наданого Позивачем розрахунку, ним було помилково нараховано пеню за 04.09.2024 (за актом №480 та 487). Дані дати є датами постачання товару та не можуть враховуватися, як день прострочення виконання зобов`язання (не є повним днем прострочення). Партія товару поставлена Відповідачем за актом №487 від 04.09.2024 року із простроченням в 3 дні, таким чином нарахування пені Позивачем за даним актом суперечить п. 8.2.1. Договору та погодженій сторонами толерантності. Відповідач вважає справедливим нарахування штрафних санкцій на рівні 0,1% на день і надає свій розрахунок. У відзиві відповідачем також зазначено, до Відповідач є підприємств оборонного комплексу, критично важливим для ЗСУ, які наразі ще лишилися і здійснюють свою діяльність (забезпечують робочі місця, сплачують податки) у вкрай несприятливих умовах (повітряні тривоги, відключення світла, прильоти тощо), що ставить їх фактично на межі. Тому стягнення з Відповідача надмірного розміру штрафних санкцій (пені) призведе до істотного погіршення загального фінансового стану підприємства та матиме прямий негативний вплив на функціонування економіки та забезпечення ЗСУ у період дії воєнного стану на території України. Прострочення постачання Відповідача мало місце щодо військових частин МОУ, а не самого Позивача (для Позивача відсутні будь які негативні наслідки), при цьому штрафні санкції, які стягуються Позивачем не перераховуються ним ані МОУ, ані до державного бюджету, а залишаються у розпорядженні Позивача, що свідчить про те, що прострочення Відповідача є більш вигідним для Позивача та фактично призводить до його збагачення за рахунок іншої сторони договору. Таким чином, відповідачем зазначено, що затримка у строках виконання зобов`язань була пов`язана із незалежними від Відповідача обставинами, що є підставою для застосування судом ч. 3 ст. 551 ЦК України, у зв`язку з чим, у відзиві заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, в якому відповідач просить суд зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 70 % до суми 254 761,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частинами 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має гуртуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Як зазначалося судом вище, 11.06.2024 між Державним підприємством Міністерства оборони України Державний оператор тилу (Замовник, ДП ДОТ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський завод засобів індивідуального захисту" (Постачальник) було укладено державний контракт (Договір) про закупівлю № 255/06-24-РМ (далі - Договір), відповідно до умов пункту 1.1. якого, Постачальник зобов`язується поставити Замовнику Рукавички тактичні, вид 1 (18420000-9: Аксесуари для одягу) (далі за текстом - Товар), найменування, перелік, характеристики, обсяг, код згідно з національним класифікатором ДК яких визначені в Специфікації (Додаток №1) (номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель - ID: UА-2024-05-01-011802-а), а Замовник прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що Отримувачами Товару за Договором є Об`єднані центри забезпечення Міністерства оборони України, до яких здійснюється постачання Товару (далі - Отримувач) для задоволення нагальних потреб функціонування держави, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів країни.

Згідно з умовами пунктів 4.1. та 4.1.1 Договору, Постачальник зобов`язаний здійснити поставку Товару за цим Договором не пізніше строку, визначеного у Специфікації (Додаток №1), але у будь-якому випадку в строк, визначений Замовником у заявці на поставку, складеній Замовником за формою, визначеною у Додатку №2 до цього Договору (далі - заявка на поставку Товару). Вказані у Специфікації (Додаток №1) або заявках на поставку Товару строки поставки Товару можуть бути змінені за зверненням Замовника, але у будь-якому випадку - за погодженням Сторін.

Відповідно до п. п. 1 та 5 Специфікації (Додаток № 1 до Договору) Постачальник взяв на себе зобов`язання здійснити поставку Товару за одиницю без ПДВ 583,50 грн. у загальній кількості у строк: 14 000 штук до 11.07.2024; 14 000 штук до 31.08.2024.

Заявка на поставку Товару подається Замовником Постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим Договором, не менш ніж за 10 (десять) календарних днів до дати поставки, визначеної у Специфікації (Додаток № 1) або в заявках на поставку Товару (пункт 4.3 Договору).

Відповідно до п. 4.3 Договору, 12.06.2024 Замовником на адресу Постачальника було направлено Заявку на поставку № R000350, де зазначено Отримувачів Товару і відповідну кількість Товару та строки, що відповідають пунктам 1 та 5 Специфікації (Додаток № 1 до Договору), а саме 28000 штук (двома партіями по 14000 шт) до кінцевої дати поставки 11.07.2024 рік та 31.08.2024 відповідно.

Додатковою угодою № 1 до Договору від 28.06.2024 року визначено строк поставки Товару наступний: 14000 до 11.08.2024; 14000 до 31.08.2024.

28.06.2024 на адресу Постачальника Замовником було направлено уточнену Заявку на поставку № R000350, де зазначено Отримувачів Товару і відповідну кількість Товару та строки, згідно Додаткової угоди №1 від 28.06.2024 до Договору, а саме 28 000 штук (двома партіями по 14000 шт) до кінцевої дати поставки 11.08.2024 рік та 31.08.2024 відповідно.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Також, відповідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

При цьому, щодо доводів відповідача, викладених останнім у відзиві суд зазначає про те, що враховуючи надання сертифікату Торгово-промислової палати від 02.12.2024 (який повинен був бути наданий протягом 10 (десяти) робочих днів до 07.08.2024) було здійснено поза межами строків, погоджених сторонами у п. 10.7 Договору, обставини, на які посилається Відповідач, не можуть братися до уваги.

Згідно п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 611 ЦК України одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Відповідно до пункту 8.1. Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань, що виникають з цього Договору, Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України.

Згідно з п. 8.2 Договору, у разі порушення строку поставки, не передачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) Товару, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,3 (нуль цілих три десятих) відсотка від ціни Товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) Товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за Договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов`язань, включаючи день виконання порушеного зобов`язання. За порушення строку поставки Товару понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни Товару, строк поставки якого порушено. При цьому, відібрані зразки партії Товару для проведення лабораторних випробувань не вважаються непоставленими.

Відповідно до розрахунку позивача, пеня нарахована наступним чином: 9798600,00 Х 0,3% Х 4 дні = 117583,20 грн. (за Актом приймання-передачі № 480 від 04.09.2024 прийнято товар на суму 9 798 600,00 грн. Оскільки погодженою крайньою датою поставки було визначено 31.08.2024, то пеня розраховується з 01.09.2024 по 04.09.2024 (включно). Термін прострочення за даним Актом складає 4 календарних дні.

Також, відповідно до розрахунку позивача, пеня нарахована наступним чином: 9798600,00 Х 0,3% Х 24 дні = 705499,20 грн. За Актом приймання-передачі № 487 від 04.09.2024 року прийнято товар на суму 9798600,00 грн. Оскільки погодженою крайньою датою поставки було визначено 11.08.2024, пеня розраховується з 12.08.2024 по 04.09.2024 (включно). Термін прострочення за даним Актом складає 24 календарних дні.

Отже, загальна сума пені за прострочення поставки товару складає 823082,40 грн.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування Позивачем пені, суд зазначає, що вказаний розрахунок є арифметично вірним, у зв1язку з чим, заперечення позивача щодо невірного нарахування пені судом відхиляються, як необґрунтовані.

Щодо клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд виходить з наступного.

Згідно із статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 Цивільного кодексу України).

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо. Тлумачення вказаних норм свідчить, що закон не передбачає вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них. Таку правову позицію викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 15.02.2018 у справі №467/1346/15-ц, від 04.04.2018 у справі №367/7401/14-ц та від 26.09.2018 у справі №752/15421/17. Обидва кодекси містять норми, які дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але ГК України вказує на неспівмірність розміру пені з розміром збитків кредитора, як на обов`язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як ЦК виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення (п.28 постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №916/878/20).

Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013, наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення, оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

При цьому слід враховувати, що правила ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

Неустойка не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Зазначені норми законодавства ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

Зменшення суми неустойки є правом, а не обов`язком суду, яке може бути реалізовано ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів (позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 01.08.2019 р. у справі № 922/2932/18, від 08.10.2019 р. у справі № 922/2930/18, від 08.10.2019 р. у справі № 923/142/19, від 09.10.2019 р. у справі №904/4083/18).

У даному разі, суд бере до уваги, що Відповідач виконав свої зобов`язання за Договором в повному обсязі, станом на час ухвалення рішення відсутня будь-яка заборгованість у відповідача за спірним договором, при цьому порушення зобов`язання не завдало збитків Позивачу.

З огляду на господарську діяльність Відповідача, причини неналежного виконання Відповідачем зобов`язання щодо своєчасної поставки продукції і його ступінь вини, а також, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів понесення Позивачем збитків та настання інших негативних наслідків для Позивача через простроченням Відповідачем поставки позивачу товару за Договором на незначний строк, дотримуючись принципу збалансованості інтересів сторін, суд вважає за необхідне частково задовольнити клопотання Відповідача про зменшення неустойки та зменшити заявлену до стягнення неустойку на 50%.

Таким чином, з Відповідача підлягає стягненню на користь Позивача пеня за прострочення поставки товару в розмірі 411541,20 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Слід зазначити, що у випадку зменшення розміру штрафних санкцій, витрати позивача пов`язані зі сплатою судового збору відшкодовуються з відповідача у повному обсязі, у зв`язку з чим судовий збір у розмірі 9876,99 грн. покладається на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод засобів індивідуального захисту" (61038, м. Харків, вул. Камишева Івана, б. 7, код ЄДРПОУ 39243307) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2, код ЄДРПОУ 44725823) - 411541,20 грн. пені та 9876,99 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "06" серпня 2026 р.

СуддяЄ.М. Жиляєв