Рішення № 138820581, 30.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.07.2026Справа № 910/2780/26Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Куценко К.К., розглянувши справу за позовом Першого заступника керівника Оболонської окружної прокуратури (04212, м. Київ, вул. Героїв полку "Азов" 10) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 50-Г) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАП-С" (03150, місто Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 55), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство Національний спортивний комплекс Олімпійський (вул. Велика Васильківська, будинок 55, м. Київ, код ЄДРПОУ: 14297707), про стягнення 312 858,81 грн, розірвання договору оренди та повернення майна,

За участю:

прокурорів - Процько М. І. та Подлуцька Н. В.;

представника позивача - Морозова О. О.;

представника третьої особи - Шейкін О. Л.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13.03.2026 в системі «Електронний суд» першим заступником керівника Оболонської окружної прокуратури який звернувся в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву сформовано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАП-С" про стягнення 312 858,81 грн, розірвання договору оренди та повернення майна та була передана 16.03.2026 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2026 позовну заяву залишено без руху.

Прокурором у строк встановлений ухвалою суду від 19.03.2026, сформовано в системі «Електронний суд» заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 23.04.26 о 11:30 год.

22.04.2026 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю «КАП-С» сформовано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 24.04.2026 відкладено підготовче засідання у справі № 910/2780/26 на 14.05.26 о 11:15 год. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство «Національний спортивний комплекс «Олімпійський».

13.05.2026 представником відповідача в системі «Електронний суд» сформовано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із наміром укласти мирову угоду.

14.05.2026 продовжено строк підготовчого провадження у справі, розгляд справи відкладено на 11.06.2026.

09.06.2026 представником Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву в системі «Електронний суд» сформовано клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивовано тим, що з метою врегулювання спору відповідачем засобами електронного зв`язку направлено на адресу позивача проєкти мирових угод. Станом на 09.06.2026 сторонами здійснюються спільні дії для досягнення результату.

09.06.2026 представником прокуратури в системі «Електронний суд» сформовано заяву, яка мотивована тим, що з метою не порушення права позивача та відповідача у справі на мирне врегулювання спору, Оболонська окружна прокуратура м. Києва не заперечує проти відкладення розгляду справи на іншу дату.

11.06.2026 продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче засідання на 09.07.2026.

Ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 30.07.2026.

30.07.2026 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи. Означене клопотання обґрунтоване тим, що представник ТОВ «КАП-С» не має змоги взяти участь у даному судовому засіданні, призначеному 30 липня 2026 року на 11 год 45 хв, у зв`язку з необхідністю участі в іншому судовому засіданні у справі № 754/10491/26, що відбуватиметься того самого дня у Деснянському районному суді міста Києва, що унеможливлює його особисту участь у зазначений час.

У судове засідання 30.07.2026 прокурор, представники позивача та третьої особи прибули, представник відповідача у судове засідання не прибув.

Суд заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи дійшов до висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Крім того, в разі неможливості забезпечити явку іншого представника в судове засідання, представництво інтересів відповідача міг здійснювати безпосередньо керівник останнього у відповідності до ч.3 ст.56 ГПК України у якій зазначається, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26 березня 2018 року в справі № 910/6853/16.

Учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом відповідно до ч.2 ст.42 ГПК України.

Відповідно до ч.1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Також суд звертає увагу представника позивача, що у разі неможливості з`явитися фізично, шляхом прибуття до Господарського суду міста Києва, в судове засідання або направити уповноваженого представника до суду для участі в призначеному судовому засіданні, останній не позбавлений був права приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (Постанова Великої Палати Верховного Суду № 140/1770/19 від 19.01.2023).

За змістом ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Ухвала про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті була надіслана на адреси учасників справи в їх електронні кабінети та доставлена зокрема відповідачу та його представнику 10.07.2026 о 17:50 год., що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

Таким чином суд вважає, що відповідач та його представник були належним чином обізнані про розгляд справи по суті на 30.07.2026 год. та у Товариства з обмеженою відповідальністю "КАП-С" було достатньо часу від 09.07.2026 (з урахуванням положень п. 5 ч. 6. ст. 242 ГПК України) по 30.07.2026.

Таким чином представництво інтересів відповідача міг здійснювати безпосередньо керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "КАП-С" або залучити до розгляду справи іншого представника.

Підпунктом 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Оскільки представником позивача не вперше подається аналогічне клопотання з урахуванням викладеного вище, судом не визнано причини неявки представника відповідача належними, а відтак судом відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 30.07.2026 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

26.11.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАП-С» (відповідач, орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №8595 від 26.11.2019 (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 601,0 м2 (на 1-му поверсі (рівні) будівлі спорткомплексу), розміщене за адресою: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 55, реєстровий номер 14297707.1.ЛУЮЧЕК043 (далі - Майно), право державної власності на яке зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Міністерством молоді та спорту України 03.10.2017 року за номером 22722166, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1372994180000, інше речове право (право господарського відання) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за Державним підприємством «Національний спортивний комплекс «Олімпійський» 03.10.2017 року за номером 22722655, що перебуває на балансі Державного підприємства «Національний спортивний комплекс «Олімпійський», код ЄДРПОУ 14297707 (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 31 травня 2019 року і становить за незалежною оцінкою 17537200 грн (без ПДВ).

Відповідно до п. 1.2 Договору (в редакції Договору про внесення змін №8595/01 від 16.07.2021) майно передається в оренду з метою розміщення торгівельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів площею 453,15 кв.м. та розміщення приватного закладу світи площею 147,85 кв.м.

Пунктом 2.1 Договору унормовано, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору, його нотаріального посвідчення та підписання сторонами акта приймання-передавання майна.

Згідно з п. 3.1 Договору орендна плата за результатами конкурсу на право оренди майна, за базовий місяць розрахунку серпень 2019 року становить 144107,52 грн. (без ПДВ). Розмір орендної плати за перший місяць оренди листопад 2019 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за вересень, жовтень та листопад місяці 2019 року.

Згідно з п. 3.1. Договору (в редакції Договору про внесення змін №8595/01 від 16.07.2021) орендна плата за базовий місяць розрахунку травень 2021 року становить 260 820,49 грн (без ПДВ). Розмір орендної плати за перший місяць оренди липень 2021 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за червень, липень місяці 2021 року.

Відповідно до п. 3.2 Договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з п. 3.3 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 цього Договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати (п. 3.7 Договору).

Згідно з п. 5.3 Договору Орендар зобов`язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює орендар, вказується призначення платежу за зразком який дає Орендодавець листом при укладенні договору оренди).

Пунктом 10.1 Договору передбачено, що цей договір укладено строком на 10 (десять) років і він діє з 26.11.2019 до 26.11.2029 включно.

За умовами п. 10.7 договору цей договір буде достроково розірвано на вимогу орендодавця, якщо орендар, зокрема, не сплачує орендну сплату протягом 3 місяців підряд.

Договором №8595/02 від 07.07.2023 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №8595 від 26.11.2019 сторони виклали п. 1.1 договору в такій редакції: орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 147,85 кв.м. (на 1-му поверсі (рівні) будівлі спорткомплексу), розміщене за адресою: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 55, реєстровий номер 14297707.1.ЛУЮЧЕК043 (далі - Майно), право державної власності на яке зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Міністерством молоді та спорту України 03.10.2017 року за номером 22722166, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1372994180000, інше речове право (право господарського відання) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за Державним підприємством «Національний спортивний комплекс «Олімпійський» 03.10.2017 року за номером 22722655, що перебуває на балансі Державного підприємства «Національний спортивний комплекс «Олімпійський», код ЄДРПОУ 14297707 (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 31 травня 2019 року і становить за незалежною оцінкою 4314267,92 грн (без ПДВ).

Відповідно до п. 1.2 договору, в редакції договору №8595/02 від 07.07.2023, майно передається в оренду з метою розміщення приватного закладу освіти площею 147,85 кв.м.

Відповідно до п. 3.1 договору, в редакції договору №8595/02 від 07.07.2023, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 №630, зі змінами до неї (Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - травень 2023 року: 54 487,82 грн. Орендна плата за перший місяць оренди липень 2023 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за червень - липень місяці 2023 року.

На виконання умов вказаного договору між РВ ФДМУ по місту Києву та відповідачем 26.11.2019 підписано акт приймання-передавання орендованого майна по вул. Великій Васильківській, 55 у місті Києві.

Листом від 05.10.2023 №30-06/6481 позивач звернувся до відповідача із повідомленням про відмову від Договору у якому зазначив, що у відповідача станом на 30.09.2023 наявний борг з орендних платежів, який просив сплатити, а також просив повернути орендоване майно.

Доказів повернення вказаного майна з оренди матеріали справи не містять.

Згідно з листом Державного підприємства «Національний спортивний комплекс «Олімпійський» №65-ВС від 02.03.2026 станом на поточну дату договір оренди є чинним, а державне нерухоме майно, загальною площею 147,85 кв.м., що розміщене на 1 поверсі (рівні) будівлі за адресою: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 55, передане у строкове платне користування ТОВ «КАП-С» за вказаним договором оренди, займається останнім та не поверталось ДП «НСК «Олімпійський» як балансоутримувачу відповідно до п. 5.10 договору оренди.

Відповідно до листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 20.02.2026 №930-13-580, станом з лютого 2025 року по січень 2026 року заборгованість відповідача з орендної плати за вказаним договором становить 312 858,81 грн, з яких 275 193,44 грн - заборгованість з орендної плати, 7505,70 грн - інфляційні втрати, 30 159,67 грн - пеня.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 у справі №910/11997/23 було встановлено факт наявності у відповідача боргу з орендних платежів за Договором за період з жовтня 2022 року по травень 2023 року.

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/4160/25 встановлено факт наявності у відповідача боргу з орендних платежів за Договором за період з червня 2023 року по січень 2025 року.

Звертаючись до суду з цим позовом, прокуратура та позивач зазначають, що орендоване майно відповідач не повернув, за період з лютого 2025 року по січень 2026 року користувався орендованим майном та не здійснював оплату за користування, у зв`язку із чим утворилась заборгованість з орендної плати у загальному розмірі 312 858,81 грн, з яких 275 193,44 грн - заборгованість з орендної плати, 7 505,70 грн - інфляційні втрати, 30 159,67 грн - пеня.

З огляду на вказане просить стягнути з відповідача вказану заборгованість, розірвати договір оренди №8595 від 26.11.2019 та зобов`язати відповідач повернути державне нерухоме майно.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

За змістом частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За положеннями ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Отже, за змістом наведених норм прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом, а саме: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18, зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Тобто, у вирішенні питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором дослідженню підлягають наступні обставини: (1) чи знав або повинен був знати компетентний орган про допущені порушення інтересів держави, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся; (2) чи дотримано прокурором розумного строку для надання уповноваженому органу можливості відреагувати на виявлене прокурором порушення та самостійно звернутися до суду з відповідним позовом або ж надати аргументовану відповідь на звернення прокурора.

Як вказувалось вище, позов подано прокурором в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, а позовні вимоги аргументовано несплатою відповідачем орендної плати за користування державним нерухомим майном.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, що діяла на час укладення Договору) та ч. 2 ст. 4 чинного закону, який регулює спірні правовідносини, орендодавцями державного майна є Фонд державного майна України та його регіональні відділення.

Згідно з п. 1 Положення про Регіональне від ділення Фонду державного майна України по м. Києву, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 18.04.2023 № 712 (далі - Положення), Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву є територіальним органом Фонду державного майна України, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління.

Пунктом 3 Положення визначено, що завдання регіонального відділення є реалізація повноважень Фонду державного майна України, зокрема у сфері оренди державного майна.

У сфері оренди державного майна регіональне відділення, зокрема, здійснює контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна по договорах оренди, укладених регіональним відділенням, та договорах оренди, укладених підприємствами, організаціями, установами, розмір орендної плати по яких погоджений регіональним відділенням (п. 5.3 Положення).

Отже, органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, є Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву, яке має право та обов`язок контролювати виконання орендарями своїх обов`язків за договорами оренди державного майна та є стороною укладеного з відповідачем договору оренди.

З листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 20.02.2026 №930-13-580 вбачається, що позивач обізнаний про наявне порушення інтересів держави і необхідність її захисту в судовому порядку, однак з відповідним позовом до суду не звертався.

На виконання частин третьої - п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", при поданні позовної заяви прокурор обґрунтував неналежне здійснення Фондом держмайна захисту інтересів держави.

Оболонською окружною прокуратурою міста Києва направлений лист №39-2021ВИХ-26 від 10.03.2026 на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву щодо повідомлення в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про звернення з позовною заявою до суду в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено обставини, на яких ґрунтуються доводи Першого заступника керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва щодо підстав для представництва держави у суді в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву.

Згідно зі статтею 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За статтею 759 ЦК України договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

У частинах 1, 5 статті 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Згідно з п. 5.3 Договору Орендар зобов`язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює орендар, вказується призначення платежу за зразком який дає Орендодавець листом при укладенні договору оренди).

Пунктом 10.1 Договору передбачено, що цей договір укладено строком на 10 (десять) років і він діє з 26.11.2019 до 26.11.2029 включно.

Відповідно до п. 3.1 договору, в редакції договору №8595/02 від 07.07.2023, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 №630, зі змінами до неї (Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - травень 2023 року: 54 487,82 грн. Орендна плата за перший місяць оренди липень 2023 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за червень - липень місяці 2023 року.

Відповідно до листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 20.02.2026 №930-13-580, станом з лютого 2025 року по січень 2026 року заборгованість відповідача з орендної плати за вказаним договором становить 312 858,81 грн, з яких 275 193,44 грн - заборгованість з орендної плати, 7505,70 грн - інфляційні втрати, 30 159,67 грн - пеня.

Згідно з листом Державного підприємства «Національний спортивний комплекс «Олімпійський» №65-ВС від 02.03.2026 станом на поточну дату договір оренди є чинним, а державне нерухоме майно, загальною площею 147,85 кв.м., що розміщене на 1 поверсі (рівні) будівлі за адресою: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 55, передане у строкове платне користування ТОВ «КАП-С» за вказаним договором оренди, займається останнім та не поверталось ДП «НСК «Олімпійський» як балансоутримувачу відповідно до п. 5.10 договору оренди.

Відповідачем факт наявності заборгованості зі сплати орендної плати та факт користування спірними приміщеннями не спростовується.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується і відповідачем не спростовується факт наявності у відповідача заборгованості з орендної плати за договором у сумі 275 193,44 грн.

Оскільки станом на день ухвалення цього рішення матеріали справи не містять доказів погашення наявної у відповідача за договором заборгованості у сумі 275 193,44 грн, то вимоги позову в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем нараховано інфляційні втрати у розмірі 7 505,70 грн та 30 159,67 грн пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Пунктом 3. 7. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 цього Договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

Здійснивши перевірку заявленого до стягнення розміру пені, судом встановлено, що здійснений він арифметично правильно, а тому до стягнення з відповідача підлягає 30 159,67 грн пені.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку що він є обґрунтованим та арифметично правильним, а тому до стягнення з відповідача підлягає 7 505,70 грн інфляційних втрат.

Зважаючи на вказане вище, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 275 193,44 грн, пені у розмірі 30 159,67 грн та інфляційних втрат у розмірі 7 505,70 грн підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про розірвання договору оренди №8595 від 26.11.2019 та зобов`язання відповідача повернути спірні приміщення.

Як було вже встановлено судом та не заперечувалось відповідачем, у відповідача наявна заборгованість зі сплати орендної плати за період з лютого 2025 року по січень 2026 року.

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 у справі №910/11997/23 було встановлено факт наявності у відповідача боргу з орендних платежів за Договором за період з жовтня 2022 року по травень 2023 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/4160/25 встановлено факт наявності у відповідача боргу з орендних платежів за Договором за період з червня 2023 року по січень 2025 року.

Статтею 782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

За змістом частини 2 статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Статтею 651 ЦК України визначено загальні підстави зміни та розірвання договорів. Так, частиною другою цієї статті передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, звертаючись із позовними вимогами щодо розірвання договору, на позивача покладається обов`язок зазначити істотні порушення умов спірного договору та шкоду, яка завдана йому відповідачем.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 908/109/17.

За умовами п. 10.7 договору цей договір буде достроково розірвано на вимогу орендодавця, якщо орендар, зокрема, не сплачує орендну сплату протягом 3 місяців підряд.

Втім, це не позбавляє позивача (орендодавця) права звернутися до суду з позовом про розірвання договору оренду з вказаних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач систематично не здійснює сплату орендних платежів, що підтверджується доказами, наданими позивачем.

Відповідачем під час розгляду даної справи не надано жодних доказів на спростування доводів позивача, як і не надано суду доказів відсутності в нього заборгованості зі сплати орендної плати станом на момент розгляду даної справи по суті.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для розірвання договору оренди, а тому позовна вимога позивача про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №8595 від 26.11.2019, є обґрунтованою, документально підтвердженою та такою що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", норми якого в даних правовідносинах є спеціальними, у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Оскільки суд дійшов висновку розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №8595 від 26.11.2019, підстави користування відповідачем орендованими приміщеннями відсутні, з огляду на що позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про належне виконання свого за договором оренди, як і не скористався своїм правом на подання відзиву.

Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАП-С" (03150, місто Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 55, код ЄДРПОУ 41731389) на користь Державного бюджету України (одержувач: ГУК у м. Києві/ Дарницький район/ 22080200, код отримувача 37993783, р/р: UA818999980313000093000026003, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22080200, призначення платежу - надходження від орендної плати за користування майном бюджетних установ) заборгованість з орендної плати у розмірі 275 193 (двісті сімдесят п`ять тисяч сто дев`яносто три) грн 44 коп., інфляційні втрати у розмірі 7 505 (сім тисяч п`ятсот п`ять) грн 70 коп., пеню у розмірі 30 159 (тридцять тисяч сто п`ятдесят дев`ять) грн 67 коп.

3. Розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №8595 від 26.11.2019, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "КАП-С" (03150, місто Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 55, код ЄДРПОУ 41731389).

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "КАП-С" (03150, місто Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 55, код ЄДРПОУ 41731389) повернути за актом приймання-передавання Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву та Київській області (01032, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 50-Г, код ЄДРПОУ 19030825) державне нерухоме майно - нежитлові приміщення, загальною площею 147,85 кв.м., розташовані на першому поверсі (рівні) будівлі за адресою: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 55.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАП-С" (03150, місто Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 55, код ЄДРПОУ 41731389) на користь Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9; код ЄДРПОУ 02910019) судовий збір у розмірі 9079 (дев`ять тисяч сімдесят дев`ять) грн 20 коп.

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 07.08.2026

Суддя Владислав ДЕМИДОВ