Ухвала суду № 138820908, 07.08.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

07 серпня 2026 року Справа № 915/16/24

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро про відвід судді (вх. № 11594/26 від 06.08.2026) від розгляду справи №915/16/24

про банкрутство Фермерського господарства ДЕМЕТРА. (код ЄДРПОУ 36742996; 57437, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Новофедорівка, вул. Приморська, буд. 49/б)

за заявою ініціюючого кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю САБАЗИ (код ЄДРПОУ 42801195; 56120, Миколаївська область, Баштанський район, с. Єрмолівка, вул. Молодіжна, буд. 29);

кредитори:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю ВВІ-АГРО (код ЄДРПОУ 31395590; 57437, Миколаївська обл., Миколаївський р-н., село Новофедорівка, вул. Приморська, 56);

2) Товариство з обмеженою відповідальністю ПРИВАТ ВЕСТ (код ЄДРПОУ 44621062; 54046, м. Миколаїв, вул. Старова архітектора, 8-А/70);

3) Акціонерне товариство Банк Кредит Дніпро (код ЄДРПОУ 14352406, 01033, м.Київ, вул. Жилянська, 32),

розпорядник майна: арбітражний керуючий Пляка Сергій Валерійович (54017, м.Миколаїв, вул. Чкалова, 15, оф. 409),

УСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа №915/16/24 про банкрутство Фермерського господарства ДЕМЕТРА..

06.08.2026 Акціонерним товариством Банк Кредит Дніпро подано до господарського суду заяву від 05.08.2026 про відвід судді у справі №915/16/24.

Заяву обґрунтовано тим, що станом на 05.08.2026 справа перебуває в провадженні судді Адаховської В.С. - 7 місяців 18 днів (230 днів). Однак, у справі № 915/16/24 досі не розглянуті вимоги кредиторів, справа перебуває на стадії розпорядження майном. Заявник зазначає про недотримання суддею Адаховською В.С. визначених КУзПБ строків проведення попереднього судового засідання, що має своїм наслідком подальше тривале перевищення строку процедури розпорядження майном боржника. Також суддею досі не розглянуто заяву АТ Банк Кредит Дніпро про надання дозволу на звернення стягнення на заставне майно боржника ФГ ДЕМЕТРА..

Посилаючись на приписи п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України заявник зазначає, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Підставами для відводу судді Адаховської В.С. заявник зазначає: недотримання суддею норм законодавства під час здійснення правосуддя; незабезпечення проведення попереднього засідання у строки, визначені КУзПБ, та безпідставне відкладення 22.04.2026 та 04.08.2026 суддею Адаховською В.С. попереднього засідання у справі, не розгляд заяви банку про надання дозволу на звернення стягнення на заставне майно та про заінтересованість ТОВ ВВІ-АГРО та ТОВ ПРИВАТ ВЕСТ, що є діями які викликають обґрунтовані сумніви у неупередженості судді у цій справі.

Розглянувши заяву АТ Банк Кредит Дніпро про відвід судді Адаховської В.С. від розгляду справи № 915/16/24, суд зазначає наступне.

Підстави для відводу (самовідводу) судді встановлені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України.

Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1)він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4)було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (частина 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 3, 5 статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (ч. 2 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до ч. 7, 11 ст. 39 ГПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Суд зазначає, що відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

В контексті викладеного, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень в інших справах, у тому числі подібних.

Отже, з огляду на зміст пункту 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1 - 4 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.

Слід зазначити, що приписи статті 35 Господарського процесуального кодексу України містять узагальнений перелік найпоширеніших обставин, доведення наявності яких може бути підставою для відводу судді.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ (п. 1.2.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції).

Щодо строків проведення попереднього засідання та розгляду заяви про надання згоди на продаж заставного майна, суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 30.01.2024 (суддя Давченко Т.М.) відкрито провадження у справі про банкрутство ФГ ДЕМЕТРА., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Пляку С.В. Судом також постановлено оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства ДЕМЕТРА. (код ЄДРПОУ 36742996, адреса: 57437, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Новофедорівка, вул. Приморська, буд. 49 б) у встановленому законодавством порядку, призначити попереднє засідання у справі.

Відповідне оголошення оприлюднено на сайті судової влади України 01.02.2024 за №72420 із зазначенням строку та порядку заявлення кредиторами грошових вимог до боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ), конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

В межах визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку до господарського суду надійшли заяви наступних кредиторів з грошовими вимогами до боржника:

- 27.02.2024 заява Товариства з обмеженою відповідальністю ВВІ-АГРО з грошовими вимогами до боржника у сумі 1226399,50 грн четверта черга; перша черга (судовий збір) 6056,00 грн. Ухвалою від 04.03.2024 суд прийняв до розгляду заяву ТОВ ВВІ-АГРО;

- 27.02.2024 заява Товариства з обмеженою відповідальністю ПРИВАТ ВЕСТ з грошовими вимогами до боржника у сумі 1232431,24 грн четверта черга; перша черга (судовий збір) 6056,00 грн. Ухвалою від 04.03.2024 суд прийняв до розгляду заяву ТОВ ПРИВАТ ВЕСТ.

- 04.03.2024 заява Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро з грошовими вимогами до боржника у сумі 13808014,33 грн, з яких: 12040742,00 грн вимоги забезпечені заставою, 1767272,33 грн - четверта черга; перша черга (судовий збір) 6056,00 грн. Ухвалою від 08.03.2024 суд прийняв до розгляду заяву АТ Банк Кредит Дніпро.

Ухвалою від 28.07.2025 суд постановив:

1) відмовити у задоволенні заяви Фермерського господарства ДЕМЕТРА. про закриття провадження у справі від 21.07.2025 (вх. № 10747/25 від 22.07.2025);

2) припинити процедуру розпорядження майном Фермерського господарства ДЕМЕТРА. (код ЄДРПОУ 36742996);

3) припинити повноваження розпорядника майна Фермерського господарства ДЕМЕТРА. арбітражного керуючого Пляки Сергія Валерійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №465 від 15.03.2013);

4) закрити провадження у справі №915/16/24 про банкрутство Фермерського господарства ДЕМЕТРА.;

5) скасувати дію мораторію на задоволення вимог кредиторів Фермерського господарства ДЕМЕТРА., введеного ухвалою суду від 30.01.2024;

6) залишити без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ВВІ-АГРО про грошові вимоги до боржника вих. №б/н від 27.02.2024 (вх. №2252/24 від 27.02.2024), заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПРИВАТ ВЕСТ про грошові вимоги до боржника вих. №б/н від 27.02.2024 (вх. №2255/24 від 27.02.2024), заяву Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро про грошові вимоги до боржника вих.№17-1895 від 28.02.2024 (вх. №2263/24 від 04.03.2024), заяву Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника вих. №б/н від 02.09.2024 (вх. №10500/24 від 03.09.2024) та клопотання розпорядника майна про продовження строку розпорядження майном та дії мораторію вих. №02-01/147 від 06.09.2024 (вх. № 10708/24 від 06.09.2024);

7) виконавчому комітету Миколаївської міської ради постановлено виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань записи про відкриття провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства ДЕМЕТРА. (код ЄДРПОУ 36742996; 57437, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Новофедорівка, вул. Приморська, буд. 49/б) та про призначення розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Пляки Сергія Валерійовича ((свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №465 від 15.03.2013); РНОКПП НОМЕР_1 ).

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2025 у справі №915/16/24 задоволено апеляційну скаргу Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 28.07.2025 про закриття провадження у справі №915/16/24 скасовано. Судом ухвалено справу №915/16/24 направити до Господарського суду Миколаївської області для продовження розгляду.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 01.12.2025 головуючим у справі №915/16/24 було визначено суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою від 08.12.2025 справу №915/16/24 про банкрутство Фермерського господарства ДЕМЕТРА. було прийнято до свого провадження суддею Ржепецьким В.О., призначено попереднє засідання у справі, а також судове засідання для розгляду заяви Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника вих. №б/н від 02.09.2024 та клопотання розпорядника майна за вих. №02-01/147 від 06.09.2024 на 21 січня 2026 року об 11:30 год.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 17.12.2025 №78 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебувають у провадженні судді Ржепецького В.О. Підставою призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ є відрахування зі штату Господарського суду Миколаївської області головуючого у справі судді Ржепецького В.О.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 17.12.2025 головуючим у справі №915/16/24 визначено суддю Адаховську В.С.

Ухвалою суду від 18.12.2025 справу №915/16/24 про банкрутство Фермерського господарства ДЕМЕТРА. прийнято до свого провадження суддею Адаховською В.С.

На виконання вимог ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.12.2025, у зв`язку з надходженням касаційної скарги Фермерського господарства ДЕМЕТРА. на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2025, справу №915/16/24 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю САБАЗИ до Фермерського господарства ДЕМЕТРА. про відкриття провадження у справі про банкрутство надіслано 19.12.2025 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, у зв`язку з чим попереднє судове засідання, яке було призначене на 21.01.2026 об 11:30, не відбулось.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.02.2026 у справі №915/16/24 залишено без задоволення касаційну скаргу Фермерського господарства ДЕМЕТРА.; постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2025 у справі №915/16/24 залишено без змін.

25.02.2026 матеріали справи №915/16/24 надійшли до Господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою суду від 12.03.2026 попереднє засідання суду у справі №915/16/24 призначено на 20 квітня 2026 року о 13:00.

01.04.2026 Акціонерним товариством Банк Кредит Дніпро подано до господарського суду через систему Електронний суд заяву щодо уточнення прохальної частини заяви АТ Банк Кредит Дніпро про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника, яке є предметом забезпечення.

Також, 01.04.2026 Акціонерним товариством Банк Кредит Дніпро подано до господарського суду через систему Електронний суд заяву щодо уточнення грошових вимог до боржника ФГ ДЕМЕТРА. у справі №915/16/24 (із урахуванням часткового погашення боргу від дати подання заяви з грошовими вимогами до боржника та відмови від частини забезпечення).

Ухвалою суду від 06.04.2026 заяви Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро щодо уточнення прохальної частини заяви АТ Банк Кредит Дніпро про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника, яке є предметом забезпечення, та щодо уточнення грошових вимог до боржника ФГ ДЕМЕТРА. у справі №915/16/24 прийнято до розгляду у судовому засіданні, яке призначено на 20 квітня 2026 року о 13:00 год. Судом встановлено розпоряднику майна 5-денний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду письмового відзиву по суті заяви кредитора щодо уточнення грошових вимог до боржника та доказів надіслання відповідного повідомлення кредитору.

14.04.2026 розпорядником майна подано до суду заяву про те, що відносно заяви Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро щодо уточнення прохальної частини заяви АТ Банк Кредит Дніпро про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника, яке є предметом забезпечення у справі №915/16/24, заперечень не має.

16.04.2026 Акціонерним товариством Банк Кредит Дніпро через систему Електронний суд подано до господарського суду клопотання, яким кредитор просить суд:

1. Прийняти та долучити до матеріалів справи №915/16/24 клопотання АТ Банк Кредит Дніпро із додатками, врахувати наведені обставини при вирішенні питання щодо вимог кредиторів, постановлені ухвали за результатами проведення попереднього засідання.

2.Визнати у справі №915/16/24 про банкрутство заінтересованими особами стосовно боржника ФГ ДЕМЕТРА. - Товариства з обмеженою відповідальністю ВВІ-АГРО (код ЄДРПОУ 31395590; 57437, Миколаївська обл., Миколаївський р-н., село Новофедорівка, вул. Приморська, 56) та Товариства з обмеженою відповідальністю ПРИВАТ ВЕСТ (ЄДРПОУ 31395590, адреса: 57437, Миколаївська обл., Миколаївський р-н., село Новофедорівка, вул. Приморська, 56).

20.04.2026 боржником подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Боржник заперечує проти поданих заяв банку, вважає, що для здійснення розрахунку та розподілу грошових вимог банку, заявлених у даній справі потрібно проаналізувати та врахувати часткове погашення вимог банку за рахунок майна інших осіб майнових поручителів ФГ ДЕМЕТРА., оскільки паралельно із розглядом даної справи банком зверталось в судовому порядку стягнення на заставне/іпотечне майно майнових поручителів боржника, в т.ч. гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Окрім цього, банком самостійно реалізовано частину майна боржника, яке забезпечувало грошові вимоги банку. Таким чином, грошові вимоги банку значно зменшились як за рахунок майна боржника так і за рахунок майна сторонніх осіб (майнових поручителів).

Боржник зазначає, що має намір надати власні розрахунки грошових вимог банку із зазначенням розподілу залишку забезпечених та не забезпечених грошових вимог для формування достовірного реєстру грошових вимог кредиторів, вважає розгляд заяви банку про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника, яке забезпечує грошові вимоги банку недоцільним та неактуальним,

Крім того, боржник посилається на необхідність додаткового часу для надання заперечень щодо заяви банку про визнання інших заявників грошових вимог заінтересованими кредиторами щодо боржника.

Судом було встановлено, що розпорядником майна ФГ ДЕМЕТРА. арбітражним керуючим Плякою С.В. не виконано вимоги ухвали суду від 06.04.2026 та не подано суду письмового відзиву по суті заяви кредитора АТ Банк Кредит Дніпро від 01.04.2026 щодо уточнення грошових вимог до боржника та доказів надіслання відповідного повідомлення кредитору.

Судове засідання у справі № 915/16/24, призначене на 20 квітня 2026 року о 13:00, не відбулося, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення даного засідання у Миколаївській області тривала повітряна тривога, про що Господарським судом Миколаївської області складено відповідну довідку від 20.04.2026.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необхідність призначення на іншу дату попереднього засідання у даній справі та судового засідання для розгляду: заяви Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро, з урахуванням уточнення від 01.04.2026, про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника, яке є предметом забезпечення; клопотання розпорядника майна за вих. №02-01/147 від 06.09.2024 про продовження строку процедури розпорядження майном; клопотання Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро про визнання у справі №915/16/24 про банкрутство заінтересованими особами стосовно боржника ФГ ДЕМЕТРА. Товариства з обмеженою відповідальністю ВВІ-АГРО та Товариства з обмеженою відповідальністю ПРИВАТ ВЕСТ.

Ухвалою від 22.04.2026 суд постановив: призначити судове засідання на 25 травня 2026 року об 11:30; зобов`язати розпорядника майна ФГ ДЕМЕТРА. арбітражного керуючого Пляку С.В. виконати вимоги ухвали суду від 06.04.2026 та надати суду письмовий відзив по суті заяви кредитора Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро щодо уточнення грошових вимог до боржника та доказів надіслання відповідного повідомлення кредитору; запропонувати кредиторам ТОВ ВВІ-АГРО та ТОВ ПРИВАТ ВЕСТ не пізніше ніж за три дня до дати наступного судового засідання у справі надати письмові пояснення стосовно клопотання Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро від 16.04.2026 про визнання заінтересованими особами стосовно боржника з доказами надіслання іншим учасникам справи.

25.05.2026 боржником подано до суду заперечення на заяву АТ Банк Кредит Дніпро про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника. Боржник просить суд прийняти дані заперечення до уваги та відмовити у задоволенні заяви АТ Банк Кредит Дніпро про надання дозволу на продаж заставного майна боржника в повному обсязі.

25.05.2026 представником ТОВ ПРИВАТ ВЕСТ подано до господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи з метою уникнення прийняття судом ухвали за результатом розгляду грошових вимог до перегляду апеляційною інстанцією рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.03.2026 у справі №915/16/24(915/646/24), яка є пов`язаною з заявою кредитора про визнання грошових вимог.

Ухвалою суду від 25.05.2026 попереднє засідання у справі відкладено на 13 липня 2026 року о 10:30, продовжено строк процедури розпорядження майном у справі та повноваження арбітражного керуючого Пляки С.В. на два місяці, продовжено строк проведення попереднього засідання у справі до 13.07.2026.

06.07.2026 Акціонерним товариством Банк Кредит Дніпро подано до господарського суду через систему Електронний суд додаткові пояснення щодо уточнення банком грошових вимог до боржника.

Кредитор просить суд: прийняти додаткові пояснення АТ Банк Кредит Дніпро із додатками у справі №915/16/24 та врахувати їх під час розгляд заяви банку з грошовими вимогами до боржника (з урахуванням уточнень); задовольнити у повному обсязі заяву АТ Банк Кредит Дніпро про визнання грошових вимог до ФГ ДЕМЕТРА. у справі №915/16/24 (з урахуванням уточнень).

Кредитор не погоджується з запереченнями боржника щодо грошових вимог та наведеними боржником розрахунками, оскільки позиція боржника не ґрунтується на положеннях законодавства та укладених боржником договорів, є хибною та безпідставною

Заявою від 06.07.2026 розпорядник майна повідомив суду, що не заперечує проти задоволення уточнень кредиторських вимог АТ Банк Кредит Дніпро та щодо клопотання АТ Банк Кредит Дніпро про реалізацію майна боржника.

06.07.2026 АТ Банк Кредит Дніпро подано до господарського суду додаткові пояснення до заперечень банку щодо грошових вимог ТОВ ВВІ-АГРО до боржника.

10.07.2026 ТОВ ВВІ-АГРО подано до господарського суду заперечення на клопотання АТ Банк Кредит Дніпро про визнання заінтересованою особою та заяви АТ Банк Кредит Дніпро проти заявлених грошових вимог кредитора.

10.07.2026 надійшли заперечення ТОВ ПРИВАТ ВЕСТ щодо клопотання АТ Банк Кредит Дніпро про визнання ТОВ ПРИВАТ ВЕСТ заінтересованим кредитором стосовно боржника.

10.07.2026 ТОВ ВВІ-АГРО подано до господарського суду заперечення проти пояснень АТ Банк Кредит Дніпро стосовно грошових вимог ТОВ ВВІ-АГРО до боржника.

У судовому засіданні 13.07.2026 судом було оголошено перерву до 20.07.2026 о 14:00 год. у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Миколаєві та Миколаївській області повітряної тривоги, про що господарським судом складено відповідну довідку від 13.07.2026.

Ухвалою суду від 13.07.2026 учасників справи повідомлено про перерву у судовому засіданні до 20 липня 2026 року о 14:00.

Судове засідання у справі 20.07.2026 не відбулось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Миколаєві та Миколаївській області повітряної тривоги.

В умовах воєнного стану, введеного в Україні 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, суд повинен забезпечити безпеку учасників судового провадження та запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист і визначених законом процесуальних прав.

Ухвалою суду від 23.07.2026 попереднє засідання у справі та судове засідання для розгляду заяви Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро про надання дозволу на задоволення вимог забезпеченого кредитора за рахунок продажу майна Фермерського господарства ДЕМЕТРА., яке є предметом забезпечення, призначено на 04 серпня 2026 року о 14:30.

03.08.2026 АТ Банк Кредит Дніпро подано до суду заяву, якою кредитор просить суд:

1. У випадку неможливості забезпечити участь представника АТ Банк Кредит Дніпро адвоката Іващенко Ірини Олександрівни, чи іншого представника банку в попередньому засіданні 04.08.2026 та в інших подальших засіданнях на стадії попереднього засідання, в режимі відеоконференції, або оголошення повітряної тривоги та неможливості через це провести попереднє засідання, а також неможливості провести попереднє засідання через технічні причини (відсутність електроенергії, інтернету тощо) або у випадку неприбуття в судове засідання представника АТ Банк Кредит Дніпро, розглянути заяви АТ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО/ провести попереднє засідання без участі представника (представників) банку.

2.Задовольнити всі подані заяви, клопотання АТ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО (у т.ч. заяву з грошовими вимогами та заяву про надання дозволу на звернення стягнення на заставне майно боржника (із урахуванням уточнень та додаткових пояснень), інші подані заяви/клопотання.

3.Врахувати подані банком заперечення та додаткові пояснення до заперечень щодо грошових вимог ТОВ ПРИВАТ ВЕСТ, ТОВ ВВІ-АГРО до боржника під час розгляду їх заяв та відмовити у визнанні їх вимог, а у випадку визнання грошових вимог визнати таких кредиторів заінтересованими особами стосовно боржника.

04.08.2026 боржником подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи №915/16/24 про банкрутство ФГ ДЕМЕТРА. (та всіх призначених в межах цієї справи заяв) на іншу дату.

04.08.2026 ТОВ ПРИВАТ ВЕСТ подано до суду клопотання про відкладення розгляду заявлених кредиторських вимог на іншу дату та проведення попереднього засідання з урахуванням висновків за результатами розгляду касаційної скарги банку на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 у справі №915/16/24(915/646/24) за позовом АТ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО до ФГ ДЕМЕТРА., ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю ПРИВАТ ВЕСТ про визнання недійсним Договору поворотної фінансової допомоги від 28.06.2023, укладеного між фізичною особою ОСОБА_3 та ФГ ДЕМЕТРА..

04.08.2026 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення попереднього засідання у справі та судового засідання для розгляду клопотання АТ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО про надання згоди на продаж заставного майна на 21.09.2026 о 14.00, про що учасників справи повідомлено ухвалою суду від 07.08.2026.

Згідно ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України Про міжнародне приватне право, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

У свою чергу докази відповідно до ст. ст. 76-79 ГПК України повинні бути належними, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 47 КУзПБ, попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Кодексу.

У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

У разі необхідності господарський суд може оголосити перерву в попередньому засіданні.

За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються:

розмір, черговість задоволення кожної визнаної вимоги та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, у тому числі вимог кредиторів, які є заінтересованими стосовно боржника;

розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів;

дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів;

дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.

Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

Згідно усталеної практики Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство:

- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18).

- завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16).

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 20.05.2021 у справі № 922/3369/19, від 23.09.2021 у справі № 910/866/20, від 20.09.2022 від 911/2796/21).

Наведені висновки не втратили своєї актуальності з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ (відповідно до пункту 4 Розділу Прикінцеві та перехідні положення якого з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство), оскільки Кодекс (статті 45-47) містить аналогічне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.

Така позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09.12.2021 у справі № 905/857/19, від 20.12.2021 у справі № 922/1775/19, від 09.06.2022 у справі № 910/14927/20.

Верховний Суд зауважує, що заяви з кредиторськими вимогами судам слід розглядати із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).

Згідно зі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Суд також зазначає, що поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Папазова та інші проти України від 15.03.2012 суд зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.

Критерій розумності строку розгляду справи визначений у листі Верховного Суду України від 25.01.2006, № 1-5/45 Щодо перевищення розумних строків розгляду справ, в якому зазначено, що критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства зазначив, що [. . .] очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі Штеґмюллер проти Австрії). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.

Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточних, зокрема Іззетов проти України, Паскал проти України, Майстер проти України, Субот проти України, Крюков проти України, Крат проти України, Сокор проти України, Кобченко проти України, Шульга проти України, Лагун проти України, Буряк проти України, ТОВ ФПК ГРОСС проти України, Гержик проти України суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що, як слідує з усталеної практики Європейського суду з прав людини, за умови конкуренції у судовій практиці двох принципів вимог процесуального законодавства, а саме: дотримання змагальності та дотримання розумних строків розгляду справи, суд має зберегти баланс забезпечення справедливого публічного розгляду справи та дотримання розумного строку.

Так, у своїй діяльності суд виходить з того, що бажання зекономити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальність провадження (Niderцst-Huber v. Switzerland (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії), заява № 104/1995/610/698, п. 30). Застосовуючи зазначений підхід, Верховний Суд у постанові від 3 жовтня 2018 року у справі №134/18/13-ц, виходив також з того, що у пункті 1 статті 6 Конвенції гарантується процесуальна справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece №54111/07); справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом загалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (рішення Mirolubovs and Others v. Latvia, №798/05, №103).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України Про правовий режим воєнного стану в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно з ч.2 ст. 12-1 Закону України Про правовий режим воєнного стану повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя навіть в умовах воєнного стану.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1)верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4)змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9)забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно ч.1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі Цихановський проти України (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ Смірнова проти України (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), Карнаушенко проти України (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, згідно усталеної судової практики Верховного Суду, з урахуванням рішень Європейського суду з прав людини, відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, відкладення розгляду справи про банкрутство ФГ ДЕМЕТРА. відбувалось з об`єктивних причин.

Здійснення розгляду господарським судом справи про банкрутство без достатніх матеріалів лише з дотриманням процесуальних строків так само призведе до порушення прав та законних інтересів усіх учасників справи, що є неприпустимим. При цьому, саме лише відкладення розгляду справи про банкрутство не свідчить про заінтересованість суду на користь боржника.

Враховуючи наведені положення Господарського процесуального кодексу України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з метою виконання завдань господарського судочинства, зокрема завдань попереднього засідання, надання учасникам судового процесу можливості для реалізації їх процесуальних прав, керуючись принципами господарського судочинства, визначених ст. 2 ГПК України, судом здійснюється розгляд справ, заяв в розумні строки.

Наведені в даній заяві обставини щодо сумнівів в неупередженості або об`єктивності судді у зв`язку з розглядом справи № 915/16/24 стосуються виконання судом своїх функцій щодо розгляду справи з дотриманням норм чинного законодавства.

Інших аргументів щодо наявності обставин, які б свідчили про неупередженість або об`єктивність судді заявником не наведено.

З огляду на викладене, обґрунтованих обставин, які б свідчили про упередженість судді стосовно заявника чи про необ`єктивне ставлення до сторін у справі, заявником не наведено.

Отже, господарський суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відвід, що у відповідності до положень ст. 39 ГПК України тягне за собою відмову в його задоволенні.

Відповідно до ч.3 ст. 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.

Керуючись ст. 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Визнати заяву Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро про відвід судді Адаховської В.С. від розгляду справи № 915/16/24 необґрунтованою.

2. Вирішення питання про відвід судді Адаховської В.С. від розгляду справи №915/16/24 передати на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст. 32 ГПК України.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвалу підписано 07.08.2026.

Суддя В.С. Адаховська