Рішення № 138820196, 29.04.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.04.2026 Справа № 905/1596/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,

за участю секретаря судового засідання Сизової К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (ідентифікаційний код 23494714)

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНИИЛ-ЛОГІСТІК» (ідентифікаційний код 37426126),

відповідача 2 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення солідарно заборгованості в розмірі 221 346,09 грн, з яких 135 691,07 грн заборгованості за кредитним договором, 85 655,02 грн заборгованості за відсотками ,-

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача 1: не з`явився

відповідача 2: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

Стислий зміст і підстави позовних вимог

Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» (далі - АТ «СЕНС БАНК», Банк) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНИИЛ-ЛОГІСТІК» (далі - ТОВ «ДАНИИЛ-ЛОГІСТІК»), ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про стягнення солідарно заборгованості в сумі 135 691,07 грн, заборгованості за відсотками в сумі 85 655,02 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на факт укладення договору №IG27/20211522/DKBO/B/1 від 06.12.2021 щодо надання відповідачу1 гарантії в формі кредиту в розмірі 135691,07грн, зобов`язання з повернення означеної суми та нарахованих процентів боржником не виконані, вимоги заявлені солідарно, оскільки зобов`язання з виконання договору забезпечені договором поруки № IG27/20201000/DKBO/B-1 від 10.12.2020.

Процедура провадження у справі у господарському суді

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2024 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 23.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1596/24, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення є, зокрема, п.2)день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; п.5)день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (ч.6 ст. 242 ГПК України).

Позивач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі в електронному кабінеті 26.12.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, що сформована у підсистемі «Діловодство спеціалізованого суду».

За довідками з підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ДАНИИЛ-ЛОГІСТІК» та ОСОБА_1 не мають зареєстрованого електронного кабінету.

Згідно даних, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адреса реєстрації ТОВ «ДАНИИЛ-ЛОГІСТІК»: 87512, Донецька обл., м.Маріуполь, шосе Запорізьке, буд.23, ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . За вказаною адресою відповідач 2 також зареєстрований і як фізична особа, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру.

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який затверджений Наказом № 376 від 28.02.2025 Міністерства розвитку громад та територій України, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.03.2025 року за № 380/43786, до території України, що тимчасово окупована Російською Федерацією з 21.05.2022 віднесено м. Маріуполь Маріупольської міської територіальної громади.

Факт тимчасової окупації м.Маріуполь визнається судом загальновідомим, тому згідно приписів ст. 75 ГПК України не потребує доведення.

За даними офіційного сайту АТ «Укрпошта» поштові відділення 87512 та 87500, до сфери обслуговування яких віднесено місце реєстрації відповідача 1 та відповідача 2, відповідно, тимчасово не функціонують.

За приписами ч.1 ст. 12.1. Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Внаслідок чого відповідачі 1 та 2 повідомлялись про відкриття провадження у справі шляхом розміщення на офіційному веб-порталі «Судова влада України» відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч.ч.ч.4,5 ст. 122 Господарського процесуального кодексу України, згідно ч.1 ст. 12.1. Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Ухвалою від 30.12.2024 з метою встановлення можливості реєстрації відповідача 2 в якості внутрішньо переміщеної особи суд зобов?язав Міністерство соціальної політики України надати відомості щодо ОСОБА_1 .

Листом № 01-35/5 від 02.01.2025 Департамент цифрового розвитку та інформаційних технологій Міністерства соціальної політики України повідомив, що станом на 01.01.2025 в ЄІБД ВПО інформація про запитувану особу відсутня.

Крім того, відповідачі повідомлені про факт відкриття провадження у справі шляхом направлення копії ухвали суду від 23.12.2024 на електронну адресу підприємства office@daniil-logistic.com.ua та ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, згідно з довідками про доставку електронного листа, що сформовані в програмі «Діловодство спеціалізованого суду» документ обом відповідачам не доставлено з повідомленням про помилку.

Суд також бере до уваги, що відповідачі мали можливість ознайомитись з всіма процесуальними документами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), який є відкритим для доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Ухвалою від 20.02.2026 господарський суд за власною ініціативою визначив, що зміст позовних вимог, предмет доказування у справі зумовлюють необхідність дослідження та оцінки доказів в межах спрощеного позовного провадження шляхом проведення судового засідання у справі з повідомленням сторін. Призначив судове засідання у справі №905/1596/24 на 12.03.2026 о 11:30 год. Судове засідання відкладалось, востаннє на 29.04.2026 об 10:30 год.

Представники сторін у судове засідання 29.04.2026 не з`явились, про дату та час засідання повідомлені належним чином.

Зокрема, позивач отримав ухвалу від 01.04.2026 в електронному кабінеті 02.04.2026, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, що сформована у підсистемі «Діловодство спеціалізованого суду».

У клопотанні від 27.04.2026 позивач просить суд розглянути дану справу без участі представника позивача, зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Клопотання судом задоволено.

Відповідачі з підстав зазначених вище повідомлялись про дату та час проведення судового засідання у справі шляхом розміщення на офіційному веб-порталі «Судова влада України» відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч.ч.ч.4,5 ст. 122 Господарського процесуального кодексу України, згідно ч.1 ст. 12.1. Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Станом на дату судового засідання в Єдиній інформаційній системи соціальної сфери за запитом суду відсутня інформація щодо реєстрації ОСОБА_1 як внутрішньо переміщеної особи.

На відомі адреси електронних адрес відповідачів направлена відповідна ухвала суду. Згідно з довідками про доставку електронного листа, що сформовані в програмі «Діловодство спеціалізованого суду», документ обом відповідачам не доставлено з повідомленням про помилку.

Згідно з ч.1, 8 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За змістом ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Щодо строку розгляду справи суд зазначає таке.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об?єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Приймаючи до уваги введення в Україні воєнного стану, наслідком чого стала дистанційна робота суду у віддаленому режимі, суд розглядає спір в межах розумних строків в контексті положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поза межами строків, що визначені процесуальним законом. Наведене також обумовлює причини підписання тексту рішення поза межами строку, що визначений ст. 233 ГПК України.

Позиція учасників процесу

АТ «СЕНС БАНК» в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 06.12.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ДАНИИЛ-ЛОГІСТІК», укладено договір про надання гарантії №IG27/20211522/DKBO/B/1, на забезпечення виконання договору про дистрибуцію № S-20-3654 від 22.04.2020 між відповідачем 1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сандора». На виконання умов договору Банк свій обов?язок із надання Позичальнику кредиту виконав повністю. На забезпечення умов виконання договору №IG27/20211522/DKBO/B/1 від 06.12.2021 Банком укладено договір поруки №IG27/20201000/DKBO/B-1 від 10.12.2020 з ОСОБА_1 , за умовами якого у випадку невиконання чи неналежного виконання взятих на себе зобов`язань за договором поручитель разом з відповідачем 1 солідарно відповідає перед позивачем у повному обсязі зобов`язань, передбачених кредитним договором. Оскільки відповідач 1 свої зобов?язання зі своєчасного та повного повернення кредитних коштів в сумі 135 691,07 грн, а також сплати відсотків за користування кредитом в сумі 85 655,02грн не виконав, з урахуванням укладеного договору поруки, Банк звернувся до суду з позовними вимогами щодо солідарного стягнення з відповідачів 1, 2 означених сум.

Позивач окремо звертає увагу суду на факт зміни 12.08.2022 позачерговими загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», а також внесення змін до Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022 внесені зміни до відомостей фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме, змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», при цьому код ЄДРПОУ 23494714 не змінився.

У додаткових поясненнях від 15.09.2025 АТ «СЕНС БАНК» акцентує, що договір про надання гарантії № ІС27/20211522/ВКВО/В/1 від 06.12.2021 укладений після договору поруки №IG27/20201000/DKBO/B-1 від 10.12.2020 з ОСОБА_1 , однак виходячи змісту п. 5.3 останнього, яким передбачено, що укладенням цього Договору Поручитель надає свою згоду на будь-які майбутні зміни суті, строку, розміру зобов`язань, які забезпечуються цим Договором, внаслідок яких збільшується або зменшується: будь-які строки та/або терміни, та/або розмір (и) будь-яких процентів/відсотків/ граничні суми, що передбачені Основним договором, та/або розмір неустойки ( пені, штрафів), та/або розмір будь-яких інших платежів, які Боржник згідно з Основним договором повинен сплачувати на користь Банка та/або сплата яких, випливає з зобов`язань, які забезпечуються цим Договором, і погоджується з тим, що такі зміни не є підставою для припинення встановленої цим Договором поруки, і встановлена Порука залишається чинною протягом строку дії цього Договору, умови договору Поруки діють і на забезпечення зобов`язань за вказаним договором про надання гарантії, будь-яких додаткових угод між сторонами не укладалось.

Також позивач зазначив, що відповідно до Заяви про надання гарантії від 06.12.2021 сторонами погоджено всі істотні умови: сума гарантії в межах 400 000,00 грн, строк дії гарантії - 30.12.2022 та інше. Як вбачається з виписки по тілу кредиту, грошові кошти по кредиту перераховано Клієнту 23.05.2022 року (призначення платежу: надання кредиту за кредитним договором № ІС27/20211522/ВКВО/В/1 від |23.05.2022) в сумі 135 934,06грн, а тому саме з цього періоду почалось нарахування відсотків, яке відображено в розрахунку заборгованості, доданого до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Донецької області про відкриття провадження у справі від 23.12.2024 відповідачам встановлено строк протягом п?ятнадцяти днів з дня вручення ухвали надати до суду відзив на позов та докази, на яких ґрунтуються їх заперечення та попереджено відповідачів, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачі під час розгляду справи відзивів суду не надали, ніяким іншим способом своєї правової позиції за заявленим позовом не висловили.

З огляду на необхідність розгляду господарської справи впродовж розумних строків в контексті встановлених п. 1 статті 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року гарантій, враховуючи вжиття судом всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідачів про розгляд справи та достатність часу, наданого учасникам справи для висловлення своєї правової позиції по суті спору та подання доказів на підтвердження власних аргументів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними матеріалами.

Виклад обставин справи, встановлених судом

22.04.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сандора» (Компанія) та ТОВ «ДАНИИЛ-ЛОГІСТІК» (Дистриб`ютор) уклали договір про дистрибуцію № S-20-3654, згідно п.2.1 якого Компанія уповноважує Дистриб`ютора розповсюджувати продукцію його клієнтам для перепродажу кінцевим споживачам в межах обраної Сторонами території. Для виконання пункту 2.1. Компанія зобов`язана передати у власність Дистриб`ютора у встановлені цим Договором строки Продукцію для використання її у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а Дистриб`ютор зобов`язується прийняти Продукцію і сплатити за неї певну грошову суму за спеціальними цінами. (п.2.3 Договору).

Додатковою угодою б/н від 09.12.2020 до договору про дистрибуцію № S-20-3654 сторони дійшли згоди викласти п.9.5 договору в такій редакції: «Дистриб`ютор усвідомлює, що він повинен надати Компанії банківську гарантію не менше 60% від суми узгодженого ліміту кредиту на весь термін дії Договору. Не надання такої гарантії приведе до припинення поставок Дистриб`ютору. У такому разі Компанія не буде нести відповідальності за можливі збитки Дистриб`ютора, котрі Дистриб`ютор, може понести через припинення поставок, з причин відсутності банківської гарантії. Банківська гарантія повинна надаватися за допомогою системи SWIFT».

Додатковою угодою №3 від 01.12.2021 Сторонами узгоджено продовження строку дії Договору дистрибуції № 5-20-3654 до 31 грудня 2022 року включно, але в будь - якому випадку до моменту повного виконання Сторонами зобов`язань, прийнятих на виконання цього Договору.

Додаткові угоди є невід`ємними частинами договору про дистрибуцію № S-20-3654 від 22.04.2020.

Дослідивши матеріали кредитної справи ТОВ «ДАНИИЛ-ЛОГІСТІК» у АТ «Альфа-Банк», що направлені до суду позивачем 27.04.2026 та долучені до матеріалів справи, суд вбачає, що відповідач 1 приєднався до Договору на комплексне банківське обслуговування у Банку у жовтні 2020.

АТ «Альфа-Банк», що діяло на підставі ст. 634, 641, 644 Цивільного Кодексу України, оприлюднено на Інтернет-сторінці Банку Публічну пропозицію укласти Договір на комплексне банківське обслуговування (далі - договір), за якою Банк бере на себе зобов`язання перед юридичними особами, що є резидентами за законодавством України, в тому числі відокремленими структурними підрозділами юридичної особи-резидента; фізич ними особами-підприємцями; фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, зареєстрованими згідно норм чин ного законодавства України; юридичними особами - нерезидентами; представництвами юридичних осіб-нерезидентів в Україні, інвес тиційними фондами, компаніями з управління активами, що діють від імені таких інвестиційних фондів, що створені відповідно до за конодавства інших країн, які приймуть (акцептують) умови Публічної пропозиції Банку, надавати банківські послуги в порядку та на умовах, передбачених цією Публічною пропозицією та Правочинами про використання продуктів Банку, за тарифами, встановленими Банком, що розміщені в доступних для Клієнта місцях в приміщеннях відділень Банку та/або оприлюднені на Інтернет-сторінці Банку за електронною адресою: http://www.alfabank.ua (далі - Інтернет-сторінка Банку).

У пункті 1.2. договору зазначено, що договір регулює відносини між Банком та Клієнтом, що акцептував Публічну пропозицію Банку, разом надалі - «Сторони», а окремо - «Сторона».

Пунктом 2.3. договору встановлено, що договір вважається укладеним після отримання Банком від Клієнта письмової Анкети-Заяви про акцепт Публічної пропозиції Банку.

Відповідно до п. 10.3 договору будь-які грошові зобов`язання Сторін, що виникли під час дії цього договору та є невиконаними після припинення його дії (розірвання), підлягають належному виконанню на умовах, визначених цим Договором. Припинення дії цього договору (його розірвання) також не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення яке мало місце під час його дії.

Розділом «Умови надання гарантії» Договору визначені умови та порядок надання Банком гарантії. Зокрема, визначені поняття:

«Гарантія» - банківська гарантія, надана Банком на користь Бенефіціара, оформлена на паперовому носії (гарантійний лист) або у формі повідомлення в електронному вигляді; заява - є невід??ємною частиною Договору, згідно з якою надається Гарантія та яка містить дані для надання гарантії, оформлена відповідно до вимог чинного законодавства України за формою та змістом, що запропонована Банком, але попередньо погоджена Сторонами, та має силу договору про надання гарантії (п.1.5. розділу «Умови надання гарантії» Договору);

«Грошове покриття» - грошове забезпечення, надане Клієнтом, кошти якого резервуються на рахунку покриття, зазначеному в Заяві для здійснення платежу за Гарантією та/або для відшкодування сум, сплачених Банком за Гарантією, та виконання інших зобов?язань Клієнта за Заявою. Здійснюючи переказ коштів на рахунок Грошового покриття, в тому числі із застосуванням договірного списання, Клієнт усвідомлює та погоджується з тим, що рахунок Грошового покриття не є рахунком, який банки відкривають своїм клієнтам відповідно до ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», зокрема, не відноситься до вкладних (депозитних), поточних та кореспондентських рахунків, кошти на яких належать клієнтам банків, і на які у випадках передбачених законодавством може бути звернуто стягнення. Рахунок Грошового покриття призначений для аналітичного обліку коштів у процесі здійснення розрахунків до настання певної дати або події (здійснення платежу за Вимогою по Гарантії). На рахунку Грошового покриття обліковуються кошти, які вже списані з поточного рахунку Клієнта і призначені до перерахування Бенефіціару, тобто такі кошти знаходяться в процесі виконання розрахунку. Грошове покриття може бути сформоване Клієнтом як у валюті, у який надається Гарантія, так і у будь - якій іншій валюті за погодженням із Банком;

«Заява» - є невід?ємною частиною Договору, згідно з якою надається Гарантія та яка містить дані для надання гарантії, оформлена відповідно до вимог чинного законодавства України за формою та змістом, що запропонована Банком, але попередньо погоджена Сторонами, та має силу договору про надання гарантії;

«Регрес» - зворотна вимога, зобов?язання в силу якого Банк, виконавши зобов?язання перед Бенефіціаром за Гарантією за рахунок інших джерел, ніж сформоване Клієнтом Грошове покриття, покладає свої витрати на рахунок Клієнта, дія або бездіяльність якого їх спричинили;

«Сума відшкодування» - сума, сплачена Банком за Гарантією за рахунок інших джерел, ніж сформоване Клієнтом Грошове покриття, яка підлягає відшкодуванню (поверненню) Банку в порядку Регресу.

У п.3.6. розділу «Умови надання гарантії» Договору визначено, що надання гарантій здійснюється відповідно до умов Договору та, зокрема, умов цього Розділу, Додаткового договору про встановлення ліміту гарантій, що укладається окремо між Клієнтом та Банком (далі - Додатковий договір про встановлення ліміту гарантій), Заяв Клієнта про надання Гарантії (далі - Заява), Тарифів, а також документів, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку України та внутрішніми документами Банку.

Відповідно до п. 1.4. розділу «Умови надання гарантії» Договору додатковий договір про встановлення ліміту гарантій та Заяви підписуються Сторонами в один із способів, що обирається Клієнтом: - шляхом їх підписання на паперовому носії Уповноваженими особами обох Сторін за змістом та формою, запропонованою Банком, що відповідає внутрішнім нормативним документам Банку та вимогам чинного законодавства України. У такому випадку датою підписання та набрання чинності Додатковим договором про встановлення ліміту гарантій є дата, зазначена у такому Додатковому договорі про встановлення ліміту гарантій, а датою підписання та набрання чинності Заявою є дата її підписання Уповноваженою особою Банку.

За приписами п. 1.6. розділу «Умови надання гарантії» Договору Банк зобов?язується на підставі Заяви, оформленої відповідно до п.1.4. цього Розділу та Договору прийняти на себе грошові зобов?язання перед Бенефіціаром шляхом надання Гарантії, а саме: сплатити за Клієнта кошти в разі пред?явлення Бенефіціаром Вимоги до Банку у відповідності з умовами Гарантії, а Клієнт зобов?язується забезпечити платіж за Гарантією шляхом формування Грошового покриття у порядку та у строки, передбачені Розділом, а у випадку здійснення платежу Банком за рахунок інших джерел, ніж сформоване Клієнтом Грошове покриття - відшкодувати Банку в порядку Регресу Суму відшкодування, сплатити Банку комісії та відшкодувати всі витрати Банку, пов?язані з наданням та управлінням Гарантією, сплатити Банку проценти у випадку прострочення сплати Банку Суми відшкодування, сплатити неустойку та відшкодувати інші витрати, передбачені Договором, у строки та порядку визначених Договором, а також виконати інші платіжні та/або неплатіжні зобов?язання перед Банком відповідно до умов Договору.

Згідно з п 1.7. розділу «Умови надання гарантії» Договору Банк, за погодженням з Клієнтом, відповідно до умов цього Розділу та Додаткового договору про встановлення ліміту гарантій встановлює ліміт та строк дії.

Пунктом 1.8. розділу «Умови надання гарантії» Договору визначено, що строк дії кожної Гарантії не повинен перевищувати 36 (тридцять шість) місяців з дати її надання та, у будь-якому разі, визначається Заявою.

Порядок здійснення платежу за гарантією та відшкодування Клієнтом Банку витрат та здійснення інших платежів закріплено у Статті 5 розділу «Умови надання гарантії» Договору, відповідно до п.5.1 якого платіж за Гарантією здійснюється на підставі Вимоги Бенефіціара про сплату грошової суми відповідно до виданої Гарантії, та виконання (настання) умов, передбачених Гарантією, необхідних для настання права вимагати платіж та/або надання необхідних документів для здійснення платежу, передбачених Гарантією.

У п.5.2 розділу «Умови надання гарантії» Договору закріплений обов?язок Банку розглянути Вимогу Бенефіціара разом з доданими до неї документами та здійснити платіж у встановлений в Гарантії строк. Банк має право здійснити платіж за Гарантією шляхом перерахування коштів з рахунку покриття, на якому обліковуються кошти Грошового покриття.

Після отримання, розгляду Вимоги Бенефіціара та прийняття рішення про виплату за Гарантією Банк не пізніше наступного робочого дня з дня отримання Вимоги повідомляє про це Клієнта та передає йому копії Вимоги разом з копіями документів, якими вона супроводжувалась (якщо надання таких документів передбачено умовами Гарантії), відповідно до порядку, що передбачений п. 8.3. цього Розділу.

Сума коштів Грошового покриття, що залишається після здійснення всіх виплат за Гарантією, якщо вони мали місце, повертається Банком на поточний рахунок Клієнта, що зазначений в Заяві. Повернення коштів Грошового покриття здійснюється не пізніше наступного банківського дня після припинення строку дії Гарантії, або не пізніше наступного банківського дня після здійснення платежу за Вимогою, отриманою Банком до закінчення строку дії Гарантії, останній день строку платежу за якою наступає після закінчення строку дії Гарантії.

В разі, якщо Грошове покриття Клієнтом не було сформоване раніше, Клієнт зобов?язаний в строк, вказаний у відповідній письмовій вимозі Банку, яке супроводжується копією Вимоги за Гарантією, сформувати Грошове покриття у валюті Гарантії на рахунку покриття, зазначеному у вимозі Банку, у сумі Вимоги, але в межах суми Гарантії (п.5.3 розділу «Умови надання гарантії» Договору).

Відповідно до п.5.4. розділу «Умови надання гарантії» Договору, у випадку повного або частково невиконання Клієнтом своїх зобов?язань, передбачених Договором, зокрема цим Розділом, Додатковим договором про встановлення ліміту гарантій та Заявою щодо формування Грошового покриття, необхідного для проведення платежу за Гарантією, або щодо надання застави/іпотеки, або у разі, якщо Банк з незалежних від нього причин не може здійснити платіж за Гарантією за рахунок коштів Грошового покриття або не може звернути стягнення на предмет застави/іпотеки, Банк виконує платіж за Гарантією за рахунок інших джерел, ніж сформоване Клієнтом Грошове покриття.

Клієнт зобов?язаний відшкодувати Банку в порядку Регресу в повному обсязі Суму відшкодування не пізніше наступного банківського дня після здійснення Банком платежу за Гарантією.

Порушення Клієнтом зазначеного в цьому пункті терміну сплати Суми відшкодування, вважається простроченням виконання Клієнтом грошового зобов?язання за Договором, Розділом та Заявою.

За приписами п. 5.6. розділу «Умови надання гарантії» Договору, у разі якщо Банк сплатив будь-яку суму за Гарантією за рахунок інших джерел, ніж сформоване Клієнтом Грошове покриття та Клієнт не відшкодував Банку в повному обсязі Суму відшкодування, Клієнт зобов?язаний сплачувати проценти за прострочення виконання грошового зобов?язання від не сплаченої Клієнтом Банку Суми відшкодування або її не сплаченої частини (далі - «Проценти»). Проценти сплачуються на рахунок, що буде визначений в окремому повідомленні Банку Клієнту у порядку, що передбачений цим Розділом та Договором, за фіксованою процентною ставкою в розмірі 25% (двадцять п?ять відсотків) річних за прострочення виконання грошового зобов?язання в гривнях, 11% (одинадцять відсотків) річних за прострочення виконання грошового зобов?язання в доларах США та 11% (одинадцять відсотків) річних за прострочення виконання грошового зобов?язання в євро.

Проценти нараховуються у валюті платежу за Гарантією на залишок Суми відшкодування, не сплачений Клієнтом Банку, починаючи з дня коли сталося прострочення сплати Суми відшкодування, і до моменту фактичної сплати Клієнтом Банку усієї Суми відшкодування, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (для сум сплачених Банком у гривнях) або з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році (для сум сплачених Банком у іноземних валютах). При цьому для цілей нарахування Процентів день виникнення прострочення сплати Клієнтом Банку Суми відшкодування враховується, а день фактичної сплати Банку відшкодування - не враховується при нарахуванні процентів.

Проценти, нараховані у національній валюті - гривні, за весь строк прострочення сплати Суми відшкодування, Клієнт зобов?язаний сплатити не пізніше дня повної сплати Суми відшкодування Банку. (п.5.7. розділу «Умови надання гарантії» Договору).

Відповідно до 2.1. розділу «Умови надання гарантії» Договору визначено, що забезпечення належного виконання Клієнтом зобов?язань визначається положеннями Договору, Заяви та цього Розділу та складається з: 2.1.1. Неустойки, пені, штрафних санкцій; та/або 2.1.2. Грошового покриття; та/або 2.1.3. Застави/іпотеки; та/або 2.1.4. Поруки.

10.12.2020 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ДАНИИЛ-ЛОГІСТІК» укладено додаткову угоду про встановлення ліміту гарантій та комісійної винагороди №IG-964556/DKBO/1 відповідно до умов Додатку № 14 «Умови надання гарантій» (надалі - «Додаток № 14) до Договору на комплексне банківське обслуговування. Гарант, в рамках Договору та Додатку № 14, встановлює Принципалу Ліміт в сумі еквівалентній 400 000,00 гривень строком по « 31» грудня 2021 року включно. При цьому, загальна сума діючих Гарантій у всіх видах валют у перерахунку в гривні, та зобов`язань Принципала перед Гарантом щодо сплати Суми відшкодування не повинна перевищувати встановлений Ліміт (крім зобов`язань по оплаті процентів/комісій/неустойок).

Рішенням єдиного учасника №1 ТОВ «ДАНИИЛ-ЛОГІСТІК» від 10.12.2020 затверджено договір про надання гарантій, який укладено відповідно до умов Додатку № 14 «Умови надання гарантій» до Договору на комплексне банківське обслуговування №37426126, укладений Товариством із АТ «Альфа-Банк» 26 жовтня 2020 року та уповноважено в.о. директора або уповноважену ним особу на власний розсуд змінювати умо ви, викладені у вищезазначеному договорі про надання гарантій, який укладено відповідно до умов Додатку № 14 «Умови надання гарантій» до ДКБО (далі - Договір), в тому числі умови, пов`язані з будь-якими змінами обсягу відповідальності Товариства за Договором, зокрема, але не виключно, будь-які зміни Договору, внаслідок яких збільшується або зменшується сума/загальна сума гарантії, що надається(-ються) Товариству, та/або розмір процентів за про строчення виконання грошового зобов`язання щодо відшкодування АТ «Альфа-Банк» пла тежу на виконання гарантії, та/або розмір комісійних винагород, та/або розмір неустойки (пе ні, штрафів), та/або розмір будь-яких інших платежів, які Товариство згідно з Договором по винно сплачувати Банку, змінювати строк дії гарантії та інші умови Договору, при цьому ук ладені додаткові угоди (угоди про внесення змін) про внесення вищезазначених змін не пот ребують окремого рішення єдиного учасника про подальше затвердження.

АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ДАНИИЛ-ЛОГІСТІК» погоджено лист щодо гарантії Товариству з обмеженою відповідальністю «Сандора» та АТ «Сітібанк», що є Додатком №1 до Заяви про надання гарантії № 1627/2020ІОООДКВО/В від 10 грудня 2020 року відповідно до умов Додатку № 14 «Умови надання гарантій» до Договору на комплексне банківське обслуговування. У змісті листа повідомлено, що за цією гарантією безвідклично АТ «Альфа-Банк» зобов`язується протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання Гарантом за адресою: Україна. 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська. 100. отримувач - Управління корпоративного кредитування АТ «Альфа-Банк», оригіналу Вашої належно оформленої письмової вимоги, сплатити будь-яку суму або суми, загальний розмір якої (яких) не перевищуватиме загальної суми гарантії, що складає 400 000,00грн. Також вказано, яку інформацію має містити відповідна вимога, які документи мають бути до неї додані та порядок її направлення Гаранту.

10.12.2020 між фізичною особою ОСОБА_1 (Поручитель) та АТ «Альфа-Банк» (Банк) укладено договір поруки № IG27/20201000/DKBO/B-1, за умовами пункту п.1.1 якого Поручитель поручається за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАНИИЛ-ЛОГІСТІК» (надалі - Боржник) зобов?язання, що виникло на підставі заяви про надання гарантії № IG27/20201000/DKBO/BО від « 10» грудня 2020 року, відповідно до умов Додатку №14 «Умови надання гарантії» до Договору на комплексне банківське обслуговування №37426126, укладеного між Банком та Боржником « 26» жовтня 2020 року (надалі- Основний договір) або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому; відповідно до якого Боржник повинен виконати, зокрема, наступні обов?язки:

- обов`язок Боржника сплатити Банку комісійну винагороду за надання Гарантії у розмірі 2000,00грн ( Дві тисячі гривень 00 копійок), у строк визначений в Основному договорі;

- обов`язок Боржника сплатити Банку комісію згідно з тарифами відповідно до Основного договору, в разі внесення змін до Гарантії у строк та на умовах, визначених Основним договором;

- обов`язок Боржника достроково сплачувати Банку інші комісії, які пов`язані із наданням та управлінням Гарантією та зазначені в Основному договорі;

- обов`язок у випадку здійснення платежу за Гарантією Банком за рахунок інших джерел, ніж сформоване Боржником Грошове покриття - відшкодувати в порядку Регресу Суму відшкодування, не пізніше наступного робочого дня після здійснення Банком платежу за Гарантією;

- обов`язок, у разі якщо Банк сплатив будь-яку суму за Гарантією за рахунок інших джерел, ніж сформоване Боржником Грошове покриття та Боржник не відшкодував Банку в повному обсязі суму такого платежу, сплатити проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання від суми коштів, що сплачені Банком за Гарантією та залишаються не відшкодованими Боржником в розмірі 30% (тридцять процентів) річних або у будь-якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни Основного договору, у строк визначений в Основному договорі;

- обов`язок Боржника відшкодувати Банку всі його додаткові витрати, яких він зазнав у зв`язку з виконанням Основного договору та здійснення платежу за Гарантією в строки та на умовах, визначених Основним договором;

- обов`язок відповідно до Основного договору оплатити комісійні винагороди та/або відшкодувати витрати, пов`язані з управлінням (обслуговуванням) Гарантії, здійснення яких умовами Гарантії покладено на Боржника, або на Бенефіціара, але останній в повідомленні сповістив про свою відмову від цієї оплати або не здійснив її і не надіслав повідомлення про відмову;

- обов`язок у випадку настання однієї або декількох обставин, зазначених в Основному договорі сформувати Грошове покриття на рахунку покриття у розмірах та в строки, визначені Основним договором;

- обов`язок Боржника сплатити Банку неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів) відшкодувати збитки, заподіяні Банку невиконанням або неналежним виконанням Боржником своїх зобов`язань за Основним договором.

Положеннями пункту 3.1 договору поруки унормовано, що Боржник та Поручитель відповідають перед Банком за порушення обов?язків, передбачених пунком 1.1. цього Договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і Боржник.

Передбачена пунктом 3.1 цього Договору відповідальність Поручителя наступає у випадку, якщо Боржник допустить повне або часткове невиконання обов?язків у встановлені Основним договором та/або чинним законодавством України строки (надалі - «Прострочення виконання обов?язку»), зазначених у пункті 1.1. цього Договору (п.3.2 договору поруки).

Згідно п.5.3 укладанням цього Договору Поручитель надає свою згоду на будь-які майбутні зміни суті, строку, розміру зо бов`язань, які забезпечуються цим Договором, внаслідок яких збільшуються або зменшуються: будь-які строки та/або терміни, та/або розмір(и) будь-яких процентів/відсотків/комісій/платежів, та/або суми будь-яких грошових зобов`язань, та/або будь-які встановлені ліміти/граничні суми, що передбачені Основним договором, та/або розмір неустойки (пені, штрафів), та/або розмір будь-яких інших платежів, які Боржник згідно з Основним договором по винен сплачувати на користь Банка та/або сплата яких, випливає з зобов`язань, які забезпечуються цим Договором, і погоджується з тим, що такі зміни не є підставою для припинення встановленої цим Договором поруки, і встанов лена порука залишиться чинною протягом строку дії цього Договору.

При цьому, як встановлено в п.5.9 Договору поруки, Сторони домовилися, що Банк в будь-який день, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за Основним договором, має право стягнути заборгованість за Основним договором будь-яким способом, без по передження Поручителя та/або Боржника та без надання для них будь-якого строку на добровільну сплату прост роченої заборгованості за Основним договором. Стягнення заборгованості за Основним договором позасудовим способом не позбавляє Банк права звернутися до суду.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання зобов?язань Боржника за Основним договором. Порука за цим Договором припиняється через 3 (три) роки з дня настання строку (терміну) повного виконання зобов`язань Боржника за Основним договором (п.5.2 договорів поруки).

Договір поруки підписаний представниками Сторін без зауважень та заперечень, скріплений відтиском печатки Банка.

23.11.2021 ТОВ «ДАНИИЛ-ЛОГІСТІК» звернулось до АТ «Альфа-Банк» з анкетою - заявою Клієнта юридичної особи, в якій наведена інформація щодо діяльності та кредитної історії відповідача 1, сформовано запит на отримання гарантії в сумі 800000,00грн, гарантія платежу, термін кредиту 36 місяців.

В матеріалах кредитної справи наявна переписка електронною поштою уповноважених осіб Банку, що стосується факту продовження гарантії відповідачу 1 внаслідок закінчення строку її дії, в якій міститься інформація, що Банк погодився з означеним фактом.

25.11.2021 за наслідками розгляду кредитної заявки ТОВ «ДАНИИЛ-ЛОГІСТІК» звернулось до АТ «Альфа-Банк», останнім вирішено збільшити з 400 тис грн до 800 тис грн, Бенефеціар ТОВ «Сандора», продовжити строк дії ліміту на 1 рік (до 31.12.2023).

Зокрема, як вбачається з виписки з Протоколу № 1151 від 02.12.2021 засідання Делегування в рамках СБП МСБ АБУ АТ «Альфа-Банк» вирішено внести зміни у Додаткову угоду про встановлення ліміту гарантій та комісійної винагороди №964556/DKBO/1 від 10.12.2020 року ТОВ "ДАНИИЛ-ЛОГІСТІК" на наступних умовах: сума гарантії - 800000,00грн, строк дії - до 30.12.2023. Встановлено наступну дату для затвердження ліміту - 30.12.2022. Строк дії протокольного рішення, протягом якого можливе надання кредиту без додаткового рішення колегіального органу, складає 30 днів. Інші умови Додаткової угоди залишити без змін відповідно до Протокольного рішення № 980 від 19.11.2020 року засідання Делегування в рамках СБП МСБ АТ «Альфа-Банк».

06.12.2021 ТОВ «ДАНИИЛ-ЛОГІСТІК» та АТ «Альфа-Банк» підписано та скріплено відтисками печаток підприємств Анкету - Заяву №IG27/20211522/DKBO/B, в якій узгоджено, що гарантія забезпечує виконання зобов`язань, що виникають за договором про дистрибуцію № S-20-3654 від 22.04.2020, вид гарантії: платіжна, пряма, гарантія підпорядковується чинному законодавству України, сума гарантії - 400000,00грн, строк дії - до 30.12.2022. Бенефіціаром є Товариство з обмеженою відповідальністю «Сандора», банк бенефіціара АТ «Сітібанк». Комісійна винагорода та відшкодування витрат відбуваються за рахунок Клієнта. Форма надання гарантії: у формі повідомлення, направленого засобами системи SWIFT до банку Бенефіціара. Неналежне виконання зобов`язань Клієнта відповідно до цієї Заяви та Договору на комплексне банківське обслуговування забезпечується порукою ОСОБА_1 .

Заява разом з умовами договору на комплексне банківське обслуговування має силу договору про надання гарантії відповідно до чинного законодавства України.

Заява набуває силу договору про надання гарантії з дати її підписання уповноваженими особами Банку та Клієнта відповідно до умов п.1.4 Розділу «Умови надання гарантій» до Договору на комплексне банківське обслуговування.

Матеріали справи містять банківські виписки які містять рух коштів по особовим рахункам, із яких вбачається:

- надходження 23.05.2022 коштів у розмірі 135 934,06 грн на рахунок НОМЕР_2 , Отримувач: Резерви МСФЗ за док.опер ЮО КБ. (ВКВ) ЄДРПОУ 23494714; Платник: НОМЕР_3 ТОВ «ДАНИИЛ-ЛОГIСТIК» ЄДРПОУ 37426126. Одночасно у призначенні платежу зазначено: «Надання кредиту за кредитним договором № IG27/20211522/DKBO/B/1 вiд 23.05.2022»;

- погашення 24.05.2022 кредиту у розмірі 242,99 грн за кредитним договором №IG27/20211522/DKBO/B/1 вiд 23.05.2022 здійсненого із рахунку НОМЕР_4 ТОВ «ДАНИИЛ-ЛОГIСТIК» на рахунок НОМЕР_3 АТ «АЛЬФА-БАНК»;

- перенесення 25.05.2022 заборгованості у розмірі 135 691,07 грн по кредиту на рахунок просроченої заборгованості за кредит. дог. № IG27/20211522/DKBO/B/1 вiд 23.05.2022 здійсненого із рахунку НОМЕР_5 ПБ_ТОВ «ДАНИИЛ-ЛОГIСТIК» на рахунок НОМЕР_3 ТОВ «ДАНИИЛ-ЛОГIСТIК»;

- нарахування відсотків за кредитним договором № IG27/20211522/DKBO/B/1 вiд 23.05.2022 за перiод з травня 2022 по вересень 2024 здійсненого із рахунку НОМЕР_6 ТОВ «ДАНИИЛ-ЛОГIСТIК» на рахунок НОМЕР_7 % за кредитами МБ у поточну дiяльнiсть (грн) ЄДРПОУ 23494714 на загальну суму 83 052,42 грн;

- перенесення заборгованості на рахунок просрочених процентiв за кредитним договором № IG27/20211522/DKBO/B/1 вiд 23.05.2022 за період з 27.06.2022 по 25.10.2024 здійсненого із рахунку НОМЕР_5 ПБ_ТОВ «ДАНИИЛ-ЛОГIСТIК» на рахунок НОМЕР_3 ТОВ «ДАНИИЛ-ЛОГIСТIК» на загальну суму 83 052,42 грн;

Як виходить з наданого позивачем розрахунку заборгованості Банком обраховується як сума несплаченого кредиту заборгованість в розмірі 135691,07грн, а також заборгованість за відсотками у розмірі 85 655,02грн.

Доказів оплати заборгованості матеріали справи не містять.

Оскільки заборгованість за договором відповідачами не сплачена, це стало підставою для звернення до суду з відповідними позовними вимогами, що заявлені солідарно.

Окремо суд зазначає, що відповідно до рішення позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк», оформленого протоколом №2/2022 від 12.08.2022, змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» та внесено зміни до Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції. Матеріали справи містять протокол №2/2022 від 18.08.2022 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» з цього приводу.

30.11.2022 внесено зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК».

Відповідно до наявного в матеріалах справи статуту Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», останній є правонаступником усіх прав та обов`язків Акціонерного товариства «Альфа-Банк».

Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, дослідивши надані в порядку статті 74 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозв?язку, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, зважаючи на таке.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку ( ч.1 ст.509 ЦК України).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 ЦК України).

Частинами першою, третьою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов?язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною першою статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.

За гарантією банк, інша фінансова установа (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (ст. 560 ЦК України).

Обов`язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію(ч.1 ст.566 вказаного Кодексу).

Зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання (стаття 562 ЦК України).

За статтею 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії; вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, зазначені в гарантії; у вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією; кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано; кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.

Зобов`язання гаранта перед кредитором припиняється відповідно до статті 568 ЦК України у разі: 1) сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію; 2) закінчення строку дії гарантії; 3) відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов`язків за гарантією.

Загальний порядок, умови надання та отримання банками гарантій/контргарантій та їх виконання врегульовані Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 639 від 15.12.2004 (далі - Положення).

Відповідно до значення термінів, наведених підпунктів 8, 9, 10, 11 пункту 3 розділу І Положення, гарантія, є способом забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.

Гарантійний випадок - одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин.

Представлення - означає доставку документа за гарантією банку-гаранту, а належне представлення - представлення документів за гарантією, яке відповідає вимогам і умовам такої гарантії; вимогам правил, яким підпорядковується гарантія, а якщо немає відповідного положення в гарантії або правилах, - міжнародній стандартній практиці за гарантіями.

Пунктом 62 розділу X Положення у разі настання гарантійного випадку і для отримання відшкодування, забезпеченого гарантією, бенефіціар може подати безпосередньо до банку-гаранта або через банк бенефіціара (залежно від того, як це визначено умовами гарантії) вимогу за гарантією, а також усі документи, передбачені умовами гарантії (якщо таке подання в ній передбачено).

Пунктами 36-39 розділу V Положення також визначено, що банк-гарант, отримавши від бенефіціара вимогу, перевіряє достовірність цієї вимоги, а також те, що вона становить належне представлення. Банк-гарант (резидент) сплачує кошти бенефіціару за гарантією в разі отримання вимоги, що становить належне представлення. Банк-гарант (резидент) сплачує кошти за гарантією на умовах і в строки, передбачені гарантією для оплати вимоги та згідно з реквізитами, зазначеними в гарантії, якщо інші реквізити не визначені у вимозі.

Гарант за статтею 569 ЦК України має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

За змістом ст. 561 ЦК України, п. 27 Положення гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що на виконання п. 9.5 договору про дистрибуцію № S-20-3654 з ТОВ «Сандора» ТОВ «ДАНИИЛ-ЛОГІСТІК» в межах Договору на комплексне банківське обслуговування з АТ «Альфа-Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є АТ «СЕНС БАНК», укладено додаткову угоду про встановлення ліміту гарантій та комісійної винагороди №IG-964556/DKBO/1 від 10.12.2020, яка в подальшому за згодою сторін продовжена шляхом внесення змін до додаткової угоди згідно Протоколу № 1151 від 02.12.2021 засідання Делегування в рамках СБП МСБ АБУ АТ «Альфа-Банк» на підставі заявки Клієнта від 25.11.2021, наслідком чого стало підписання Сторонами Анкети - Заяви №IG27/20211522/DKBO/B від 06.12.2021. У останній узгоджено, що гарантія забезпечує виконання зобов`язань, що виникають за договором про дистрибуцію № S-20-3654 від 22.04.2020, вид гарантії: платіжна, пряма, гарантія підпорядковується чинному законодавству України, сума гарантії - 400000,00грн, строк дії - до 30.12.2022. Бенефіціаром є Товариство з обмеженою відповідальністю «Сандора», банк бенефіціара АТ «Сітібанк». Комісійна винагорода та відшкодування витрат відбуваються за рахунок Клієнта.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено у п. 1.6 договору Банк зобов`язується на підставі Заяви, оформленої відповідно до п.1.4. цього Розділу та договору прийняти на себе грошові зобов`язання перед Бенефіціаром шляхом надання Гарантії, а саме: сплатити за Клієнта кошти в разі пред`явлення Бенефіціаром Вимоги до Банку у відповідності з умовами Гарантії, а Клієнт зобов`язується забезпечити платіж за Гарантією шляхом формування Грошового покриття у порядку та у строки, передбачені Розділом, а у випадку здійснення платежу Банком за рахунок інших джерел, ніж сформоване Клієнтом Грошове покриття - відшкодувати Банку в порядку Регресу Суму відшкодування, сплатити Банку комісії та відшкодувати всі витрати Банку, пов`язані з наданням та управлінням Гарантією, сплатити Банку проценти у випадку прострочення сплати Банку Суми відшкодування, сплатити неустойку та відшкодувати інші витрати, передбачені договором, у строки та порядку визначених договором, а також виконати інші платіжні та/або неплатіжні зобов`язання перед Банком відповідно до умов договору.

У статті 5 розділу «Умови надання гарантії» Договору наведено порядок здійснення платежу за гарантією, що передбачає звернення Бенефіціара до Банку за гарантією з відповідною Вимогою про сплату грошової суми відповідно до виданої Гарантії (п.5.1 Розділу «Умови надання гарантії» Договору). Вказана Вимога разом з доданими до неї документами відповідно до п.5.2 Розділу «Умови надання гарантії» Договору розглядається Банком та у разі її схвалення Банк здійснює платіж у встановлений в Гарантії строк.

Також зі змісту Розділу «Умови надання гарантії» Договору вбачається, що сплата Банком за Клієнта коштів в разі пред?явлення Бенефіціаром Вимоги до Банку у відповідності з умовами Гарантії може здійснюватися: шляхом перерахування коштів з рахунку покриття, на якому обліковуються кошти Грошового покриття (п.5.2 розділу «Умови надання гарантії» Договору), або за рахунок інших джерел, ніж сформоване Клієнтом Грошове покриття, зокрема, у разі, якщо Банк з незалежних від нього причин не може здійснити платіж за Гарантією за рахунок коштів Грошового покриття або не може звернути стягнення на предмет застави/іпотеки (п.5.4. розділу «Умови надання гарантії» Договору).

Суд зазначає, що забезпечення платежу за Гарантією шляхом формування Грошового покриття є обов?язком Клієнта закріпленим у п. 1.6. розділу «Умови надання гарантії» Договору. Одночасно п. 1.5. вказаного розділу визначає рахунок Грошового покриття не рахунком, який банки відкривають своїм клієнтам відповідно до ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», зокрема, він не відноситься до вкладних (депозитних), поточних та кореспондентських рахунків, кошти на яких належать клієнтам банків, і на які у випадках передбачених законодавством може бути звернуто стягнення. Рахунок Грошового покриття призначений для аналітичного обліку коштів у процесі здійснення розрахунків до настання певної дати або події (здійснення платежу за Вимогою по Гарантії). На рахунку Грошового покриття обліковуються кошти, які вже списані з поточного рахунку Клієнта і призначені до перерахування Бенефіціару, тобто такі кошти знаходяться в процесі виконання розрахунку.

У разі ж здійснення Банком платежу за Гарантією за рахунок інших джерел, Клієнт зобов?язаний відшкодувати Банку в порядку Регресу в повному обсязі Суму відшкодування не пізніше наступного банківського дня після здійснення Банком платежу за Гарантією (п.5.4. розділу «Умови надання гарантії» Договору). Обов?язок відшкодування Клієнтом здійсненого Банком платежу за рахунок інших джерел, ніж сформоване Клієнтом Грошове покриття також закріплений у п. 1.6. розділу «Умови надання гарантії» Договору.

Таким чином, з урахуванням наведених положень Розділу «Умови надання гарантії» Договору на комплексне банківське обслуговування та чинного законодавства, грошова вимога Банка до Клієнта за здійснення Банком платежу за Гарантією в порядку Регресу виникає тільки у разі здійснення Банком платежу за рахунок інших джерел.

У разі ж здійснення платежу Банком платежу за Гарантією із Рахунку Грошового покриття Регресне зобов?язання не виникає, так як Грошове покриття формується з коштів наданих Клієнтом які резервуються на рахунку покриття.

За змістом принципу диспозитивності господарського судочинства, визначеного у статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи закріплені Господарським процесуальним кодексом України принципи рівності, змагальності та обов`язковості встановлення судами обставин, що входять до предмета доказування, у відповідності до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 73 ГПК України).

Господарський суд акцентує, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що кожна зі сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс (постанови від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі №904/2104/19, від 21.06.2023 у справі №916/3027/21).

Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. При цьому, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, а також постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що вони не містять доказів на підтвердження звернення Бенефіціара ТОВ «Сандора» до АТ «Альфа-Банк» із Вимогою про сплату грошової суми відповідно до виданої Гарантії №IG27/20211522/DKBO/B від 06.12.2021 в порядку п.5.1 Розділу «Умови надання гарантії» Договору.

Також матеріали справи не містять доказів розгляду такої Вимоги АТ «Альфа-Банк» в порядку п.5.2 Розділу «Умови надання гарантії» Договору.

Тоді як, відповідно до п.5.1 вказаного Розділу договору платіж за Гарантією здійснюється Банком виключно на підставі Вимоги Бенефіціара про сплату грошової суми відповідно до виданої Гарантії.

Ухвалою від 12.03.2026 суд, серед іншого, визначив позивачу надати на підтвердження його вимог докази на підтвердження звернення Бенефіціаром - ТОВ «Сандора» до АТ «Альфа-Банк» із вимогою про сплату грошової суми відповідно до гарантії №IG27/20211522/DKBO/B від 06.12.2021, розгляду такої вимоги Банком в порядку п.5.2 Розділу «Умови надання гарантії» Договору.

В цій частині ухвала позивачем виконана не була, будь-яких письмових пояснень щодо означених документів позивач суду також не надав.

З огляду на наведене, суд вважає, що у порушення частини першої статті 74 ГПК України позивач не довів належними та допустими доказами факт звернення до нього ТОВ «Сандора» з вимогою про сплату грошової суми відповідно до гарантії №IG27/20211522/DKBO/B від 06.12.2021 та її належного розгляду.

Під час вирішення даного спору суд враховує позицію, викладену у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 17.05.2024 у справі № 910/17772/20, якою ОП відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 18.06.2021 № 910/16898/19, та вказала про те, що гарант не вправі робити власні висновки щодо наявності чи відсутності обов`язку принципала, а зобов`язаний платити за гарантією, якщо вимога та додані документи (якщо вони передбачені умовами гарантії) за зовнішніми ознаками відповідають умовам гарантії. Виходячи з викладеного, законодавчі положення про те, що гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником; гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, слід розуміти таким чином, що звернення бенефіціара до гаранта з вимогою про сплати грошової суми у випадку, коли принципал не порушив основного зобов`язання (наприклад, якщо воно припинене виконанням або з інших підстав, чи є недійсним) є правопорушенням. Водночас це правопорушення спрямоване проти принципала, а не проти гаранта, і воно не впливає на обов`язок гаранта по сплаті відповідної суми за гарантією. Обставини порушення принципалом своїх зобов`язань за договором поставки не входять до предмету дослідження у цій справі, оскільки до обов`язків гаранта не входить встановлення таких фактів при прийнятті рішення про виплату за гарантією.

Оцінюючи докази наявні у справі у їх сукупності відповідно до статті 86 ГПК України за принципом вірогідності, встановленим статтею 79 ГПК України, суд також вважає недоведеним факт перерахування Банком коштів в сумі 135934,06грн Бенефіціару ТОВ «Сандора» на виконання умов договору гарантії №IG27/20211522/DKBO/B/1 від 06.12.2021 з таких підстав.

На підтвердження факту перерахування коштів Банк надав банківську виписку, з якої вбачається, що 23.05.2022 грошові кошти в сумі 135 934,06 грн перераховані Платником ТОВ «ДАНИИЛ-ЛОГIСТIК» ЄДРПОУ 37426126 (рахунок НОМЕР_2 , Банк платнику 300346 АТ "СЕНС БАНК") Отримувачу платежу: Резерви МСФЗ за док.опер ЮО КБ. (ВКВ) ЄДРПОУ 23494714 (рахунок НОМЕР_3 , Банк платнику 300346 АТ "СЕНС БАНК"). В графі «Призначення платежу» зазначено: «Надання кредиту за кредитним договором № IG27/20211522/DKBO/B/1 вiд 23.05.2022».

За умовами п. 1.6 договору Банк як Платник мав сплатити за Клієнта кошти в разі пред`явлення Бенефіціаром Вимоги до Банку, тоді як фактично Платником при здійсненні платежу вказаний безпосереднього ТОВ «ДАНИИЛ-ЛОГIСТIК» та зазначені всі інші реквізити підприємства.

Дані, які вказані у графі «Отримувач платежу» не можуть бути ідентифіковані як такі, що мають відношення до ТОВ «Сандора», оскільки назва підприємства не зазначена, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань код ЄДРПОУ 23494714, який зазначений як ідентифікаційний код Отримувача, має сам позивач - АТ "СЕНС БАНК".

Також саме цей Банк визначений як Банк Отримувача, тоді як у тексті Анкети - Заяви №IG27/20211522/DKBO/B від 06.12.2021 зазначено, що Банком Бенефіціара є АТ «Сітібанк».

Що безпосередньо означає словосполучення вказане у графі «Отримувач платежу»: «Резерви МСФЗ за док.опер ЮО КБ. (ВКВ)» позивач у тексті позовної заяви та письмових пояснень не зазначив.

За відсутності у матеріалах справи Вимоги про сплату грошової суми відповідно до виданої Гарантії №IG27/20211522/DKBO/B від 06.12.2021 суд позбавлений можливості встановити належність реквізитів,на які здійснений платіж, Бенефіціару.

В ухвалі від 12.03.2026 суд пропонував позивачу надати пояснення щодо підстав визнання надходження 23.05.2022 коштів у розмірі 135 934,06 грн із призначенням платежу: «Надання кредиту за кредитним договором № IG27/20211522/DKBO/B/1 вiд 23.05.2022» на рахунок НОМЕР_2 , Отримувач: Резерви МСФЗ за док.опер ЮО КБ. (ВКВ) ЄДРПОУ 23494714; Платник: НОМЕР_3 ТОВ «ДАНИИЛ-ЛОГIСТIК» ЄДРПОУ 37426126 таким, що було здійснення на виконання умов договору гарантії № IG27/20211522/DKBO/B від 06.12.2021 з урахуванням визначення при здійсненні платежу відповідача 1 в якості Платника та інформацію щодо наявності укладеного між сторонами кредитного договору №IG27/20211522/DKBO/B/1 вiд 23.05.2022.

Позивач будь-яких пояснень з цього приводу або інших доказів на підтвердження факту сплати грошових коштів на виконання договору гарантії суду не надав. Інші банківські виписки, що містяться в матеріалах справи, не стосуються безпосередньо перерахування грошових коштів Бенефіціару.

Номер та дата кредитного договору № IG27/20211522/DKBO/B/1 вiд 23.05.2022 вказаного у призначенні платежу не відповідають реквізитам договору про надання гарантії № IG27/20211522/DKBO/B від 06.12.2021, порушення умов якого є підставою для стягнення грошових коштів. Одночасно, з матеріалів кредитної справи, що досліджені судом, також не вбачається укладання між сторонами й такого кредитного договору.

З цього приводу суд також зазначає, що позивач в письмових поясненнях наполягає, що Заявою про надання гарантії від 06.12.2021 року Сторонами погоджено, зокрема, суму гарантії в межах 400 000,00 грн, із строком дії гарантії - 30.12.2022 року, але грошові кошти по кредиту було перераховано Клієнту 23.05.2022 (призначення платежу: надання кредиту за кредитним договором №IG27/20211522/DKBO/B/1 вiд 23.05.2022). Одночасно безпосередньо у позовній заяві позивач вказує, що між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ДАНИИЛ-ЛОГІСТІК» укладено договір про надання гарантії №IG27/20211522/DKBO/B/1 від 06.12.2021, який за текстом позовної заяви визначає як «кредитний договір».

Суд звертає увагу, що кредитний договір та договір про надання гарантії не є тотожними за своєю правовою природою, враховуючи, що предметом кредитного договору є надання грошових коштів (кредиту) Банком Клієнту у розмірі та на умовах, визначених договором, а договір про надання гарантії - є видом забезпечення виконання зобов?язання, за умовами якої у разі порушення Боржником (Клієнтом) зобов?язання, забезпеченого гарантією, Гарант (Банк) зобов?язаний сплатити Кредиторові (Бенефіціару) грошову суму відповідно до умов гарантії.

Крім того, суд зазначає, що будь-якими доказами у справі не доведено, що перерахування грошових коштів на виконання гарантії, на яке посилається позивач, відбулось за рахунок інших джерел, а не коштів грошового покриття відповідача 1, яке останній мав забезпечити з метою виконання умов гарантії. На виконання вимог ухвали від 12.03.2026 позивач з цього приводу інформації суду не надав.

Тоді як, за умовами договору гарантії право регресної вимоги до відповідача 1 виникає тільки у разі внаслідок здійснення оплати на користь Бенефіціара виключно у разі використання Банком інших джерел, а не коштів грошового покриття.

Таким чином, за висновком суду, з урахуванням викладеного, підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНИИЛ-ЛОГІСТІК» заборгованості за договором про надання гарантії № IG27/20211522/DKBO/B від 06.12.2021 в сумі 135 691,07грн є недоведеними позивачем та у їх задоволенні суд відмовляє.

Оскільки право Банка на нарахування процентів виходячи з п.п 5.6., 5.7 договору витікає з порушення Клієнтом зобов`язання з відшкодування суми, що сплачена в якості гарантії Бенефіціару, факт чого Банком недоведено, суд також відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 85 655,02 грн заборгованості за відсотками.

Щодо договору поруки суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов?язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов?язання. Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов?язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов?язання боржника, та кредитором боржника.

У статті 553 ЦК України зазначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов?язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов?язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов?язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов?язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Оскільки порукою ОСОБА_1 за договором №IG27/20201000/DKBO/B-1 від 10.12.2020 забезпечується неналежне виконання зобов`язань Клієнтом - відповідачем 1 умов договору гарантії, факт чого суд вважає недоведеним, підстави для задоволення позовних вимог до відповідача 2 також відсутні.

Таким чином, дослідивши встановлені обставини, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, враховуючи характер і специфіку спірних правовідносин, наведені положення законодавства та визначені процесуальним законом стандарти доказування, зважаючи на загальні засади цивільного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав про задоволення позову в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З врахуванням викладеного, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНИИЛ-ЛОГІСТІК» та ОСОБА_1 про стягнення солідарно заборгованості в сумі 135 691,07 грн, заборгованості за відсотками 85 655,02 грн - відмовити.

Рішення суду підписано 06.08.2026.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Устимова