Ухвала суду № 138820613, 07.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

07.08.2026Справа № 902/653/26Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є., розглянувши матеріали справи № 902/653/26,

за позовом Приватного підприємства Гепард-Безпека центр плюс (21000, м. Вінниця, вул. Симона Петлюри, буд. 19; код ЄДРПОУ: 40354371)

до відповідача Концерну Військторгсервіс (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 28-а; код ЄДРПОУ: 43068454)

про стягнення 206 672, 98 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14.05.2026 до Господарського суду Вінницької області звернулось Приватне підприємство "Гепард-Безпека центр плюс" з позовною заявою до Концерну "Військторгсервіс" про стягнення 206 672, 98 грн.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 19.05.2026 позовну заяву (вх. № канц. 718/26 від 14.05.2026) Приватного підприємства "Гепард-Безпека центр плюс" до Концерну "Військторгсервіс" про стягнення 206 672, 98 грн - передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

01.06.2026 матеріали справи № 902/653/26 отримано канцелярією Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд сектору судді Блажівської О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 залишено без руху позовну заяву Приватного підприємства Гепард-Безпека центр плюс. Надано позивачу строк для усунення недоліків, який становить п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

11.06.2026 через систему «Електронний суд» від представника Приватного підприємства Гепард-Безпека центр плюс надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Визнано справу № 902/653/26 малозначною. Розгляд справи здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

10.07.2026 через систему «Електронний суд» від представника Приватного підприємства Гепард-Безпека центр плюс надійшла заява про зміну предмету позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2026 заяву Приватного підприємства Гепард-Безпека центр плюс про зміну предмету позову повернуто заявнику без розгляду. Повідомлено Приватне підприємство Гепард-Безпека центр плюс (21000, м. Вінниця, вул. Симона Петлюри, буд. 19; код ЄДРПОУ: 40354371, в порядку ч. 7 ст. 42 ГПК України в редакції Закону №3200-ХІ, що введений в дію 18.10.2023 про обов`язок зареєструвати "Електронний кабінет" в ЄСІТС.

27.07.2026 через систему «Електронний суд» від представника Приватного підприємства Гепард-Безпека центр плюс надійшла заява про зміну предмету позову.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва 27.07.2026 через систему «Електронний суд» від представника Приватного підприємства Гепард-Безпека центр плюс надійшла заява про зміну предмету позову.

У заяві про зміну предмету позову, заявник зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, Позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 162 ГПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Враховуючи вищевикладене та користуючись своїми процесуальними правами, Позивач вважає за необхідне змінити предмет позову та викласти прохальну частину позовної заяви в наступній редакції:

« 1. Стягнути з Концерну «Військторгсервіс» (код ЄДРПОУ 33689922) на користь Приватного підприємства «Гепард-безпека центр плюс» (код ЄДРПОУ 40354371) заборгованість за Договором про охорону об`єкта №1 від 01.01.2025 року в розмірі 55 550, 00 грн. ( п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят гривень), 3 % річних від простроченої сумиу розмірі 872,80 грн. (вісімсот сімдесят дві гривні 80 коп.), а також інфляційні втрати у сумі 2 752,05 грн. (дві тисячі сімсот п`ятдесят дві гривні 05 коп.), загальна сума заборгованості становить у сумі 59 174, 85 грн. ( п`ятдесят дев`ять тисяч сто сімдесят чотири гривень 85 коп.)

2. Стягнути з Концерну «Військторгсервіс» (код ЄДРПОУ 33689922) на користь Приватного підприємства «Гепард-безпека центр плюс» (код ЄДРПОУ 40354371) заборгованість за Договором про охорону об`єкта №1 від 01.01.2026 року в розмірі 217 066,66 грн. ( двісті сімнадцять тисяч шістдесят шість гривень 66 коп.), 3 % річних простроченої суми у розмірі 872,80 грн. ( вісімсот сімдесят дві гривні 80 коп.), а також інфляційні втрати у сумі 3 211,17 грн. (три тисячі двісті одинадцять гривень 17 коп.), загальна сума заборгованості становить у сумі 221 658,48 грн. ( двісті двадцять одна тисяча шістсот п`ятдесят вісім 48 коп.)

3. Визначити в рішенні суду, що нарахування 3% річних на суму заборгованості має здійснюватися до моменту виконання рішення суду та розраховуватися за наступною формулою: (сума заборгованості) х 3% х (кількість днів прострочення) : (кількість днів у році).

4. Розірвати Договір про охорону об`єкта №1 від 01.01.2026 року, укладений між Концерном «Військторгсервіс» та Приватним підприємством «Гепард-безпека центр плюс», у зв`язку з істотним порушенням умов договору Відповідачем, а саме систематичним невиконанням обов`язку щодо оплати наданих послуг.

5. Стягнути з Концерн «Військторгсервіс» (код ЄДРПОУ 33689922) на користь Приватне підприємство «Гепард-безпека центр плюс» (код ЄДРПОУ 40354371) понесені судові витрати.

6. Справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження».

Дослідивши матеріали справи, заяву позивача про зміну предмету позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 17.07.2026, заявником не враховано, зазначених в мотивувальній частині приписів статей Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Визнано справу № 902/653/26 малозначною. Розгляд справи здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 ГПК України особливості якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відтак, позивачем пропущено строк на подання заяви про зміну предмету позову, оскільки відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 16.06.2026 строк тривав до 16.07.2026.

Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже, суд поновлює пропущений процесуальний строк за заявою учасника.

За змістом частин першої та четвертої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 виснувала, що за змістом частин першої та четвертої статті 119 ГПК України пропущений учасником процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. (Рішення ЄСПЛ у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008).

Отже, заяву про зміну предмету позову подано з пропущенням процесуального строку. Заява про зміну предмету позову від 27.07.2026 не містить обґрунтування пропущення такого строку чи заяви про поновлення процесуального строку позивачу.

Відповідно до ст. 118 ГПК України наслідки пропуску процесуального строку, визначено так, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Додатково суд звертає увагу, що позивачем у заяві про зміну предмету позову збільшено суму стягнення до 280 833, 33 грн та додано одну немайнову позовну вимогу: «Розірвати Договір про охорону об`єкта №1 від 01.01.2026 року, укладений між Концерном «Військторгсервіс» та Приватним підприємством «Гепард-безпека центр плюс», у зв`язку з істотним порушенням умов договору Відповідачем, а саме систематичним невиконанням обов`язку щодо оплати наданих послуг».

Відтак, відповідно до ч. 3 ст. 163 ГПК України, визначено, що у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд із відповідною заявою.

Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Отже, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 року у справі № 907/9/17, від 25.08.2020 року у справі № 910/13737/19, а також постанові Верховного Суду від 14.09.2022 року у справі № 280/9443/21.

Судовий збір відповідно до приписів підпункт 1 пункт 2 частина 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру до господарського суду судовий збір сплачується в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір відповідно до приписів статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви (вимоги) немайнового характеру, яка подана до господарського суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, за приписами частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, судовий збір з урахуванням заяви про зміну предмета позову складає: 6 032 грн, 40 коп., оскільки, судовий збір за майнову вимогу про стягнення дорівнює: (280 833, 33 грн х 1,5%) х 0,8 = 4 212, 49 х 0,8 = 3 370, 00 грн. Судовий збір за додано одну немайнову позовну вимогу: «Розірвати Договір про охорону об`єкта №1 від 01.01.2026 року, укладений між Концерном «Військторгсервіс» та Приватним підприємством «Гепард-безпека центр плюс», у зв`язку з істотним порушенням умов договору Відповідачем, а саме систематичним невиконанням обов`язку щодо оплати наданих послуг», складає 3 328, 00 грн, а при застосуванні коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, дорівнює 2 662,40 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено при подані позовної заяви 3 328,00 грн згідно платіжної інструкції №1073 від 14.05.2026 та 884,50 грн згідно платіжної інструкції №1103 від 21.07.2026 доданої до заяви про зміну предмету. Отже, наразі позивачем у справі сплачено 4 212, 50 грн.

Відтак, у разі повторної подачі заяви про зміну предмету позову позивачем, заявником має бути сплачено судовий збір за немайнову вимогу : «Розірвати Договір про охорону об`єкта №1 від 01.01.2026 року, укладений між Концерном «Військторгсервіс» та Приватним підприємством «Гепард-безпека центр плюс», у зв`язку з істотним порушенням умов договору Відповідачем, а саме систематичним невиконанням обов`язку щодо оплати наданих послуг» у сумі ще 3 328, 00 грн, а при застосуванні коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, дорівнює 2 662,40 грн.

Додатково суд зазначає, що якщо у справі наявні вимоги немайнового характеру, то розгляд такої справи у суді здійснюється в судовому засіданні з повідомленням сторін (а не в спрощеному провадженні) висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №202/4233/16 від 10.08.2022)

Відповідно до ч. 5 ст. 247 ГПК України суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову, відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, при заявлені та прийнятті немайнової вимоги: «Розірвати Договір про охорону об`єкта №1 від 01.01.2026 року, укладений між Концерном «Військторгсервіс» та Приватним підприємством «Гепард-безпека центр плюс», у зв`язку з істотним порушенням умов договору Відповідачем, а саме систематичним невиконанням обов`язку щодо оплати наданих послуг» - справа розглядатиметься за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні із викликом сторін (їх представників).

У даному випадку суд зазначає, що залишення заяви про зміну предмету позову без розгляду, ніяким чином не призводить до порушення права на доступ до правосуддя, а є відтворенням державного регулювання правил здійснення господарського судочинства.

Суд звертає увагу на те, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.

Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Верховний Суд зазначає, що згідно з практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Надмірний формалізм є порушенням права на справедливий судовий захист.

Європейським судом з прав людини зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах "Белеш та інші проти Чеської Республіки", "ЗУБАЦ ПРОТИ ХОРВАТІЇ" (ZUBAC v. CROATIA), (Beles and Others v. the Czech Republic), №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).

При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Суд зазначає, що сторони (їх представники) відповідно до приписів статей 42, 46, 118, 119, 170 ГПК України можуть звернутись до суду з відповідними заявами та клопотаннями, з дотриманням строків, форми та змісту, передбачених нормами процесуального законодавства, а також відповідно приписів частини 3 статті 163 ГПК України у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд із відповідною заявою.

Враховуючи приписи зазначених вище статей процесуального законодавства, особа не обмежена в праві ще раз звернутись з такою заявою, врахувавши приписи вищезазначених норм ГПК України.

Відтак, заява Приватного підприємства Гепард-Безпека центр плюс про зміну предмету позову від 27.07.2026 підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 6, 42, 118, 119, 163, 170, 232, 233, 234, 235, 252, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного підприємства Гепард-Безпека центр плюс про зміну предмету позову від 27.07.2026 - залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

3. Ухвала може бути оскаржена до апеляційного господарського суду в порядку та строки відповідно до приписів ст.ст 253, 254, 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА