Рішення № 138820100, 07.08.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2026 Справа № 904/3424/25 (185/16136/25)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Камші Н.М., розглянувши справу судді

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал", м. Львів

до ОСОБА_1 , Дніпропетровська область, м. Павлоград

про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 7288105 від 29.11.2022 у загальному розмірі 29 328,00 грн.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (далі - позивач) звернулось до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області із позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 7288105 від 29.11.2022 у загальному розмірі 29 328,00 грн., яка складається з наступних сум: 6 800,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 21 528,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою відсотків, 1 000,00 грн. - прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.06.2026 справу № 185/16136/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 7288105 від 29.11.2022 у загальному розмірі 29 328,00 грн. передано за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області в межах справи № 904/3424/25 про неплатоспроможність ОСОБА_2 .

16.06.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла справа №185/16136/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 7288105 від 29.11.2022 у загальному розмірі 29 328,00 грн.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.06.2026 справу № 185/16136/25 передано на розгляд судді Камші Н.М.

Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Здійснивши аналіз ціни позову, предмета та підстав позову, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, значення для суспільного інтересу, суд дійшов висновку, що цей спір є малозначним і має розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2026 постановлено про таке:

- прийнято справу № 185/16136/25 до провадження в межах справи № 904/3424/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 та відкрито провадження у справі;

- вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами;

- запропоновано відповідачу подати протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відзив на позовну заяву та документи в обґрунтування заперечень; надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів; надати до суду документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву та доданих до нього документів позивачу;

- запропоновано позивачу протягом 10 днів з дня одержання відзиву на позовну заяву надати до суду відповідь на відзив на позовну заяву, яка має відповідати вимогам 166 ГПК України, в якій викласти свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення; надіслати відповідачу копію відповіді на відзив та доданих до неї документів, надати до суду документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив відповідачу;

- запропоновано відповідачу протягом 10 днів з дня одержання відповіді на відзив надати до суду заперечення, які мають відповідати вимогам ст. 167 ГПК України.

При цьому суд відзначає, що згідно з ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з довідкою Господарського суду Дніпропетровської області про доставку електронного листа встановлено, що 19.06.2026 о 19:20 год. ОСОБА_1 отримала ухвалу суду від 19.06.2026, якою прийнято позовну заяву до розгляду в межах справи про банкрутство, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, та запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву і всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.

Водночас, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вказане, судом встановлено, що ухвала суду від 19.06.2026 вважається врученою відповідачеві 20.06.2026, що підтверджується залученою до матеріалів справи довідкою про доставку електронного листа (а.с. 84).

З огляду на встановлену судом вище дату отримання ухвали суду відповідачем (20.06.2026), граничним строком для подання відзиву на позовну заяву було 06.07.2026.

Однак, станом на 07.08.2026 строк на подання відзиву на позовну заяву закінчився та відповідачем відзиву на позовну заяву не подано.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Судові рішення, внесені до Реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2026 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Судом також враховано, що відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Отже, враховуючи приписи ч. 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність та введено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2025 затверджений план реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 строком на 5 років (60 місяців) (05.12.2030).

При цьому згідно з пунктом 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на посаді посадових та службових осіб боржника.

Відповідно до абзацу першого частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

У відповідності до вказаних положень закону прийнято справу № 185/16136/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 7288105 від 29.11.2022 у загальному розмірі 29 328,00 грн. до провадження в межах справи № 904/3424/25 про неплатоспроможність ОСОБА_2 .

Так, 29.11.2022 між ТОВ "Мілоан" (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) був укладений договір про споживчий кредит № 7288105 (а.с.8-13), за умовами пункту 1.1 якого кредитодавець зобов`язався на умовах визначених цим договором, на строк визначений пунктом 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у пункті 1.2 договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно з пунктом 1.4 договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

У пункті 1.2 договору визначено, що сума (загальний розмір) кредиту становить 10 000,00 грн.

Згідно з пунктом 1.3 договору кредит надається строком на 105 днів з 29.11.2022 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та початкового періодів.

Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 14.12.2022 (рекомендована дата платежу) (пункт 1.3.1. договору).

Поточний період складає 90 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 14.03.2023 (дата остаточного погашення заборгованості) (пункт 1.3.2 договору).

Відповідно до пункту 1.4 договору позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу - 14.12.2022 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості - 14.03.2023 (останнього дня строку кредитування).

За умовами пункту 1.5 договору загальні витрати позичальника за пільговий період складають 3 250,00 грн. в грошовому виразі та 94,072.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за пільговий період), загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 30 250,00 грн. у грошовому виразі та 1 052.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за весь строк кредитування). Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 13 250,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) складає 40 250,00 грн. Всі вказані в цьому пункті розрахункові величини як за пільговий період , так і за весь строк кредитування, включаючи загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовну реальну річну процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту, розраховані з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишається незмінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у с троки, визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості згідно з пунктом 1.4. договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань.

Відповідно до пункту 1.5.1 договору комісія за надання кредиту: 1 000,00 грн. від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

У пункті 1.5.2 договору визначено, що проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 2 250,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.

Згідно з пунктом 1.5.3 договору проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 27 000,00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені пунктами 2.2., 2.3. цього договору (пункт 1.6 кредитного договору).

Відповідно до пункту 3.2.6 договору кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим способом відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника. У випадку, якщо після відступлення прав вимоги за цим договором кредитодавець отримає від позичальника платіж (кошти) відповідно до частини 2 статті 516 Цивільного кодексу України, позичальнику не повертаються і зараховуються в рахунок виконання зобов`язань позичальника за цим договором.

У пункті 7.1. договору визначено, що цей договір (з додатками № 1, № 2 та Правилами) набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно з Правилами та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п. 2.1 цього договору. Строк дії цього договору складає період, що обчислюється з моменту його укладання і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань. Сторони домовились, що повне виконання зобов`язань повинно відбутись в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості згідно з пунктом 1.4. договору. Якщо зі спливом 3-го дня з моменту укладання цього договору кредитні кошти не будуть відправлені кредитодавцем та/або не будуть отримані позичальником у відповідності з визначеним способом надання кредиту, дія цього договору може бути припинена достроково з відповідним відображенням в Особистому кабінеті.

Згідно з довідкою ТОВ "Мілоан" вих. № б/н від 10.09.2025 договір про споживчий кредит № 7288105 від 29.11.2022 підписано позичальником 29.11.2022 із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором: U49204 (а.с. 15).

На виконання умов кредитного договору ТОВ "Мілоан" перерахувало на карту ОСОБА_1 суму кредиту в розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується залученим до матеріалів справи платіжним дорученням № 88027125 від 29.11.2022 на суму 10 000,00 грн. (а.с. 16, на звороті).

Разом з тим, згідно з відомістю ТОВ "Мілоан" про щоденні нарахування та погашення, станом на 07.04.2023 розмір неоплаченого тіла кредиту становить 6 800,00 грн.; розмір комісії на надання кредиту 1 000 грн.; розмір процентів - 21 528,00 грн.

29.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (новий кредитор) був укладений договір відступлення права вимоги № 97-МЛ (а.с. 18, на звороті, - 22), за умовами пункту 1.1. якого кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні йому права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (Портфель заборгованості).

Згідно з пунктом 1.2 договору внаслідок передачі (відступлення) Портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що входять до Портфеля заборгованості та відповідно вказаних у реєстрі боржників та набуває прав грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.

У пункті 6.2.3 договору визначено, що права вимоги переходять до нового кредитора у день здійснення фінансування (оплати) на користь кредитора у повному обсязі в сумі, вказаній в пункті 7.1 цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. Оформлення відступлення права вимоги здійснюється шляхом підписання Акту приймання-передачі реєстру боржників відповідно до пункту 8.3.2 договору.

За змістом пункту 7.1 договору, в якості компенсації за придбання (відступлення) прав вимоги, новий кредитор протягом 5-ти робочих днів від дати підписання цього договору сплачує кредиторові плату в розмірі, що станом на дату підписання сторонами цього договору складає 1 104 663,30 грн. без ПДВ.

У пункті 13.1. договору визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2026, але в будь-якому випадку до повного виконання відповідних зобов`язань сторонами.

Відповідно до платіжної інструкції № 71529 від 29.05.2023 ТОВ "ФК "Кредит - Капітал" сплатило ТОВ "Мілоан" 1 104 663,30 грн. за договором відступлення прав вимоги № 97-МЛ від 29.05.2023 (а.с. 27, на звороті).

29.05.2023 сторони підписали Акт приймання-передачі реєстру боржників від 29.05.2023 до договору відступлення прав вимоги № 97-МЛ від 29.05.2023, відповідно до якого кредитор передав, новий кредитор прийняв реєстр боржників від 29.05.2023, складений за формою згідно із додатком № 1 до договору. Кількість боржників: 2 909. Загальна сума заборгованості (кредитного портфелю): 40 165 175,33 грн. (а.с. 27).

Як вбачається із змісту витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 97-МЛ від 29.05.2023, ТОВ "Мілоан" відступило ТОВ "ФК "Кредит - Капітал" право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №7288105 від 29.11.2022 в загальній сумі заборгованості 29 328,00 грн., яка складається з наступних сум: 6 800,00 грн. - залишок по тілу кредиту; 21 528,00 грн. - залишок по відсотках; 1 000,00 грн. - залишок по комісії (а.с. 28).

Відповідно до виписки з особового рахунка за кредитним договором № 7288105 від 29.11.2022, сформованої ТОВ "ФК "Кредит - Капітал", загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 29 328,00 грн., яка складається з наступних сум: 6 800,00 грн. - залишок по тілу кредиту; 21 528,00 грн. - залишок по відсотках; 1 000,00 грн. - залишок по комісії (а.с. 18).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтями 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6. ч. 1. ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").

За змістом ч.ч. 1-2 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до ст. 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Також, спірні правовідносини між сторонами регулюються також Законом України "Про споживче кредитування". Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За встановлених судом обставин справи, між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 29.11.2022 був укладений договір про споживчий кредит, на виконання умов якого ТОВ "Мілоан" шляхом перерахування на кредитну карту 29.11.2022 було надано ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 10 000,00 грн.

Згідно з умовами укладеного між сторонами кредитного договору № 7288105 від 29.11.2022 строк кредитування - 105 днів, останній день строку кредитування, до якого позичальник має повернути кредит - 14.03.2023; загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) - 30 250,00 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) - 40 250,00 грн.; проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 2 250,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду; проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 27 000,00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Судом встановлено, що внаслідок порушення зобов`язань за кредитним договором щодо своєчасного та повного погашення кредиту у відповідачки утворилась заборгованість, яка за розрахунком відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ "Мілоан" складає 29 328,00 грн., яка складається з наступних сум: 6 800,00 грн. - залишок по тілу кредиту; 21 528,00 грн. - залишок по відсотках; 1 000,00 грн. - залишок по комісії.

У подальшому, право вимоги щодо вказаної заборгованості перейшло до ТОВ "ФК "Кредит - Капітал", що відображено у виписці з особового рахунка за кредитним договором № 7288105 від 29.11.2022, сформованої ТОВ "ФК "Кредит - Капітал", відповідно до якої загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 29 328,00 грн., яка складається з наступних сум: 6 800,00 грн. - залишок по тілу кредиту; 21 528,00 грн. - залишок по відсотках; 1 000,00 грн. - залишок по комісії.

Нарахована ТОВ "Мілоан" комісія за надання кредиту в розмірі 1 000,00 грн., яка відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" включається до загальних витрат за споживчим кредитом, передбачена умовами договору, відтак є обґрунтованою.

За перерахунком суду, суми заборгованості за основним боргом та комісією за вказаним договором є обґрунтованими та арифметично правильними.

Разом з тим, щодо позовних вимог в частині стягнення відсотків у розмірі 21 528,00 грн., господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частиною 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно з умовами кредитного договору № 7288105 від 29.11.2022 строк кредитування складає 105 днів, тобто до 14.03.2023 (останній день строку кредитування).

Таким чином, строк кредитування сплив 14.03.2023.

Матеріали справи не містять підтверджень про наявність умов договору щодо порядку пролонгації строку кредитування. Тому, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді умови пролонгації за кредитом.

Зазначені правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 .

За викладеного вбачається, у позикодавця виникло право нарахування процентів за договором тільки у межах строку його дії - до 14.03.2023.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, де зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України.

Отже, підстави для нарахування та сплати відсотків за період з 15.03.2023 до 07.04.2023 як це відображено у відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ "Мілоан" - відсутні.

З огляду на викладене, вимога про стягнення з відповідача на користь позивача відсотків, згідно з вказаною вище відомістю, підлягає задоволенню частково за період з 30.11.2022 по 14.03.2023 у розмірі 16 632,00 грн.

Таким чином, загальний розмір процентів, які ТОВ "Мілоан" мало право нарахувати за користування кредитом становить 16 632,00 грн.

Судом встановлено, що на підставі договору відступлення права вимоги № 97-МЛ від 29.05.2023 ТОВ "Мілоан" відступило ТОВ "ФК "Кредит - Капітал" право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 7288105 від 29.11.2022 у розмірі 29 328,00 грн., з яких: 6 800,00 грн. - залишок по тілу кредиту; 21 528,00 грн. - залишок по відсотках; 1 000,00 грн. - залишок по комісії.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч.3).

Згідно зі ст. 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

За приписами ч. 1 ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 515 Цивільного кодексу України, заміна кредитора не допускається у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, зокрема у зобов`язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

За змістом ст. 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно з ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Так, оцінюючи обсяг переданих прав за вказаним договором відступлення права вимоги, слід врахувати загальновизнаний принцип приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам (аналогічний висновок зазначено у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 31/160(29/170(6/77-5/100), від 02.03.2021 у справі №910/12257/13).

За вказаного суд відзначає, що дійсна вимога, яку ТОВ "Мілоан" могло передати ТОВ "ФК "Кредит - Капітал" становить 24 432,00, з них: 6 800,00 грн. - тіло кредиту, 1 000,00 грн. - комісія та 16 632,00 грн. - проценти за користування кредитом.

При цьому судом враховано, що за частинами 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 6800,00 грн. - основного боргу за кредитом, 16 632,00 грн. - простроченої заборгованості за сумою відсотків, 1 000,00 грн. - простроченої заборгованості за комісією за видачу кредиту.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає частина витрат по сплаті судового збору в сумі 2 018,01 грн.

Також позивач просить відшкодувати йому понесені витрати на правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з попереднім (орієнтовним) розрахунком, сума судових витрат на професійну правничу допомогу позивача становить 8 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані такі докази:

- договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 (а.с. 31 на звороті);

- Акт наданих послуг правової (правничої) допомоги № Д/8007 від 12.11.2025;

- Детальний опис наданих послуг від 12.11.2025 до Акту наданих послуг правової (правничої) допомоги № Д/8007 від 12.11.2025 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 (а.с. 33).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За умовами пункту 1.1. договору про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025 (далі - договір), укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Кредит - Капітал" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Апологет" (виконавець), клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності, та надає інші послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів клієнта.

Відповідно до пункту 2.3 договору, вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 (одну) кредитну справу складає: 8 000,00 грн. без ПДВ.

У пункті 2.4. договору сторони погодили, що детальна інформація про справу, обсяг послуг, ціну послуг вказуються в Акті наданих послуг.

12.11.2025 сторонами був підписаний Акт наданих послуг (правової (правничої) допомоги) № Д/8007, за умовами пункту 2 якого виконавцем надано клієнту, а клієнтом прийнято послуги згідно договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, за яким: боржник: ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; кредитний договір № 7288105 від 29.11.2022.

Згідно з пунктом 3 Акту сума наданих послуг відповідно до договору складає 8 000,00 грн.

Опис виконаної роботи вказаний в деталізованому описі до даного Акту (пункт 5 Акту).

Відповідно до детального опису наданих послуг від 12.11.2025 АО "Апологет" надано ТОВ "ФК "Кредит - Капітал" такі послуги:

- усна консультація Клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором (30 хв.);

- ознайомлення з матеріалами кредитної справи (2 год.);

- погодження правової позиції клієнта у справі (30 хв.);

- складання позовної заяви з урахування правової позиції клієнта (3 год. 30 хв.);

- подання заяви до суду від імені клієнта, 1 шт.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи зазначене, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібні за змістом висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та у додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22).

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123- 130 Господарського процесуального кодексу України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Як зазначено вище, вартість наданих позивачу адвокатським об`єднанням послуг склала 8 000,00 грн.

При цьому згідно з частинами 1-2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши вказані в Детальному описі наданих послуг до Акту №Д/8007 від 12.11.2025 надані адвокатським об`єднанням послуги: ознайомлення з матеріалами кредитної справи; погодження правової позиції клієнта у справі, суд вважає, що всі перераховані дії складовими частинами єдиного процесу складення позовної заяви з урахування правової позиції клієнта.

За вказаного, попри формальне розмежування на окремі види, надані послуги фактично становлять єдиний комплекс дій, спрямованих на підготовку позовної заяви. Позивач не довів обґрунтованості поділу цього процесу на самостійні етапи. Такий підхід свідчить про штучне дроблення послуг, що призвело до безпідставного збільшення вартості правничої допомоги.

Подібні правові висновки Верховного Суду наведені у додатковій постанові від 08.04.2021 у справі № 922/2321/20, від 14.07.2021 у справі № 916/1914/20, від 28.04.2021 у справі № 902/1051/19, від 26.09.2024 у справі № 910/11903/23.

Стосовно надання такої послуги як усна консультація клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором не є неминучими витратами для відшкодування у цій справі.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність й розумність (постанова Верховного Суду від 03.10.2024 у справі № 357/8695/23).

З огляду на подані позивачем докази щодо характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, з урахуванням положень наведених норм, сталої судової практики суду касаційної інстанції у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу та фактичних обставин справи, керуючись, у тому числі такими критеріями як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про те, що доведеними та обґрунтованими є витрати позивача на правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн.

Разом з тим, враховуючи, що спір між сторонами у цій справі вирішено шляхом часткового задоволення позову, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає можливим у даному випадку витрати позивача на професійну правничу допомогу покласти на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 4 165,30 грн. Решту витрат на професійну правничу допомогу слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Журавльової Дар`ї Геннадіївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, ідентифікаційний код 35234236) 6 800,00 грн. - основного боргу за кредитом, 16 632,00 грн. - простроченої заборгованості за сумою відсотків, 1 000,00 грн. - простроченої заборгованості за комісією за видачу кредиту, 2 018,01 грн. - частину витрат по сплаті судового збору та 4 165,30 грн. - частину витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили через 20 днів після підписання повного тексту і в цей же строк може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду у встановленому порядку.

Повне рішення складено - 07.08.2026.

Суддя Н.М. Камша