Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 565/1512/26
Провадження № 2/565/907/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 серпня 2026 року м.Вараш
Вараський міський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бренчук Г.В., за участю секретаря судового засідання Гордійчук Г.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 31 350,00 грн за договором №30737-05/2025 від 13 травня 2025 року.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 13 травня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №30737-05/2025. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п.8 кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.
25 вересня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №25092025/1.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №25092025/1 від 25 вересня 2025 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 31 350,00 грн, з яких: 7 500,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 100,00 грн сума заборгованості за відсотками; 15 000,00 грн сума заборгованості за штрафом; 750,00 грн сума комісії за видачу кредиту.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 25 вересня 2025 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. п ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором №30737-05/2025 в розмірі 31 350,00 грн, з яких: 7 500,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 100,00 грн сума заборгованості за відсотками; 15 000,00 грн сума заборгованості за штрафом; 750,00 грн сума комісії за видачу кредиту.
16 липня 2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому зазначено, що відповідач не заперечує факт укладення кредитного договору №30737-05/2025 від 13 травня 2025 року з ТОВ «Стар Файненс Груп»та отримання кредитних коштів у сумі 7 500,00 грн. Відповідач, просить суд перевірити належність, допустимість, достовірність і достатність доказів, поданих позивачем на підтвердження кожної складової заявленої до стягнення заборгованості, перевірити правильність та обґрунтованість розрахунку процентів, а також їх відповідність вимогам чинного законодавства, Закону України «Про споживче кредитування» та принципам справедливості, добросовісності й розумності, відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення комісії за видачу кредиту у розмірі 750,00 грн як таких, що не підтверджені належними та допустимими доказами, відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення штрафу у розмірі 15 000,00 грн як таких, що суперечать пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», не підтверджені належними та допустимими доказами та не відповідають сформованій судовій практиці Верховного Суду. У разі часткового задоволення позову розподілити судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 141 ЦПК України та не покладати на неї обов`язок відшкодовувати позивачу судові витрати у повному обсязі, у разі подання позивачем заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу перевірити їх реальність, необхідність, документальне підтвердження та співмірність відповідно до статей 137 і 141 ЦПК України, а у разі встановлення їх неспівмірності зменшити їх розмір. У разі подання позивачем доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу надати їй процесуальний строк для подання письмових заперечень щодо їх розміру, обґрунтованості, документального підтвердження та співмірності.
20 липня 2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» ознайомившись з відзивом відповідача, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Позивач зазначає, що обставини, на які посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, як на підстави для відмови у задоволені позовних вимог - є не обґрунтовані, недоведені, суперечать умовам укладених правочинів, нормам чинного законодавства, ряду правових позицій викладених в постановах ВС, а отже є такими що не підлягають задоволенню та не повинні братися судом до уваги. Позивач просить суд відзив на позовну заяву відповідача у залишити без задоволення, позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити в повному обсязі.
27 липня 2026 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначено, що відповідь на відзив не спростовує заперечень відповідача щодо розміру, складу та доказової підтвердженості заявленої заборгованості. Значна частина документа присвячена дійсності електронного договору, свободі договору й загальному обов`язку повернути кредит, хоча факт укладення договору та отримання коштів відповідачем не заперечувався. У відповіді на відзив немає послідовної реакції на кожний спірний пункт відзиву. Позивач не подав нового розрахунку з початковим залишком, щоденним нарахуванням, ставкою, платежем, черговістю його зарахування та залишком після кожної операції. Не подано первинної виписки за особовим рахунком і бухгалтерських проводок, за якими суд міг би самостійно перевірити підсумок.
Відповідач просить суд долучити поданий контррозрахунок як письмове пояснення та контрольну перевірку позовних сум; врахувати, що він не є визнанням боргу або позову, надати оцінку тому, що відповідь на відзив не містить нових первинних документів і не усуває неповноту розрахунку, перевірити повноту договору факторингу, додатків, акта приймання-передачі, реєстру, умов про ціну продажу та первинних документів, що підтверджують склад конкретної вимоги, відмовити у стягненні 15 000,00 грн штрафу/неустойки як нарахування за прострочення, що підлягає списанню відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, надати окрему оцінку комісії 750,00 грн (заявленої до стягнення); за відсутності доказів окремої фактичної послуги не враховувати її на користь позивача та відповідно скоригувати зарахування платежів. У задоволенні позову у недоведеній частині відмовити; за неможливості перевірити розмір вимоги за первинними документами відмовити у позові повністю. Судові витрати розподілити пропорційно до фактично задоволених вимог. У разі подання позивачем нових доказів надати відповідачу процесуальний строк для ознайомлення та письмових заперечень. Врахувати рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 листопада 2024 року у справі №569/18145/24.
Ухвалою суду від 02 липня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Відповідач в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання,причини неявки не повідомила.
Згідно із ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
13 травня 2025 року ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансового кредиту №30737-05/2025 відповідно до умов якого товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 7 500,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Тип кредиту кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 13 травня 2025 року. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Дата погашення кредиту 09 вересня 2025 року (п.1.2.).
Згідно з п.1.4. за користування кредитом товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 750,00 грн (що складає 10,00% від суми кредиту). Тип процентної ставки: фіксована. Тип комісії одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) Розмір процентів та комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.
Денна процентна ставка складає 0,98% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 договору. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом на дату укладення договору складає 2572,74%. Орієнтовна загальна вартість кредиту станом на дату укладення договору складає 16 350,00 грн Загальні витрати по кредиту складають 8 850,00 грн. Цей тариф залишається незмінним протягом строку договору (п.1.4.1.).
В п.1.6. зазначено, що кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.
У розділі 8 договору зазначено реквізити платіжної карти позичальника: НОМЕР_1 .
Додатком №1 до договору про надання фінансового кредиту №30737-05/2025 є графік платежів, відповідно до якого сума кредиту становить 7 500,00 грн, проценти за користування кредитом 8 100,00 грн, комісія 750,00 грн, загальна вартість кредиту 16 350,00 грн.
Договір №30737-05/2025 від 13 травня 2025 рокута додаток №1 до договору підписані відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Y987.
13 травня 2025 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором W169 підписала паспорт споживчого кредиту, у якому міститься інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти.
З листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №3426_251230091417 від 30 грудня 2025 року убачається, що на виконання договору на переказ коштів ФК-П-2022/02-3 від 22 лютого 2022 року, укладеного з ТОВ «Стар Файненс Груп», 13 травня 2025 року о 10:25:06 успішно прийнято платіж на суму 7 500,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 739760744, призначення платежу: зарахування 7 500,00 грн на карту НОМЕР_1 .
Факт укладення договору №30737-05/2025 від 13 травня 2025 рокута отримання кредитних коштів в сумі 7 500,00 грн відповідачем не заперечується.
25 вересня 2025 року ТОВ «Стар Файненс Груп» (клієнт) та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) уклали договір факторингу №25092025/1 за умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрах боржників (п.1.1. договору).
Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованостей та є невід`ємною частиною договору (п.1.2. договору).
Акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №25092025/1 підписаний клієнтом та фактором та скріплений їх печатками 25 вересня 2025 року.
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» здійснило оплату за відступлення прав вимоги згідно з договором факторингу №25092025/1 від 25 вересня 2025 року, що підтвержується платіжною інструкцією №117 від 29 вересня 2025 року.
Згідно з витягом з реєстру боржників за договором факторингу №25092025/1 від 25 вересня 2025 року до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №30737-05/2025 від 13 травня 2025 року в сумі 31 350,00 грн, з яких: 7 500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8 100,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 15 000,00 грн - сума заборгованості за штрафом, 750,00 грн сума комісії за видачу кредиту.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
У даній справі договір факторингу у встановленому законом порядку відповідачем не визнавався недійсним.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не оспорила договір факторингу, не надала суду належних, допустимих і достовірних доказів, які б свідчили про недійсність переданих вимог, в силу прямого припису статті 204 ЦК України його правомірність презюмується.
Отже, договір факторингу є чинним, його дійсність ніким не оспорено, а тому він підлягає до виконання.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №30737-05/2025 від 13 травня 2025 року, станом на 09 лютого 2026 року, заборгованість ОСОБА_1 за даним договором становила: 7 500,00 грн - тіло, 8 100,00 грн - відсотки, 15 000,00 грн - штрафи, 750,00 грн комісія.
Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За змістом ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.
Положеннями ст.514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У ч.1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У ст.526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань (ст.525 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У ст.598 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Згідно із ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 в електронній формі уклали договір №30737-05/2025 від 13 травня 2025 року, первісний кредитор належним чином виконав свої договірні зобов`язання, перерахувавши 13 травня 2025 року на картковий рахунок позичальника кредитні кошти в сумі 7 500,00 грн, заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним договором становить 16 350,00 грн, з яких 7 500,00 грн тіло кредиту, 8 100,00 грн проценти, 750,00 грн комісія за видачу кредиту. Також матеріалами справи підтверджуються обставини переходу права вимоги за вказаним договором на користь позивача.
Умовами договору №30737-05/2025 від 13 травня 2025 року узгоджено сплату позичальником одноразово комісії за видачу кредиту 10% від суми наданого кредиту (п.1.4. договору).
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Включення до тексту договору умови про сплату відповідачем одноразової комісії за надання кредиту суд вважає таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (п.3 ч.1 ст.3 ЦК України).
Підписуючи договір №30737-05/2025 від 13 травня 2025 року сторони досягли домовленості щодо розміру процентної ставки та порядку нарахування процентів як плати за користування отриманими позичальником кредитними коштами, відповідач погодилася із запропонованими умовами договору та взяла на себе зобов`язання з їх виконання.
Нарахування відсотків здійснювалось позивачем у межах строку кредитування та за узгодженою сторонами відсотковою ставкою.
Стосовно тверджень відповідача про необхідність врахувати рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 листопада 2024 року у справі №569/18145/24, суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, посилання відповідача на судову практику місцевого суду є безпідставними.
Належних та допустимих доказів на спростування заявлених позивачем позовних вимог відповідач суду не надав. Заперечення відповідача зазначені у відзиві є необгрунтованити та спростовуються наявними у справі доказами.
Враховуючи, що відповідачем доказів належного виконання своїх договірних зобов`язань суду не надано, факт отримання кредиту не заперечується, розмір заборгованості не спростовано належними та допустимими доказами, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 16 350,00 грн заборгованості за договором №30737-05/2025 від 13 травня 2025 року.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому відповідними Указами Президента України неодноразово продовжувався та діє до тепер.
Згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Дана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року в справі №183/7850/22.
За таких обставин, відсутні підстави для стягнення з відповідача 15 000,00 грнштрафу нарахованого у період дії в Україні воєнного стану.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 16 350,00 грн заборгованості за договором №30737-05/2025 від 13 травня 2025 року, 1 388,52 грн судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (вул. Лісова, буд.2, м.Бровари, Броварський район, Київська область, код ЄДРПОУ 35625014).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Суддя Г.В. Бренчук
Судове рішення № 138819336, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області) було прийнято 07.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 565/1512/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: