Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"27" липня 2026 р. Cправа № 902/559/26
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,
за участю секретаря судового засідання Соболєва В.А.,
представника позивача - Починка В.В.,
у відсутності представника відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансінвест ЮА" (вул. Нагірна, буд. 19-Ч, приміщення 2Н, м. Вінниця, 21019)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіома Трейд" (вул. Стрілецька, буд. 51, кв. 6, м. Вінниця, 21007)
про стягнення 937435,44 грн,
В С Т А Н О В И В :
На розгляд Господарського суду Вінницької області в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансінвест ЮА" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіома Трейд" 937435,44 грн.
В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки №Д-27/11 від 27.11.2024 в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансінвест ЮА" заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіома Трейд" 937435,44 грн, з яких: 652501,16 грн - основного боргу; 61150,66 грн - інфляційних втрат; 22455,38 грн - 3% річних та 201328,24 грн - пені.
Ухвалою суду від 28.04.2026 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/559/26 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.05.2026 о 10:00 год.
На підставі відповідного клопотання представнику позивача забезпечено участь у судових засіданнях у справі № 902/559/26 у суді першої інстанції в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Під час підготовчого провадження, строк якого протокольною ухвалою від 26.05.2026 продовжено на 30 днів в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України, учасникам справи надано можливість скористатися правом для вчинення процесуальних дій, зокрема на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.
Поряд з цим за клопотанням представника відповідача (вх. №01-30/5343/26 від 25.05.2026) ухвалою від 26.05.2026 підготовче засідання було відкладено на 07.07.2026 о 14:00 год.
Також представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 01-30/6738/26 від 06.07.2026) до набрання законної сили рішенням у справі №902/738/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіома Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранссервіс КР" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансінвест ЮА" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №2 від 11.03.2026.
Зазначене клопотання про зупинення провадження у справі судом відхилено, про що 07.07.2026 постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі, оскільки суд не позбавлений права та можливості надати оцінку договору про відступлення права вимоги №2 від 11.03.2026 в межах даного спору.
Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито таку стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 28.07.2026 об 11:30 год., про що 07.07.2026 постановлено відповідну протокольну ухвалу.
На визначений час у судове засідання 28.07.2026 з`явився представник позивача, який заявлений позов підтримав у повному обсязі з підстав та обставин, викладених у позовній заяві.
Повідомлений належним чином про судове засідання відповідач (шляхом доставки ухвали від 09.07.2026 до Електронного кабінету ЄСІТС) правом участі у судовому засіданні 28.07.2026 не скористався. Поряд з цим подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату (вх. № 01-30/7585/26 від 27.07.2026), враховуючи неможливість бути присутнім у засіданні на визначену дату.
Дослідивши вказане клопотання, судом постановлено протокольну ухвалу про його відхилення, оскільки згідно із п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
27.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аксіома Трейд" (Покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертранссервіс КР" (Постачальник) було укладено Договір поставки №Д-27/11 (Договір поставки), згідно із п.1.1 якого Постачальник зобов`язався в порядку і на умовах, визначених цим Договором, приймати і оплачувати такий Товар.
Пунктом 5.3 Договору поставки визначено, що розрахунки між Сторонами проводяться шляхом безготівкового перерахування грошових коштів з рахунку Покупця на рахунок Постачальника згідно з умовами розрахунків, узгоджених Сторонами відповідною Специфікацією до даного Договору.
На виконання умов Договору протягом 2025 року Постачальник здійснив поставку Покупцю Товару відповідно до наявних у матеріалах справи копій видаткових накладних, які підписано та скріплено печатками обох сторін.
Поряд з цим Покупець за отриманий товар розрахувався частково, поставка товару здійснювалася як на умовах передплати, так і без попередньої оплати, хоча умовами укладених між сторонами специфікацій (додатки до Договору поставки; а.с. 10-11, т.1) передбачалася поставка товару на умовах повної або часткової передплати.
Несплаченою залишається вартість поставленого товару в розмірі 652 501,16 грн.
За Договором про відступлення права вимоги (цесії) №2 від 11.03.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертранссервіс КР" відступлено право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіома Трейд" за Договором №Д-27/11 від 27.11.2024 Новому кредитору - Товариству з обмеженою відповідальністю "Трансінвест ЮА" (позивач).
Згідно із п. 1.2. Договору про відступлення права вимоги (цесії) №2 від 11.03.2026 сума загального боргу, право вимоги щодо якої відступається на користь Нового кредитора: 65250116 грн. Штрафні санкції (штраф, пеня, неустойка), комісії, винагороди, компенсації, відсотки (проценти), в тому числі відповідальність за порушення грошового зобов`язання за Договором згідно ст. 625 Цивільного кодексу України та інша матеріальна відповідальність, яка може бути нарахована у відповідності до умов Договору (правочину) наведеному (их) в Додатку №1 до Договору відступаються у повному обсязі на користь Нового кредитора
За змістом листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранссервіс КР" вих. №13 від 11.03.2026, направленого рекомендованою кореспонденцією 13.03.2026 (з описом вкладення) останній повідомив відповідача про уступлення права вимоги за Договором поставки.
У зв`язку з відступленням права вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансінвест ЮА" звернулося із позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіома Трейд" 652501,16 грн - основного боргу, а також 61150,66 грн - інфляційних втрат; 22455,38 грн - 3% річних та 201328,24 грн - пені, нарахованих внаслідок прострочення виконання відповідного зобов`язання.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (ЦК України) зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 627 ЦК України, ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частиною 2 статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 514 ЦК України).
Враховуючи дотримання форми та змісту щодо визначення істотних умов договору відсутні підстави вважати неукладеним Договір відступлення права вимоги (цесії) №2 від 11.03.2026.
В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.
В силу приписів ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За змістом статей 655, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити переданий йому товар у строк та в порядку, визначених договором.
Як слідує з матеріалів справи, відповідач є боржником, що прострочив, позаяк не здійснив остаточний розрахунок за Договором поставки за фактом отримання Товару в загальному розмірі 652501,16 грн.
В силу приписів ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Так, матеріалами справи підтверджується, що позивач як Новий кредитор звертався до відповідача із претензією про погашення 652501,16 грн основного боргу (вих. №5 від 11.03.2025; а.с. 61-62), однак реагування Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіома Трейд" на таку претензію матеріали справи не містять.
Отже, відповідно зобов`язання є простроченим за фактом отримання товару відповідно до умов, визначених у Специфікаціях. Тому вимога позивача про стягнення 652501,16 грн основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 61150,66 грн - інфляційних втрат; 22455,38 грн - 3% річних та 201328,24 грн - пені, нарахованих внаслідок прострочення виконання відповідного зобов`язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Згідно із п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.
Згідно із п.6.5. Договору поставки при порушенні строків оплати поставленого Товару, які визначені в Специфікації до даного Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.
Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" нарахування пені, інфляційних втрат та 3 % річних за відповідні періоди прострочення, судом помилок в періодах нарахування та сумах не виявлено, при цьому такі нарахування перебувають в межах розрахунку суду (кінцева дата нарахування 23.04.2026).
Отже, суд дійшов висновку про обґрунтованість нарахування 61150,66 грн - інфляційних втрат; 22455,38 грн - 3% річних та 201328,24 грн - пені, а відтак і про задоволення позову в цій частині.
За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, скористатись іншими процесуальними правами.
Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує з умов укладених між сторонами Договорів, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.
Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду відзиву, доказів в спростування позовних вимог, власного контррозрахунку заборгованості чи доказів погашення заборгованості.
За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.
В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, враховуючи, що позов задоволено повністю, витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача в сумі 11249,23 грн. При обчисленні ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" застосовано коефіцієнт 0,8, оскільки позовну заяву подано в електронній формі в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 20000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесення таких витрат позивачем надано договір про надання правничої допомоги №11/03/26 від 11.03.2026, додаткову угоду №2 до Договору від 11.03.2026, що встановлює фіксований гонорар в сумі 20000 грн, рахунок на оплату від 15.04.2026 №7, та платіжну інструкцію №13 від 23.04.2026 про оплату послуг адвоката в сумі 20000 грн.
Відповідач клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не подав, їх співмірність не спростував.
З огляду на положення статей 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи характер спору, обсяг наданих адвокатом послуг, підтвердження їх фактичного надання та оплати, суд доходить висновку, що заявлені витрати є реальними, документально підтвердженими та співмірними, а тому підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.
Керуючись статтями 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіома Трейд" (вул. Стрілецька, буд. 51, кв. 6, м. Вінниця, 21007, код ЄДРПОУ 45432773) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансінвест ЮА" (вул. Нагірна, буд. 19-Ч, приміщення 2Н, м. Вінниця, 21019, код ЄДРПОУ 45280760) 652501,16 грн - основного боргу; 61150,66 грн - інфляційних втрат; 22455,38 грн - 3% річних; 201328,24 грн - пені; 11249,23 грн - витрат на сплату судового збору та 20000 грн - витрат на професійну правничу допомогу.
3. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Оскільки в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.
Повне рішення складено 07 серпня 2026 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи.
Судове рішення № 138820046, Господарський суд Вінницької області було прийнято 27.07.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 902/559/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: