Рішення № 138820624, 03.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.08.2026Справа № 910/11588/25 (910/2438/26)

За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" (04082, м. Київ, вул. Пріорська, буд. 21)

про стягнення штрафних санкцій в розмірі 38 016,00 грн.

В межах справи № 910/11588/25

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне виробниче підприємство "Квазар"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" (ідентифікаційний код 37269467)

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/11588/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне виробниче підприємство "Квазар" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.11.2025.

06.03.2026 до Господарського суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство "Українська залізниця" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" про стягнення неустойки (штрафу) за неналежне виконання зобов`язань / часткове невиконання зобов`язань за договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів від 12.06.2025 №ЦЗВ-03-01625-01 в розмірі 38 016,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.03.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом зазначення в прохальній частині позовної заяви заявленої до стягнення суми заборгованості.

31.03.2026 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Акціонерного товариства "Українська залізниця" про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.04.2026 прийнято позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 38 016,00 грн. до розгляду в межах справи № 910/11588/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

07.04.2026 ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 було надіслано відповідачу в його електронний кабінет, зареєстрований в підсистемі «Електронний суд».

Правом на подання відзиву відповідач у визначений судом, п`ятнадцятиденний з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду відзиву на позов з доданням доказів, строк не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов до висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст. 236, 252 ГПК України.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

12.06.2025 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії

«Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця», позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково- виробниче підприємство «Вагон Сервіс» (далі - ТОВ «НВП «Вагон Сервіс», відповідач, постачальник) за результатами проведення закупівель відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» укладено договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів № ЦЗВ-03-01625-01 (далі - договір).

Розділом 1 договору встановлено, що постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю товар, відповідно до Специфікації № 1, що є Додатком 1 до договору, а покупець - прийняти та оплатити цей товар на умовах цього договору.

Розділом 4 договору сторони передбачили умови та строки постачання товару, а саме, постачальник здійснює поставку товару на умовах DDP (Поставка з оплатою мита) відповідно до «ІНКОТЕРМС» у редакції 2020 року. У випадку наявності розбіжностей між умовами цього Договору та Правилами «ІНКОТЕРМС» у редакції 2020 року, умови цього договору матимуть перевагу (п. 4.1. договору).

Поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до прийому товару. Партією товару вважається обсяг одиниць товару, визначений покупцем у рознарядці, якщо інше не вказано в самій рознарядці.

Строк поставки товару, згідно із п. 4.2. договору, протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати надання письмової рознарядки покупцем.

Пунктом 4.5 договору передбачено, що сторони домовились, що рознарядка покупця на товар направляється постачальнику в один з таких способів:

1. на поштову адресу постачальника, зазначену в цьому договорі (листом з оголошеною цінністю та описом вкладення і повідомленням про вручення);

2. вручаються уповноваженому представнику постачальника під розпис;

3. шляхом відправлення на електронну адресу постачальника (зазначену в цьому договорі) скан-копії відповідної рознарядки в форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документа. Документ вважається отриманим постачальником з дати його направлення покупцем на електронну адресу постачальника, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення покупця.

Згідно із п. 4.6. договору датою поставки товару вважається дата підписання сторонами Акта прийому-передачі товару або видаткової накладної.

Відповідно до пункту 17.1. договору строк дії цього договору встановлюється з дати його підписання сторонами до 31.12.2025. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від обов`язку виконання у повному обсязі взятих на себе за цим договором зобов`язань щодо поставки та оплати товару, а також гарантійних зобов`язань на товар, на умовах, визначених цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на електронну адресу відповідача направлено рознарядку (дозвіл) за вих. № ЦЗВ-31/1069 від 10.11.2025 на поставку партії товару на суму 459 360,00 грн. (далі - рознарядка), кінцевою датою поставки є 10.01.2026 включно.

Протягом строку дії рознарядки постачальником частково поставлено товар на суму 205 920,00 грн, що підтверджується видатковою накладною від 03.12.2025 № 245.

Станом на 02.03.2026 товар на суму 253 440,00 грн. за рознарядкою постачальником не поставлений.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст.626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

З огляду на погоджений сторонами в п. 4.2 договору порядок поставки, відповідач повинен був виконати свій обов`язок з поставки у строк до 11.01.2026.

Водночас відповідачем було своєчасно поставлено товар за рознарядкою від 10.11.2025 № ЦЗВ-31/1069 вартістю лише 205 920,00 грн., решта частина товару вартістю 253 440,00 грн поставлена не була.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

За змістом ч. 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Підпунктом 9.3.1. пункту 9.3. розділу 9 договору визначено, що при порушенні строків постачання постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15 % від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених пунктом 4.2. цього договору, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару, яка нараховується за кожен день прострочення до дати виконання постачальником зобов`язання щодо поставки товару або до останнього дня строку дії договору (якщо постачальник не виконав і не підтвердив намір виконати своє зобов`язання щодо поставки, яке виникло під час дії цього Договору). При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань поставити товар, якщо про інше його не попередив письмово покупець.

Отже, враховуючи викладене, відповідачем неналежним чином виконані свої зобов`язання за договором, внаслідок чого позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 38 016,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем строків поставки товару, визначених у договорі. Доказів на спростування вказаних обставин відповідачем не надано.

Таким чином, за неналежне виконання умов договору в частині поставки товару в строк, обумовлений договором, позивачем нараховано неустойку (штраф) в сумі 38 016,00 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми неустойки (штрафу), суд вважає його арифметично правильним та таким, що відповідає положенням чинного законодавства та умовам договору.

В подальшому, позивачем на електронну адресу відповідача направлено претензію за вих.№ ЦЗВ-25/214 від 27.01.2026 з вимогами сплатити неустойку (штраф) в сумі 38 016,00 грн. на поточний рахунок АТ «Укрзалізниця».

Однак відповіді на вказану претензію відповідач не надав, кошти в рахунок задоволення претензії від відповідача не надходили.

Оскільки невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором в частині своєчасної поставки товару підтверджується матеріалами справи, обставин, які є підставою для звільнення відповідача від відповідальності останнім не наведено, позовні вимоги про стягнення неустойки (штрафу) за несвоєчасну поставку товару визнаються судом обґрунтованими.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Отже, дослідивши всі обставини справи в сукупності, суд дійшов до висновку, що відповідач, в порушення вищезазначених норм законодавства та умов Договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів від 12.06.2025 №ЦЗВ-03-01625-01 не здійснив своєчасну поставку товару, а тому позовні вимоги щодо стягнення неустойки (штрафу) за неналежне виконання зобов`язань за договором в розмірі 38 016,00 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" (04082, м. Київ, вул. Пріорська, буд. 21; код ЄДРПОУ 37269467) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; код ЄДРПОУ 40075815) неустойку (штраф) в сумі 38 016 (тридцять вісім тисяч шістнадцять) грн. 00 коп. за неналежне виконання зобов`язань за Договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів від 12.06.2025 №ЦЗВ-03-01625-01 та судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Копію рішення направити сторонам та розпоряднику майна боржника.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П. Чеберяк