Рішення № 138820081, 28.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2026м. ДніпроСправа № 904/2822/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Макротрансгруп", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", м. Дніпро

про стягнення 353 087, 58 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Акімова А.Д.

Представники:

від позивача: Голубєва А.О.

від відповідача: Догонова Т.В.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Макротрансгруп" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі - Відповідач) про стягнення грошових коштів в сумі 353 087,58 грн., з яких: 250 834, 00 грн. - основна заборгованість, 4 573,76 грн. - пеня, 23 968,94 грн. - 3% річних, 73 710,88 грн. - інфляційні втрати.

Заявлені вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору №22284 від 15.09.2022 в частині оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2026 року відкрито провадження у справі №904/2822/26, справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву Відповідач проти задоволення заявлених вимог заперечував, посилаючись на те, що Позивачем безпідставно нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати та відсотки річні, оскільки сторони договору в п. 11.1 встановили, що прострочені Замовником грошові зобов`язання, передбачені даним договором, повинні виконуватися без урахування індексу інфляції та трьох процентів річних, тобто розмір процентів та інфляція прирівнюються до нуля відсотків.

Також заперечення Відповідача обґрунтовані тим, що Позивач не довів факт настання обов`язку з оплати поставленого товару, який виникає лише за умов надання Постачальником належним чином оформлених товарно-транспортних накладних із зазначенням в таких документах коду товару згідно УКТ ЗЕД.

02.07.2026 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні на 21.07.2026 року.

В засіданні 21.07.2026 року, після переходу до стадії ухвалення судового рішення, суд відклав проголошення рішення на 28.07.2026 року, про що повідомив сторін.

В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 28.07.2026 року оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів із дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.09.2022 року між позивачем (Постачальником) та Відповідачем (Замовником) укладено Договір про закупівлю № 22284 (надалі Договір) згідно протоколу засідання ТК ПрАТ ДТРЗ щодо розгляду пропозицій учасників процедури електронних торгів Відкриті торги Аукціон № 159 від 01.09.2022/06.09.2022 р., електронні торги № UA-2022-08-18-005402-а) на загальну суму 6 901 238,40 грн.

Згідно п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити (передати) у власність Замовника Товар найменування, марка й кількість якого вказується в специфікації (Додаток №1), яка є невід`ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому Договорі.

Відповідно до п. Договору 1.2. Найменування (асортимент) Товару: запасні частини до дизелю тепловозу ЧМЕ-3.

Пунктами 1.4., 1.5. Договору передбачено, що ціна товару, що поставляється за договором вказана в специфікації. Право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі або ушкодження товару переходить від Постачальника до Замовника у момент, коли товар поставлений відповідно до умов договору.

Розрахунки провадяться у безготівковій формі на рахунок Постачальника, вказаний в договорі, в національній валюті України - гривні. Замовник здійснює оплату поставленого товару з відтермінуванням 45 календарних днів з дати поставки товару та на підставі отриманого від Постачальника оригіналу рахунку, але не раніше реєстрації податкової накладної, при умові своєчасного падання Постачальником належним чином оформлених рахунку - фактури, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, документів щодо якості на Товар. У документах, а саме: рахунку-фактурі, видатковій накладній, товарно-транспортній накладній, податковій накладній зазначається код товару згідно УКТ ЗЕД (п.п. 4.1., 4.2. Договору)

Згідно п. 5.1. Договору Поставка Товару здійснюється партіями, не пізніше 5 календарних днів з дня отримання Постачальником письмової заявки Замовника (за допомогою факсимільного зв`язку, телеграмою, або шляхом передачі на e-mail пошту Постачальника, яка зазначена в розділі 15 договору). Кількість та асортимент партії товару визначається в заявці Замовника.

Відповідно до п. 5.2.Договору Передача товару Замовнику здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну Товару та загальну вартість партії товару, що постачається. На загальну вартість Товару нараховується ПДВ за ставкою, встановленою чинним законодавством України. Разом з видатковою накладною Постачальник зобов`язується надати Замовнику 1 (один) екземпляр товарно-транспортної накладної, документи визначені п. 2.2 Договору, та за необхідності документи визначені п. 6.3.6 даного Договору.

Постачальник зобов`язаний поставити товар, упакований звичайним для такого товару способом або способом, встановленим державним стандартом, ТУ. Представник Замовника при прийнятті товару звіряє відповідність кількості і асортименту товару, вказаних в видатковій накладній, розписується за отримання товару та передає Постачальнику (при необхідності) доручення на отримання партії товару. У разі якщо кількість товару вказана в накладній, менша ніж узгоджена, товар вважається поставленим в кількості, що вказана в накладній. У разі якщо кількість товару вказана в накладній, більша ніж узгоджена кількість, Замовник мас право відмовитись від лишку товару. (п.п. 5.3., 5.4. Договору).

Пунктом 5.5. Договору визначено умови поставки: DDP, відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс-2010", транспортом та за рахунок Постачальника. Місце поставки (передачі) Товару: Україна, 49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пул. Академіка Белелюбського,7 (склад Замовника).

Згідно п. 10.1 Договору, в редакції Додаткової угоди №1 від 29.12.2022 року, Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.03.2023 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Звертаючись з даним позовом до суду Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Відповідачу поставлений товар на загальну суму 1 806 252,00 грн. Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, сплативши суму 1 555 417,20 грн., у зв`язку з чим, в останнього виникла заборгованість перед Позивачем в розмірі 250 834,80 грн.

За доводами Позивача, заборгованість в зазначеному розмірі виникла внаслідок не здійснення Відповідачем оплати товару, що отриманий за видатковими накладними № РН-0000004 від 13.01.2023 р. на суму 219 580,00 грн., №РН-0000006 від 17.01.2023 р. на суму 23 266,80 грн. та №РН-0000013 від 14.02.2023 р. на суму 7 987,20 грн., а також товарно-транспортними накладними: №МТГ-130123 від 13.01.2023 р. №МТГ-170123 від 17.01.2023 р. №МТГ-140223 від 14.02.2023 р, №МТГ-140223 від 14.02.2023 р.

Позивач неодноразово звертався до Відповідача з вимогами про сплату заборгованості за поставлений товар, які залишені останнім без відповіді та задоволення.

На час розгляду справи, доказів сплати заборгованості суду не надано.

Згідно вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до положень статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що у якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання.

Згідно положень ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов`язку сплатити неустойку.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Пунктом 7.5. Договору сторони погодили, що у разі порушення строків оплати, Замовник сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,01% від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню за загальний період прострочення оплати товару з 27.02.2023 року 30.09.2023 року в розмірі 4 573,76 грн.

Як вище встановлено судом, пунктом 4.2. сторони погодили, що Замовник здійснює оплату поставленого товару з відтермінуванням 45 календарних днів з дати поставки товару.

З урахуванням наведених умов договору, товар, поставлений за видатковою накладною №РН-0000004 від 13.01.2023 року мав бути оплачений до 27.02.2023 року включно; за видатковою накладною №РН-0000006 від 17.01.2023 року строк оплати до 03.03.2023 року включно; за видатковою накладною №РН-0000013 від 14.02.2023 року строк оплати до 31.03.2023 року включно.

Враховуючи викладене, прострочення оплати товару за кожною окремою накладною, та відповідно початок нарахування неустойки слід рахувати починаючи з:

- 28.02.2023 року (за видатковою накладною №РН-0000004 від 13.01.2023 року)

- 04.03.2023 року (за видатковою накладною №РН-0000006 від 17.01.2023 року)

- 01.04.2023 року (за видатковою накладною №РН-0000013 від 14.02.2023 року)

За підрахунками суду, розмір пені за загальний період прострочення з 28.02.2023 року по 30.09.2023 року становить 4 548,68 грн.

Згідно положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеної норми закону Позивач розрахував та просить стягнути з Відповідача три проценти річних у розмірі 23 968,94 грн., а також, інфляційні втрати в розмір 73 710,88 грн. за період прострочення виконання грошового зобов`язання з березня 2023 року по березень 2026 року.

Відповідач заперечує проти задоволення цих вимог, посилається на п. 11.1 договору, згідно з яким сторони дійшли згоди про те, що прострочені замовником грошові зобов`язання повинні виконуватися без урахування індексу інфляції та трьох відсотків річних та прирівняли розмір процентів та інфляції до нуля відсотків.

За змістом статті 625 Цивільного кодексу України сторони можуть на власний розсуд визначити інший розмір процентів річних. Займенник "інший" в українській мові має значення означального, тобто вказує на ознаку, але не називає її і розуміється як такий, який відрізняється від названого, даного, встановленого і таке інше. У цьому випадку проценти, визначені у договорі, є відмінними від встановлених у статті 3%. Тобто 3% - розмір, який застосовується у випадку, коли сторони не визначили у договорі відповідного розміру. Водночас, сторони вільні у визначенні відмінного від трьох процентів розміру, щодо якого вони дійшли згоди та зазначили його у договорі. Ключовим є сам факт застосування положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та встановлення погодженого розміру, у тому числі якщо він становить 0.

Положення договору, погоджене сторонами та викладене саме у формі встановлення розміру процентів (0), вказує на фактичну реалізацію принципу свободи договору, як одного з основоположних у цивільному законодавстві.

Оскільки частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України надає можливість самостійного визначення розміру процентів річних від простроченої суми і дійшовши згоди щодо нього, сторони реалізували таке право у такому значенні, щодо якого у них не виникло заперечень.

Хоча зобов`язання сплатити проценти річних, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, є способом компенсації майнових втрат, однак неможливо відокремити таку компенсацію від права сторін встановлювати відповідний її розмір, який на їх думку буде розумним та справедливим у сукупності з імперативним відшкодуванням матеріальних втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 910/4519/18.

У даному випадку сторони у пункті 11.1 договору погодили інший розмір процентів річних, відмінний від встановленого ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, який дорівнює нулю, а тому позовна вимога в частині стягнення 3% річних у розмірі 23 968,94 грн. є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Суд відхиляє доводи Відповідача про відсутність підстав для стягнення інфляційних втрат з посиланням на умови пункту 11.1 договору, оскільки стаття 625 Цивільного кодексу України не надає сторонам права встановлювати умови застосування інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання або змінювати їх розмір.

До того ж втрата вартості коштів від інфляційних процесів захищена можливістю стягнення індексу інфляції, що і заявлено позивачем.

Що стосується самого розрахунку заявлених до стягнення інфляційних втрат, то за підрахунками суду, розмір відповідних нарахувань за загальний період прострочення з березня 2023 року по березень 2026 складає 68 979,60 грн.

На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню частково, шляхом стягнення з відповідача суми 324 362,28 грн., з яких: 250 834,00 грн. - основна заборгованість, 4 548,68 грн. - пеня, 68 979,60 грн. - інфляційні втрати, в решті позовних вимог слід відмовити.

Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача, які ґрунтуються на недоведені Позивачем факту настання строку для оплати товару, оскільки згідно умов п. 4.2. Договору, Замовник здійснює оплату поставленого товару з відтермінуванням 45 календарних днів із дня поставки товару. Тобто, сторони договору встановили конкретний строк виконання зобов`язання, зі спливом якого, Відповідач має оплатити товар.

Відповідач факт здійснення поставки товару, який підтверджено належним чином оформленими первинними документами (видатковими накладними) не спростував, строк відтермінування оплати товару сплив, а відтак, обов`язок Відповідача щодо оплати товару настав.

Умови пункту 4.2. Договору, які визначають такі підстави для здійснення оплати, як отримання рахунку, реєстрація податкової накладної, а також вимоги щодо змісту видаткової накладної, товарно-транспортної та податкової накладних, по суті не змінюють умов в частині строку виконання зобов`язання, а отже, наявність або відсутність таких документів не звільняє відповідача від обов`язку оплати за поставлений товар та не виключають його відповідальності за порушення цього зобов`язання.

Крім того, відносно доводів Відповідача щодо відсутності у видаткових накладних та ТТН коду УКТ ЗЕД слід зазначає, що з урахуванням того, що відповідний код товару згідно УКТ ЗЕД зазначено постачальником у податкових накладних, не зазначення вказаного коду товару в інших документах, не є підставою для не визнання дійсними цих господарських операцій, оскільки наявність у видаткових накладних та ТТН найменування товару, яке відповідає укладеній між сторонами Специфікації, дає можливість ідентифікувати товари, отримані покупцем.

Отже, такі неістотні недоліки видаткових накладних та ТТН не є підставою для не визнання господарської операції.

Згідно приписів ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Приписами частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору у разі подання до суду процесуальних документів в електронній формі.

Як вбачається з матеріалів справи, під час звернення з даним позовом до суду в електронній формі, Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5 296,31 грн., однак з урахуванням визначеного законом понижуючого коефіцієнту 0,8, розмір судового збору мав складати суму 4237,05 грн.

З огляду на викладене, суд роз`яснює Позивачу, що зайво сплачений судовий збір в розмірі 1059,26 грн. може бути повернений за клопотанням останнього.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 129, 165, 202, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 7, код ЄДРПОУ 00659101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Макротрансгруп" (49000, місто Дніпро, пр. Слобожанський, будинок 20, код ЄДРПОУ 43049678) 250 834,00 грн. основного боргу, 4 548,68 грн. пені, 68 979,60 грн. інфляційних втрат, 3 892,35 грн. витрат зі сплати судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.08.2026

Суддя О.В. Ліпинський