Рішення № 138820390, 07.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.08.2026Справа № 910/7191/26

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ВЄНТУС РЕСУРС";

до: КОМУНАЛЬНОГО АВТОТРАНСПОРТНОГО ПІДПРИЄМСТВА № 273904 КАТП-273904;

про: стягнення 156.374,71 грн.

Суддя Сергій Балац

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЄНТУС РЕСУРС" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до КОМУНАЛЬНОГО АВТОТРАНСПОРТНОГО ПІДПРИЄМСТВА № 273904 КАТП-273904 про стягнення 156.374,71 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором про закупівлю товару від 20.01.2025 № 15504, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 156.374,71 грн., з яких: 147.311,09 грн. - основна заборгованість, 1.561,90 грн. - 3 % річних та 7.501,72 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/7191/26 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України надав суду відзив, в якому повідомив що визнає та не заперечує факт наявності основної заборгованості, окрім заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, зазначаючи про невідповідність критеріям реальності та співмірності..

Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій зазначив про правомірність нарахування заявлених до стягнення сум.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, укладено договір про закупівлю товару від 20.01.2025 № 15504 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов`язується поставити, а відповідач прийняти й оплатити товар, у порядку й на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що розрахунки за відвантажений(отриманий) Товар здійснюються Покупцем в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця після поставки Товару з відстрочкою платежу до 90 (дев`яносто) календарних днів за наявності фінансування, окрім цього до рахунку додається видаткова накладна.

Пунктом 5.4 Договору передбачено що передача Товару (Талонів) Покупцю підтверджується підписанням Сторонам видаткової накладної на Товар, яка обов`язково повинна містити номенклатуру(асортимент), кількість та ціну Товару відповідно до переданих Талонів, а також загальну суму для оплати.

Покупець зобов`язується прийняти й оплатити Товар відповідно до цін, зазначених у видатковій накладній, рахунку у встановлений цим Договором термін відповідно до пункту 6.4 Договору.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Приписами ст. 655 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" унормовано, що до договору про закупівлю товарів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивачем здійснено поставку товару на користь відповідача на загальну суму 386.525,20 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані сторонами та наявна в матеріалах справи.

Відповідачем були сплачені рахунки на оплату, що були виставлені Позивачем на загальну суму 239.214,11 грн.

Проте, вартість поставленого товару відповідачем сплачена не повністю, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 147.311,09 грн.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 1.561,90 грн. та інфляційних втрат в сумі 7.501,72 грн, витрати на професійну правову допомогу в сумі 38.000 грн.

Відповідач в відзиві на позовну заяву, зазначає що між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір, Позивачем здійснено поставку товару на загальну суму 386.525,20 грн, а Відповідачем сплачено частину поставленої вартості товарів у розмірі 239.214,11 грн, зазначаючи про те що Відповідачем не заперечується та визнається заборгованість перед Позивачем у розмірі 147.311.09 грн. В тому числі Відповідачем не заперечується факт наявності відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Приписом частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості за Договором в сумі 156.374,71 грн. сторонами спору до суду не подано.

Враховуючи викладене, факт неналежного виконання Відповідачем грошового зобов`язання за Договором підтверджується матеріалами справи та визнається самим Відповідачем, а тому вимога Позивача про стягнення основної заборгованості в сумі 147 311,09 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Приписами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач при поданні позовної заяви зазначає розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, беручи за дату з урахуванням положення пункту 4.1 Договору (90 днів відстрочки платежу) - 01.02.2026 року, до дати формування позовної заяви - 02.06.2026.

Суд перевірив розрахунок заявлених до стягнення Позивачем інфляційних витрат та 3% річних з 01.02.2026 по 02.06.2026, та вважає їх арифметично вірними.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов`язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 1.561,90 грн. та інфляційних втрат в сумі 7.501,72 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

У поданій позовній заяві було заявлено стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 38.000,00 грн, на підтвердження додавши договір про надання правової (професійної правничої) допомоги № 26-05-28/1 від 28.05.2026 року, додаткову угоду № 1 від 28.05.2026 року до договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № 26-05-28/1 від 28.05.2026 року, акт виконаних робіт від 10.06.2026 року, рахунок за №26-06-02/1 від 10.06.2026 року Адвоката Гуназа Юрія Євгенійовича на суму 20,000 грн.

Приписами частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положеннями частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем подано до суду заперечення на розмір до стягнення на правничу допомогу, зазначаючи про завищення суми витрат на професійну правничу допомогу та наявність підстав для зменшення суми витрат позивача на правову допомогу.

Приймаючи до уваги приписи статті 126 Господарського процесуального кодексу України та заперечення відповідача на заявлену позивачем до стягнення суму витрат на правову допомогу, суд вказує, що дана справа є справою незначної складності в розумінні пункту 1 частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем було заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 38.000,00 грн. Відповідно до акту виконаних робіт від 10.06.2026 р. та рахунку №26-06-02/1 від 10.06.2026 Адвоката Гуназа Юрія Євгенійовича вбачається, що виконано робіт на загальну суму 20.000,00 грн. Стягнення решти суми витрат на професійну правничу допомогу, що була заявлена Позивачем, є безпідставним, оскільки належним чином не доведене.

Оцінивши надані докази, зважаючи на незначну складність справи (визнання основної заборгованості Відповідачем), критерії реальності, співмірності та розумності відповідно до ч. 4, 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають стягненню з Відповідача, до 10 000,00 грн.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 231, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з КОМУНАЛЬНОГО АВТОТРАНСПОРТНОГО ПІДПРИЄМСТВА № 273904 КАТП-273904 (Україна, 03022, місто Київ, ВУЛИЦЯ ОХТИРСЬКА, будинок 8, ідентифікаційний код: 05433011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВЄНТУС РЕСУРС" (Україна, 08162, Київська обл., Фастівський р-н, селище міського типу Чабани, вул. Покровська, будинок 162, ідентифікаційний код: 38927250) основну заборгованість у сумі 147.311 (сто сорок сім тисяч триста одинадцять) грн. 09 коп., 3% річних в сумі 1.561 (одна тисяча п`ятсот шістдесят одна) грн. 90 коп., інфляційні витрати в сумі 7.501 (сім тисяч п`ятсот одна) грн. 72 коп., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10.000 (десять тисяч) 00 грн., та витрати по сплаті судового збору в сумі 3.328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Cуддя Сергій Балац