Ухвала суду № 138817977, 07.08.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/13014/26

1-кс/295/4559/26

УХВАЛА

07.08.2026 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про арешт майна,

подане слідчим СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 ,

погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 ,

у кримінальному провадженні №12026060610000425 від 18.06.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в :

Слідчий, за погодженням з прокурор, звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, яке обґрунтоване тим, що досудовим розслідуванням установлено, що 17.06.2026 виявлено факт незаконного набуття невстановленими особами права власності на земельну ділянку природно-заповідного фонду площею 1,8 га, на якій розташована пам`ятка природи місцевого значення «Бондарецький парк». Вказана територія входить до складу сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 1822083000:04:001:0002, загальною площею 9,4959 га, розташованої у с. Бондарці Житомирського району Житомирської області, право власності на яку зареєстровано за Приватним акціонерним товариством «Житомирський меблевий комбінат». Зазначеними діями інтересам держави та територіальної громади завдано шкоди на суму 146 154 грн. Рішенням Іванівської сільської ради від 26.12.2005 надано згоду на продаж Закритому акціонерному товариству «Житомирський меблевий комбінат» земельної ділянки загальною площею 9,8893 га для обслуговування оздоровчого табору «Лісова пісня» у с. Бондарці на території Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

На підставі вказаного рішення 30.12.2005 між Іванівською сільською радою та ЗАТ «Житомирський меблевий комбінат» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого товариство набуло у власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 9,8893 га.

У зв`язку з невідповідністю зазначеного рішення та договору вимогам земельного і природоохоронного законодавства 03.08.2010 перший заступник прокурора Житомирської області звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом в інтересах держави про визнання рішення протиправним і його скасування, а також про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Під час судового розгляду, 31.08.2010, між Приватним акціонерним товариством «Житомирський меблевий комбінат» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСКА» укладено договір купівлі-продажу, за яким земельну ділянку загальною площею 9,8893 га передано у власність ТОВ «ОСКА».

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.03.2011 визнано недійсним рішення Іванівської сільської ради від 26.12.2005 у частині продажу земельної ділянки природно-заповідного фонду площею 1,8 га, на якій розташована пам`ятка природи місцевого значення «Бондарецький парк», а також визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 30.12.2005 у цій самій частині. Постановою Вищого господарського суду України від 19.07.2011 зазначене судове рішення залишено без змін.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 08.05.2012 у справі № 11/5007/9/11 визнано недійсним договір купівлі-продажу від 31.08.2010, укладений між ПрАТ «Житомирський меблевий комбінат» та ТОВ «ОСКА», у частині відчуження земельної ділянки природно-заповідного фонду площею 1,8 га, на якій розташована пам`ятка природи місцевого значення «Бондарецький парк».

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 22.10.2013 у справі №906/1131/13 визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 366879 площею 9,4959 га, виданий ТОВ «ОСКА», у частині земельної ділянки природно-заповідного фонду площею 1,8 га, та зобов`язано ТОВ «ОСКА» повернути зазначену земельну ділянку до земель запасу Іванівської сільської ради.

Незважаючи на наявність судових рішень, які набрали законної сили та якими послідовно встановлено незаконність вибуття земель природно-заповідного фонду з комунальної власності, 14.09.2018 право власності на сформовану земельну ділянку з кадастровим номером 1822083000:04:001:0002, площею 9,4959 га, повторно зареєстровано за Приватним акціонерним товариством «Житомирський меблевий комбінат» на підставі договору купівлі-продажу № 1420, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 .

Відповідно до актуальних відомостей про юридичну особу повне найменування власника - Приватне акціонерне товариство «Житомирський меблевий комбінат», код ЄДРПОУ 32744172, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15.

Згідно з паспортом пам`ятки природи місцевого значення № 36 та планово-картографічними матеріалами, «Бондарецький парк» займає площу 1,8 га та розташований у межах земельної ділянки, яка нині має кадастровий номер 1822083000:04:001:0002. Спірна частина земель природно-заповідного фонду не сформована як окремий об`єкт Державного земельного кадастру та не має самостійного кадастрового номера, а право власності у Державному реєстрі речових прав зареєстровано на земельну ділянку площею 9,4959 га як на єдиний об`єкт нерухомого майна.

Отже, предметом імовірних кримінально протиправних дій є право на земельну ділянку природно-заповідного фонду площею 1,8 га, яке в реєстраційному та кадастровому розумінні включене до єдиного об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки з кадастровим номером 1822083000:04:001:0002. Накладення арешту лише на абстрактно визначену частину площею 1,8 га, яка не сформована як окрема земельна ділянка, не забезпечить внесення обтяження до Державного реєстру речових прав та не унеможливить відчуження, поділ, об`єднання або інше перетворення зареєстрованого об`єкта.

Земельна ділянка з кадастровим номером 1822083000:04:001:0002, загальною площею 9,4959 га, місце розташування: с. Бондарці Житомирського району, Житомирської області, у межах якої розташована пам`ятка природи місцевого значення «Бондарецький парк» площею 1,8 га. Право власності зареєстровано за Приватним акціонерним товариством «Житомирський меблевий комбінат», код ЄДРПОУ 32744172, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15, на підставі договору купівлі-продажу № 1420 від 14.09.2018, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 .

Слідчий вказує, що земельна ділянка з кадастровим номером 1822083000:04:001:0002 відповідає критеріям речового доказу, визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки є матеріальним об`єктом, у складі якого перебуває земельна ділянка природно-заповідного фонду, право на яку було об`єктом імовірних кримінально протиправних дій. Відомості про її кадастровий номер, площу, межі, конфігурацію, правовий режим, фактичний стан та зареєстровані речові права мають доказове значення для встановлення способу заволодіння правом на землю, предмета кримінального правопорушення, кола причетних осіб, послідовності реєстраційних дій, розміру завданої шкоди та інших обставин, що підлягають доказуванню.

Метою арешту є забезпечення збереження земельної ділянки як речового доказу у її чинних кадастрових, реєстраційних і фізичних характеристиках, недопущення повторного відчуження, передачі в користування, заставу чи управління, поділу, об`єднання, зміни кадастрового номера, цільового призначення, складу угідь, меж і конфігурації, а також недопущення проведення робіт, наслідком яких може стати пошкодження, знищення або перетворення території пам`ятки природи місцевого значення.

Ризик відчуження або іншого перетворення майна є конкретним і підтверджується попередньою поведінкою учасників правовідносин: у 2010 році земельну ділянку було відчужено ПАТ «Житомирський меблевий комбінат» на користь ТОВ «ОСКА» вже під час судового розгляду законності її первинного продажу; у подальшому, незважаючи на судові рішення 20112013 років про недійсність правочинів та повернення земель природно-заповідного фонду, у 2018 році право власності на весь сформований об`єкт знову зареєстровано за ПрАТ «Житомирський меблевий комбінат». Така послідовність дій свідчить про реальну, а не абстрактну можливість наступного відчуження, обтяження або перереєстрації спірного майна.

Також слідчий вказує, щоіснує необхідність заборони користування зумовлена особливим природоохоронним статусом частини земельної ділянки. Незастосування такого обмеження не усуне можливості фактичного господарського використання земель, проведення будівельних, підготовчих, земляних, лісогосподарських, меліоративних та інших робіт, видалення чи пошкодження зелених насаджень, зміни рельєфу, складу угідь або фактичних меж. Такі дії здатні змінити фізичний стан предмета доказування, ускладнити встановлення меж пам`ятки природи, проведення оглядів, земельно-технічних, оціночно-земельних та інших експертиз, а в окремих випадках - спричинити незворотну втрату природних характеристик об`єкта природно-заповідного фонду.

На переконання слідчого, запропонований спосіб арешту є розумним і співмірним із завданнями кримінального провадження. Арешт не передбачає вилучення земельної ділянки у власника або передачі її іншій особі, має тимчасовий характер і може бути скасований у порядку ст. 174 КПК України. Заборона користування спрямовується насамперед на недопущення господарського освоєння та зміни стану земельної ділянки і не перешкоджає вчиненню невідкладних заходів із охорони, збереження об`єкта природно-заповідного фонду, запобігання та ліквідації аварійних ситуацій, а також виконанню законних вимог органу досудового розслідування, прокурора, суду та уповноважених природоохоронних органів.

Менш обтяжливий захід у вигляді заборони лише відчуження не забезпечить мети арешту, оскільки не перешкоджатиме передачі ділянки в користування, зміні її фізичного стану, здійсненню будівельних чи земляних робіт, поділу або іншим кадастровим і реєстраційним перетворенням. Водночас арешт сформованої ділянки площею 9,4959 га є необхідним через відсутність окремого кадастрового номера у спірної частини площею 1,8 га та неможливість технічного внесення до Державного реєстру речових прав обтяження лише щодо невиділеної частини єдиного об`єкта нерухомого майна.

Слідчий у клопотанні просить розгляд вказаного клопотання проводити в порядку ч.2 ст.172 КПК України, без виклику сторін в судове засідання, в обґрунтування чого зазначив, що земельна ділянка не є тимчасово вилученим майном. Завчасне повідомлення власника про розгляд клопотання створює ризик невідкладного вчинення правочинів, реєстраційних або кадастрових дій щодо земельної ділянки, передачі її третім особам чи фактичної зміни її стану та з огляду на попередні випадки відчуження спірної землі під час судового розгляду.

Слідчий у судове засідання не з`явився, про розгляду клопотання повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

У відповідності до приписів ч.1 ст.172 КПК України, неприбуття слідчого у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

З огляду на приписи ч.2 ст.172 УПК України та враховуючи наявність обгрунтованого клопотання слідчого з цього приводу, клопотання про арешт майна розглядається без повідомлення власника майна.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось, у зв`язку з неприбуттям учасників провадження.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя доходить наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частина перша ст. 170 КПК України визначає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.11 ст. 170 ЦПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою.

Слідчим суддею встановлено, що відділом поліції №1 Житомирського районного управління поліції №1 ГУНП в Житомирській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026060610000425 від 18.06.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026060610000425 від 18.06.2026 внесені за фактом того, що 17.06.2026 виявлено факт незаконного набуття невстановленими особами права власності на земельну ділянку природно-заповідного фонду, площею 1,8 га, на якій розташована пам`ятка природи місцевого значення «Бондарецький парк», що входить до складу земельної ділянки з кадастровим номером 1822083000:04:001:0002 площею 9,4959 га, розташованої в с. Бондарці Житомирського району Житомирської області, шляхом забезпечення державної реєстрації права власності за ПАТ «Житомирський меблевий комбінат», чим спричинено шкоду інтересам держави та територіальної громади на суму 146 154 грн.

Встановлено, що рішенням Господарського суду Житомирської області від 08.05.2012 у справі №11/5007/9/11 визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 31.08.10р., укладений між Приватним акціонерним товариством "Житомирський меблевий комбінат" (код 32744172) та Товариством з обмеженою відповідальністю" ОСКА" (код 24920219), згідно якого ПАТ Житомирський меблевий комбінат" продало 9,8893 га земель для обслуговування оздоровчого табору "Лісова пісня" в частині купівлі-продажу земельної ділянки природно-заповідного фонду площею 1,8 га, на якій розташована пам`ятка природи місцевого значення "Бондарецький парк".

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №483254677 від 24.06.2026, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1822083000:04:001:0002, загальною площею 9,4959 га, місце розташування: с. Бондарці Житомирського району, Житомирської області, зареєстроване за Приватним акціонерним товариством «Житомирський меблевий комбінат», код ЄДРПОУ 32744172, на підставі договору купівлі-продажу № 1420 від 14.09.2018, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 .

Відповідно до протоколу огляду інтернет-ресурсів та вебсторінок від 29.06.2026, який складений слідчим СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , у ході огляду казаних у протоколі інтернет-ресурсів та вебсторінок встановлено, що у відкритих джерелах наявні відомості про Бондарецький парк як об`єкт природно-заповідного фонду, а саме парк-пам`ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення, розташований на території Житомирської області, Житомирського району, у районі с. Бондарці / Березівської громади. На декількох оглянутих інтернет-ресурсах зафіксовано однакові або взаємопов`язані відомості щодо Бондарецького парку, зокрема: назва об`єкта «Бондарецький»/«Бондарецький парк»/«Bondaretskyi park»; категорія парк-пам`ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення; площа 1.8 га /1.80 га, а в окремих джерелах 1,9 га / 1.9 hectare; дата створення 31.03.1964 / рік створення 1964; підстава створення рішення Житомирського облвиконкому №149; адміністративна прив`язка Житомирська область, Житомирський район, Березівська громада / с. Бондарці. Виявлена різниця у зазначенні площі об`єкта в окремих джерелах 1.8/1.80 га та 1,9 га - зафіксована в цьому протоколі відповідно до фактичного змісту оглянутих вебсторінок без самостійного коригування або тлумачення таких даних. Вказані відомості мають значення для кримінального провадження №12026060610000425 від 18.06.2026, оскільки підтверджують наявність у відкритих інтернет-джерелах інформації про Бондарецький парк як об`єкт природно-заповідного фонду / парк-пам`ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення на території Житомирської області. За результатами огляду до протоколу включено фотозображення №1-18, які с знімками екрана оглянутих вебсторінок та підтверджують фактичне відображення зазначених відомостей на відповідних інтернет-ресурсах на момент проведення огляду.

Зважаючи на те, що у межах земельної ділянки з кадастровим номером 1822083000:04:001:0002, загальною площею 9,4959 га, яка знаходиться у с. Бондарці Житомирського району Житомирської області, розташована пам`ятка природи місцевого значення «Бондарецький парк» площею 1,8 га, та те, що кримінальне провадження №12026060610000425 від 18.06.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, здійснюється за фактом можливого незаконного набуття невстановленими особами права власності на зазначену земельну ділянку природно-заповідного фонду, клопотання слідчого про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів вбачається обґрунтованим.

Під час вирішення клопотання слідчий суддя враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, що вбачаються зі змісту доданих до клопотання копій матеріалів кримінального провадження, які підтверджують, що зазначене у клопотанні майно може бути предметом кримінального правопорушення ознаками ч. 4 ст. 190 КК України та доказом його вчинення, може бути використане як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження; метою застосування даного виду забезпечення кримінального провадження є необхідність збереження речових доказів, недопущення їх втрати.

Враховуючи викладене, оскільки майно, на яке слідчий просить накласти арешт, є речовим доказом у кримінальному провадженні, з метою уникнення можливості його втрати, оцінивши розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає за доцільне накласти арешт на зазначене у клопотанні нерухоме майно.

Керуючись статтями 170, 171, 172, 173 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт з метою забезпечення збереження речового доказу на земельну ділянку з кадастровим номером 1822083000:04:001:0002, загальною площею 9,4959 га, розташовану у с.Бондарці Житомирського району Житомирської області, у межах якої розташована пам`ятка природи місцевого значення «Бондарецький парк» площею 1,8 га, право власності на яку зареєстровано за Приватним акціонерним товариством «Житомирський меблевий комбінат», код ЄДРПОУ 32744172, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15.

Тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавити власника майна і третіх осіб права відчужувати, розпоряджатися та використовувати вищевказане майно.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1