Єдиний державний реєстр судових рішень
Подільський районний суд міста Полтави
Справа № 553/1633/26
Провадження № 2/553/1472/2026
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
07.08.2026м. Полтава
Подільський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді Ткачука Ю.А.,
за участі секретаря судового засідання Чоповди А.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полтава цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Крепит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
28.04.2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до Подільського районного суду міста Полтави з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 35339-09/2023 від 27.09.2023 року в сумі 66899 грн та понесених позивачем судових витрат, які складаються зі: сплаченого судового збору в сумі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу 8000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 27.09.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 35339-09/2023, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 7100 грн, строком на 360 днів, із процентною ставкою, яка становить 2,50 в день та застосовується у межах строку кредитування (п.1.4.1 Договору), а відповідач зобов`язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним в порядку та строки, визначені Договором. Вищевказаний кредитний договір був укладений в електронному вигляді та підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
Так, ТОВ «Аванс Кредит» умови Кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачеві грошові кошти, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 хх-хххх-2289, вказаної ним в Заяві-анкеті на отримання фінансового кредиту, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.
Згідно п. 3.1 Договору сторони домовились про те, що повернення кредиту та сплата процентів за користування ним здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, який є невід`ємною частиною Кредитного договору.
Натомість відповідач ОСОБА_1 належним чином взяті на себе зобов`язання не виконав, зокрема платежів, передбачених умовами Договору на повернення отриманих коштів, не вносив, не здійснював сплату процентів за користування кредитом, у зв`язку з чим утворилась заборгованість на загальну суму 66899 грн, яка складається зі: заборгованості за тілом кредиту 7042 грн; заборгованості за відсотками 59857 грн.
29.03.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу № 29032024, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передало (відступило) позивачу за плату належні йому права вимоги, а позивач прийняв належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 29032024 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 35339-09/2023 від 27.09.2023 року в загальному розмірі 66899 грн та понесені позивачем судові витрати.
Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 21.05.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено у справі судове засідання. Одночасно ухвалою суду витребувано в АТ КБ «Приват Банк»: інформацію чи належить банківська картка № НОМЕР_1 хх-хххх-2289 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ); інформацію про надходження на рахунок банківської картки № НОМЕР_1 хх-хххх-2289 коштів в розмірі 7100 грн в період з 27.09.2023 року по 02.10.202 року.
22.06.2026 року на адресу суду надійшов лист від АТ КБ «Приват Банк» відповідно до якого, з огляду на некоректно вказаний в ухвалі суду від 21.05.2026 року період, за який необхідно надати інформацію, а саме з 27.09.2023 по 02.10.202, надати інформацію щодо підтвердження зарахування коштів в розмірі 7100 грн на банківську картку № НОМЕР_1 хх-хххх-2289, неможливо. Відтак, враховуючи викладене, ухвалою суду від 30.06.2026 року повторно витребувано в АТ КБ «Приват Банк»: інформацію чи належить банківська картка № НОМЕР_1 хх-хххх-2289 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ); інформацію про надходження на рахунок банківської картки № НОМЕР_1 хх-хххх-2289 коштів в розмірі 7100 грн в період з 27.09.2023 року по 02.10.2023 року.
13.07.2026 року на адресу суду надійшла відповідь АТ КБ «Приват Банк».
14.07.2026 року до суду від відповідача надійшли письмові пояснення, у яких останній зазначив, що не ухиляється від виконання зобов`язань за Договором, а прострочення виконання грошового зобов`язання, на його думку, виникло з причин, що не залежали від його волі, зокрема з огляду на відсутність у нього доступу до особистого кабінету, через який здійснювалося обслуговування кредиту й могла бути проведена його оплата, та неможливість
зв`язатися з кредитодавцем за наявними контактними номерами. Зазначав, що лише згодом представники кредитодавця повідомили його про наявність заборгованості, яка вже включала значний розмір нарахованих процентів. Крім того, вказував, що є особою з інвалідністю ІІ групи, його єдиним постійним джерелом доходу є пенсія по інвалідності, значна частина якої витрачається на лікування. Водночас зазначив, що не заперечує проти повернення отриманої ним суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, однак не погоджується з нарахованими позивачем процентами, просив суд врахувати наведені обставини під час вирішення спору.
15.07.2026 року до суду від представника відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній вказав, що відповідач не заперечує факту укладення 27.09.2023 року між ним та ТОВ «Аванс Кредит» Договору та отримання кредитних коштів у розмірі 7100 грн, у зв`язку з чим визнає позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу в зазначеному розмірі. При цьому, на переконання сторони відповідача, заявлені до стягнення проценти у сумі 59857 грн є явно завищеними, неспівмірними сумі отриманого кредиту, не відповідають правовій природі процентів як плати за користування кредитом та фактично спрямовані на отримання кредитодавцем надмірного прибутку, відтак відповідач визнає обґрунтованими проценти за користування кредитом у розмірі 7100 грн. При цьому представник посилався на те, що ОСОБА_1 мав намір виконати зобов`язання за Договором, однак був позбавлений можливості здійснити оплату у зв`язку з відсутністю доступу до особистого кабінету та неможливістю зв`язатися з кредитодавцем. Крім того, представник відповідача наголосив на тому, що відповідач є особою з інвалідністю ІІ групи, потребує постійного лікування, а його єдиним джерелом доходу є пенсія по інвалідності, у зв`язку з чим просив врахувати його майновий стан та стан здоров`я. Також просив звільнити відповідача від сплати судового збору та зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлених позивачем.
У судове засідання представник позивача не з`явився, до судового засідання направив заяву, в якій розгляд справи прохав проводити за відсутності представника ТОВ «ФК Кредит-Капітал», позовні вимоги підтримав та прохав задовольнити.
У судовому засіданні, призначеному на 28.07.2026 року, відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнав частково, а саме в частині стягнення 7100 грн заборгованості за основною сумою кредиту та 7100 грн процентів за користування кредитними коштами. Підтвердив факт укладення та підписання кредитного договору, отримання кредитних коштів у розмірі 7100 грн, зазначивши, що від виконання взятих на себе зобов`язань не відмовлявся та тривалий час намагався зв`язатись з кредитодавцем, аби відновити доступ до особистого кабінету з метою погашення заборгованості. Також зазначив, що є особою з інвалідністю ІІ групи та потребує регулярного лікування.
Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Фабро Є.А. у судовому засіданні, призначеному на 28.07.2026 року, підтримав доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, просив позовні вимоги задовольнити частково з підстав, наведених у ньому.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні доводи сторони відповідача, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Судом встановлено, що 27.09.2023 року відповідач ОСОБА_1 з метою отримання фінансового кредиту заповнив Заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту в ТОВ «Аванс-Кредит» та Інформаційне повідомлення споживачеві, в яких відповідач підтвердив достовірність зазначених відомостей, надав згоду на обробку своїх персональних даних, перевірку кредитної історії, отримання інформації від бюро кредитних історій, а також на використання засобів дистанційної комунікації та проведення верифікації особи. Крім того, відповідач підтвердив, що ознайомився з Правилами надання фінансових кредитів ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», розміщеними на вебсайті товариства https://avans.credit, погодився з їх умовами та надав згоду на використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором під час укладення правочинів, пов`язаних із наданням кредиту. Заява-анкета та Інформаційне повідомлення споживачеві підписані відповідачем 27.09.2023 року за допомогою одноразового ідентифікатора W8846 (а.с. 11-13).
27.09.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 35339-09/2023, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором W8846.
Відповідно до умов Договору, Додатку № 1 (Графік платежів) та Паспорта споживчого кредиту сторони погодили істотні умови кредитування, відповідно до яких товариство надало клієнту фінансовий кредит у розмірі 7100 грн на умовах зворотності, строковості та платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у порядку та на умовах, визначених Договором. Кредит надано строком на 360 днів, з датою надання кредиту - 27.09.2023 року та датою його повернення - 20.09.2024 року. Кредит надається клієнту у безготівковій формі в національній валюті шляхом перерахування коштів на банківський рахунок клієнта, у тому числі з використанням реквізитів платіжної картки № 5168-74хх-ххх-2289, протягом 1 робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Метою отримання кредиту визначено придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення особистих потреб, не пов`язаних із підприємницькою діяльністю.
За користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки фіксована. Процентна ставка становить 2,50 % на день (912,50 % річних), орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом становить 71000 грн, із яких 63900 грн загальні витрати за кредитом; реальна річна процентна ставка 185488,02 %.
Умовами п.1.3 Договору передбачено, що в клієнта відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту, встановлених Договором, у тому числі на підставі звернення до товариства у паперовій або електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що повернення кредиту та сплата процентів за користування ним здійснюються відповідно до Графіка платежів, який є невід`ємною частиною Договору. Згідно з п. 3.3 Договору проценти нараховуються у межах строку кредитування, починаючи з дня надання кредиту, на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня.
Відповідно до п. 7.1 Кредитного договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання клієнтом забов`язань за ним.
Відповідно до п. 7.6 Договору підписанням цього договору відповідач підтвердив, що ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту, повністю їх зрозумів, погодився з ними та зобов`язався їх дотримуватися (а.с.14-20).
Графіком платежів, який є Додатком № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 35339-09/2023 від 27.09.2023 року, визначено порядок і розмір платежів за умови належного виконання позичальником умов договору, зокрема передбачено, що сума першого платежу з урахуванням знижки становить 142 грн, а внесення першого платежу у зазначеному розмірі вважається повною та належною його сплатою за договором (а.с. 21-22).
На виконання умов Кредитного договору ТОВ «Аванс Кредит» надало відповідачу кредитні кошти у розмірі 7100 грн шляхом їх безготівкового перерахування на банківську картку № НОМЕР_3 , що підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» (iPay.ua) за вих № 3466_250630114848 від 30.06.2025 року, відповідно до якого 27.09.2023 року о 15:45:08 було успішно здійснено переказ зазначених коштів на вказану банківську картку, номер транзакції в системі iPay.ua 289657378 (зв.а.с. 22).
Відповідно до інформації, яка надана АТ КБ «ПриватБанк» та надійшла на виконання ухвали суду від 30.06.2026 року за вих. № 20.1.0.0.0/7-260706/113467-БТ від 07.07.2026 року, на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в банку емітовано карту № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ). За період 27.09.2023 року 02.10.2023 року по рахунку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) було зарахування коштів на суму 7100 грн.
Факт підписання договору та отримання кредитних коштів стороною відповідача не оспорюється.
Відповідно до умов п.4.1.4 Кредитного договору, товариство має право без згоди клієнта відступити право вимоги за даним договором третій особі, у зв`язку з чим відбудеться заміна сторони кредитодавця за цим Договором, але з обов`язковим повідомленням клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів.
Так, 29.03.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу № 29032024, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передало (відступило) позивачу за плату належні йому права вимоги, а позивач прийняв належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (а.с. 25-29).
На підтвердження переходу права вимоги позивачем надано Акт приймання-передачі письмового та електронного Реєстру боржників від 29.03.2024 року, відповідно до якого ТОВ «Авагс Кредит» передало, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло Реєстр боржників, складений на виконання зазначеного договору факторингу (зв.а.с.30).
Виконання сторонами умов Договору факторингу також підтверджується Платіжною інструкцією № 775 від 01.04.2024 року, згідно з якою ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перерахувало на користь ТОВ «Аванс Кредит» грошові кошти у розмірі 5158898,63 грн як плату за відступлення прав вимоги відповідно до Договору факторингу № 29032024 від 29.03.2024 року (а.с. 31).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 29032024 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , сума виданого кредиту 7100 грн; кількість днів прострочення 145; сума основного боргу за кредитом 7042 грн; сума заборгованості по відсотках 29048,25 грн; загальна сума в валюті кредиту 36090, 25 грн (а.с. 30).
Разом з цим, відповідач ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, не вносив платежі, передбачені умовами Договору, не сплатив кредитні кошти, не вносив сплату процентів за користування кредитом, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка відповідно до Розрахунків заборгованості за кредитним договором № 35339-09/2023 від 27.09.2023 року на загальну суму 66899 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 7042 грн; заборгованості за відсотками 59857 грн (а.с. 23-24, 32-33).
Також матеріали справи містять Копію досудової вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» № 23541549 від 10.04.2026 року, якою відповідача ОСОБА_1 повідомлено про перехід до позивача права грошової вимоги за кредитним договором та запропоновано у добровільному порядку погасити наявну заборгованість (а.с. 34).
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом. Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
У силу ст. 526, ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Нормою ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Статтею 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору. Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
За п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до змісту ч. 1-5 ст. 11 Закону, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
За ч. 6 ст. 11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
На підставі ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Положеннями статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Суд бере до уваги, що відповідач як у відзиві на позовну заяву, так і під час судового розгляду матеріалів справи не заперечував факту укладення між сторонами Договору про надання фінансового кредиту № 35339-09/2023 від 27.09.2023 року, підтвердив отримання кредитних коштів у розмірі 7100 грн та визнав обов`язок щодо їх повернення. Заперечення відповідача стосуються виключно розміру заявлених до стягнення процентів та правомірності їх нарахування. За досліджених судом обставин, слід прийти до висновку, що вказаний договір відповідає вимогам закону щодо форми його укладення, містить всі погоджені сторонами істотні умови, а його недійсність у встановленому законом порядку не встановлена та судом не визнавалася. Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, укладеного в електронній формі відповідно до вимог цивільного законодавства, а тому він є обов`язковим для виконання сторонами.
Доказів виконання умов договору та погашення заборгованості повністю або частково відповідачем до суду не надано.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦПК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Отже, з наданих позивачем доказів вбачається, що право вимоги за Кредитним договором № 35339-09/2023 від 27.09.2023 року було відступлено у встановленому законом порядку та перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», відтак позивач є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем ОСОБА_1 .
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором № 35339-09/2023 від 27.09.2023 року у загальному розмірі 66899 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 7042 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом 59857 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд бере до уваги, що відповідач як у відзиві на позовну заяву, так і під час судового розгляду не заперечував факту отримання кредитних коштів, визнав обов`язок щодо їх повернення та погодився зі стягненням основної суми боргу. При цьому позивачем заявлено до стягнення заборгованість за тілом кредиту у розмірі 7042 грн.
З огляду на встановлений факт отримання відповідачем кредитних коштів, невиконання ним обов`язку щодо їх повернення, відсутність спору між сторонами щодо існування основної заборгованості, а також враховуючи, що відповідно до принципу диспозитивності суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту саме у заявленому позивачем розмірі 7042 грн.
Щодо заявленої до стягнення заборгованості за процентами суд зазначає таке.
На підтвердження заявленого розміру заборгованості позивачем надано два Розрахунки заборгованості за Кредитним договором № 35339-09/2023 від 27.09.2023 року: складений ТОВ «Аванс Кредит» за період з 27.09.2023 року по 29.03.2024 року, тобто до моменту відступлення права вимоги, та складений ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за період з 30.03.2024 року по 20.09.2024 року після набуття позивачем права вимоги за Кредитним договором.
Дослідивши Розрахунок заборгованості, складений ТОВ «Аванс Кредит» за період з 27.09.2023 року по 29.03.2024 року, суд встановив, що протягом першого розрахункового періоду проценти за користування кредитом нараховувалися з урахуванням індивідуальної знижки у розмірі 96 %, передбаченої пунктом 1.4.2 Кредитного договору. Після застосування знижки розмір щоденного нарахування процентів становив 7,10 грн, що відображено у розрахунку шляхом послідовного збільшення загальної суми нарахованих процентів: 27.09.2023 року - 7,10 грн; 28.09.2023 року - 14,20 грн; 29.09.2023 року - 21,30 грн та надалі по 7,10 грн за кожен наступний день по 15.10.2023 року включно.
Із 16.10.2023 року в Розрахунку відображено оплату в загальному розмірі 200 грн, із яких 142 грн зараховано в рахунок погашення нарахованих процентів, а 58 грн - у рахунок погашення основної суми кредиту, внаслідок зарахування залишок заборгованості за тілом кредиту зменшився до 7042 грн, а заборгованість за процентами, нарахованими за перший розрахунковий період, була погашена.
Починаючи з 17.10.2023 року проценти за користування кредитом нараховувалися на суму боргу у розмірі 7042 грн за встановленою Договором процентною ставкою 2,50 % на день, відтак розмір щоденного нарахування становив 176,05 грн. Надалі вказана сума процентів нараховувалася за кожен день користування кредитними коштами до 29.03.2024 року, внаслідок чого на момент відступлення права вимоги заборгованість за тілом кредиту становила 7042 грн, а заборгованість за процентами 29048,25 грн, тобто загальний розмір заборгованості становив 36090,25 грн (а.с. 23-24).
Дослідивши Розрахунок заборгованості, складений ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за період з 30.03.2024 року по 20.09.2024 року, суд встановив, що після набуття права вимоги новий кредитор продовжив нарахування процентів виходячи з визначеного первісним кредитором залишку основної суми боргу у розмірі 7042 грн за ставкою 2,50 % на день. Так, впродовж періоду з 30.03.2024 року по 20.09.2024 року позивач щоденно нараховував проценти у розмірі 176,05 грн, унаслідок чого за цей період додатково нараховано 30808,75 грн процентів, загальна сума заборгованості за процентами станом на 20.09.2024 року становила 59857 грн (зв.а.с. 31-33).
Відтак у межах строку кредитування первісним кредитором та позивачем проценти за користування кредитом нараховувалися за процентною ставкою 2,50 % на день (відповідно до умов 1.4.1 Договору), а загальний розмір заявленої до стягнення заборгованості за Кредитним договором, з урахуванням заборгованості за тілом кредиту та процентами, становить 66899 грн.
Разом із тим, математична відповідність наведених розрахунків умовам Кредитного договору сама по собі не є безумовною підставою для стягнення всієї заявленої суми процентів. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний перевірити не лише арифметичну правильність здійснених нарахувань, а й їх відповідність вимогам чинного законодавства, яке регулює правовідносини у сфері споживчого кредитування, зокрема щодо дотримання встановлених законом обмежень максимального розміру денної процентної ставки.
За правилами статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Разом з тим, з 22 листопада 2023 року був прийнятий Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Вказаним Законом було внесено зміни та доповнення і до Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування».
Зокрема, статтею 8 Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. При цьому, згідно пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону, яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Відтак, згідно з вказаним Законом максимальний розмір денної процентної ставки не повинен перевищувати:
протягом перших 120 днів з дня набрання ним чинності, тобто, до 22 квітня 2024 року - 2,5 %;
протягом наступних 120 днів з дня набрання ним чинності, тобто, до 20 серпня 2024 року - 1,5 %;
починаючи з 241 дня з дня набрання ним чинності, тобто, з 21 серпня 2024 року, - 1%.
Як зазначено судом вище, заборгованість за процентами за розрахунковий період з 27.09.2023 року по 16.10.2023 року включно була погашена платежем 200 грн.
За розрахунком суду, виходячи з вимог зазначеного Закону ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК Кредит-Капітал» мали право нараховувати проценти за користування кредитом наступним чином.
За період з 17.10.2023 року по 23.12.2023 року включно (тобто 68 днів) проценти за користування кредитом підлягали нарахуванню відповідно до умов п. 1.4.1 Кредитного договору за процентною ставкою 2,50 % на день. Так, виходячи із залишку основної суми кредиту 7042 грн та враховуючи, що розмір щоденного нарахування становив 176,05 грн (7042 грн ? 2,50 %), загальна сума процентів за цей період становить 11971,40 грн (176,05 грн ? 68 днів).
При цьому 24.12.2023 року набрав чинності Закон України № 3498-ІХ від 22.11.2023, яким розділ IV Закону України «Про споживче кредитування» доповнено п. 17 Прикінцевих та перехідних положень, відповідно до якого протягом перших 120 днів максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5 %.
Таким чином, за період з 24.12.2023 року по 22.04.2024 року включно (тобто 121 день) проценти нараховувались за ставкою 2,50 % на день, відтак розмір нарахованих процентів становить 21302,05 грн (176,05 грн ? 121 день).
За період з 23.04.2024 року по 20.08.2024 року включно (тобто 120 днів) проценти за користування кредитом підлягають нарахуванню виходячи із максимально допустимої денної процентної ставки 1,50 %, відтак з огляду на залишок основної суми кредиту 7042 грн, розмір щоденного нарахування становить 105,63 грн (7042 грн ? 1,50 %), а загальна сума процентів за зазначений період становить 12675,60 грн (105,63 грн ? 120 днів).
За період з 21.08.2024 року по 20.09.2024 року включно (тобто 31 день) проценти за користування кредитом підлягають нарахуванню виходячи із максимально допустимої денної процентної ставки 1 %, виходячи із залишку основної суми кредиту 7042 грн, розмір щоденного нарахування становить 70,42 грн (7042 грн ? 1 %), а загальна сума процентів за зазначений період становить 2183,02 грн (70,42 грн ? 31 день).
Таким чином, виходячи з вимог п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», за період з 17.10.2023 року по 20.09.2024 року загальний розмір процентів за користування кредитом становить 48132,07 грн (11971,40 грн + 21302,05 грн + 12675,60 грн + 2183,02 грн).
Отже, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором № 35339-09/2023 від 27.09.2023 року у загальному розмірі 55174,07 грн, з яких: 7042 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 48132,07 грн заборгованість за процентами за користування кредитом. Тому, враховуючи викладене, судом позовні вимоги задоволено на 82,47 %, виходячи з розрахунку: 55174,07 грн ? 100 % : 66899 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із такого.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю II групи за загальним захворюванням безстроково, що підтверджується копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 527340. Суд також бере до уваги надані відповідачем довідки органів Пенсійного фонду України про розмір отримуваної ним пенсії, а також медичні виписки та виписні епікризи, що підтверджують стан його здоров`я, наявність хронічних захворювань, неодноразове проходження стаціонарного лікування та потребу в подальшому лікуванні.
Відтак, з огляду на передбачену пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» пільгу, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду, стягненню з відповідача ОСОБА_1 не підлягає.
Крім того, представником позивача заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.
Відповідно до частини 1, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії: Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, Акта № 1189 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 10.04.2026 року, Детального опису наданих послуг до Акта № 1189 від 10.04.2026 року та ордер на надання правничої (правової) допомоги (а.с. 34-38).
Відповідно до пункту 2.3 Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року вартість наданих послуг правничої допомоги за одну кредитну справу становить 8000 грн без ПДВ. Згідно з Актом № 1189 від 10.04.2026 року вартість наданих Адвокатським об`єднанням «Аполлогет» послуг у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за Кредитним договором № 35339-09/2023 становить 8000 грн.
Із Детального опису наданих послуг до Акта № 1189 вбачається, що в межах цієї справи загальна тривалість зазначених робіт становить 6 год. 30 хв, що включає в себе: надання послуг з усної консультації клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості - 30 хв, ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год, погодження правової позиції клієнта у справі - 30 хв, складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта - 3 год 30 хв, а також подання заяви до суду від імені клієнта.
Сторона відповідача, у свою чергу, заперечувала проти стягнення заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу та просила її зменшити, посилаючись на її неспівмірність зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт та часом, необхідним для їх виконання.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу учасник справи подає детальний опис виконаних робіт, а розмір таких витрат має бути співмірним зі складністю справи, обсягом виконаних робіт, витраченим часом, ціною позову та значенням справи для сторони.
Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, тобто встановлення їх дійсності та необхідності, а також критерію розумності їх розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише за умови, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited проти України» від 23 січня 2014 року, заява № 19336/04, § 268).
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц, провадження № 61-13608св20.
Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, усі заявлені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що визначений стороною та її адвокатом розмір гонорару є завищеним щодо іншої сторони спору з огляду на складність справи, обсяг виконаної роботи, витрачений адвокатом час, ціну позову та значення справи для сторони.
Таким чином, застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується судовим розсудом, який має ґрунтуватися на критеріях, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Оцінюючи заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд бере до уваги характер та складність спору, предмет і ціну позову, обсяг фактично виконаної представником позивача роботи, затрачений на її виконання час, часткове задоволення позовних вимог, а також критерії реальності, розумності та співмірності таких витрат.
Предметом розгляду у цій справі є стягнення заборгованості за кредитним договором. При цьому зміст наданих документів не свідчить про виконання представником позивача такого обсягу складної або виняткової за характером юридичної роботи, який об`єктивно обґрунтовував би покладення на відповідача витрат у заявленому розмірі 8000 грн. За таких обставин, зважаючи на характер спірних правовідносин, обсяг виконаної представником позивача роботи, ціну позову, часткове задоволення позовних вимог та заперечення відповідача, суд доходить висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8000 грн є завищеним та не відповідає критеріям розумності й співмірності, у зв`язку з чим розумний і співмірний розмір таких витрат слід визначити у сумі 2000 грн.
Пропорційно розміру задоволених позовних вимог із відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1649,40 грн, виходячи з такого розрахунку: 4000 грн ? 82,47 % = 1649,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Крепит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Крепит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 35339-09/2023 від 27.09.2023 року в розмірі 55174,07 грн (п`ятдесят п`ять тисяч сто сімдесят чотири гривні сім копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Крепит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1649,40 грн (одна тисяча шістсот сорок дев`ять гривень сорок копійок).
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду безпосередньо або через Подільський районний суд міста Полтави, протягом тридцяти днів з дня його складання. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Сторони у справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: вул. Єжи Гедройця, буд. 6, офіс 521, м. Київ, 03150.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст складено та проголошено 07.08.2026 року.
Суддя Подільського районного суду міста Полтави Ю. А. Ткачук
Судове рішення № 138819137, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави) було прийнято 07.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 553/1633/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: