Ухвала суду № 138820198, 07.08.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

У Х В А Л А

07.08.2026р. Справа № 905/2240/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В. розглянувши:

заяву ліквідатора арбітражної керуючої Галічевої В.О. про роз`яснення резолютивної частини ухвали Господарського суду Донецької області від 27.07.2026 у справі

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція Х1» (84122, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок №3; код ЄДРПОУ 41164235)

В С Т А Н О В И В

В провадженні Господарського суду Донецької області знаходиться справа №905/2240/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція Х1" (Боржник, Банкрут).

Процедура санації ТОВ «Рекламна агенція «X1», введена ухвалою суду від 01.10.2024, тривала 1 рік 9 місяців та 20 днів (до 21.07.2026).

Як вбачається зі змісту ухвали Господарського суду Донецької області від 01.10.2024, на керуючого санацією Галічеву В.О. було прямо покладено обов`язок, зокрема, прийняти в господарське відання майно боржника та організувати проведення його інвентаризації.

З огляду на викладене, саме на керуючого санацією Галічеву В.О. ухвалою суду від 01.10.2024 було покладено імперативний обов`язок щодо забезпечення та проведення інвентаризації майна ТОВ «Рекламна агенція «X1».

Разом з тим, матеріали справи № 905/2240/21 не містять належних та допустимих доказів проведення інвентаризації майна боржника в процедурі санації (зокрема, наказів про призначення інвентаризаційної комісії, інвентаризаційних описів, актів інвентаризації, відомостей тощо).

Постановою Господарського суду Донецької області від 21.07.2026 у справі №905/2240/21, зокрема:

Припинено процедуру санації Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламна агенція Х1 (84122, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок №3; код ЄДРПОУ 41164235) у справі №905/2240/21.

Припинено повноваження керуючого санацією Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламна агенція Х1 арбітражної керуючої Галічевої Валентини Олександрівни (свідоцтво арбітражного керуючого №37 від 24.03.2023).

Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю Рекламна агенція Х1 (84122, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок №3; код ЄДРПОУ 41164235) банкрутом.

Відкрито ліквідаційну процедуру щодо Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламна агенція Х1.

Призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламна агенція Х1 арбітражну керуючу Галічеву Валентину Олександрівну (свідоцтво арбітражного керуючого №37 від 24.03.2023; вул.Героїв Сталінграду, буд.24-А, оф.89, м.Київ, 04210).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.07.2026 у справі № 905/2240/21 зобов`язано ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Х1» арбітражну керуючу Галічеву Валентину Олександрівну у строк до 15.08.2026 надати Господарському суду Донецької області:

1. Інформацію щодо виконання договору оренди № 28022022 від 28.02.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕКЛАМНА АГЕНЦІЯ «Х1» (код ЄДРПОУ 41164235) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІМЕКС МАКС» (код ЄДРПОУ 42831345), із зазначенням усіх сум орендної плати, фактично отриманих боржником за зазначеним договором за період з 08.02.2022 по дату надання інформації, із зазначенням:

дати кожного платежу;

суми кожного платежу;

призначення платежу;

банківського рахунку, на який були зараховані кошти;

документів, що підтверджують отримання таких коштів (банківських виписок, платіжних інструкцій, меморіальних ордерів тощо).

2. Інформацію щодо відображення Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕКЛАМНА АГЕНЦІЯ «Х1» (код ЄДРПОУ 41164235) у податковому обліку господарських операцій за договором оренди № 28022022 від 28.02.2022 за період з вересня 2022 року по липень 2026 року включно, а саме:

2.1. Чи складалися та реєструвалися Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕКЛАМНА АГЕНЦІЯ «Х1» податкові накладні на операції з надання в оренду нерухомого майна Товариству з обмеженою відповідальністю «ІМЕКС МАКС» за договором оренди № 28022022 від 28.02.2022.

2.2. У разі складення та реєстрації таких податкових накладних надати щодо кожної з них інформацію із зазначенням:

дати складання;

номера податкової накладної;

суми постачання;

суми податку на додану вартість;

дати реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних;

податкового (звітного) періоду, у якому відповідні податкові зобов`язання були відображені у податковій звітності ТОВ «РЕКЛАМНА АГЕНЦІЯ «Х1» з податку на додану вартість.

2.3. У разі наявності надати копії:

зареєстрованих податкових накладних;

розрахунків коригування до них;

податкових декларацій з податку на додану вартість (або відповідних витягів із них), у яких відображено податкові зобов`язання за операціями з надання в оренду майна ТОВ «ІМЕКС МАКС»;

інших документів, що підтверджують відображення зазначених господарських операцій у податковому обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕКЛАМНА АГЕНЦІЯ «Х1».

3. Надати інформацію щодо нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕКЛАМНА АГЕНЦІЯ «Х1» (код ЄДРПОУ 41164235), яке перебуває у власності боржника, із зазначенням щодо кожного об`єкта:

найменування, місцезнаходження, площі, реєстраційного номера об`єкта нерухомого майна (за наявності) та кадастрового номера земельної ділянки (за наявності);

документів, що підтверджують право власності боржника;

фактичного способу використання такого майна станом на дату надання інформації;

осіб, які фактично користуються відповідним майном, та правових підстав такого користування;

усіх договорів, на підставі яких відповідне майно використовується третіми особами (договорів оренди, суборенди, позички, безоплатного користування, зберігання, спільної діяльності та інших договорів), із наданням належним чином засвідчених копій таких договорів, додаткових угод до них, актів приймання-передачі майна та інших документів, що підтверджують виникнення, зміну або припинення прав користування нерухомим майном.

4. Надати інформацію щодо нерухомого майна, переданого Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕКЛАМНА АГЕНЦІЯ «Х1» (код ЄДРПОУ 41164235) в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «ІМЕКС МАКС» (код ЄДРПОУ 42831345) за договором оренди № 28022022 від 28.02.2022, із зазначенням:

конкретного об`єкта (об`єктів) нерухомого майна, переданого в оренду;

його місцезнаходження, площі, технічних характеристик, інвентарного та реєстраційного номерів (за наявності);

документів, що підтверджують право власності боржника на зазначене майно;

документів, що підтверджують передачу майна в оренду (акта(ів) приймання-передачі, додаткових угод, технічної документації та інших документів);

інформації про фактичне використання зазначеного майна орендарем;

інформації про наявність інших договорів щодо цього самого майна, укладених із будь-якими особами, із наданням належним чином засвідчених копій таких договорів та документів, що підтверджують їх виконання;

інформації про отримання боржником орендної плати або інших платежів за користування зазначеним майном із наданням документів, що підтверджують такі надходження (банківських виписок, платіжних інструкцій, меморіальних ордерів, актів звірки розрахунків тощо).

На виконання вимог ухвали Господарського суду Донецької області від 27.07.2026 у справі № 905/2240/21 ліквідатор боржника арбітражна керуюча Галічева В.О. надала суду для дослідження Договір оренди нежитлового приміщення № 28022022 від 28.02.2022 (далі Договір), Додаткову угоду № 1 від 01.03.2022 та Додаткову угоду № 2 від 13.07.2022 до нього (далі разом Додаткові угоди), а також свої письмові пояснення та розрахунки від 03.08.2026 щодо стану розрахунків за вказаним Договором.

Дослідивши подані документи, суд встановив, що 28 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція Х1» (Орендодавець, Боржник) в особі директора Сіровицької Н.А. та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІМЕКС МАКС» (Орендар) в особі директора Кирєєвої О.Г. укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 28022022 наступного змісту:

Пункт 1.1: Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове оплатне користування частину нежитлової будівлі (Літера А-2) загальною площею 2 800,0 кв. м (з загальної площі будівлі 3 270,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 956874863101), розташованої за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, будинок 55 Е.

Пункт 1.2: Строк оренди за цим Договором встановлюється на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців з 28 лютого 2022 року по 27 лютого 2025 року.

Пункт 1.3: Орендна плата за користування зазначеним майном становить 5,00 грн (п`ять гривень 00 копійок) за 1 кв. м на місяць (без урахування ПДВ).

Пункт 3.1: Порядок розрахунків передбачає, що Орендар окрім орендної плати самостійно сплачує вартість комунальних послуг, експлуатаційних витрат та витрат на утримання прибудинкової території на підставі окремо виставлених рахунків або прямих договорів з постачальниками послуг.

Пункт 3.2: Орендар сплачує орендну плату за весь строк оренди приміщення одним платежем протягом 10 (десяти) календарних днів після закінчення строку оренди.

Пункт 4.1: Майно передається Орендарю для здійснення господарської діяльності, пов`язаної з виробництвом та зберіганням продукції.

Договір оренди № 28022022 від 28.02.2022 підписано директорами Сіровицькою Н.А. та Кирєєвою О.Г. і скріплено печатками обох юридичних осіб.

01 березня 2022 року між тими самими сторонами в особі тих самих директорів укладено Додаткову угоду № 1 до Договору наступного змісту:

Пункт 1: Пункти 3.1 та 3.2 Договору викладено у новій редакції, згідно з якою Орендар звільняється від обов`язку щомісячної сплати комунальних послуг та експлуатаційних витрат; компенсація таких витрат, як і сплата орендної плати, акумулюється та підлягає сплаті Орендарем Орендодавцю одним платежем протягом 10 (десяти) календарних днів після закінчення всього строку дії оренди.

Додаткову угоду № 1 від 01.03.2022 підписано директорами Сіровицькою Н.А. та Кирєєвою О.Г. і скріплено печатками обох підприємств.

13 липня 2022 року між тими самими сторонами в особі тих самих директорів укладено Додаткову угоду № 2 до Договору наступного змісту:

Пункт 1: Пункт 1.2 Договору викладено в новій редакції, відповідно до якої строк оренди встановлено з 13 липня 2022 року по 10 липня 2025 року.

Пункт 2: Пункт 3.2 Договору викладено в новій редакції, згідно з якою Орендар зобов`язується за свій кошт підтримувати будівлю в належному технічному стані та ліквідувати наслідки обстрілів будівлі військами російської федерації, а орендну плату за весь строк оренди приміщення сплачує одним платежем протягом двох років після закінчення строку оренди.

Пункт 3: Сторони узгодили, що ця Додаткова угода є новацією Договору оренди нежитлового приміщення № 28022022 від 28.02.2022.

Додаткову угоду № 2 від 13.07.2022 підписано директорами Сіровицькою Н.А. та Кирєєвою О.Г. і скріплено печатками ТОВ «Рекламна агенція Х1» та ТОВ «ІМЕКС МАКС».

Із письмових пояснень ліквідатора Галічевої В.О. від 03.08.2026 суд встановив, що нарахована за весь період дії Договору (36 місяців) сума орендної плати, виходячи з погодженої сторонами ставки 5,00 грн за 1 кв. м, становить 504 000,00 грн (2 800 кв. м ? 5,00 грн ? 36 місяців), тоді як фактичне надходження коштів на розрахункові рахунки Боржника за весь час користування майном станом на серпень 2026 року становить 0,00 грн. Строк оренди за Договором з урахуванням Додаткової угоди № 2 закінчився 10 липня 2025 року.

Загальні засади підприємницької та орендної діяльності

Оцінюючи подані документи, суд виходить із того, що за загальним правилом, визначеним приписами статей 3, 42 Господарського кодексу України та статті 84 Цивільного кодексу України, підприємництво є самостійною, ініціативною, систематичною, здійснюваною на власний ризик господарською діяльністю суб`єктів господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та отримання прибутку.

Економічна та правова природа господарських договорів, зокрема оплатних договорів надання майна у тимчасове користування (оренди), полягає в їх еквівалентності та взаємній економічній вигоді сторін: передання майна в орендне користування суб`єктом господарювання повинне супроводжуватися отриманням регулярного доходу у вигляді орендної плати, який забезпечує належний фінансовий стан підприємства та можливість виконання власних грошових зобов`язань перед третіми особами.

Системний аналіз фундаментальних засад цивільного законодавства, зокрема принципу добросовісності, розумності та справедливості (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України), свідчить про те, що суб`єкт господарювання при укладенні правочинів зобов`язаний діяти економічно доцільно, а не позбавляти себе можливості отримання коштів шляхом надання майна у фактично безрозрахункове користування третім особам, особливо в умовах наявної неплатоспроможності або загрози її виникнення.

Щодо правової кваліфікації спірних умов як фраудаторних

Суд звертає увагу, що оцінці судом підлягають виключно умови Договору та Додаткових угод щодо порядку і строків розрахунків.

Пункт 3.2 Договору в первісній редакції передбачав сплату орендної плати за весь строк оренди (2 роки 11 місяців) одним платежем протягом 10 календарних днів після його закінчення, тобто відкладав будь-яке грошове надходження Боржнику на весь час фактичного користування майном. Додатковою угодою № 1 Орендаря додатково звільнено від поточного покриття комунальних та експлуатаційних витрат, компенсація яких так само відкладена на кінець строку оренди. Додатковою угодою № 2 строк розрахунків подовжено ще на два роки після закінчення оренди (до липня 2027 року), а сама угода визначена сторонами як новація первісного зобов`язання. У сукупності зазначені зміни послідовно відсунули момент отримання Боржником будь-яких коштів від використання свого основного нерухомого активу на строк до п`яти років із моменту укладення Договору.

Поняття фраудаторного правочину не має законодавчого визначення й формується судовою практикою через застосування загальних засад цивільного законодавства та меж здійснення цивільних прав, а спільною ознакою таких правочинів є вчинення діями, спрямованими на унеможливлення виконання боржником своїх зобов`язань перед кредиторами, з порушенням принципу добросовісності поведінки сторони у цивільних правовідносинах.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц (https://reyestr.court.gov.ua/Review/83482786), зловживання правом при укладенні договору, зокрема укладення фраудаторного правочину на шкоду кредиторам, є самостійною підставою для визнання такого правочину або окремих його умов недійсними на підставі загальних засад добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20 роз`яснила, що в Цивільному кодексі України немає окремого визначення фраудаторних правочинів, а їх ідентифікація досягається через застосування принципів (загальних засад) цивільного законодавства; спільною ознакою таких правочинів є вчинення сторонами дій з виведення майна (активів) боржника з метою унеможливлення виконання ним своїх зобов`язань перед кредиторами.

Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19) дійшла висновку, що фраудаторним може виявитися будь-який правочин, укладений між учасниками господарських правовідносин на шкоду кредиторам, а такий правочин може бути визнаний недійсним в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) на підставі пункту 6 частини першої статті 3 та частин третьої, шостої статті 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом, на відміну від визнання недійсним фіктивного правочину лише на підставі статті 234 ЦК України.

Зокрема у цій постанові Верховний суд звернув увагу на наступне:

« 72. Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 ГК України, визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

73. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої статті 16 ЦК України).

74. КУзПБ є частиною цивільного/господарського законодавства, тому до правовідносин, які регулює цей Кодекс як спеціальний нормативно-правовий акт, можуть застосовуватися також норми ЦК України, зокрема щодо загальних підстав для визнання недійсними правочинів за участі боржника.

75. Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, статтею 20 ГК України. Загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені статтею 215 цього Кодексу.

76. Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці, що підтверджується висновками, які містяться у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 17.06.2020 у справі № 910/12712/19, від 20.01.2021 у справі № 910/8992/19 (910/20867/17), від 16.03.2021 у справі № 910/3356/20, від 18.03.2021 у справі № 916/325/20, від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20 тощо.

77. Тому в кожній справі про визнання правочину недійсним суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним і настання певних юридичних наслідків.

78. Провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, має на меті задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника, інших осіб; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів, інших осіб.

79. Насамперед це зумовлено специфікою провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні спеціальних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.

80. Безумовно, визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.

81. Отже, кредитор (кредитори) та арбітражний керуючий є тими зацікавленими особами у справі про банкрутство, які мають право звертатися з позовами про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених нормами ЦК України, ГК України чи інших законів, у межах справи про банкрутство і таке звернення є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість відновлення порушених прав кредиторів та боржника.

82. Більш того, слід звернути увагу, що частина третя статті 12 КУзПБ зобов`язує арбітражного керуючого під час реалізації своїх прав та обов`язків діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

83. Судова палата вважає, що, проаналізувавши документи та фактичні обставини ще на стадії розпорядження майном або у процедурі ліквідації арбітражний керуючий зобов`язаний самостійно визначитися з наявністю підстав для подання заяви (позову) про визнання недійсними правочинів боржника для збільшення ліквідаційної маси, відновлення порушених прав кредиторів і погашення їх вимог.

84. Наведене є свідченням, що подання заяв про визнання недійсними правочинів боржника в разі встановлення арбітражним керуючим наявності фраудаторних правочинів боржника, вчинених у підозрілий період, - це обов`язок арбітражного керуючого, який спрямований на виявлення та повернення майна боржника у справі про банкрутство, та свідченням безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі. У випадку відсутності підстав для ствердження, що правочини боржника, укладені у підозрілий період, є фраудаторними, ліквідатор зазначає про таку відсутність у своєму остаточному звіті. Невиконання зазначеного обов`язку є підставою для відмови господарським судом у затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, що узгоджується з положеннями частини четвертої статті 65 КУзПБ.

85. Обов`язок ліквідатора здійснити повноту дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника (частина перша статті 65 КУзПБ), кореспондується з правовою презумпцією сумнівності правочинів при дослідженні угод боржника у справі про банкрутство. Поняття правової презумпції сумнівності правочинів при дослідженні угод боржника розкрито у правових висновках Верховного Суду (постанова Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/6179/17)»

Водночас Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.12.2024 у справі № 916/379/23 роз`яснила, що вичерпний та закритий перелік обставин, за яких правочин слід вважати фраудаторним, відсутній: Верховний Суд напрацював лише перелік обставин, які окремо або в сукупності можуть враховуватися при оцінці правочину як фраудаторного, а остаточну кваліфікацію конкретного правочину повинен здійснювати суд у кожній справі виходячи зі встановлених обставин.

Зокрема, у цій Постанові зазначено наступне:

« 105. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства.

106. Добросовісність при реалізації прав і повноважень передбачає неприпустимість зловживання правом, яка виходячи з конституційних положень означає, що здійснення прав та свобод людини не повинне порушувати права та свободи інших осіб.

107. Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

108. Отже, приватноправовий інструментарій (як в договірних, так і в позадоговірних відносинах) має використовуватись особами добросовісно, не зловживаючи правом. Зокрема, такий інструментарій не може використовуватись особою на шкоду іншим учасникам правовідносин.

109. Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

110. Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

111. Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

112. У пунктах 47, 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 2-591/11 зазначено: «В юридичній науці та судовій практиці договори, дії, бездіяльність та рішення органів, що вчиняються з метою завдати шкоди кредитору і така мета досягнута, називають фраудаторними. Правочин, вчинений боржником у період виникнення у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину як такий, що вчинений боржником на шкоду кредиторам».

113. Що ж до фраудаторного правочину як зловживання правом, то намір заподіяти зло є неодмінним і єдиним надійним критерієм шикани (зловживання правом). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку (пункти 110, 111 постанови Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19), постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.09.2022 у справі № 902/858/15 (пункт 78), від 19.01.2023 у справі № 925/1248/21 (925/111/22) (пункт 89), від 16.02.2023 у справі № 903/877/20 (903/150/22) (пункт 34), від 19.04.2023 у справі № 912/2007/18).

114. Отже, правочин, що вчиняється з метою завдати шкоди кредитору і який досягає цієї мети, є фраудаторним.

115. Правочин не має вчинятись з метою заподіяти зло (тобто здійснити зловживання правом) і втілювати цей намір. Інакше такий правочин має кваліфікуватись судами як фраудаторний та, за наявності відповідної позовної вимоги, має бути визнаний недійсним.

116. Однак у силу гнучкості та різноманіття цивільних правовідносин вичерпний та закритий перелік обставин, за яких той чи інший правочин слід вважати фраудаторним, відсутній. Натомість Верховний Суд напрацював перелік обставин, які окремо або в сукупності можуть враховуватися при оцінці правочину як фраудаторного. Остаточну кваліфікацію певного правочину як фраудаторного повинен здійснювати суд в кожній конкретній справі виходячи із встановлених обставин.»

Застосовуючи наведені критерії до обставин цієї справи, суд зазначає, що Договір і обидві Додаткові угоди укладені послідовно в межах трирічного періоду, що передував відкриттю провадження у справі про банкрутство Боржника; кожна наступна угода погіршувала становище Боржника порівняно з попередньою редакцією; а сукупний ефект умов про розрахунки позбавив Боржника будь-якого реального грошового надходження від використання свого основного активу протягом усього періоду користування майном Орендарем, що відповідає викладеним вище критеріям фраудаторності.

Щодо впливу безоплатності (неоплатності) оренди на інтереси кредиторів

Оцінюючи умови Договору оренди № 28022022 від 28.02.2022 та Додаткових угод № 1 від 01.03.2022 і № 2 від 13.07.2022 у їх сукупності, суд зазначає, що встановлений сторонами порядок розрахунків (відтермінування сплати орендної плати та компенсації комунальних витрат на строк до 5 років з моменту укладення Договору, а фактично безоплатне користування майном) завдає прямої шкоди майновим інтересам кредиторів Боржника у справі про банкрутство.

Суд виходить з того, що основними активами Боржника є нежитлові будівлі літ. «А-2» та літ. «Б-1» у м. Харкові. В умовах неплатоспроможності підприємства єдиним реальним джерелом формування грошових потоків для відновлення його господарської діяльності або виконання поточних та конкурсних зобов`язань є економічно обґрунтована експлуатація цих активів шляхом отримання систематичного доходу у вигляді орендної плати.

Відтермінування надходження орендної плати та компенсації витрат на утримання майна на надмірний строк (до липня 2027 року) у поєднанні з фактичним надходженням коштів на рахунки Боржника у розмірі 0,00 грн за весь період користування майном призвело до таких наслідків для кредиторів:

Позбавлення Боржника поточної ліквідності: Боржник втратив єдине джерело доходу, за рахунок якого могли б покриватися витрати у справі про банкрутство (перша черга), вимоги податкових органів (третя черга) та здійснюватися часткове погашення вимог інших кредиторів (четверта черга).

Порушення прав конкурсних кредиторів: Створення штучних умов, за яких грошові кошти за користування майном боржника не акумулюються на його рахунках, унеможливило виконання затвердженого Плану санації та розрахунки за графіком погашення боргу перед кредиторами (загальний розмір вимог яких становить понад 15 млн грн).

Знецінення та виведення майнових прав Боржника: Права вимоги щодо отримання орендної плати є майновим активом (ліквідаційною масою). Безрозрахункове користування майном ТОВ «ІМЕКС МАКС» фактично є безвивідним користуванням активами боржника без зустрічного еквівалентного надання, що знецінює ліквідаційну масу та унеможливлює справедливе пропорційне задоволення вимог кредиторів, визначене засадами Кодексу України з процедур банкрутства.

Таким чином, укладення правочину на умовах неоплатності (відтермінування розрахунків) безпосередньо порушує права кредиторів на отримання задоволення своїх вимог за рахунок доходів від майна Боржника та підтверджує наявність ознак фраудаторності спірних умов Договору відповідно до абзацу третього частини першої статті 42 КУзПБ.

Щодо застосування статті 42 КУзПБ

Відповідно до частини першої статті 42 КУзПБ (в редакції Закону України від 20.03.2023 № 2971-IX) господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, зокрема з такої підстави: «боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим» (абзац третій частини першої статті 42 КУзПБ).

Частиною третьою статті 42 КУзПБ передбачено, що у разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, сторона за таким правочином зобов`язана повернути боржнику майно, яке вона отримала від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Частиною четвертою статті 42 КУзПБ визначено, що за результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника господарський суд ухвалює рішення тобто відповідне питання вирішується не ухвалою, а рішенням суду, ухваленим за результатами розгляду окремої заяви в порядку позовного провадження за участю другої сторони правочину.

Суд також звертає увагу ліквідатора на частину п`яту статті 42 КУзПБ, згідно з якою особи, які вчинили або погодили правочини, визначені частинами першою і другою цієї статті, несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у межах суми завданих боржнику такими майновими діями збитків.

Щодо повноважень та подальших дій ліквідатора

Відповідно до частини першої статті 61 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника та вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб. Відповідно до частини першої статті 62 КУзПБ усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході її здійснення, включаються до складу ліквідаційної маси.

Здійснюючи судовий контроль за діями ліквідатора в ліквідаційній процедурі, суд вважає за необхідне роз`яснити ліквідатору правову природу досліджених документів для цілей подальшого формування ліквідаційної маси Боржника,

За результатами дослідження поданих ліквідатором Договору оренди № 28022022 від 28.02.2022 та Додаткових угод № 1 і № 2 до нього суд вважає за необхідне зазначити, що пункт 3.2 Договору у первісній редакції, пункт 1 Додаткової угоди № 1 та пункт 2 Додаткової угоди № 2 в частині порядку та строків розрахунків за користування майном за встановленими судом ознаками відповідають критеріям фраудаторного правочину, сформульованим у наведеній вище практиці Верховного Суду, та підстави, передбаченій абзацом третім частини першої статті 42 КУзПБ, у зв`язку з чим питання щодо визнання недійсними зазначених положень, а також стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМЕКС МАКС» на користь Боржника заборгованості з орендної плати в розмірі 504 000,00 грн (нарахованої за погодженою сторонами ціною 5,00 грн за 1 кв. м на місяць) підлягають належному дослідженню судом у разі звернення ліквідатора з відповідною заявою у межах позовного провадження в рамках справи про банкрутство, за участю ТОВ «ІМЕКС МАКС», на засадах змагальності та доказування сторонами.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.07.2026 у справі № 905/2240/21 на ліквідатора ТОВ «Рекламна агенція Х1» арбітражну керуючу Галічеву В.О. покладено низку обов`язків щодо договору оренди нежитлового приміщення № 28022022 від 28.02.2022, укладеного між ТОВ «Рекламна агенція Х1» (Орендодавець) та ТОВ «Імекс Макс» (Орендар). Пунктом 2 резолютивної частини Ухвали визначено: «Після встановлення факту наявності та розміру заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Імекс Макс» зі сплати орендної плати за договором оренди № 28022022 від 28.02.2022 зобов`язати ліквідатора Галічеву В. О. протягом 30 календарних днів з дня отримання цієї ухвали надати суду докази вчинення дій, передбачених статтями 42, 61 КУзПБ, зокрема щодо стягнення такої заборгованості»

03.08.2026 через систему «Електронний суд» від ліквідатора ТОВ «Рекламна агенція Х1» арбітражної керуючої Галічевої В.О. надійшла заява (вих. № 2 від 03.08.2026) про роз`яснення судового рішення ухвали Господарського суду Донецької області від 27.07.2026 у справі № 905/2240/21 (у частині пункту 2 резолютивної частини).

Відповідно до частин першої та третьої статті 244 Господарського процесуального кодексу України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасників справи або за своєю ініціативою ухвалою роз`яснює свое рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Заява про роз`яснення судового рішення розглядається у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

З огляду на необхідність дотримання процесуальних прав учасників провадження у справі про банкрутство, суд вважає за необхідне прийняти заяву ліквідатора про роз`яснення судового рішення.

При цьому суд звертає увагу ліквідатора Галічевої В.О., що для повноти та всебічності дослідження обставин справи, а також для розгляду даної заяви, ліквідатору необхідно належним чином виконати вимоги ухвал Господарського суду Донецької області та надати суду витребувані матеріали та інформацію.

Керуючись статтями 2, 28, 42, 59, 61, 62 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Прийняти заяву ліквідатора про роз`яснення судового рішення до розгляду.

2. Зобов`язати ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Х1» арбітражну керуючу Галічеву Валентину Олександрівну у строк до 15.08.2026 повторно/додатково надати Господарському суду Донецької області на виконання ухвал від 01.10.2024 та 27.07.2026:

2.1. Належним чином засвідчені докази проведення інвентаризації майна ТОВ «Рекламна агенція «X1» (у тому числі розпорядчі документи/накази про проведення інвентаризації, інвентаризаційні описи, акти інвентаризації, звіряльні відомості тощо); у разі непроведення інвентаризації майна боржника, письмові пояснення з викладенням обставин та поважних причин її непроведення протягом процедури санації.

2.2. Інформацію щодо відображення ТОВ «РЕКЛАМНА АГЕНЦІЯ «Х1» (код ЄДРПОУ 41164235) у податковому обліку господарських операцій за договором оренди № 28022022 від 28.02.2022 за період з вересня 2022 року по липень 2026 року включно, а саме:

чи складалися та реєструвалися ТОВ «РЕКЛАМНА АГЕНЦІЯ «Х1» податкові накладні на операції з надання в оренду нерухомого майна ТОВ «ІМЕКС МАКС» за договором оренди № 28022022 від 28.02.2022;

у разі складення та реєстрації таких податкових накладних надати щодо кожної з них інформацію із зазначенням: дати складання, номера податкової накладної, суми постачання, суми ПДВ, дати реєстрації в ЄРПН, а також податкового (звітного) періоду, у якому відповідні податкові зобов`язання були відображені у податковій звітності з ПДВ;

у разі наявності надати копії зареєстрованих податкових накладних, розрахунків коригування до них, податкових декларацій з ПДВ (або витягів із них) та інших документів, що підтверджують відображення зазначених операцій у податковому обліку.

2.3. Інформацію щодо нерухомого майна ТОВ «РЕКЛАМНА АГЕНЦІЯ «Х1» (код ЄДРПОУ 41164235), яке перебуває у власності боржника, із зазначенням щодо кожного об`єкта:

найменування, місцезнаходження, площі, реєстраційного номера об`єкта нерухомого майна та кадастрового номера земельної ділянки (за наявності);

документів, що підтверджують право власності боржника;

фактичного способу використання такого майна станом на дату надання інформації;

осіб, які фактично користуються відповідним майном, та правових підстав такого користування;

усіх договорів, на підставі яких майно використовується третіми особами (оренди, суборенди, позички, безоплатного користування, зберігання, спільної діяльності тощо), з наданням належним чином засвідчених копій таких договорів, додаткових угод, актів приймання-передачі.

2.4. Інформацію щодо нерухомого майна, переданого ТОВ «РЕКЛАМНА АГЕНЦІЯ «Х1» в оренду ТОВ «ІМЕКС МАКС» (код ЄДРПОУ 42831345) за договором оренди № 28022022 від 28.02.2022, із зазначенням:

конкретного об`єкта (об`єктів) нерухомого майна, переданого в оренду, його місцезнаходження, площі, технічних характеристик, інвентарного та реєстраційного номерів (за наявності);

документів, що підтверджують право власності боржника та передачу майна в оренду (актів приймання-передачі, додаткових угод, технічної документації);

інформації про фактичне використання майна орендарем та наявності інших договорів щодо цього майна;

інформації про отримання боржником орендної плати або інших платежів за користування майном із наданням підтверджуючих документів (банківських виписок, платіжних інструкцій, меморіальних ордерів, актів звірки розрахунків тощо).

3. Вимоги суду є обов`язковими для виконання.

4. Дата судового засідання з розгляду заяви ліквідатора про роз`яснення судового рішення буду визначена після виконання ліквідатором вимог цієї ухвали.

Ухвала набирає чинності з дати підписання 07.08.2026 та оскарженню не підлягає.

Суддя Е.В. Зекунов