Рішення № 138820082, 28.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2026м. ДніпроСправа № 904/2500/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сана Мед, м. Київ

до Комунального некомерційного підприємства Криворізька міська лікарня №7 Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг

про відшкодування збитків у розмірі 342 400, 00 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Акімова А.Д.

Представники:

від позивача Ющенко О.О.

від відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сана Мед (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства Криворізька міська лікарня №7 Криворізької міської ради (далі - Відповідач) про відшкодування збитків у розмірі 342 400, 00 грн.

Заявлені вимоги обґрунтовані порушенням з боку Відповідача законодавства про публічні закупівлі, яке полягало у незаконному відхиленні пропозиції Позивача, що призвело до понесення останнім збитків у вигляді упущеної вигоди.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 року відкрито провадження у справі №904/2500/26, справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідач у відзиві на позов проти задоволення заявлених вимог заперечував, в тому числі, посилаючись на наявність об`єктивних та підтверджених офіційними документами підстав для відхилення пропозиції Позивача, а також не доведення Позивачем розміру заявлених до стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди.

02.07.2026 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні на 23.07.2026 року.

В засіданні 23.07.2026 року, після переходу до стадії ухвалення судового рішення, суд відклав проголошення рішення на 28.07.2026 року, про що повідомив сторін.

В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 28.07.2026 року оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів із дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.11.2025 року Відповідачем шляхом застосування запиту пропозиції постачальників оголошено закупівлю товарів за кодом ДК 021:2015: 33140000-3 - Медичні матеріали (стент-система корон з лік. покр. мат. стенту: Платино-іридієвий сплав, min/max O стенту: 2,25-4мм, сум.пр.5F, товщ. б-к:0,0032", мін.p бал: 6Атм, мін.p бал. на розрив: 14Атм, пр.вх.бал.0,019", min/max L ст.8-38, min L кат:1350 мм, min 2 рент-конт марк.) (ідентифікатор закупівлі - UA-2025-11-17-012073-a, посилання https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-11-17- 012073-a) на суму 397 000 грн. (далі - Закупівля).

До участі у Закупівлі було подано пропозиції від: ТОВ Сана Мед (Позивача) та ТОВ ІНСТАМЕД.

Відповідно до Протоколу розкриття пропозицій від 20.11.2025 року пропозицію Позивача визначено найбільш економічно вигідною.

20.11.2025 року Позивачем направлено на електронну адресу Відповідача, розміщену на електронному майданчику, сканкопію підписаного і заповненого Позивачем проекту договору про закупівлю.

22.11.2025 року Позивач направив підписаний проект договору у паперовому вигляді на офіційну адресу Відповідача через компанію Нова Пошта.

Таким чином, Позивач вважає, що він засвідчив готовність стати переможцем процедури закупівлі та виконати свої зобов`язання.

Протокольним рішенням уповноваженої особи КНП Криворізька МЛ №7 КМЛ № 67 від 25.11.2025 року, пропозицію Переможця відбору запиту пропозицій постачальників щодо Закупівлі відхилено на підставі підпункту 1 пункту 64 Порядку № 822.

Після цього, Відповідач розглянув пропозицію ТОВ ІНСТАМЕД та визнав його переможцем відбору з опублікуванням наміру про укладення договору.

28.11.2025 року між Відповідачем та ТОВ ІНСТАМЕД укладено договір про закупівлю № 126/2220.

Позивач вважає дії Відповідача щодо відхилення його пропозиції як Переможця відбору неправомірними та зазначає, що внаслідок необґрунтованої відмови від укладення договору про закупівлю йому завдано збитків (у вигляді втраченої вигоди) у розмірі 342 400,00 грн., яка дорівнює сумі договору, що мав бути укладений сторонами за результатами процедури закупівлі.

Відповідно до ст.ст. 22, 623 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). При цьому розмір збитків підлягає доказуванню кредитором.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між такою поведінкою та збитками, а також вини. Обов`язок доведення наявності збитків, їх розміру та причинного зв`язку покладається на позивача, тоді як відповідач повинен довести відсутність своєї вини. Відсутність хоча б одного із зазначених елементів виключає можливість покладення на особу цивільно-правової відповідальності.

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Розглядаючи вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу), спричинених необґрунтованим відхиленням тендерної пропозиції переможця закупівлі, суд зазначає, що за своєю правовою природою такі збитки не можуть тотожно дорівнювати повній вартості (сумі) договору поставки.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України упущеною вигодою є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Водночас сума договору є загальним грошовим виразом усіх зобов`язань сторін за договором та охоплює не лише очікуваний прибуток постачальника, а й усі витрати, необхідні для його виконання, зокрема собівартість товару, витрати на його транспортування, сплату податків, інші обов`язкові платежі та витрати, пов`язані з виконанням договору.

Отже, стягнення на користь постачальника повної вартості договору як упущеної вигоди призвело б до компенсації не лише неодержаного прибутку, а й витрат, яких позивач фактично не поніс, а також до збереження у його власності товару, який мав бути поставлений. Такий підхід суперечив би компенсаційному характеру цивільно-правової відповідальності та призводив би до безпідставного збагачення потерпілої сторони.

Наведений підхід узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20 та від 17.11.2021 у справі № 910/7511/20, відповідно до яких упущена вигода є розрахунковою величиною, яка визначається як чистий прибуток, що міг бути реально отриманий кредитором, та має обчислюватися з урахуванням витрат, необхідних для виконання відповідного договору.

Водночас господарське судочинство ґрунтується на принципах змагальності та диспозитивності (статті 13, 14 ГПК України), відповідно до яких саме позивач зобов`язаний довести наявність усіх обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Матеріали справи не містять доказів, які б давали можливість встановити розмір саме неодержаного прибутку Позивача. Останнім не надано розрахунку собівартості товару, відомостей про витрати, необхідні для виконання договору, розрахунку очікуваного прибутку чи інших документів, які б дозволяли визначити розмір упущеної вигоди. Фактично заявлена до стягнення сума відповідає повній сумі договору, а не розміру чистого доходу, який Позивач міг би реально отримати у разі його виконання.

За таких обставин суд позбавлений можливості самостійно визначити розмір збитків, оскільки таке визначення ґрунтувалося б виключно на припущеннях. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 30.03.2021 у справі № 908/2261/17, саме позивач повинен надати належні та допустимі докази, які підтверджують реальність та розмір заявленої упущеної вигоди. Право суду визначити розмір збитків за власною оцінкою може бути реалізовано лише тоді, коли сам факт завдання збитків доведений, а неможливість встановлення їх точного розміру зумовлена об`єктивними причинами, а не неналежним виконанням позивачем свого процесуального обов`язку щодо доказування.

Таким чином, Позивач не довів належними та допустимими доказами розміру заявлених до стягнення збитків, що є одним із необхідних елементів складу цивільного правопорушення. Недоведеність цього елемента складу цивільного правопорушення сама по собі унеможливлює застосування такого способу захисту, як стягнення збитків.

За таких обставин надання судом остаточної правової оцінки іншим елементам складу цивільного правопорушення (протиправності поведінки відповідача, причинному зв`язку та вині) не може вплинути на висновок щодо відсутності підстав для задоволення позову, оскільки навіть встановлення їх наявності не усуває недоведеність обов`язкового елемента відповідальності збитків та їх розміру. Відтак дослідження цих обставин не є необхідним для правильного вирішення спору по суті.

Враховуючи викладене, заявлені Позивачем вимоги про стягнення збитків у розмірі 342 400,00 грн. підлягають відхиленню в повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.08.2026

Суддя О.В. Ліпинський