Рішення № 138820647, 07.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.08.2026Справа № 910/5766/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Національної поліції України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОК-СПЕЦОДЯГ ГРУПП"

про стягнення 792195,68 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Національна поліція України звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОК-СПЕЦОДЯГ ГРУПП" про стягнення 792195,68 грн штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №241НП про закупівлю аксесуарів для одягу (погони накладні) від 11.07.2025.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою від 20.05.2026 Господарський суд міста Києва залишив вказану позовну заяву без руху, встановив строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

25.05.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про продовження строку на усунення недоліків.

26.05.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків від 25.05.2026.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 01.06.2026 відмовив у задоволенні заяви позивача про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 910/5766/26, визнав справу № 910/5766/26 малозначною, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.05.2026 направлена судом до електронного кабінету відповідача.

Згідно із п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Згідно із повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи ухвала суду про відкриття провадження доставлена до електронного кабінету відповідача 26.05.2026 о 17:58год, а отже вважається врученою відповідачу 27.05.2026.

Відтак, згідно із п.2 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч.4 ст.240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.240 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов договору №241НП про закупівлю аксесуарів для одягу (погони накладні) від 11.07.2025 відповідач взяв на себе зобов`язання здійснити поставку товару до 10.11.2025 включно.

У строки, визначені договором, товар поставлено не було.

Оскільки відповідачем було допущено істотне порушення умов договору, що полягало в нездійсненні поставки товару у визначений договором термін, позивач, керуючись підпунктом 8.2.1 пункту 8.2 та пунктом 8.5. розділу VIII договору, листом від 04 грудня 2025 року № 181977-2025 повідомив відповідача про розірвання договору в односторонньому порядку та з 14 грудня 2025 року договір вважається розірваним.

Позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 86278,74 грн пені та 183015,50 грн 7% штрафу на підставі п. 9.2 договору та 522901,44 грн 20% штрафу на підставі п. 9.4 договору.

Позиція відповідача

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

11.07.2025 між Національною поліцією України (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КРОК-СПЕЦОДЯГ ГРУПП" (далі - постачальник) укладено договір № 241НП про закупівлю аксесуарів для одягу (погони накладні) (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити покупцю товар оборонного призначення погони накладні (код згідно з ЄЗС ДК 021:2015-18420000-9) (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вказаний товар в порядку та на умовах визначених цим договором.

Згідно з п. 1.2 договору загальна кількість товару, що підлягає поставці, вартість товару та ціна за одиницю товару визначається у специфікації товару (Додаток № 1 до договору), а його асортимент в асортименті товару (Додаток № 2 до договору).

У п. 3.1 договору сторони погодили, що ціна договору становить 2614507,20 грн, у тому числі ПДВ 435751,20 грн.

Відповідно до п. 5.1 договору постачальник зобов`язується здійснити поставку товару в термін до 10 листопада 2025 року включно, за адресою покупця у місті Києві (конкретні реквізити, адреси поставки будуть повідомлені листом покупця на електронну пошту постачальника, зазначену у розділі XVII цього Договору безпосередньо перед поставкою товару).

У п. 8.2.1. договору сторони погодили, що покупець має право в односторонньому порядку відмовитись від цього договору у повному обсязі або частково та оплати товару (а у випадку оплати товару - вимагати повернення коштів) у разі, зокрема порушення постачальником своїх зобов`язань щодо строку (терміну) поставки товару та/або його якості. У таких випадках Договір вважається відповідно зміненим або розірваним в односторонньому порядку згідно з умовами викладеними в письмовому повідомленні Покупця, надісланому на електронну пошту Постачальника зазначену у розділі XVII цього Договору, з накладанням КЕП уповноваженої особи Покупця або врученому уповноваженій особі Постачальника особисто під підпис за 10 (десять) календарних днів до дати розірвання цього Договору. Датою отримання повідомлення вважається дата направлення такої кореспонденції Стороні засобом електронного зв`язку згідно умов цього Договору.

Аналогічні положення про право кожної із сторін в односторонньому порядку розірвати цей договір (відмовитись від цього договору) у разі істотного порушення договору (не виконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором) іншою стороною передбачено п. 8.5 договору.

Згідно з п. 9.2 договору відповідно до абзацу 3 частини першої статті 121-1 Бюджетного кодексу України за порушення строків (термінів) виконання зобов`язання, передбачених пунктом 5.1. цього договору з постачальника на користь покупця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

У разі невиконання або неналежного виконання постачальником зобов`язання за цим договором, що стало підставою для відмови покупця від цього договору повністю або частково згідно умов цього договору, з постачальника на користь покупця стягується штраф у розмірі 20% (двадцяти відсотків) від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (п. 9.4. договору).

Сторонами підписано специфікацію (додаток № 1) до договору, якою погоджено найменування товару, кількість та ціну товару - 2614507,20 грн.

Матеріали справи не містять доказів поставки товару, що відповідно до умов договору мав бути поставлений у строк до 10 листопада 2025 року включно.

Позивач звернувся до відповідача з листом від 24.11.2025 вих № 175568-2025, в якому просив в термін до 27.11.2025 проінформувати про реальний граничний термін поставки товару.

У відповідь на вказаний лист відповідач листом від 28.11.2025 вих № 28/11/25 повідомив, що затримка поставки товару відбувається внаслідок обставин, які не залежать від волі постачальника, а саме: постійні відключення електроенергії за адресою потужностей виробництва та постійні повітряні тривоги. Також відповідач повідомив, що поставка товару буде здійснена 30.01.2026.

04.12.2025 позивач направив відповідачу на електронну пошту лист вих № 181977-2025 від 04.12.2025 про розірвання договору від 11.07.2025 № 214НП у зв`язку з істотним порушенням умов договору, а саме нездійснення поставки товару у визначений договором строк.

Спір у справі виник у зв`язку із тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору, відповідач допустив порушення умов договору та не поставив товар у строк, внаслідок чого позивач на підставі п. 9.2 договору нарахував та заявив до стягнення з відповідача 86278,74 грн пені та 183015,50 грн 7% штрафу, а також на підставі п. 9.4 договору 522901,44 грн 20% штрафу.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно 3 п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до п. 5.1 договору постачальник зобов`язується здійснити поставку товару в термін до 10 листопада 2025 року включно.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Постачальник не здійснив жодної поставки товару, що свідчить про порушення останнім пункту 5.1 договору.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач допустив прострочення поставки товару, то наявні правові підстави для застосування до відповідача відповідальності за порушення строків поставки.

Згідно зі статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 121-1 Бюджетного кодексу України (яка діяла як на час укладення договору так і на час прострочення виконання зобов`язання) у разі якщо порушення зобов`язання пов`язане з виконанням державного контракту (договору) постачальником товарів, виконавцем робіт та надавачем послуг та/або виконавцем державного контракту (договору) з оборонних закупівель для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі 20 відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

Сторони в укладеному договорі визначили, що відповідно до абзацу 3 частини першої статті 121-1 Бюджетного кодексу України за порушення строків (термінів) виконання зобов`язання, передбачених пунктом 5.1. цього договору з постачальника на користь покупця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

Отже, нарахування неустойки, погодженої сторонами у договорі, а також встановленої законом, у цьому випадку є обґрунтованим та правомірним.

Позивач здійснив нарахування пені за період з 11.11.2025 по 13.12.2025 на суму 2614507,20 грн, що склало 86278,74 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 86278,74 грн, суд встановив, що він є обґрунтованим та арифметично правильним.

Крім того, прострочення поставки склало більше 30 днів, а тому позивач обґрунтовано заявив вимоги про стягнення штрафу у розмірі 183015,50 грн (2614507,20 грн * 7% = 183015,50 грн).

Як встановив суд вище, 04.12.2025 позивач звернувся до відповідача з повідомленням про розірвання договору з підстав істотного порушення постачальником його умов - непоставки товару у строк, встановлений договором.

В силу положень пункту 8.2.1, пункту 8.5 договору договір вважається розірваним в односторонньому порядку з 14.12.2025.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої п. 9.4 договору.

Розрахунок штрафу на суму 522901,44 грн є обґрунтованим та арифметично правильним.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З огляду на викладене, на підставі частини 3 статті 551 ЦК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки до її розумного розміру.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі 902/538/18.

Однією із функцій неустойки є компенсаторна функція (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 303/2408/16-ц).

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 та послідовно у низці постанов Верховного Суду.

Суд зазначає, що цивільне законодавство поряд із засадою свобода договору (пункт 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України) також містить таку засаду як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6).

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону (правова позиція, викладена у постанові об`єднаної плати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/353/19).

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора. Дана правова позиція наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №911/2269/22 також звернула увагу на те, що категорії "значно" та "надмірно", які використовуються у статті 551 ЦК та у статті 233 ГК, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку з урахуванням того, що правила наведених статей спрямовані на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником. Чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов`язань, її розмір; і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. А тому, як зауважила об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, і розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50%, тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до норм частин першої, другої статті 233 ГК та частини третьої статті 551 ЦК, тобто в межах судового розсуду. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду.

У даному випадку, вирішуючи питання зменшення неустойки, зокрема штрафу, суд враховує:

- у листі від 28.11.2025 відповідач повідомив про причини прострочення поставки: постійні відключення електроенергії за адресою потужностей виробництва та постійні повітряні тривоги.;

- заявлена сума штрафу становить більше ніж 20% ціни договору;

- відсутні докази понесення позивачем збитків в результаті дій відповідача.

З огляду на вищевикладене, враховуючи дискреційність наданих суду повноважень щодо зменшення розміру неустойки (пені, штрафу), враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність), а також виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, суд вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо необхідності зменшення розміру нарахованого відповідачу штрафу на 50%, а саме до 352958,47 грн.

При цьому господарським судом також враховується, що позивачем, окрім стягнення з відповідача штрафу у розмірі 7% та 20%, заявлено також до стягнення пеню в сумі 86278,74 грн, яка стягнута з відповідача у повному обсязі.

ВИСНОВКИ СУДУ

З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, оскільки позивачем доведено неналежне виконанням відповідачем зобов`язань за договором, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Національної поліції України до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОК-СПЕЦОДЯГ ГРУПП", а саме в частині стягнення 86278,74 грн пені та 352958,47 грн штрафу.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до вимог ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Судовий збір, у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ч.3 ст.551 ЦК України, покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.

Аналогічна правова позиція щодо розподілу судових витрат викладена у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 05.04.2018 у справі №917/1006/16, від 03.04.2018 у справі №902/339/16.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за вимоги, розмір яких визнаний суд обґрунтованим (без урахування застосованого судом зменшення).

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОК-СПЕЦОДЯГ ГРУПП" (11701, Житомирська обл., Звягельський р-н, м.Звягель, вул. Шевченка, буд.12, ідентифікаційний код 42914745) на користь Національної поліції України (01601, м.Київ, вул.Богомольця Академіка, буд.10, ідентифікаційний код 40108578) 86278,74 грн пені, 352958,47 грн штрафу та 9506,35 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 07.08.2026.

Суддя С.О. Турчин