Рішення № 138820799, 07.08.2026, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року м.Харків Справа № 913/58/26

Провадження №8/913/58/26

Господарський суд Луганської області у складі судді Злепко Н.І.,

у справі за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії -Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», м. Київ,

до відповідача-1 Фермерського господарства «Форвард», с. Мирне, Білокуракінського району Луганської області,

відповідача-2 ОСОБА_1 , смт Черкаські Тишки Харківського району Харківської області,

відповідача-3 ОСОБА_2 , смт Черкаські Тишки Харківського району Харківської області,

про стягнення 577655 грн 92 коп.

ВСТАНОВИВ:

07.05.2026 Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (далі АТ «Ощадбанк») через систему «Електронний суд» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою від 06.05.2026 до відповідача-1 Фермерського господарства «Форвард» (далі ФГ «Форвард»), відповідача-2 ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ), відповідача-3 ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2 ) про солідарне стягнення простроченої заборгованості за Договором кредитної лінії від 09.02.2022 № 506_055 за кредитом у сумі 577655 грн 92 коп., з яких заборгованість за основним боргом 500880 грн 92 коп. та 76775 грн 00 коп. - заборгованість по комісії.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ФГ «Форвард» зобов`язань з повернення суми кредиту, сплати комісії за Договором кредитної лінії від 09.02.2022 № 506_055, виконання зобов`язань за яким забезпечено договорами поруки від 09.02.2022 № 506_055/31 (далі договір поруки-1), який укладений між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 та від 09.02.2022 № 506_055/32 (далі договір поруки-2), який укладений між АТ «Ощадбанк», ФГ «ФОРВАРД» та ОСОБА_2 , у зв`язку з чим позивач звернувся з позовом до суду для захисту своїх порушених прав.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2026 справа передана на розгляд судді Іванову А.В.

12.05.2026 відкрито провадження у справі, визнано її малозначною та визначено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження.

08.06.2026 на підставі розпорядження Керівника апарату Господарського суду Луганської області 40/р, у зв`язку з тим, що суддю ІВАНОВА Антона Володимировича відряджено до Господарського суду Київської області для здійснення правосуддя строком на один рік з 08.06.2026 (рішення Вищої ради правосуддя від 26.05.2026 № 999/0/15-26) призначено повторний автоматизований розподіл справи № 913/58/26 з метою заміни судді.

08.06.2026 Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана на розгляд судді Злепко Н.І.

Ухвалою від 10.06.2026 новим складом суду постановлено ухвалу про прийняття справи №913/58/26 до свого провадження.

25.06.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_2 - адвоката Наконечної Дарії Олексіївни надійшов відзив на позовну заяву від 24.06.2026, у якому вона заперечила проти позову та просила відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки місцезнаходженням та податковою адресою ФГ «Форвард» є с. Мирне Білокуракинського р-ну Луганської обл., тобто тимчасово окупована територія. За ч. 2 ст. 13 Закону №1207-VII правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання з місцезнаходженням на такій території, є нікчемним, і абз. 2 ч. 2 ст. 215 ЦК на нього не поширюється. З посиланням на судову практику у справах 913/527/21, № 905/238/23 зазначила, що Договір кредитної лінії № 506_055 від 09.02.2022 і Договір поруки № 506_055/32 є нікчемними, а нікчемний правочин не створює юридичних наслідків.

Також відповідач-3 зазначила, що усе майно ФГ (майновий комплекс, техніка, транспорт у смт Лозно-Олександрівка) залишилось на окупованій території; діяльність підприємства зупинена. Розпорядженням Луганської ОВА № 28 від 17.02.2023 обставини визнано непереборною силою з 24.02.2022 для сільгоспвиробників області.

Зазначила, що Листами № 21 від 15.12.2023 та № 1 від 15.04.2025 ФГ зверталося до банку про кредитні канікули. Банк не прийняв жодного рішення у 20-денний строк а тому вважає, що у відповідності до пункту 26 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК має бути застосований мораторій. Зазначила про наявність форс-мажорних обставин.

Вказала, що вимога позивача є необґрунтованою, бо відповідачем здійснено платежі: тіло кредиту - 2 052 999 грн 05 коп., комісія - 24 900 грн 00 коп., які позивач не врахував.

Також 25.06.2026 від представника надійшла заява про поновлення процесуального строку для подання відзиву, в якій зазначено, що представник Наконечна Дарія Олексіївна отримала Доступ до матеріалів 09 червня 2026 року, що є поважною причиною для поновлення строку відповідачу для подачі відзиву.

Водночас суд вказує на те, що ОСОБА_2 отримала ухвалу про відкриття провадження через підсистему «Електронний суд» 13.05.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Отже станом на 24.06.2026 строк встановлений судом для подання відзиву (15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі) є пропущеним.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення; встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи з ініціативи суду.

Суд звертає увагу, що зазначений строк був встановлений судом, а отже не може бути поновлений. Таким чином суд відмовляє в задоволенні цієї заяви.

Водночас, з метою дотримання: процесуального права ОСОБА_2 на подання відзиву; права бути почутим, яке є складовим верховенства права; обов`язку суду встановити всі обставини справи та наявності оголошеного воєнного стану, суд вважає можливим за власною ініціативою продовжити строк для його подання по день фактичного надходження до суду 25.06.2026.

Також 07.07.2026 від адвоката відповідача-2 ( ОСОБА_1 ) - Наконечної Дарії Олексіївни надійшов відзив на позовну заяву з клопотанням про поновлення від 06.07.2026.

У відзиві відповідач-2 заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши аргументи, які є ідентичними до аргументів у відзиві відповідача-3, а також вказав про наявні проблеми зі здоров`ям.

Відповідач 2 не має зареєстрованого кабінету у «Підсистемі електронний суд», а тому надсилання ухвали про відкриття провадження та про прийняття справи до свого провадження новим складом суду було здійснено за місцем реєстрації - провул.Сосновий, буд. 5, с. Черкаські Тишки, Харківський район, Харківська область, 62476. Однак матеріали було повернуто до суду у зв`язку із поміткою «адресат відсутній». Також для повідомлення відповідача-2 було розміщено оголошення на вебсайті судової влади з повідомленням про відкриття провадження у даній справі.

Суд також зазначає, що строк для подання відзиву встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження, а отже не може бути поновлений, таким чином суд відмовив в задоволенні цієї заяви.

Однак, враховуючи зазначене вище, з метою дотримання процесуального права ОСОБА_1 на подання відзиву, права бути почутим, яке є складовим верховенства права, обов`язку суду встановити всі обставини справи, наявність оголошеного воєнного стану, суд вважає можливим за власною ініціативою продовжити строк для його подання по день фактичного надходження до суду 07.07.2026.

08.07.2026 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшли пояснення у справі від 07.07.2026, у яких заперечив проти доводів відповідача-3, зазначив, що кредитний договір та договір поруки були укладені до тимчасової окупації частини території України і тому дані правочини не є нікчемними, а наявність форс-мажорних обставин (військові дії, окупація), на які посилається Відповідач-3 є підставою лише для не застосування до нього заходів відповідальності (сплата неустойки: пені та штрафів), але не є підставою для звільнення від виконання основного зобов`язання. Просив позовні вимоги задовольнити.

Зазначені додаткові пояснення судом розцінюються як відповідь на відзив відповідача-3. Датою отримання позивачем у підсистему «електронний суд» є 25.06.2026, отже строк для їх подання сплив 30.06.2026.

Однак суд зазначає, що з метою дотримання процесуальних прав позивача, зокрема права бути почутим, яке є складовим верховенства права, обов`язку суду встановити всі обставини справи, наявності оголошеного воєнного стану, суд вважає можливим за власною ініціативою продовжити строк для її подання по день фактичного надходження до суду 08.07.2026.

Також 10.07.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-2 від 10.07.2026, у якому заперечив проти доводів відповідача-2, навівши ідентичні аргументи з відповіддю на відзив відповідача-3, позов просив задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Суд зауважує, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача-1 є: Україна, 92212, Луганська обл., Білокуракинський р-н, селище Мирне.

У лютому 2018 року відповідно до Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» від 05.02.2015 № 157-VIII шляхом добровільного об`єднання територіальних громад Лозно-Олександрівської селищної ради, Мирненської сільської ради та Солідарненської сільської ради колишнього Білокуракинського району Луганської області було утворено Лозно-Олександрівську селищну територіальну громаду. Селище Мирне, яке було адміністративним центром Мирненської сільської ради, з цього часу увійшло до складу зазначеної об`єднаної територіальної громади.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», прийнятим відповідно до пункту 7-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», визначено адміністративний центр та затверджено територію Лозно-Олександрівської селищної територіальної громади в її сучасних межах. До складу громади, окрім раніше об`єднаних Лозно-Олександрівської селищної, Мирненської та Солідарненської сільських рад, додатково включено Шарівську сільську раду колишнього Білокуракинського району, а також Привільську сільську територіальну громаду (Привільська та Вівчарівська сільські ради колишнього Троїцького району).

Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» Білокуракинський район Луганської області ліквідовано, а територію Лозно-Олександрівської селищної територіальної громади віднесено до новоутвореного Сватівського району Луганської області.

Відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290, селищу Мирне присвоєно код КАТОТТГ UA44100070250048965, а Лозно-Олександрівській селищній територіальній громаді - код UA44100070000070448.

Отже, за чинним устроєм селище Мирне належить до Лозно-Олександрівської селищної територіальної громади Сватівського району Луганської області.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786) Лозно-Олександрівська селищна територіальна громада (код UA44100070000070448) є тимчасово окупованою територією з 05.03.2022

Згідно з інформацією Акціонерного товариства "Укрпошта", розміщеній на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua), відділення у зазначеному населеному пункті Луганської області тимчасово не функціонує, а тому пересилання поштової кореспонденції наразі є неможливим.

Для повідомлення відповідача-1 судом здійснено розміщення оголошення щодо повідомлення відповідача-1 про розгляд даної справи на офіційному сайті судової влади.

Ураховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідачі належним чином повідомлені про розгляд справи.

Відповідач-1 відзив на позовну заяву до суду не надсилав.

Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив.

09.02.2022 між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та Фермерським господарством «ФОРВАРД» (позичальник) укладено договір кредитної лінії № 506_055.

За змістом пункту 2.1 договору кредитної лінії Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» зобов`язується надати на умовах цього договору, а Фермерське господарство «ФОРВАРД» зобов`язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в статті 3 цього Договору, та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених дійсним договором.

Кредит надано Фермерському господарству «ФОРВАРД» на поповнення оборотного капіталу у вигляді відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом кредитування в розмірі 3 000 000,00 (три мільйони гривень 00 копійок) та з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 08 лютого 2025 року.

Пунктом 3.8 Договору кредитної лінії визначено цільове призначення кредиту - для поповнення оборотного капіталу.

У пункті 3.3 Договору кредитної лінії сторони погодили зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно з наступним графіком:

- до 07.10.2024 (включно) - 3 000 000,00 грн;

- з 08.10.2024 - 07.11.2024 (включно) - 2 400 000,00 грн;

- з 08.11.2024 - 07.12.2024 (включно) - 1 800 000,00 грн;

- з 08.12.2024 - 07.01.2025 (включно) - 1 200 000,00 грн;

- з 08.01.2025 - 08.02.2025 - 600 000,00 грн.

Кредит надається траншами в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника (пункт 3.9 Договору кредитної лінії).

Відповідно до пункту 3.5.1 Договору кредитної лінії за користування кредитом Фермерське господарство «ФОРВАРД» зобов`язано забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за процентною ставкою, яка є змінюваною, розмір якої розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором із застосуванням формули:

БПС = Індекс UIRD (3m) + Маржа, де:

БПС - розмір Базової процентної ставки у процентах річних, який розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором;

Індекс UIRD (3m) - Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб;

Маржа - доданок, який виражений у процентах, що становить 7 %.

Розмір базової процентної ставки на момент укладення Договору кредитної лінії, відповідно до пункту 3.5.2, визначений у розмірі 14,63 % річних, який підлягає застосуванню для визначення зобов`язання Фермерського господарства «ФОРВАРД» зі сплати процентів до моменту першого перегляду (зміни) розміру такої процентної ставки у відповідності до пункту 3.5.3 цього Договору.

Відповідно до пункту 3.5.3 Договору перегляд базової процентної ставки та зміна її розміру (збільшення чи зменшення, якщо це є наслідком застосування формули, передбаченої підпунктом 3.5.1 цього договору) здійснюється банком кожного календарного кварталу в період з 01 по 07 число першого місяця такого календарного кварталу, починаючи з дати укладення цього договору до повного виконання позичальником зобов`язань за цим договором. При цьому застосовується індекс UIRD (3m), який визначається для відповідної дати, а саме станом на: « 01» січня, « 01» квітня, « 01» липня та « 01» жовтня відповідного року.

У підпункті 3.6.1 кредитного договору закріплено, що, приймаючи до уваги умови Програми, користуючись принципом свободи договору та керуючись частиною 2 статті 526 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди, що за умови дотримання позичальником умов Програми та належного виконання умов цього договору (в частині вчасного повернення суми кредиту, її частини та/або вчасної сплати суми процентів її частини) в межах періоду відповідності Програмі позичальнику встановлюється особливий порядок виконання зобов`язання щодо своєчасної сплати процентів (за умови відсутності обставин та/або порушень умов договору, які виключають можливість застосування такого особливого порядку), а саме:

- протягом періоду повної компенсації процентів сплата процентів за договором в розмірі базової процентної ставки здійснюється Фондом розвитку підприємництва в повному обсязі у зв`язку з наданням позичальнику компенсації (у випадку отримання позичальником права на таку компенсацію) шляхом списання банком коштів у повній необхідній сумі з рахунку ескроу на рахунок, визначений в пункті 3.19 цього договору;

- протягом періоду часткової компенсації процентів позичальник самостійно (за власні кошти) сплачує нараховані за договором проценти в розмірі компенсаційної процентної ставки, яка з урахуванням умов Програми становить 7 % річних.

Решта нарахованих процентів у розмірі КЧП, яка розраховується як різниця між базовою процентною ставкою та компенсаційною процентною ставкою, сплачується Фондом розвитку підприємництва у зв`язку з наданням позичальнику компенсації (у випадку отримання позичальником права на таку компенсацію) шляхом списання банком коштів у повній необхідній сумі з рахунку ескроу на рахунок, визначений в пункті 3.19 цього договору, або позичальником у випадках та у строки, визначені цим договором.

Згідно з підпунктом 3.16.1 кредитного договору проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт у розмірі базової процентної ставки на основну суму боргу за строк правомірного користування основною сумою боргу, до якого включається день видачі кредиту та перебіг якого припиняється:

1) у випадку своєчасного погашення основної суми боргу - в день фактичного повного погашення основної суми боргу (повернення кредиту), і такий день до розрахунку процентів не включається;

2) у випадку прострочення погашення основної суми боргу - у визначений згідно з умовами цього договору останній день, коли основна сума боргу могла бути погашена без порушення встановленого цим договором строку/терміну, і такий день до розрахунку процентів включається.

Згідно з підпунктом 3.16.2.1 договору кредитної лінії компенсаційна процентна ставка сплачується з 10 по 15 число (включно) місяця, наступного за звітним місяцем.

Крім того, пунктом 3.7 Договору кредитної лінії передбачено, що позичальник сплачує банку комісійну винагороду за надання кредиту в розмірі 0,5 % від суми Максимального ліміту кредитування в день укладення цього договору, а також комісійну винагороду за обслуговування кредиту в розмірі 0,83 % річних від суми Максимального ліміту кредитування щомісячно, яка сплачується з 10 по 15 числа місяця, наступного за звітним, за методом нарахування комісії за обслуговування кредиту 30/360.

Договір підписано обома сторонами без зауважень.

Також за умовами пункту 2.7 Додаткового договору № 1 до Договору кредитної лінії № 506_055 від 09.02.2022 в доповнення до інших комісійних винагород, передбачених Кредитним договором, позичальник сплачує банку комісійну винагороду за здійснення банком операції з управління за кредитом, що пов`язана з отриманням Гарантії. Сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 0,001 % (нуль цілих одна тисячна) відсотків від суми Максимального ліміту кредитування, помноженого на Ставку індивідуальної гарантії, одноразово в день укладення цього договору.

Додатковий договір № 1 підписаний обома сторонами без зауважень та скріплений печатками.

З метою забезпечення належного виконання ФГ «Форвард» за договором кредитної лінії між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки від 09.02.2022 № 506_055/31 та з цією ж метою укладено договір поруки між АТ «Ощадбанк» (кредитор) ФГ «ФОРВАРД» та ОСОБА_2 (поручитель) від 09.02.2022 № 506_055/32, за змістом п.2.1 яких поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язується перед кредитором відповідати солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору.

Пунктом 2.2 договорів поруки встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і ФГ «ФОРВАРД», в порядку, визначеному Договором кредитної лінії, у тому числі, але не виключно у разі: повного чи часткового невиконання ФГ «ФОРВАРД» зобов`язання, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, і тому числі згідно з графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов`язання за вимогою кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені кредитним договором; не відшкодування завданих кредитору збитків, які заподіяні в наслідок невиконання умов кредитного договору.

У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) ФГ «ФОРВАРД» зобов`язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника та поручителів щодо сплати заборгованості за порушеним зобов`язанням, а поручителі та ФГ «ФОРВАРД» з моменту порушення ФГ «ФОРВАРД» зобов`язання відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пп. 3.2.2. договорів поруки).

Підпунктом 3.2.3 пункту 3.2 Договорів поруки 1 та 2 встановлено, що кредитор має право вимагати виконання зобов`язання за кредитним договором на власний вибір, як від боржника та поручителів спільно, так і від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.

З метою реалізації, відповідно до умов Договору кредитної лінії, права вимоги до Поручителя, кредитор має право, але не зобов`язаний пред`явити (направити) Поручителям вимогу. Ненаправлення кредитором вимоги не позбавляє кредитора права вимоги у поручителя виконання зобов`язання відповідно до умов цього договору та законодавства. (пункт 3.2.4 Договорів поруки 1 та 2).

Відповідно до підпункту 3.3.5 пункту 3.3. договорів поруки виконання зобов`язання здійснюється Поручителем шляхом переказу грошових коштів на рахунок кредитора. Зобов`язання Поручителя вважаються виконаними в день надходження грошових коштів на відповідний рахунок кредитора, визначений кредитним договором для погашення заборгованості за ним або у вимозі, направленої кредитором відповідно до умов цього Договору.

Договори поруки 1 та 2 підписано сторонами без зауважень.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 ст.634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (71), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

Отже за змістом пункту 2.1 договору кредитної лінії Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" зобов`язується надати на умовах цього договору, а ФГ «ФОРВАРД» зобов`язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в статті 3 цього Договору та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених дійсним договором.

Відповідно до пункту 3.1 Договору сума та валюта максимального ліміту кредитування становить 3 000 000 грн 00 коп. Згідно з пунктом 3.2 Договору кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 08 лютого 2025 року.

На виконання умов пунктів 2.1, 3.1, 3.2. Договору кредитної лінії Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" надало ФГ «ФОРВАРД» 09.02.2022 транш (кредит) у сумі 3000000 грн 00 коп., що підтверджується меморіальним ордером №8738840613 шляхом перерахування грошових кошів на поточний рахунок ФГ «ФОРВАРД», відкритий в АТ "Ощадбанк" для отримання кредитних коштів.

З урахуванням вимог ст.41 Закону України "Про Національний банк України", Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних операцій.

Виходячи із зазначеного, виписки по рахунках є належними доказами підтвердження видачі кредиту та наявності заборгованості.

Судом встановлено, що 09.02.2022 позивач перерахував відповідачу-1 кредитні кошти у сумі 3 000 000 грн 00 коп. з рахунку обліку основного боргу 20638000202264 на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується також відповідними банківськими виписками.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто неналежне виконання.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Також позивач зазначив, що з метою забезпечення доступу суб`єктів мікро-, малого та середнього підприємництва в Україні до фінансування їх господарської діяльності, для організації співпраці сторін, пов`язаної з наданням державної підтримки, між Міністром фінансів України Марченко С.М., який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України, на підставі Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (далі Гарант) та АТ «Ощадбанк» (далі банк-кредитор) укладено Договір про надання державної гарантії на портфельній основі № 13110-05/560 від 03.12.2021.

В подальшому у зв`язку із настанням гарантійного випадку Кредитор в порядку, передбаченому пунктами 6 та 31 Договору гарантії, направив Гаранту (з копією Агенту) вимогу № 70/4-01/108621/2024 від 21.08.2024 про сплату за гарантією суми в розмірі 515 740 грн 06 коп.

За результатами розгляду зазначеної вимоги 04.10.2024 Гарант перерахував АТ «Ощадбанк» суму у розмірі 515 740 грн 06 коп. (П`ятсот п`ятнадцять тисяч сімсот сорок гривень 06 копійок) для відшкодування за кредитною операцією (Платіжна інструкція 1713153940101 (#1713193445513).

Відповідно до підпункту 3.11.1 Договору Позичальник зобов`язується здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу. У зв`язку з невиконанням цього обов`язку 09.02.2023 заборгованість у повному обсязі перенесена на рахунок обліку простроченої заборгованості 20635000302264.

З урахуванням усіх здійснених та врахованих позивачем платежів залишок простроченої заборгованості за основним боргом становить 500880 грн 92 коп. і підтверджується правильним розрахунком позивача, а також банківською випискою за рахунком НОМЕР_2 .

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з ФГ «ФОРВАРД» основного боргу в розмірі 500 880 грн 92 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимоги про стягнення простроченої комісійної винагороди 76 775 грн 00 коп. суд зазначає наступне.

Пунктом 3.7 Договору передбачено сплату Позичальником двох самостійних комісійних винагород:

- комісійної винагороди за надання Кредиту в розмірі 0,5 % від суми Максимального ліміту кредитування, яка сплачується одноразово в день укладення Договору;

- комісійної винагороди за обслуговування Кредиту в розмірі 0,83 % річних від суми Максимального ліміту кредитування щомісячно, яка сплачується з 10 по 15 число місяця, наступного за звітним, за методом нарахування 30/360.

Згідно з пунктом 2 статті 1 Договору відновлювана кредитна лінія - це надання Кредиту в майбутньому окремими частинами (траншами) в межах Діючого ліміту кредитування. Пунктом 5 статті 1 Договору Діючий ліміт кредитування визначено як встановлену Договором максимальну суму Кредиту, якою може користуватися Позичальник у кожний окремий Банківський день дії Договору. Пунктом 3.3 Договору встановлено графік зменшення Діючого ліміту кредитування, останній період якого визначено з 08 січня 2025 року по 08 лютого 2025 року.

Отже, за змістом Договору комісійна винагорода за обслуговування Кредиту є платою за підтримання банком кредитної лінії, у межах якої Позичальник має можливість отримувати транші, і обчислюється не від фактичної заборгованості, а від суми Максимального ліміту кредитування.

Із розрахунку позивача та виписки за рахунком 3578700002264 вбачається, що комісія нараховувалася щомісячно в незмінному розмірі 2 075 грн 00 коп. (3 000 000,00 Ч 0,83 % ч 12).

Заявлена до стягнення сума 76 775 грн 00 коп. становить за періоди з лютого 2023 року по лютий 2026 року включно. 13 нарахувань на загальну суму 26 975 грн 00 коп. здійснені за звітні періоди, що настали після 08 лютого 2025 року, зокрема з 28.02.2025 по 27.02.2026. Останнє нарахування здійснено 27.02.2026 за період з 01.02.2026 по 28.02.2026, тобто більш ніж через рік після спливу строку кредитування.

Комісійна винагорода за обслуговування Кредиту за своєю правовою природою є платою за послугу банку, пов`язану з підтриманням кредитної лінії, тобто платою за правомірну поведінку сторін у межах регулятивних правовідносин.

Про регулятивний характер цього платежу свідчить і структура Договору: умова про комісійну винагороду розміщена в розділі 3 «Умови кредитування», який регулює правомірну поведінку сторін, тоді як відповідальність Позичальника врегульована самостійним розділом 6 «Відповідальність Сторін», у якому комісійна винагорода за обслуговування Кредиту не згадується.

Пункт 6.5 Договору вичерпно визначає, які саме платежі підлягають нарахуванню за період прострочення повернення Основної суми боргу, а саме проценти річних відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, розраховані за формулою, наведеною у підпункті 3.5.1 Договору. Комісійна винагорода за обслуговування Кредиту в цьому переліку відсутня.

Додатково суд враховує, що пунктом 2.5 Додаткового договору № 1 від 09.02.2022 Сторони погодили, що зобов`язання Банку надати Кредит (транш) припиняється з моменту виникнення заборгованості за Кредитним договором зі сплати Основної суми боргу та/або процентів, та/або комісійних винагород, строк сплати яких перевищує 30 календарних днів поспіль. Зазначене також підтверджує, що Сторони договору пов`язували існування кредитної лінії з належним виконанням Позичальником грошових зобов`язань, а не лише зі строком дії Договору.

У постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи виключну правову проблему, дійшла висновку, що «користування кредитом» - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що зі спливом строку кредитування кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування і не повинен сплачувати за нього. Очікування кредитодавця щодо отримання плати поза межами строку, на який надається кредит, виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін і не можуть вважатися легітимними.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (п. 53, 54) та від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (п. 6.19, 6.28), в яких зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором платежі припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, а регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України та охоронна норма частини другої статті 625 ЦК України не можуть застосовуватися одночасно, оскільки поведінка боржника не може бути водночас правомірною і неправомірною.

Для розмежування регулятивних та охоронних платежів Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/4518/16 запропонувала враховувати формулювання відповідних умов договору, їх розміщення в структурі договору (у розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника, а в разі сумніву - застосовувати принцип contra proferentem.

Хоча наведені висновки сформульовані стосовно процентів за користування кредитом, вони ґрунтуються на загальному підході до розмежування регулятивних та охоронних правовідносин у кредитних зобов`язаннях, а тому підлягають застосуванню і до інших договірних платежів регулятивного характеру, до яких належить комісійна винагорода за обслуговування кредиту.

Пунктом 8.6 Договору передбачено, що він діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань, а пунктом 3.4 Додаткового договору № 1 строк дії Кредитного договору встановлено в 20 (двадцять) років.

Суд зазначає, що строк дії договору та строк кредитування є різними правовими категоріями. Строк дії договору визначає період існування договірного зв`язку між сторонами, тоді як строк кредитування визначає часові межі, в яких позичальнику надається можливість правомірно не повертати отримані кошти і в яких, відповідно, можуть нараховуватися платежі за таку можливість.

Суд також враховує, що у справі № 910/4518/16 кредитні договори також передбачали їх дію до повного виконання зобов`язань позичальника, але Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про неможливість нарахування регулятивних платежів поза межами строку кредитування.

Посилання на свободу договору (стаття 627 ЦК України) також не може бути покладене в основу протилежного висновку. Відповідно до частини третьої статті 6 та статті 627 ЦК України свобода договору не допускає встановлення умов, які не відповідають закону.

Крім того, за змістом статей 901, 903 ЦК України замовник зобов`язаний оплатити послугу, яка йому фактично надана. Після 08 лютого 2025 року надання траншів за Договором припинилося, Діючий ліміт кредитування вичерпано графіком, наведеним у пункті 3.3 Договору, а відтак послуга з обслуговування кредитної лінії, за яку встановлена спірна комісія, Позичальнику не надавалася.

Отже, оскільки строк кредитування за Договором закінчився 08 лютого 2025 року, комісійна винагорода за обслуговування Кредиту може бути нарахована лише в межах цього строку.

Комісія за звітний період лютого 2025 року підлягає нарахуванню пропорційно кількості днів, що припадають на строк кредитування, за встановленим пунктом 3.7 Договору методом нарахування 30/360: 2 075,00 Ч 8 ч 30 = 553 грн 33 коп.

Таким чином, за період з лютого 2023 року по січень 2025 року включно комісійна винагорода за обслуговування Кредиту підлягала нарахуванню за 24 повних місяці, що становить 49 800 грн 00 коп. (24 Ч 2 075 грн 00 коп). За період лютого 2025 року вона підлягала нарахуванню пропорційно кількості днів, що припадають на строк кредитування (з 01.02.2025 по 08.02.2025 включно), за методом нарахування 30/360: 2 075,00 Ч 8 ч 30 = 553 грн 33 коп. Отже, обґрунтованим є нарахування комісійної винагороди на загальну суму 50 353 грн 33 коп.

Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. В даному випадку обов`язок доказування заявленої до стягнення суми відсотків та комісії, а також подання належних доказів для доведення заявленої суми покладається на позивача.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з ФГ «ФОРВАРД» комісійної винагороди за обслуговування Кредиту підлягають частковому задоволенню - у розмірі 50 353 грн 33 коп. У задоволенні позовних вимог у частині стягнення комісійної винагороди в розмірі 26 421 грн 67 коп., нарахованої за період після спливу визначеного пунктом 3.2 Договору строку кредитування, належить відмовити.

Розглядаючи вимоги позивача до відповідачів-2 та 3 суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У ст.554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов`язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника та кредитором боржника.

Як вже зазначалось вище з метою забезпечення належного виконання ФГ «Форвард» за договором кредитної лінії між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки від 09.02.2022 № 506_055/31 та з цією ж метою укладено договір поруки між АТ «Ощадбанк» (кредитор) ФГ «ФОРВАРД» та ОСОБА_2 (поручитель) від 09.02.2022 № 506_055/32, за змістом п.2.1 яких поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язується перед кредитором відповідати солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору.

Пунктом 2.2 договорів поруки встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і ФГ «ФОРВАРД», в порядку, визначеному Договором кредитної лінії, у тому числі, але не виключно у разі: повного чи часткового невиконання ФГ «ФОРВАРД» зобов`язання, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, і тому числі згідно з графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов`язання за вимогою кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені кредитним договором; не відшкодування завданих кредитору збитків, які заподіяні в наслідок невиконання умов кредитного договору.

У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) ФГ «ФОРВАРД» зобов`язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника та поручителів щодо сплати заборгованості за порушеним зобов`язанням, а поручителі та ФГ «ФОРВАРД» з моменту порушення ФГ «ФОРВАРД» зобов`язання відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пп. 3.2.2. договорів поруки).

Підпунктом 3.2.3 пункту 3.2 Договорів поруки 1 та 2 встановлено, що кредитор має право вимагати виконання зобов`язання за кредитним договором на власний вибір, як від боржника та поручителів спільно, так і від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.

З метою реалізації, відповідно до умов Договору кредитної лінії, права вимоги до Поручителя, кредитор має право, але не зобов`язаний пред`явити (направити) Поручителям вимогу. Ненаправлення кредитором вимоги не позбавляє кредитора права вимоги у поручителя виконання зобов`язання відповідно до умов цього договору та законодавства. (пункт 3.2.4 Договору поруки).

Отже солідарний обов`язок відповідачів-2 та 3 щодо сплати основної заборгованості, відсотків та комісійної винагороди є безумовним і не залежить від направлення кредитором відповідної вимоги поручителю.

Частиною 1 ст.543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів покладено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідачі 2 та 3 заперечили проти задоволення позовних вимог.

Заперечуючи проти позову, відповідач-2 та відповідач-3 зазначили що за кредитним договором від 09.02.2022 № 506_055 здійснювалися платежі, які, на їх переконання, не були враховані позивачем при визначенні розміру заборгованості. На підтвердження цих доводів відповідачами надано платіжні документи.

Суд відхиляє наведені доводи з таких підстав.

Дослідивши надані відповідачами платіжні документи та зіставивши їх із банківськими виписками по всіх рахунках, відкритих для обліку заборгованості за кредитним договором від 09.02.2022 № 506_055, суд встановив, що кожен платіж відображений у відповідній банківській виписці та врахований позивачем при визначенні розміру заборгованості.

№Дата, № платіжного документаСума, грнПризначення платежуВідображення у банківській виписці103.06.2022, ПД № 926 225,00комісія за обслуговування (березень-травень 2022)рах. 35789000102264, кредит 03.06.2022204.07.2022, ПД № 962 075,00комісія за обслуговуваннярах. 35789000102264, кредит 04.07.2022303.08.2022, ПД б/н2 075,00комісія за обслуговуванняпервісно у складі платежу 37 138,01 грн на рах. 20680000302264 (03.08.2022); сторновано 19.08.2022 та зараховано на рах. 35787000002264, кредит 19.08.2022412.09.2022, ПД № 1152 075,00комісія за вересень 2022рах. 35789000102264, кредит 13.09.2022504.01.2023, ПД № 12 075,00комісія за січень 2023рах. 35789000102264, кредит 04.01.2023602.02.2023, ПД № 32 075,00комісія за лютий 2023рах. 35789000102264, кредит 02.02.2023710.03.2023, ПД № 72 075,00комісія за березень 2023рах. 20635000302264, кредит 10.03.2023803.04.2023, ПД № 132 075,00комісія за квітень 2023рах. 20635000302264, кредит 03.04.2023925.09.2023, ПД б/н23 080,77погашення простроченої заборгованостірах. 20635000302264, кредит 25.09.20231012.10.2023, мем. ордер8 852,74погашення простроченої заборгованостірах. 20635000302264, кредит 12.10.20231131.10.2023, ПД б/н1 140,24відсотки за вересень 2023рах. 20687000402264, кредит 01.11.20231211.12.2023, мем. ордер3 835,62погашення простроченої заборгованостірах. 20687000402264, кредит 11.12.20231302.01.2024, ПД б/н2 075,00комісія за обслуговуваннярах. 20687000402264, кредит 02.01.20241404.01.2024, ПД б/н2 634,68погашення простроченої заборгованостірах. 20687000402264, кредит 04.01.20241501.02.2024, ПД № 42 075,00комісія за лютий 2024рах. 20687000402264, кредит 01.02.20241601.02.2024, ПД № 82 000,00погашення тіла кредитурах. 20687000402264, кредит 01.02.20241701.03.2024, ПД № 1011 455,00погашення тіла кредитурах. 20687000402264, кредит 01.03.20241807.03.2024, мем. ордер2 000 000,00погашення простроченої заборгованостірах. 37390000102264 (07.03.2024) з подальшим рознесенням: 1 903 019,46 грн -рах. 20635000302264; 96 980 54 грн - рах. 20687000402264 РАЗОМ2 077 899,05

Отже, загальна сума платежів, здійснених за кредитним договором від 09.02.2022 № 506_055, становить 2 077 899 грн 05 коп. Кожен із цих платежів відображений у відповідній банківській виписці із зазначенням дати проведення, суми та номера рахунку, на який його зараховано, та врахований позивачем у повному обсязі при обчисленні заборгованості.

Окремо суд звертає увагу, що надана відповідачами платіжна інструкція № 61 від 19.05.2022 на суму 1 200 000 грн 00 коп. не може бути врахована у межах цієї справи, оскільки, як убачається з її змісту, вона містить призначення платежу «погашення основного боргу згідно КД 381_055 від 07.04.2021», тобто стосується іншого кредитного договору. Відповідно, зазначений платіж не відображений у жодній з банківських виписок за кредитним договором від 09.02.2022 № 506_055, що додатково підтверджує його неналежність до предмета спору. Посилання відповідачів на цей документ суд оцінює критично.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що доводи відповідача-2 та відповідача-3 про неврахування позивачем здійснених оплат спростовуються наявними у справі доказами та не впливають на розмір заборгованості, заявленої до стягнення.

Відповідач-2 та відповідач-3 у відзивах на позовну заяву також зазначили, що кредитний договір від 09.02.2022 № 506_055 та договори поруки є нікчемними в силу частини другої статті 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII, оскільки місцезнаходженням відповідача-1 є тимчасово окупована територія.

Суд визнає ці доводи необґрунтованими.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Наведене положення прямо пов`язує оцінку правочину саме з моментом його вчинення.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ця презумпція правомірності також діє станом на момент вчинення правочину.

Отже, обставини, які виникли після вчинення правочину, за загальним правилом не можуть змінювати його правову природу та перетворювати дійсний правочин на нікчемний ретроспективно.

Судом вище встановлено, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786) Лозно-Олександрівська селищна територіальна громада (код UA44100070000070448) є тимчасово окупованою територією з 05.03.2022

Кредитний договір № 506_055 та договір поруки № 506_055/32 укладено 09.02.2022.

Таким чином, станом на дату укладення кредитного договору та договорів поруки - 09.02.2022 територія за місцезнаходженням відповідача-1 не була ані територією, на якій велися бойові дії, ані тимчасово окупованою територією, а перебувала під контролем органів державної влади України. Бойові дії розпочалися 24.02.2022, тобто через п`ятнадцять днів після вчинення спірних правочинів, а зміна статусу цієї території відбулася 05.03.2022.

Диспозиція частини другої статті 13 Закону № 1207-VII пов`язує нікчемність правочину з тим, що місцезнаходженням суб`єкта господарювання є тимчасово окупована територія. Станом на момент вчинення спірних правочинів ця умова була відсутня.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з частиною другою статті 5 Цивільного кодексу України акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

У Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів роз`яснено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 13 Закону № 1207-VII, до правочину, вчиненого до початку фактичної окупації відповідної території, означало б надання зворотної дії як самій нормі, так і акту, яким визначено дату початку окупації, що суперечить наведеним конституційним та законодавчим приписам.

Суд також враховує, що тлумачення, запропоноване відповідачами, призводило б до правової невизначеності, за якої будь-який правочин, вчинений на підконтрольній Україні території, міг би бути визнаний нікчемним унаслідок подальших дій держави-агресора, тобто внаслідок обставин, що не залежали від волі сторін і не могли бути ними передбачені на момент укладення договору.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що кредитний договір від 09.02.2022 № 506_055 та договори поруки № 506_055/31 та № 506_055/32 від 09.02.2022 не є нікчемними, оскільки станом на момент їх вчинення місцезнаходження відповідача-1 не було тимчасово окупованою територією у розумінні Закону № 1207-VII. Доводи відповідача-2 та відповідача-3 у цій частині є безпідставними.

Також у відзивах відповідачі заперечують проти задоволення позовних вимог зазначаючи про наявність форс-мажорних обставин, та посилається на ст. 617 ЦК України.

Суд зазначає, що згідно зі ст. 218 ГК України, ст. 617 ЦК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

За змістом ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, засвідчує Торгово-промислова палата України за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Однак відповідач не надав суду передбачених законом та договором доказів настання форс-мажорних обставин, зокрема, сертифікату, виданого відповідною торговельною палатою або іншим компетентним органом стосовно невиконання відповідачем спірного договору.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.08.2022 у справі №910/15264/21, між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

До того ж наявність форс-мажорних обставин є підставою для уникнення відповідальності за договором, однак позивачем заявлено до стягнення тільки основну заборгованість.

Також у відзивах відповідачі зазначили, що Листом №1 від 15.04.2025 ФГ «Форвард» повідомляло АТ «Ощадбанк» про продовження обставин непереборної сили та відсутність платоспроможності поручителів. З посиланням на п.26 розд."Прикінцеві та перехідні положення" ЦК щодо введення мораторію на цій підставі.

Згідно з п.23 розд. Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного Кодексу України протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, позичальник (у тому числі його правонаступник), який є суб`єктом господарювання, має право звернутися до кредитодавця (позикодавця) або нового кредитора (далі - кредитор) із заявою про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за договором кредиту (позики), включаючи основну суму кредиту (позики), проценти, комісії та інші платежі (далі - заява). Така заява має включати відомості передбачені у п. 1,2,3 цієї статті. Надсилання листа про продовження обставин непереборної сили та відсутність платоспроможності поручителів не є тотожним зверненню до кредитора з заявою про застосування мораторію. Отже дане заперечення судом відхиляється як необґрунтоване.

За таких обставин доводи відповідача-2 та відповідача-3 не спростовують заявлених позовних вимог.

Ураховуючи викладене позовні вимоги позивача про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають також частковому задоволенню, а саме: основна заборгованість - 500 880 грн 92 коп. та 50 353 грн 33 коп. комісійна винагорода.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232 233, 236 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ФОРВАРД» (Україна, 92212, Луганська обл., Білокуракинський р-н, селище Мирне, ідентифікаційний код 32365284), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Білокуракинським РВУМВС України в Луганський області, зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт № НОМЕР_5 , дата видачі 01.08.2018, орган, що видав 6317, зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (Україна, 01001, місто Київ, вул.Госпітальна, будинок 12Г, ідентифікаційний код 09304612, реквізити рахунку позивача: установа банку: Філія - Луганське обласне управління АТ "Ощадбанк",МФО: 304665, код отримувача: 09304612, рахунок № НОМЕР_7 , валюта рахунку: UAH 980 Гривня України, отримувач: Філія Луганське обласне управління АТ "ОЩАДБАНК") прострочену заборгованість у сумі 551234 грн 25 коп., з яких: 500 880 грн 92 коп. заборгованість за основним боргом (кредитом), 50 353 грн 33 коп. заборгованість за комісією.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

4. Стягнути з ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ФОРВАРД» (Україна, 92212, Луганська обл., Білокуракинський р-н, селище Мирне, ідентифікаційний код 32365284) на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (Україна, 01001, місто Київ, вул.Госпітальна, будинок 12Г, ідентифікаційний код 09304612, реквізити рахунку позивача: установа банку: Філія - Луганське обласне управління АТ "Ощадбанк",МФО: 304665, код отримувача: 09304612, рахунок № НОМЕР_7 , валюта рахунку: UAH 980 Гривня України, отримувач: Філія Луганське обласне управління АТ "ОЩАДБАНК") витрати зі сплати судового збору у сумі 2204 грн 94 коп.

5. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Білокуракинським РВУМВС України в Луганський області, зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (Україна, 01001, місто Київ, вул.Госпітальна, будинок 12Г, ідентифікаційний код 09304612, реквізити рахунку позивача: установа банку: Філія - Луганське обласне управління АТ "Ощадбанк",МФО: 304665, код отримувача: 09304612, рахунок № НОМЕР_7 , валюта рахунку: UAH 980 Гривня України, отримувач: Філія Луганське обласне управління АТ "ОЩАДБАНК") витрати зі сплати судового збору у сумі 2204 грн 94 коп.

6. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт № НОМЕР_5 , дата видачі 01.08.2018, орган, що видав 6317, зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (Україна, 01001, місто Київ, вул.Госпітальна, будинок 12Г, ідентифікаційний код 09304612, реквізити рахунку позивача: установа банку: Філія - Луганське обласне управління АТ "Ощадбанк",МФО: 304665, код отримувача: 09304612, рахунок № НОМЕР_7 , валюта рахунку: UAH 980 Гривня України, отримувач: Філія Луганське обласне управління АТ "ОЩАДБАНК") витрати зі сплати судового збору у сумі 2204 грн 94 коп.

7. Видати накази позивачу після набрання рішенням законної сили.

8. Оприлюднити на офіційному вебпорталі судової влади України оголошення (повідомлення) про ухвалення рішення у справі №913/58/26, текст якого додається.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду у строки, передбачені ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 07.08.2026.

Суддя Злепко Н.І.