Ухвала суду № 138818273, 07.08.2026, Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

274/2939/17

УХВАЛА

селище Романів 07 серпня 2026 року

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Чуднівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , під час судового розгляду в режимі відеоконференції кримінального провадження № 12017060050000430 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального прапопорушення, передбаченого частиною першою статті 162 Кримінального кодексу України (далі КК України),-

В С Т А Н О В И В :

01 серпня 2017 року до Романівського районного суду Житомирської області із Житомирського апеляційного суду в порядку статті 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) надійшли матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 15 частиною третьою статті 185 КК України.

10 вересня 2020 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Романівського районного суду Житомирської області судова справа предана для розгляду головуючому судді ОСОБА_1 .

ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що будучи раніше судимим за вчинення умисного злочину, судимість за який в законному порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочин.

Так, 25.02.2017 року близько 13 год. 00 хв. ОСОБА_4 з метою повторного таємного викрадення чужого майна, невстановленим слідством шляхом проник на територію ПАТ «Бердичівмеблі», що знаходиться за адресою м.Бердичів вул.Індустріалізації 1-а.

Реалізуючи свій злочинний умисел, переконавшись, що його дії будуть непомічені іншими особами, ОСОБА_4 знаходячись в приміщенні цеху «ППУ А3», за допомогою невстановлених слідством предметів зірвав зі стелі вентиляційну трубу та зі стіни зліва від входу дві металеві труби, які склав на підлозі для подальшого викрадення.

Однак ОСОБА_4 не довів свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна до кінця, з причин, що не залежали від його волі, так як його злочинні дії були викриті та припинені працівниками поліції.

Таким чином, ОСОБА_4 намагався повторно таємно викрасти дві металеві труби діаметром 45 мм., довжиною по 7 м. кожна загальною вартістю 490 грн та вентиляційну трубу, яка складається з трьох частин діаметром 60 см. довжиною 100, 120,130 см і двох частин діаметром 50 см. довжиною по 2 м. кожна, загальною вартістю 640 грн, належні ПАТ «Бердичівмеблі».

Загалом ОСОБА_4 намагався таємно викрасти майно, що належить ПАТ «Бердичівмеблі» на загальну суму 1130 грн.

Своїми умисними діями, які виразилися в незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна ПАТ «Бердичівмеблі», в поєднанні з проникненням у інше приміщення, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 15 частиною третьою статті 185 КК України.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).

09.08.2024 року набрав чинності Закон України №3886-IX від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі- Закон України №3886-IX), яким були внесені зміни до статті 51 КУпАП та посилена відповідальність за вчинення дрібного викрадення чужого майна.

Таким чином, відповідно до вказаного Закону, дрібною крадіжкою, за яку передбачене адміністративне стягнення вважається крадіжка, яке не перевищує 2х неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Підпунктом 169.1.1 статті 169 Податкового кодексу визначено, що податкова соціальна пільга (неподатковий мінімум доходу громадян) дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2017 року становить 1600 грн., тобто неоподаткований мінімум доходів громадян на 2017 рік становив 800 грн., а 2 неоподаткованих мінімумів становить 1600 грн.

Беручи до уваги викладене, фактична декриміналізація викрадення майна, вартість якого не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, має зворотну дію в часі, оскільки поліпшує становище особи.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своїй постанові від 07 жовтня 2024 року по справі № 278/1566/21 зазначає, що зміна до ст. 51 КУпАП, яка стосується збільшення розміру коефіцієнта НМ для кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує 2 НМ. У той же час суд наголошує, що визначення суми, яка дорівнює 2 НМ, здійснюється виходячи з розміру НМ, що діяв на час вчинення відповідного діяння.

Під час судового розгляду даного кримінального провадження у зв`язку з прийняттям Закону України №3886-IX, прокурором було подано змінений обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017060050000430, в якому змінено обвинувачення в сторону пом`якшення застосовано закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжче кримінальне правопорушення, а зокрема дії ОСОБА_4 перекваліфіковано з незакінченого замаху на крадіжку майна з проникненням в інше приміщення з частини третьої статті 15 частини третьої статті 185 КК України на частину першу статті 162 КК України, яка передбачає відповідальність за порушення недоторканості житла та іншого володіння особи.

Стороною обвинувачення ОСОБА_4 згідно зміненого обвинувального акту обвинувачується у тому, що останній, будучи раніше судимим за вчинення умисного злочину 25.02.2017 року приблизно о 13 год. 00 хв., у ОСОБА_4 , виник протиправний умисел, направлений на порушення права на недоторканість іншого володіння ПАТ «Бердичівмеблі», що знаходиться за адресою: м.Бердичів вул.Індустріалізації, 1- а Житомирської області.

Реалізуючи свій протиправний умисел, у вказаний день, час та місці, ОСОБА_4 , в порушення вимог ст.30 Конституції України, яка гарантує кожному недоторканість житла та не допускає проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку не інакше як за вмотивованим рішенням суду, всупереч волі володільця, без його дозволу та відома, а також відсутності визначених законом підстав, усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність своїх дій, не встановленим слідством шляхом, проник до приміщення цеху «ППУ АЗ», що по вул.Індустріалізації, 1-а в м.Бердичів, чим порушив права ПАТ «Бердичівмеблі», передбачені ст.30 Конституції України, якою закріплено право на недоторканість житла та іншого володіння особи.

Своїми умисними діями, які виразилися у незаконному проникненні до іншого володіння особи, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 162 КК України.

Під час судового розгляду даного кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження. Клопотання мотивоване тим, що з моменту скоєння інкримінованого йому кримінального правопорушення минуло понад дев`ять років, останній не ухилявся від досудового розслідування або суду, нового злочину не вчинив.

Обвинуваченому роз`яснено наслідки звільнення від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України, зокрема, що таке звільнення відбувається не за реабілітуючими підставами. ОСОБА_4 проти звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження щодо нього не заперечив.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, з`ясувавши думку учасників судового провадження щодо закриття кримінального провадження, суд приходить до переконання про необхідність звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, виходячи з наступного.

Відповідно до частини четвертої статті 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Пунктом 2 частини першої статті 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.( в редакції КК України станом 25.02.2017 року)

Відповідно до частини другої статті 44 КК України, звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

На виконання вимог статті 285 КПК України, ОСОБА_4 роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 162 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , згідно із статтею 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, за вчинення якого передбачене максимальне покарання у виді обмеженням волі на строк до трьох років.(в редакції КК України станом на 25.02.2017 року)

Окрім цього судом встановлено, що з 25 лютого 2017 року, тобто з дня вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, минуло понад дев`ять років.

У статті 49 КК України визначено матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Так, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили: минули зазначені у законі строки (ці строки диференційовані залежно від тяжкості вчиненого злочину); протягом цих строків особа не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.

Відповідно до частини другої статті 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років.( в редакції КК україни станом на 25.02.2017 року)

Зупинення спливу строку давності у випадку ухилення особи від досудового слідства або суду є посткримінальною санкцією, заходом кримінально-правового характеру, покликаним забезпечувати здійснення кримінального переслідування і реалізацію кримінальної відповідальності.

Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2015 року № 5-1кс15, під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування статті 49 КК України слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо).

Для застосування положень частини другої статті 49 КК України у такому випадку обов`язково має бути підтверджено факт ухилення підозрюваного, обвинуваченого від слідства і суду, перевірено підстави оголошення у розшук і можливого ухилення останнього від досудового слідства і суду.

Отже, закон, який регулює питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності (статті 49 КК України), пов`язує зупинення строків давності лише з умисними діями особи, спрямованими на ухилення від слідства або суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 не ухилявся від досудового розслідування або суду (перебіг давності не зупинявся), з 25 лютого 2017 року інших злочинів останній не вчиняв.

Згідно пункту 1 частини другої статті 284, частини третьої статті 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Викладені обставини свідчать про наявність правових підстав для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та про закриття кримінального провадження.

Керуючись статтями 44, 49 КК України, статтями 280, 281, 284-286, 369-372 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 162 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017060050000430 від 20 березня 2017 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 162 КК України закрити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвалу може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Романівський районний суд Житомирської області.

Суддя ОСОБА_1