Ухвала суду № 138820871, 04.08.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

04 серпня 2026 року м. Миколаїв Справа № 915/1154/26

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 11156/26 від 30.07.2026 р.) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Миколаївська аграрна компанія» (54020, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/32; код ЄДРПОУ 33367811) про припинення повноважень керівника товариства, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Миколаївська аграрна компанія» про визнання припиненими повноважень директора та трудових відносини між ОСОБА_1 і Приватним акціонерним товариством «Миколаївська аграрна компанія», визнання ОСОБА_1 звільненим з посади директора за власним бажанням на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України.

В обґрунтування позову заявник посилається на те, що на підставі наказу №42 від 09 жовтня 2018 року та протоколу засідання наглядової (спостережної) ради відповідача від 08.10.2018р. позивач приступив до виконання обов`язків директора підприємства. Так, як вказує позивач, 03 березня 2022 року він був призваний під час мобілізації та відповідно проходить військову службу у військовій частині Національної гвардії України. У зв`язку з цим, за ствердженням позивача, він був увільнений від роботи з посади директора Товариства та відповідно наказом від 03.03.2022 р. №21К поклав виконання обов`язків директора Товариства на головного інженера ОСОБА_2 . Як стверджує позивач, з березня 2022 року відповідачем не було вжито жодних дій щодо припинення трудових відносин із позивачем у зв`язку із призовом його по мобілізації.

Так, позивач зазначає, що, враховуючи відсутність бажання поєднувати військову службу та не плануючи в подальшому повернення до роботи на посаді директора Товариства, на адреси відповідача, наглядової ради та єдиного акціонера Товариства було надіслано заяву від 15.05.2026 року, в якій позивач просив звільнити його з посади директора Товариства 01 червня 2026 року за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України та ухвалити рішення наглядової ради Товариства про припинення повноважень (звільнення) ОСОБА_1 з посади директора Товариства.

На думку позивача, ним вчинено всі необхідні дії аби відповідач вжив заходів щодо припинення трудових відносин із ОСОБА_1 та виключення з ЄДР відомостей про нього як про керівника Товариства. Однак, як зауважує позивач, ані відповідач, ані наглядова рада чи єдиний акціонер Товариства не відповіли на заяву від 15.05.2026р. про звільнення на дату подання цього позову. На переконання позивача, наведені обставини, пов`язані із бездіяльністю названих вище осіб, призводять до неможливості внесення запису до трудової книжки про звільнення та внесення відповідних змін до відомостей про підприємство, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що, в свою чергу, призводить до неможливості позивача влаштування на керівні посади в Національній гвардії України як основного місця роботи. Також позивач зауважує, що на нього й досі розповсюджується відповідальність за невиконання або неналежне виконання обов`язків з управління Товариством, та він несе негативні наслідки за Товариство, яке є боржником за зобов`язаннями під час примусових заходів по стягненню боргу, в тому числі і обмеження виїзду керівнику юридичної особи боржника за кордон України, і це в умовах необхідності виїзду позивача за кордон по службі, в т.ч. у зв`язку із навчанням.

Позивач також зазначає, що він не може у встановленому законом порядку припинити трудові відносини з відповідачем, а тому наявні усі підстави визнані припиненими трудові відносини між сторонами у судовому порядку.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Поряд з цим в силу приписів ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, у тексті позову позивач посилається на приписи п. 8.4.5.3 статуту ПрАТ «Миколаївська аграрна компанія», в якому зазначено, що про наміри достроково припинити свої повноваження директор повинен письмо повідомити Наглядову раду за два місяці. Разом з цим, позивач вказує, що 15.05.2026 р. ним було направлено листи на адресу відповідача, єдиного акціонера Товариства та наглядової ради Товариства, у яких просив звільнити його з посади директора Товариства з 01.06.2026 р. за власним бажанням, на підставі ст.38 КЗпП України. Також у позові позивач наголошує, що ним вчинено всі необхідні дії аби відповідач вжив заходів щодо припинення трудових відносин.

Водночас, позивачем не зазначено чи направлялися ним аналогічні листи до наглядової ради Товариства щодо звільнення з посади з дотриманням передбаченого п. 8.4.5.3 статуту Товариства двомісячного строку до вказаної позивачем дати звільнення (01.06.2026 р.).

Разом з цим, позивач також посилається на приписи п. 8.3.2., 8.4.5 статуту Товариства, якими передбачено, що до її виключної компетенції наглядової ради належить припинення повноважень (звільнення) директора, які припиняються за відповідним рішенням наглядової ради. Однак, позивачем також не вказано чи вживалися ним дії щодо скликання засідань наглядової ради, з огляду на те, що директор наділений такими повноваженнями згідно п. 8.3.22. статуту Товариства.

Також позивач в позові зазначає, що він несе негативні наслідки за Товариство, яке є боржником за зобов`язаннями під час примусових заходів по стягненню боргу, в тому числі і обмеження виїзду керівнику юридичної особи боржника за кордон України. Разом з цим позивачем не наведено обставини щодо виникнення обмежень виїзду керівнику юридичної особи боржника за кордон України, як і не подано відповідних доказів.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, порядок сплати та розмір судового збору визначені Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 р. (зі змінами і доповненнями). В силу приписів ч. 1 ст. 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Також згідно підпунктів 1, 2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 цього Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у 2026 році - 3328 грн.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір, у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи те, що заявником у позові заявлено фактично 2 немайнові вимоги (про визнання припиненими повноважень директора та визнання позивача звільненим з посади директора), відповідно судовий збір за поданий позов має бути сплачено за як дві вимоги немайнового характеру, що складає 6656,00 грн. (3328,00 грн. х2).

З урахуванням того, що позовна заява була подана в електронній формі через Електронний суд ЄСІТС, відповідно ставка судового збору за подачу даного позову становить 5324,80 грн. із застосуванням коефіцієнту 0,8 у відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір (6656,00 грн. х 0,8).

При цьому судом враховано, що позивачем на підтвердження сплати судового збору до позовної заяви додано квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки №25 від 23.07.2026 р. на суму 3328,00 грн. з призначенням платежу «;101;3139012155;22030101; 3139012155;Теросипов Євген В"ячеславович; Судовий збір за позовом ОСОБА_1 , Господарський суд Миколаївська обл».

Таким чином, судом встановлено, що позивачем не надано належних доказів сплати судового збору за поданий позов у встановленому законом розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ч. 2 ст. 174 ГПК України передбачено, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 при зверненні до господарського суду з поданою позовною заявою не виконано вимоги ч. 3 ст. 162, ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків, у т.ч. шляхом надання доказів доплати судового збору в сумі 1996,80 грн.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Миколаївська аграрна компанія» про припинення повноважень керівника товариства залишити без руху.

2. Встановити ОСОБА_1 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що при невиконанні вимог даної ухвали позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили 04.08.2026 року та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М. Ільєва