Рішення № 138820637, 30.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.07.2026Справа № 910/4378/26Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши матеріали справи за позовом Департаменту соціальної та ветеранської політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Комунального підприємства "Київський метрополітен" про стягнення 1 640 437,20 грн,

за участю представників:

позивача: Санжаровської Т.В.;

відповідача: Корнієнко О.А.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2026 року Департамент соціальної та ветеранської політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Київський метрополітен" (далі - Підприємство) 1 640 437,20 грн витрат, понесених при здійсненні компенсаційних виплат на пільговий проїзд електротранспортом окремим категоріям громадян за період з 1 квітня 2019 року по 31 грудня 2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.

23 квітня 2026 року через систему "Електронний суд" позивач на виконання вимог вказаної ухвали подав документи для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4378/26, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21 травня 2026 року.

8 травня 2026 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив від цієї ж дати, у якому останній проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що компенсаційні виплати здійснювалися за фактичну кількість перевезених пільгових категорій громадян на підставі даних, що щомісячно надавав сам Департамент. У свою чергу, у Підприємства відсутній доступ до персоніфікованих даних про кількість поїздок окремих пільгових категорій осіб. На думку відповідача, встановлені розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Рада) "Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху" від 5 липня 2018 року № 1147 (далі - Розпорядження № 1147) диференційовані тарифи залежно від кількості придбаних поїздок стосуються виключно способів придбання поїздок (використання пластикової безконтактної картки або електронного квитка) та поширюють свою дію виключно на пасажирів, а не визначають порядок компенсації фактичних витрат перевізника за безоплатний проїзд пільгових категорій громадян. Компенсація за пільговий проїзд має здійснюватися з державного/місцевого бюджету, оскільки перевізник не повинен нести витрати, пов`язані з наданням встановлених державою та органами місцевого самоврядування пільг певним категоріям населення. Відносини між Департаментом і Підприємством щодо пільгового проїзду мали характер компенсації фактично понесених перевізником витрат, а не купівлі-продажу транспортних послуг. Крім того, Підприємство у 2019 році не було учасником проекту "Муніципальна картка "Картка киянина" й не володіло інформацією про кількість поїздок, які були здійснені власниками цих карток. Затверджені Радою у спірний період бюджетні програми прямо передбачали компенсацію Підприємству понесених ним витрат за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Більш того, за результатами планової ревізії фінансово-господарської діяльності Підприємства за період з 1 липня 2017 року по 30 червня 2019 року Державною аудиторською службою України (далі - ДАСУ) порушень щодо отримання Підприємством спірних компенсаційних виплат від Департаменту встановлено не було. На думку відповідача, позивач не довів належними доказами факту безпідставного заволодіння Підприємством спірними грошовими коштами чи завдання Департаменту збитків у визначеній останнім сумі, що виключає можливість задоволення даного позову.

У підготовчому засіданні 21 травня 2026 року суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21 травня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 9 липня 2026 року.

9 липня 2026 року (до початку призначеного засідання) через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява від цієї ж дати про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні цього ж дня суд постановив протокольну ухвалу про відкладення засідання на 30 липня 2026 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги, викладені в позові, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві, просив у його задоволенні відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ради від 18 грудня 2018 року "Про затвердження міської цільової програми "Турбота. Назустріч киянам" на 2019-2021 роки" від 18 грудня 2018 року № 459/6510 (далі - Рішення № 459/6510), з метою подальшого соціального захисту окремих категорій малозахищених верств населення міста Києва, встановлення додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення, було затверджено міську цільову програму "Турбота. Назустріч киянам" на 2019-2021 роки" (далі - Програма) та визначено Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (який уподальшому було перейменовано в Департамент) відповідальним виконавцем цієї програми.

Відповідно до пункту 3 Програми Радою вирішено надати право безоплатного проїзду в Київському метрополітені громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, місце проживання яких зареєстроване у місті Києві, та особам, взятим у місті Києві на облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, які не мають права на безоплатний проїзд у метрополітені згідно з законодавством України та належать до таких категорій: пенсіонери; особи з інвалідністю III групи; учасники війни; члени сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни; особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю І групи, дитиною з інвалідністю або за престарілим, який досяг 80-річного віку; батьки багатодітної сім`ї; особи, які не мають права на пенсію в розумінні Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"; учні (вихованці) загальноосвітніх навчальних закладів денної форми навчання.

Орієнтовний обсяг фінансування з бюджету міста Києва на забезпечення компенсації за пільговий проїзд міським пасажирським транспортом окремих категорій осіб, право безоплатного проїзду для яких встановлено рішеннями Ради, а також студентів вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації та учнів професійно-технічних навчальних закладів, у 2019 році складає 1 785 384,90 грн (пункт 1 позиції 10 завдання 1.2. "Підвищення ефективності функціонування системи соціальної допомоги" Програми).

Надалі до Програми були внесені зміни рішеннями Ради: від 28 лютого 2019 року № 166/6822, від 14 травня 2019 року № 530/7186, від 24 жовтня 2019 року № 5/7578, від 12 грудня 2019 року № 454/8027, від 26 березня 2020 року № 902/9072, від 23 липня 2020 року № 53/9132, від 30 липня 2020 року № 424/9503 та від 24 грудня 2020 року № 19/19.

Зокрема, рішенням Ради від 28 лютого 2019 року № 166/6822 в підпунктах 5.1., 5.2. пункту 5 Програми слова "Картки киянина" замінено словами "багатофункціональної електронної картки "Муніципальна картка "Картка киянина". Пункт 1 позиції 10 завдання 1.2. "Підвищення ефективності функціонування системи соціальної допомоги" викладено в такій редакції: "забезпечувати компенсацію за пільговий проїзд міським пасажирським транспортом окремих категорій осіб, право безоплатного проїзду для яких встановлено рішеннями Ради, а також студентів вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації та учнів професійно-технічних навчальних закладів, а також пенсіонерів за віком, які згідно з законодавством України мають право безоплатного проїзду".

Рішенням Ради від 14 травня 2019 року № 530/718628 вирішено: абзац 11 пункту 3 Програми викласти в такій редакції: "учні (вихованці) закладів загальної середньої освіти, в тому числі ліцеїсти військових ліцеїв"; у підпунктах 5.1 та 5.2 пункту 5 слова "крім учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів денної форми навчання" замінити словами "крім учнів (вихованців) закладів загальної середньої освіти та ліцеїстів військових ліцеїв"; підпункт 5.3 пункту 5 викласти в такій редакції: "У Київському метрополітені та наземному пасажирському транспорті загального користування, який працює у звичайному режимі руху, надається учням (вихованцям) закладів загальної середньої освіти на підставі учнівського квитка, а ліцеїстам військових ліцеїв - на підставі ліцеїста військового ліцею".

Рішенням Ради від 24 жовтня 2019 року № 5/7578 вирішено: пункт 3 Програми викласти в такій редакції: "3. Надати право безоплатного проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва незалежно від форми власності, який працює у звичайному режимі руху, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, місце проживання яких зареєстроване у місті Києві, та особам, взятим у місті Києві на облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення (далі - кияни), яким не надано право пільгового проїзду відповідно до законодавства України та які належать до таких категорій: пенсіонери; особи з інвалідністю ІІІ групи; учасники війни; члени сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни; особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю І групи, дитиною з інвалідністю або за престарілим, який досяг 80-річного віку; батьки багатодітної сім`ї; особи, які не мають права на пенсію в розумінні Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"; особи, яким видано посвідчення бійця-добровольця та члени сімей загиблих (померлих) таких осіб; учні (вихованці) закладів загальної середньої освіти, в тому числі ліцеїсти військових ліцеїв до 01 квітня 2020 року на підставі відповідного посвідчення, з 01 квітня 2020 року - виключно на підставі електронного квитка учня закладу загальної середньої освіти на базі електронної пластикової картки (транспортної картки) автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва незалежно від форми власності"; пункт 4 Програми викласти в такій редакції: "4. Реалізація права пільгового проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва незалежно від форми власності, який працює у звичайному режимі руху, киян, зазначених у пункті 3 цього рішення, здійснюється на підставі багатофункціональної електронної картки "Муніципальна картка "Картка киянина", а киян, яким право пільгового проїзду надано відповідно до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про охорону дитинства", "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про жертви нацистських переслідувань" здійснюється до 01 квітня 2020 року на підставі відповідного посвідчення, а з 01 квітня 2020 року на підставі багатофункціональної електронної картки "Муніципальна картка "Картка киянина" та за рахунок коштів бюджету м. Києва в межах міської цільової програми "Турбота. Назустріч киянам на 2019-2021 роки", затвердженої рішенням Київської міської рада від 18 грудня 2018 року № 459/6510"; пункт 5 викласти в такій редакції: "5. Встановити, що право пільгового проїзду особам, які не зареєстровані у місті Києві, але мають право пільгового проїзду міським пасажирським транспортом незалежно від форми власності, який працює у звичайному режимі руху, відповідно до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про охорону дитинства", "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про жертви нацистських переслідувань" надається на підставі відповідного посвідчення до 01 квітня 2020 року, а з 01 квітня 2020 року на підставі електронного квитка або багатофункціональної електронної картки "Муніципальна картка "Картка киянина" у разі якщо вони мають право на її отримання відповідно до рішення Київської міської ради від 20 грудня 2018 року № 549/6600 та за наявності рішення відповідної місцевої ради про компенсацію пільгового проїзду відповідним категоріям громадян і укладеного договору про порядок компенсації пільгового проїзду з підприємствами міського пасажирського транспорту незалежно від форми власності, який працює у звичайному режимі руху міста Києва". Пункт 1 позиції 10 завдання 1.2. "Підвищення ефективності функціонування системи соціальної допомоги" викладено в такій редакції: "Забезпечувати компенсацію за пільговий проїзд у міському пасажирському транспорті міста Києва незалежно від форми власності, який працює у звичайному режимі руху, тих категорій осіб, право безоплатного проїзду для яких встановлено рішеннями Київської міської ради та законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про статусі соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про охорону 5 дитинства", "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про жертви нацистських переслідувань", здобувачам вищої освіти та учням професійно-технічних навчальних закладів". Орієнтовний обсяг фінансування з бюджету міста Києва на 2019 рік - 1 754 034,90 грн.

Рішенням Ради від 12 грудня 2019 року № 454/8027 пункт 4 Програми викладено в такій редакції: "4. Встановити, що: 4.1 Реалізація права пільгового проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва незалежно від форм власності, який працює у звичайному режимі руху, киян, зазначених у пункті 3 цього рішення, здійснюється на підставі багатофункціональної електронної картки "Муніципальна картка "Картка киянина", а киян, яким право пільгового проїзду надано відповідно до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про статус ветеранів військової служби", "Про статус ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких і інших осіб та їх соціальний захист", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про охорону дитинства", "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про жертви нацистських переслідувань", здійснюється до 01 квітня 2020 року на підставі відповідного посвідчення, а з 01 квітня 2020 року на підставі багатофункціональної електронної картки "Муніципальна картка "Картка киянина" та за рахунок коштів бюджету м. Києва в межах міської цільової програми "Турбота. Назустріч киянам" на 2019-2021 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 18 грудня 2018 року №59/6510".

Відповідно до рішення Ради від 13 грудня 2018 року № 416/6467 "Про бюджет міста Києва на 2019 рік" Департаменту з місцевого бюджету для здійснення компенсаційних виплат на пільговий проїзд електротранспортом окремим категоріям громадян (код асигнування 0813036) було виділено 1 400 567 500,00 грн.

Департамент у своєму позові зазначив про те, що відповідно до інформацій про фактичний стан розрахунків за рахунок місцевого бюджету на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян, підписаних фінансовим директором Демченко М.А., Підприємство за рахунок міського бюджету від Департаменту за період з 1 квітня 2019 року по 31 грудня 2019 року отримало компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян на загальну суму 578 887 789,00 грн, з яких 384 268 712,00 грн - компенсаційні витрати за пільговий проїзд у метрополітені окремих категорій громадян, право безоплатного проїзду для яких встановлено рішеннями Ради, по "Муніципальній картці "Картка киянина".

Зокрема, сума компенсаційних виплат за пільговий проїзд у метрополітені окремих категорій громадян, право безоплатного проїзду для яких встановлено рішеннями Ради, по "Муніципальній картці "Картка киянина" включає: за квітень 2019 року - 5 841 689 перевезень на суму 46 733 512,00 грн; за травень 2019 року - 5 652 585 перевезень на суму 45 220 680,00 грн; у червні 2019 року - 5 378 277 перевезень на суму 43 026 216,00 грн; у липні 2019 року - 5 580 054 перевезень на суму 44 640 432,00 грн; у серпні 2019 року - 4 922 080 перевезень на суму 39 376 640,00 грн; у вересні 2019 року - 5 708 902 перевезень на суму 45 671 216,00 грн; у жовтні 2019 року - 5 962 239 перевезень на суму 47 697 912,00 грн; у листопаді 2019 року - 5 734 348 перевезень на суму 45 874 784,00 грн; у грудні 2019 року - 3 253 415 перевезень на суму 26 027 320,00 грн. Вказані обставини підтверджуються наявною в матеріалах справи оперативною інформацією про фактичний стан розрахунків за рахунок місцевого бюджету на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян по Підприємству (по кожному місяцю окремо), погодженою Департаментом. Ці обставини також не заперечувалися сторонами у їх заявах по суті справи.

У той же час, з наявної у матеріалах справи копії вимоги Північного офісу ДАСУ від 4 квітня 2024 року № 262606-13/2400-2024 вбачається, що за результатами проведення Північним офісом ДАСУ ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту за період з 1 січня 2019 року по 30 вересня 2023 року, яка оформлена актом ревізії від 26 березня 2024 року № 06-3/108 (копія вказаного акта ревізії в матеріалах справи відсутня), було встановлено, що в порушення Розпорядження виконавчого органу Ради "Про затвердження тарифів на перевезення пасажирів у міському пасажирському транспорті - метрополітені, автобусі, трамваї, тролейбусі, фунікулері, який працює у звичайному режимі руху" від 5 липня 2018 року № 1147 (далі - Розпорядження № 1147) Підприємством у "Розрахунковій потребі асигнувань на компенсаційні виплати за пільговий проїзд у метрополітені окремих категорій громадян відповідно до чинного законодавства України і рішень Київської міської ради" було враховано кількість поїздок пільговими категоріями населення за завищеними тарифами, внаслідок чого Департамент у період з 1 квітня 2019 року по 31 грудня 2019 року надмірно перерахував кошти на загальну суму 1 640 437,20 грн. У цій же вимозі орган державного фінансового контролю вимагав від Департаменту вжиття згідно з чинним законодавством заходів претензійно-позовного характеру для відшкодування коштів на вищевказану суму.

10 квітня 2024 року Департамент звернувся до Підприємства з претензією від вказаної дати № 051-8740 про повернення 1 640 437,20 грн надмірно сплачених грошових коштів. Копія вказаної претензії з доказами її надіслання на адресу відповідача містяться в матеріалах справи. Зі змісту листа Підприємства від 27 червня 2025 року № 75-НЮ (копія якого наявна в матеріалах справи) вбачається, що зазначена вимога була залишена без задоволення.

У зв`язку з цим Департамент звернувся до суду з вказаним позовом про стягнення з Підприємства 1 640 437,20 грн витрат, понесених при здійсненні компенсаційних виплат за пільговий проїзд електротранспортом окремим категоріям громадян за період з 1 квітня 2019 року по 31 грудня 2019 року на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) (з урахуванням пояснень представника позивача в судовому засіданні щодо правової підстави зазначеного позову).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 цього Кодексу).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання (стаття 610 ЦК України). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (частина 1 статті 611 цього Кодексу).

Згідно з частинами 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом частини 1 статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку про те, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року в справі № 910/1238/17.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду: від 23 січня 2020 року в справі № 910/3395/19, від 23 квітня 2019 року в справі № 918/47/18, від 1 квітня 2019 року в справі № 904/2444/18.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про міський електричний транспорт" фінансування перевезення пільгової категорії громадян здійснюється згідно із законодавством.

Абзацом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про міський електричний транспорт" передбачено, що державна політика в сфері міського електричного транспорту проводиться на засадах беззбиткової роботи перевізників.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 916 ЦК України пільгові умови перевезення пасажирів транспортом загального користування можуть встановлюватися за рахунок відповідного бюджету у випадках, встановлених законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 3 частини п`ятої статті 22 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) передбачено, що головний розпорядник бюджетних коштів приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань.

Абзацом 1 частини 6 статті 22 БК України визначено, що розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, шляхом доведення йому бюджетних асигнувань та надання відповідних коштів бюджету.

Відповідно до пункту 7 частини 5 статті 22 БК України головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

За пунктом 38 частини 1 статті 2 БК України одержувач бюджетних коштів - це суб`єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

Відповідно до Програми та Паспорта бюджетної програми місцевого бюджету на 2019 рік, затвердженого наказом Департаменту від 14 лютого 2019 року № 1, Підприємство було уповноважене Департаментом отримувати компенсацію витрат за пільговий проїзд міським пасажирським транспортом окремих категорій громадян, право безоплатного проїзду для яких встановлено рішеннями Ради.

У своєму позові Департамент посилався на те, що перерахована Підприємству на виконання вищевказаних рішень Ради вартість компенсації витрат за пільговий проїзд у метрополітені розрахована з порушенням встановлених Розпорядженням № 1147 тарифів на перевезення пасажирів у міському пасажирському транспорті.

Відповідно до пункту 28 Правил надання населенню послуг з перевезень міським електротранспортом, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1735, пасажир безпосередньо здійснює оплату транспортних послуг за встановленим тарифом (вартістю).

Пунктом 2.2 Правил користування Київським метрополітеном, затверджених рішенням Ради від 12 листопада 2019 року № 32/7605, оплаті за встановленим тарифом підлягає кожний прохід пасажира через автоматичний контрольний пункт станції метрополітену, за винятком пасажирів, яким надано право пільгового проїзду. Купівля-продаж поїздок з використанням пластикової безконтактної картки при одноразовому придбанні необхідної кількості поїздок здійснюється до того, як пасажир здійснить оплату під час кожного проходу через турнікет.

Розпорядженням № 1147 у спірний період було встановлено тарифи на перевезення пасажирів у міському пасажирському транспорті - метрополітені, автобусі, трамваї, тролейбусі, фунікулері, який працює у звичайному режимі руху, а саме: без використання пластикової безконтактної картки та електронного квитка - 8,00 грн за 1 поїздку; у метрополітені в разі використання пластикової безконтактної картки при одноразовому придбанні поїздок, а також у разі використання електронного квитка при одноразовому придбанні поїздок шляхом поповнення транспортного ресурсу носія електронного квитка (залежно від кількості поїздок): 1-9 поїздок - 8,00 грн, 10-19 - 7,70 грн, 20-29 - 7,40 грн, 30-39 - 7,10 грн, 40-49 - 6,80 грн, 50 - 6,50 грн.

Відповідно до пункту 8 вказаного Розпорядження проїзд пільгових категорій громадян залишається безоплатним.

У той же час, пунктом 10 розділу 4 Програми (зі змінами та доповненнями) було зобов`язано Департамент забезпечити компенсацію витрат КП "Київпастранс" та Підприємства на пільговий проїзд міським пасажирським транспортом окремих категорій громадян, право безоплатного проїзду для яких встановлено рішеннями Ради; забезпечити придбання комплексних проїзних квитків у Підприємства для компенсації проїзду міським пасажирським транспортом військовослужбовців військових частин, які дислокуються на території міста Києва, для виконання покладених на них обов`язків.

З системного тлумачення приписів вищевказаних нормативних актів органу місцевого самоврядування чітко вбачається, що Розпорядженням № 1147 були встановлені тарифи на оплату проїзду комунальним пасажирським транспортом для громадян при купівлі ними таких поїздок, тоді як Програмою передбачено здійснення компенсації витрат Підприємства за перевезення окремих категорій громадян, що мають право безоплатного проїзду.

При цьому, відповідно до пункту 4 Програми (у редакції рішення Ради від 24 жовтня 2019 року № 5/7578), реалізація вищевказаного безоплатного проїзду окремими категоріями громадян здійснюється за наявності рішення відповідної місцевої ради про компенсацію пільгового проїзду відповідним категоріям громадян і укладеного договору про порядок компенсації пільгового проїзду з підприємствами міського пасажирського транспорту незалежно від форми власності, які працюють у звичайному режимі руху міста Києва.

Проте Розпорядження № 1147 не містить механізму обрахунку тарифів для компенсації перевізникам вартості пільгового проїзду певним категоріям громадян, у зв`язку з чим положення останнього до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

Встановлені Розпорядженням № 1147 тарифи за проїзд не є тотожними сумам, які підлягають компенсації Підприємству в порядку реалізації вищевказаної Програми.

Більше того, судом встановлено, що в період з січня 2019 року по грудень 2019 року порядок компенсації перевізникам безоплатного проїзду окремих категорій громадян органом місцевого самоврядування встановлено не було.

З наведеного в позові Департаменту розрахунку заявлених до стягнення з Підприємства сум вбачається, що останній виконано виключно на підставі інформації, наданої КП "ГІОЦ", про середню кількість поїздок відповідної пільгової категорії громадян на місяць, яка складає 19 поїздок.

У той же час ні Програмою, ні вказаним Розпорядженням, ні іншими нормативними актами взагалі не передбачено можливості здійснення розрахунку відповідної компенсації на підставі показника "середня кількість поїздок".

Більш того, як уже зазначалося судом, жодним нормативно-правовим актом, чинним у спірний період, у тому числі й рішенням Ради від 12 грудня 2019 року № 454/8027, не було встановлено порядку компенсації Підприємству вартості пільгового проїзду із застосуванням тарифів, встановлених при одноразовому придбанні поїздок шляхом поповнення транспортного ресурсу - носія електронного квитка. Передбачений рішенням Ради від 24 жовтня 2019 року № 5/7578 договір про порядок компенсації відповідних поїздок саме з урахуванням тарифів, встановлених Розпорядженням № 1147, також не укладався. Докази зворотнього в матеріалах справи відсутні.

При цьому, пунктом 3 Програми (у редакції рішення Ради від 28 лютого 2019 року № 166/6822) чітко визначено, що право безоплатного проїзду надається, зокрема, пенсіонерам за віком, які згідно з законодавством України мають право безоплатного проїзду.

Програмою було чітко встановлено порядок реалізації вказаною категорією осіб права на безоплатний проїзд у метрополітені: наявність статусу особи, яка досягла відповідного віку відповідно до приписів Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", для призначення їй пенсії за віком; отримання вказаною особою у визначеному порядку "Муніципальної картки "Картка киянина". Будь-якої конкретизації чи уточнення категорії пенсіонерів, які мають право на відповідну пільгу, залежно від факту того, чи є така особа працюючим пенсіонером чи ні, вказаний припис Програми не містить.

Судом також враховано, що за пунктом 3.1. рішення Ради від 20 грудня 2018 року № 549/6600 "Про запровадження в місті Києві багатофункціональної електронної картки "Муніципальна картка "Картка киянина" зобов`язано Департамент разом із районними в місті Києві державними адміністраціями здійснювати ідентифікацію, реєстрацію та облік громадян, які зареєстровані в місті Києві та мають право на пільги, доплати, допомоги, компенсації відповідно до законодавства України, на додаткові пільги, доплати, допомоги, компенсації відповідно до актів Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), внутрішньо переміщених осіб (осіб, облікованим у місті Києві, які переміщені з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції/операції об`єднаних сил).

Пунктом 4 цього ж рішення визначено КП "ГІОЦ" особою, уповноваженою залучати на договірних засадах учасників проекту "Муніципальна картка "Картка киянина" за погодженням з Департаментом, Департаментом інформаційно-комунікаційних технологій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також заступниками голови Київської міської державної адміністрації, які забезпечують здійснення повноважень виконавчого органу Ради в галузі соціального забезпечення та соціального захисту населення, а також у сфері інформатизації, телекомунікаційних систем та технологій.

Згідно з пунктом 1.3. Положення про багатофункціональну електронну картку "Муніципальна картка "Картка киянина", яке є додатком № 1 до рішення Ради від 20 грудня 2018 року № 549/6600, учасник проекту "Муніципальна картка "Картка киянина" - це суб`єкт господарювання, залучений до проекту на підставі договору з КП "ГІОЦ", що надає сервіси, послуги або знижки утримувачам відповідної муніципальної картки.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що Підприємство у спірний період не було учасником проекту "Муніципальна картка "Картка киянина", а відтак і не було утримувачем чи розпорядником даних щодо осіб - власників відповідних карток та не могло володіти інформацією щодо показників, які використовуються у розрахунку суми компенсаційних виплат за перевезення пільгових категорій пасажирів, на відміну від самого Департаменту.

Зазначене також підтверджується наявною в матеріалах справи копією листа Департаменту від 18 лютого 2019 року № 051-1562-002, у якому останній повідомив відповідача про те, що з метою упорядкування та обліку надання утримувачам "Муніципальних карток "Картка киянина" в міському пасажирському транспорті - метрополітені, автобусі, трамваї, фунікулері, міській електричці, який працює у звичайному режимі руху, Департамент буде проводити відповідну компенсацію перевізникам на підставі даних, отриманих від КП "ГІОЦ".

Листом від 6 серпня 2019 року № 051/15276-002/2 Департамент повідомив Підприємство про те, що: "Відповідно до рішення Київської міської ради від 20.12.2018 № 549/6600 "Про запровадження в місті Києві багатофункціональної електронної картки "Муніципальна картка "Картка киянина" (далі - Рішення), комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр" (далі - КП ГІОЦ) забезпечує інформаційну та технологічну взаємодію між учасниками проекту "Муніципальна картка "Картка киянина" та створення інформаційно-телекомунікаційної системи "Реєстр утримувачів багатофункціональної електронної картки "Муніципальна картка "Картка киянина" на базі власної комп`ютерної програми "Спеціалізоване програмне забезпечення «Реєстр утримувачів муніципальних карток". На виконання Рішення, КП ГІОЦ щомісяця надає Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) інформацію про кількість проходів, в тому числі пільгових, з використанням багатофункціональної електронної картки "Муніципальна картка "Картка киянина" (далі - Муніципальна картка). На підставі зазначеної інформації Департаментом за рахунок коштів бюджету міста Києва здійснюється відшкодування коштів Комунальному підприємству "Київський метрополітен" (далі - КП "Київський метрополітен") за надані пільгові перевезення".

При цьому, з наданих Підприємством у спірний період "Розрахункових потреб асигнувань на компенсаційні виплати за пільговий проїзд у метрополітені окремих категорій громадян відповідно до чинного законодавства України і рішень Київської міської ради" (копії яких містяться в матеріалах справи) чітко вбачається, що останні включали лише вихідні дані для розрахунку спірних виплат. У свою чергу, показники щодо кількості поїздок певними пільговими категоріями осіб у вказаних розрахунках були відсутні й до Департаменту не подавалися.

У матеріалах справи наявні звіти самого Департаменту щодо кількості проходів осіб пільгових категорій у метрополітені, які позивач надавав Підприємству разом з листами: від 10 травня 2019 року № 051/1549-002/2, від 10 червня 2019 року № 051/1549-002/2-1, від 4 липня 2019 року № 051/1549-002/2-2, від 9 серпня 2019 року № 051/1549-002/2, від 9 вересня 2019 року № 051/1549-002/2, від 15 жовтня 2019 року № 051/1549-002/2, від 8 листопада 2019 року № 051/1549-002/2, від 6 грудня 2019 року № 051/1549-002/2, від 20 грудня 2019 року № 051/24964-1-002/2). Відтак, Департамент безпосередньо володів інформацією щодо кількості проходів пільгових категорій осіб у метрополітені й саме на підставі цих відомостей здійснював розрахунок розміру спірної компенсації Підприємству.

Відтак, посилання позивача на необґрунтованість поданих Підприємством "Розрахункових потреб асигнувань на компенсаційні виплати за пільговий проїзд у метрополітені окремих категорій громадян відповідно до чинного законодавства України і рішень Київської міської ради" є безпідставними, оскільки такі попередні розрахунки самі по собі не були підставою для визначення конкретних сум компенсації, передбачених Програмою, та їх безпосередньої виплати Підприємству.

Судом також враховано, що акт перевірки ДАСУ є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ньому висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії (перевірки) не є підставою для стягнення з відповідача спірних коштів. Акт ревізії не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 18 лютого 2020 року в справі № 910/7984/16.

Разом із цим, у матеріалах справи відповідний акт ревізії від 26 березня 2024 року № 06-3/108 відсутній, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити розрахункові дані, з яких виходив вказаний орган державного фінансового контролю під час визначення суми безпідставно перерахованих, на його думку, коштів компенсаційних виплат Підприємству.

У матеріалах справи також відсутні будь-які докази притягнення до дисциплінарної, матеріальної чи кримінальної відповідальності посадових осіб Департаменту в зв`язку з встановленням в акті перевірки фактів.

Судом враховано й те, що висновки вказаного органу в частині виявленого порушення вимог Розпорядження № 1147 при здійснені Департаментом розрахунків з Підприємством за січень-грудень 2019 року частково не узгоджуються (щодо періоду січень-червень 2019 року) з висновками зазначеного органу, викладеними в акті планової ревізії фінансово-господарської діяльності Підприємства за період з 1 липня 2017 року по 30 червня 2019 року № 06-21/37, копія якого міститься в матеріалах справи. Зокрема, в абзацах 1, 2 сторінки 207 вказаного акта зазначено: "Крім того, протягом періоду, що підлягав ревізії, Підприємству за рахунок бюджетних коштів проводилось відшкодування втрат від пільгових перевезень окремих категорій громадян, відшкодування даних пільг передбачено рішеннями Київської міської ради на 2017 рік "Про бюджет міста Києва на 2017 рік" від 12.12.2016 № 554/1558, на 2018 рік "Про бюджет міста Києва на 2018 рік" від 21.12.2017 № 1043/4050 та на 2019 рік "Про бюджет міста Києва на 2019 рік" від 13.12.2018 №416/6467. Так, за період з 01.07.2017 по 30.06.2019 КП "Київський метрополітен" було отримано бюджетні кошти на відшкодування пільгового проїзду громадян на загальну суму 1 345 277 433 грн, в тому числі по КПКВ 1513038 "Компенсаційні виплати на пільговий проїзд електротранспортом окремим категоріям громадян" за період з 01.07.2017 по 31.12.2017 у загальній сумі 395 981 400 грн; по КПКВ 0813036 "Компенсаційні виплати на пільговий проїзд електротранспортом окремим категоріям громадян" за 2018 рік - 624 789 473 грн та за період з 01.01.2019 по 30.06.2019 - 324 506 560 грн, отримані Підприємством бюджетні кошти спрямовані на розрахунки за енергоносії. Порушень з відповідного питання ревізією не встановлено".

У своєму позові Департамент просив стягнути з відповідача спірні кошти на підставі статті 1212 ЦК України (як такі, що перераховані Підприємству без достатньої правової підстави).

Судом встановлено, що спірні грошові кошти були перераховані на виконання приписів рішення Ради від 18 грудня 2018 року № 459/6510 (з подальшими змінами та доповненнями). Докази скасування вказаного рішення органу місцевого самоврядування, визнання його нечинним або незаконним, у матеріалах справи відсутні. Інших належних доказів, на підставі яких можна було б встановити обставини безпідставного перерахування спірних коштів Департаментом, суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь Департаменту грошових коштів у загальному розмірі 1 640 437,20 грн. У зв`язку з цим позов є необґрунтованим, а відтак не підлягає задоволенню.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо відмови в задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин у задоволенні позову Департаменту слід відмовити в зв`язку з його необґрунтованістю.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати залишаються за позивачем та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 7 серпня 2026 року.

Суддя Є.В. Павленко