Ухвала суду № 138819681, 05.08.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/10918/26

Провадження № 1-кс/712/3917/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Черкаси

Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваної ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси клопотання старшого слідчого слідчого відділу Черкаського Управління СБ України в Черкаській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 22026250000000032 від 28.01.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Синьооківка Золотоніського р-ну Черкаської обл., громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст поданого клопотання

Старший слідчий слідчого відділу Управління СБУ в Черкаській області ОСОБА_4 , за погодженням прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1 та ч. 3 ст. 358 КК України.

За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_5 у період із 01.12.2019 до 01.08.2023 працювала секретарем лікарсько-консультативної комісії комунального підприємства «Золотоніський міський центр первинної медико-санітарної допомоги (сімейної медицини)» Золотоніської міської ради, у зв`язку із чим була обізнана з порядком функціонування лікарсько-консультативних комісій, оформлення медичних документів та ухвалення рішень щодо встановлення інвалідності.

Слідство вважає, що ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з невстановленими особами та з корисливих мотивів, організувала механізм виготовлення підроблених медичних документів для їх подальшого використання військовослужбовцями або військовозобов`язаними з метою звільнення від проходження військової служби чи отримання відстрочки від призову під час мобілізації.

Зокрема, 27.07.2026 о 12 год 57 хв ОСОБА_7 під час особистого листування у месенджері «WhatsApp» звернулася до ОСОБА_5 щодо надання допомоги у виготовленні медичного документа для її знайомого - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою його звільнення з військової служби.

У період із 12 год 58 хв до 13 год 15 хв ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_7 , що може допомогти у виготовленні такого документа, визначила строк його виготовлення, порядок передання документів, спосіб оплати та розмір грошової винагороди 2 000 доларів США.

Надалі ОСОБА_5 повідомила про необхідність сплати авансу в розмірі 50 відсотків від зазначеної суми, отримання копій особистих документів ОСОБА_8 , а також зазначила, що готовий документ буде надіслано через поштового оператора ТОВ «Нова пошта».

Для перерахування коштів ОСОБА_5 надала ОСОБА_7 реквізити банківських карток. 28.07.2026 ОСОБА_7 здійснила перерахування коштів у розмірах 4 975 грн, 4 800 грн та 34 000 грн на банківську картку, якою, за даними слідства, користувалася ОСОБА_5 , після чого надіслала їй фотографії квитанцій про оплату.

ОСОБА_7 також надіслала ОСОБА_5 зображення свідоцтва про народження дитини ОСОБА_8 , свідоцтва про шлюб, паспорта та документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків.

У подальшому, у період із 29.07.2026 до 30.07.2026 ОСОБА_5 , перебуваючи на території Золотоніського району Черкаської області, діючи умисно та за попередньою змовою з невстановленими особами, виготовила підроблений медичний висновок № 2690/І від 30.07.2026 про дитину з інвалідністю віком до 18 років на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначивши в ньому діагноз «інсулінозалежний цукровий діабет», який у дитини відсутній.

30.07.2026 о 10 год 22 хв ОСОБА_5 надіслала ОСОБА_7 зображення вказаного медичного висновку для перевірки правильності внесених даних, а близько 11 год 46 хв відправила документ через поштомат № 48421 ТОВ «Нова пошта» у м. Золотоноша на відділення № 2 ТОВ «Нова пошта» у м. Черкаси.

Сторона обвинувачення вважає, що зазначений документ мав бути використаний ОСОБА_8 як підстава для звільнення від проходження військової служби, а дії ОСОБА_5 були спрямовані на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.

За наведених обставин ОСОБА_5 підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України; у підробленні офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією або іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою його використання іншою особою, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, а також у збуті такого документа, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

ОСОБА_5 30.07.2026 затримано в порядку ст. 208, 615 КПК України.

31.07.2026 їй повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358 КК України.

Обґрунтованість підозри слідчий підтверджує протоколом обшуку від 30.07.2026 за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , протоколом її затримання від 30.07.2026, протоколами допиту свідка ОСОБА_7 від 20.07.2026, 28.07.2026 та 30.07.2026, матеріалами листування у месенджері «WhatsApp», відомостями про перерахування грошових коштів, а також іншими матеріалами досудового розслідування.

Необхідність застосування тримання під вартою слідчий обґрунтовує існуванням ризиків, передбачених пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На думку слідчого, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам, тому він просить застосувати до ОСОБА_5 тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави.

2. Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити, застосувавши до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави.

Підозрювана ОСОБА_5 та її захисник ОСОБА_6 заперечили проти застосування тримання під вартою та просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Сторона захисту звернула увагу на те, що ОСОБА_5 сприяє органу досудового розслідування, не ухиляється від проведення процесуальних дій та не вчиняла спроб знищити докази чи вплинути на інших осіб.

Крім того, захисник зазначила, що на утриманні та під безпосереднім доглядом підозрюваної перебуває двоє малолітніх дітей, одна із яких восьмимісячна, а також що ОСОБА_5 необхідно піклуватися про хворого батька. На підтвердження цих обставин стороною захисту надано відповідні документи.

На думку сторони захисту, міцні сімейні та соціальні зв`язки підозрюваної, її належна поведінка після початку кримінального переслідування та готовність виконувати покладені судом обов`язки свідчать про можливість запобігання заявленим ризикам шляхом застосування цілодобового домашнього арешту.

3. Мотиви та оцінка слідчого судді

3.1. Законодавчі підстави для застосування запобіжного заходу

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжні заходи належать до заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно із ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт і тримання під вартою.

Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися, знищувати або спотворювати докази, незаконно впливати на учасників провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжити чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є одночасна наявність обґрунтованої підозри та ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Частиною 6 ст. 176 КПК України встановлено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема, ст. 109-114-2 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Отже, оскільки ОСОБА_5 підозрюється, зокрема, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, питання про можливість застосування домашнього арешту безпосередньо залежить від того, чи доведено стороною обвинувачення хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

При цьому відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених ст. 109114-2 КК України, має право не визначати розмір застави.

3.2. Набуття статусу підозрюваної

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваною є, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, або особа, затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.

З матеріалів клопотання встановлено, що 30.07.2026 о 17 год 02 хв ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208, 615 КПК України, а 31.07.2026 їй вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1 та ч. 3 ст. 358 КК України.

Отже, ОСОБА_5 набула процесуального статусу підозрюваної, а тому щодо неї може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

3.3. Наявність обґрунтованої підозри

Кримінальний процесуальний закон не вимагає на стадії обрання запобіжного заходу встановлення винуватості особи поза розумним сумнівом.

Поняття «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити відповідне кримінальне правопорушення.

Під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя не оцінює докази з погляду їх достатності для ухвалення обвинувального вироку, а визначає лише, чи є причетність особи до інкримінованих їй діянь вірогідною та чи виправдовує наявна інформація подальше розслідування й застосування обмежувального заходу.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 на цьому етапі кримінального провадження підтверджується сукупністю матеріалів, долучених до клопотання, зокрема: протоколом обшуку від 30.07.2026 за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , протоколом її затримання від 30.07.2026, протоколами допиту свідка ОСОБА_7 від 20.07.2026, 28.07.2026 та 30.07.2026, матеріалами листування у месенджері «WhatsApp», відомостями про перерахування грошових коштів, а також іншими матеріалами досудового розслідування.

Наведені відомості у своїй сукупності об`єктивно пов`язують ОСОБА_5 із діями, викладеними у повідомленні про підозру, та є достатніми для висновку, що вона могла бути причетною до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень.

Разом із тим такий висновок не є констатацією винуватості ОСОБА_5 . Остаточна правова кваліфікація її дій, допустимість і достатність доказів, наявність умислу та доведеність усіх елементів складу кримінального правопорушення підлягають перевірці під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду по суті.

3.4. Наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України

Ризики мають визнаватися встановленими за наявності обґрунтованої ймовірності того, що підозрювана може вчинити відповідні дії. Закон не вимагає доведення того, що вона обов`язково їх вчинить, однак наведені стороною обвинувачення обставини повинні свідчити про реальну, а не абстрактну можливість такої поведінки.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

ОСОБА_5 підозрюється, зокрема, у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Тяжкість можливого покарання сама по собі не може бути єдиною підставою для висновку про існування ризику переховування.

Слідчий суддя враховує наявність у ОСОБА_5 постійного місця реєстрації та фактичного проживання, двох малолітніх дітей, одна із яких восьмимісячна, хворого батька, який потребує догляду, а також відомості про сприяння підозрюваної органу досудового розслідування. Ці обставини характеризують її соціальні зв`язки як міцні та знижують інтенсивність ризику переховування.

Водночас усвідомлення ОСОБА_5 тяжкості підозри, обсягу доказів і можливості призначення реального покарання у вигляді позбавлення волі об`єктивно може спонукати її до ухилення від органу досудового розслідування та суду.

Отже, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеним.

Щодо ризику знищення, приховування або спотворення речей і документів

Інкриміновані ОСОБА_5 дії вчинялися з використанням мобільного зв`язку, месенджера «WhatsApp», банківських рахунків, електронних зображень документів і поштових відправлень.

Доказове значення у цьому кримінальному провадженні можуть мати електронне листування, медіафайли, метадані, резервні копії, дані облікових записів, відомості про банківські операції, мобільні пристрої, сім-картки, бланки медичних документів, печатки та інші матеріальні носії інформації.

Матеріали клопотання свідчать, що досудове розслідування триває, усі можливі джерела доказів та особи, причетні до виготовлення документа, ще не встановлені.

Перебуваючи поза умовами ізоляції, ОСОБА_5 матиме технічну можливість видалити або змінити електронне листування, відновити доступ до облікових записів з інших пристроїв, приховати документи чи носії інформації або повідомити невстановленим особам про необхідність їх знищення.

За таких обставин ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, є реальним і доведеним.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків та інших осіб

Одним з основних свідків у кримінальному провадженні є ОСОБА_7 , яка безпосередньо спілкувалася з ОСОБА_5 , передавала їй документи, здійснювала перерахування коштів та отримала зображення виготовленого медичного висновку.

Підозрюваній відома особа цього свідка, її контактні дані та зміст обставин, про які вона може повідомити органу досудового розслідування і суду.

Крім того, органом досудового розслідування ще не встановлені всі особи, які могли бути причетними до виготовлення документа, використання відповідних бланків, внесення медичних відомостей та збуту документа.

Тому ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеним.

Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином

Сторона обвинувачення посилається на те, що не всі особи, причетні до виготовлення та оформлення підробленого медичного документа, встановлені, а ОСОБА_5 може повідомити їм про хід досудового розслідування.

Водночас такі обставини охоплюються ризиками знищення доказів та незаконного впливу на інших осіб.

Самостійних конкретних відомостей про наміри чи дії ОСОБА_5 , спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню в інший спосіб, стороною обвинувачення не наведено.

Отже, ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає недоведеним.

Щодо ризику вчинення іншого або продовження кримінального правопорушення

Сторона обвинувачення також посилається на професійну обізнаність ОСОБА_5 із порядком роботи лікарсько-консультативної комісії та оформлення медичних документів, а також на її взаємодію з невстановленими особами, без участі яких виготовлення документа могло бути ускладненим.

Також слідчий суддя враховує наданні слідчим відомості про попереднє притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за подібними обставинами.

Отже, ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеним.

3.6. Щодо визначення застави та її розміру

Слідчий і прокурор просили не визначати ОСОБА_5 розмір застави.

Частина 4 ст. 183 КПК України надає слідчому судді право не визначати заставу у провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 114-1 КК України, однак не встановлює обов`язку ухвалювати саме таке рішення.

Вирішення питання про заставу потребує індивідуальної оцінки характеру підозри, установлених ризиків, особи підозрюваної, її сімейного і майнового стану, процесуальної поведінки та можливості забезпечення завдань кримінального провадження без подальшого безальтернативного позбавлення свободи.

У рішенні від 21.07.2026 № 9-р(ІІ)/2026 Конституційний Суд України визнав конституційним абзац п`ятий ч. 5 ст. 182 КПК України та сформулював стандарти, за якими застава має бути реальною, а не формальною альтернативою триманню під вартою. Її розмір повинен бути відчутним і мати стримувальний ефект, але не бути таким, що фактично позбавляє особу можливості звільнення. Конституційний Суд України також наголосив на необхідності оцінювати легальні доходи, активи, доступність майна, соціальні зв`язки, а також зв`язки за кордоном, уникати припущень щодо платоспроможності особи.

Також ураховуючи, що застава не є кримінальним покаранням, «викупом» особи чи компенсацією за заподіяну кримінальним правопорушенням шкоду, Конституційний Суд України наголосив, що застава як інститут є процесуальною гарантією присутності особи, яку підозрюють чи обвинувачують, та дотримання інших покладених на неї обов`язків у кримінальному провадженні.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справі Toshev v. Bulgaria ЄСПЛ врахував, що заявник фактично залишався під вартою через неспроможність сплатити визначену заставу, а національні органи не надали належної оцінки його фінансовому становищу.

Слідчий суддя враховує, що матеріали клопотання не містять достатніх відомостей про наявність у ОСОБА_5 значних легальних доходів, коштовного майна чи інших активів, які б обґрунтовували визначення застави у верхній межі, установленій для тяжкого злочину.

Сторона обвинувачення не надала документів про майновий стан підозрюваної та не обґрунтувала, яким чином визначення застави у конкретному розмірі буде співвідноситися з її реальною фінансовою спроможністю.

Натомість стороною захисту надано документи про наявність у ОСОБА_5 восьмимісячної дитини та необхідність догляду за хворим батьком. Такі обставини мають значення не лише для оцінки соціальних зв`язків, а й для визначення фінансового навантаження, яке може бути покладене на підозрювану та її сім`ю.

Разом із тим визначення застави у мінімальному для тяжкого злочину розмірі не відповідатиме інтенсивності доведених ризиків, характеру інкримінованих дій, їх корисливій спрямованості та необхідності забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Ураховуючи наведене, слідчий суддя вважає достатнім визначити заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99 840 грн.

Такий розмір застави є відчутним для підозрюваної, здатним мотивувати її дотримуватися покладених процесуальних обов`язків, однак, з урахуванням установлених сімейних і майнових обставин, не перетворює заставу на завуальовану форму безальтернативного тримання під вартою.

4. Висновки за результатами розгляду клопотання

З урахуванням установлених вище обставин кримінального провадження та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення нею інкримінованих кримінальних правопорушень, про достатні підстави вважати, що існують ризики вчинення нею дій, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для частково задоволення клопотання слідчого та застосування стосовно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначенням застави в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з покладенням процесуальних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 177-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 309, 369-372, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з моменту затримання, тобто до 27.09.2026 включно.

Визначити підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) грн, у разі внесення якої звільнити її з-під варти.

Після внесення застави підозрювана звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому вона перебуває, відсутнє інше рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цієї підозрюваної під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення підозрюваною або заставодавцем застави, покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;

-не відлучатись без дозволу слідчого із населеного пункту, де проживає підозрювана;

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, роботи та контактного номеру телефону;

-здати на зберігання свій паспорт (паспорти) да виїзду за кордон, інші документи, що дають право на в`їзд в Україну та виїзд з України.

Роз`яснити, якщо підозрювана не виконає покладені на неї обов`язки застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваній, її захиснику, прокурору та направити до Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор».

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою - з моменту вручення її копії.

Повний текст ухвали проголошено 05.08.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1