Ухвала суду № 138818377, 21.07.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 2/359/223/2026

Справа № 359/4444/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Бокей А.В.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа : Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна про припинення іпотеки та зняття заборони відчуження нерухомого майна,-

встановив :

У провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської областіперебуває вказана цивільна справа.

Ухвалою суду від 12 червня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.

03 грудня 2025 року ухвалою суду у справі закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачі та їхній представник, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, до суду повторно не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, заяв чи клопотань на адресу суду не направили.

Інші учасники справи також повідомлені про дату, час і місце судового засідання, до суду повторно не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, заяв чи клопотань на адресу суду не направили.

Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, відповідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов наступного висновку.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011року №17-рп/2011 у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві), яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.

Судом встановлено, що позивачі та їхній представник, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судових засідань, в тому числі : 18 лютого 2026 року на 15 год. 00 хв., 24 квітня 2026 року на 14 год. 40 хв. та 21 липня 2026 року на 12 год. 30 хв. до суду не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, заяв про розгляд справи у їх відсутність до суду не подавали.

У частині 1 ст. 42 ЦПК України зазначено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 42 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Згідно ч. 1, 2, 3, 5 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

За змістом п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач та його представник повторно не з`явились в судове засідання та не повідомили про причини їх неявки, якщо від них не надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності і їх нез`явлення не перешкоджає розгляду заяви.

Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування процесуальних наслідків, передбачених ч. 5 ст.223 та п. 3 ч. 1 ст.257 ЦПК України, щодо повторної неявки позивача чи його представника в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про день, час та місце розгляду справи, а також відсутність заяви про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 223,257 ЦПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (до такого правового висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05 червня 2020 року у справі за № 910/16978/19 та від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/8816/19).

При цьому, саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Проте, положеннями ч. 5 ст.223 та п. 3 ч. 1 ст.257 ЦПК України не передбачено вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду (дана правова позиція міститься у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 червня 2020 року у справіза№910/16978/19).

З матеріалів справи вбачається, що справа перебуває в провадженні суду з 01 травня 2024 року. Судові засідання призначались неодноразово. У судові засідання, призначені на 24 квітня 2026 року та 21 липня 2026 року позивачі та їхній представник, будучи належним чином повідомленими судом про дату, час та місце розгляду справи не з`являлись, заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не подали.

Згідно правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові №310/12817/13 від 22 травня 2019 року, процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Відповідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод як джерело права.

Згідно п. 1 ст. 6 цієї Конвенції кожному забезпечується право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Встанов-лено, що провадження у цивільній справі відкрито ще в 29 лютого 2024 року та триває більш ніж двох років. Чергове відкладення судового засідання призведе до невиправданого затягування розгляду цивільної справи понад розумний строк, що є прямим порушенням права на справедливий суд, передбаченого п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Суд вважає, що припинення порушення цього права є додатковою, але не менш вагомою підставою для залишення позову без розгляду.

З огляду на вказане вище суд вважає, що позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 належить залишити без розгляду, без з`ясування обставин справи по суті.

Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст. 42, 223, 257-260, 263, 353-354 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа : Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна про припинення іпотеки та зняття заборони відчуження нерухомого майна - залишити без розгляду

Роз`яснити позивачам право на звернення до суду повторно.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.В. Яковлєва